Рішення

від 27.03.2019 по справі 202/4412/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4412/18

Провадження № 2/202/355/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 березня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Некрасової А.О., Дмитрієва Р.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа: Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод , про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вказаною позовною заявою, відповідно до якої просила поновити її на посаді старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 22 лютого 2000 року. З 01 квітня 2015 року займала посаду старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності. На підставі розпорядження голови ради від 13 липня 2018 року № 164-ос ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади у зв'язку зі зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП України. Звільнення позивач вважає незаконним, оскільки воно здійснено у зв'язку із скороченням штату та таким чином вважає, що не було підстав для її звільнення на підставі п.6 ст.36 КЗпП України, оскільки посаду яку вона займала було ліквідовано, що на думку позивача не є зміною істотних умов праці.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2018 року, справу передано судді Слюсар Л.П.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа: Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23 жовтня 2018 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшов відзив відповідача виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на те, що розпорядженням № 164-ос від 13.07.2018 року позивач ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП України. 15 травня 2018 року позивача ОСОБА_1 було попереджено про зміну умов праці за 2 місяці до цієї події, як того вимагає ст.32 КЗпП України. В цьому попередженні було чітко прописана зміна умов праці, з чим позивач не погодилась, про що свідчить її власноручний підпис. Відповідач звертає увагу суду на те, що зміна умов праці складалася в тому, що у відділі бухгалтерії вводилась нова посада - головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності, яка відноситься до посад органів місцевого самоврядування, тобто на працівника розповсюджуються вимоги законодавства про службу в органах місцевого самоврядування та антикорупційне законодавство. Умови оплати праці на новій посаді покращились - посадовий оклад збільшено згідно з Постановою Кабінету ОСОБА_5 України № 268 від 09.03.2006 року. Посада ж позивача ОСОБА_1 виводилась із штату виконкому, а тому продовжувати працювати на ній не було можливості, у зв'язку із чим відповідачем була запропонована позивачу посада головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності, від якої остання відмовилась.

Інші вакантні посади у виконавчому комітеті Соборної районної у місті Дніпрі ради позивачу запропоновані не були, на тій підставі, що вони потребують спеціальних знань, освіти, навичок та вимог, якими ОСОБА_1 не володіє. Таким чином, на думку представника відповідача, з боку відповідача були цілком дотримані вимоги діючого трудового законодавства, у зв'язку з чим підстав для скасування розпорядження та поновлення позивача відсутні.

02 листопада 2018 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив відповідача, відповідно до якої просила задовольнити заявлені позовні вимоги, оскільки ніякого акту про відмову на продовження роботи за новими умовами праці вона не підписувала та крім того, на її думку, пропозиція зайняття за контрактом вакантної посади головного спеціалісту відділу бухгалтерського обліку та звітності суперечить вимогам чинного законодавства. ОСОБА_1 вважає, що відповідач не мав правових підстав для її звільнення на підставі п.6 ст.36 КЗпП України, оскільки у виконкомі фактично відбулось скорочення займаної нею посади. Позивач у своїй відповіді на відзив звертає увагу суду на те, що відповідач не надав доказів доведення до неї інформації про нові умови праці, нові посадові обов'язки, що на її думку, суперечить ст.29 КЗпП України та вважає, що її звільнення мало бути проведено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Також позивач звернула увагу суду на відсутність згоди профспілки ППО НПГУ ВАТ Інтерпайп НТЗ , членом якої вона є, на її звільнення.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2018 року зупинено провадження у справі до вирішення Первинною профспілковою організацією Незалежної профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод питання про дачу згоди або відмови в дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 грудня 2018 року провадження у цивільній справі поновлено у зв'язку із надходженням на адресу суду 21 грудня 2018 року відмови Профспілкового комітету ППО НПГУ ВАТ Інтерпайп НТЗ на звільнення ОСОБА_1

15 лютого 2019 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1, відповідно до якої позивач просила: визнати незаконним розпорядження голови ради № 164-ос від 13.07.2018 року про її звільнення з посади старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради; скасувати розпорядження голови ради № 164-ос від 13.07.2018 року про її звільнення з посади старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради; поновити її на посаді старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради; стягнути з виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2019 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01 березня 2019 року прийнято до провадження уточнену позовну заяву по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа: Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та предметом розгляду є уточнена позовна заява.

12.03.2019 року позивач ОСОБА_1 надала розрахунок середньоденної заробітної плати де середньоденна заробітна плата склала - 286,59 грн. та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, та визначила розмір заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2018 року по 25 березня 2019 року в сумі 50153,25 грн. ( 175 робочих днів х 286,59 грн.).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Суду надала пояснення аналогічні тим, що викладені в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що при звільненні позивача було дотримано норми трудового законодавства.

Представники третьої особи в судовому засіданні просили суд задовольнити позовні вимоги, оскільки звільнення позивача проведене незаконно з недотриманням процедури звільнення. Крім того, позивач є членом профспілки ППО НПГУ ВАТ Інтерпайп НТЗ , який не надав згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач ОСОБА_1 скористалась своїм правом та звернулась до суду із позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка в подальшому була уточнена.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем та з 01 квітня 2015 року займала посаду старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності, яка віднесена до посади технічних працівників, визначених у Постанові КМ України від 09.03.2006 року №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів , що підтверджується трудовою книжкою.

Відповідно до розпорядження голови Соборної районної у місті Дніпрі ради від 14 травня 2018 року № 93-р Про внесення змін до штатного розпису станом на 16.07.2018 з метою упорядкування штатного розпису виконкому з 16 липня 2018 року виведено зі штатного розпису виконкому Соборної районної у місті ради посаду старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності та введено до штатного розпису посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності. Дана посада у відповідності до Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування віднесена до категорій посад органів місцевого самоврядування, виконувані працівником функції пов'язані з виконанням завдань та функцій держави (на працівника поширюється вимоги законодавства про службу в органах місцевого самоврядування та антикорупційне законодавство). Призначення на службу в органах місцевого самоврядування здійснюється на конкурсній основі.

15 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 була повідомлена про зміну істотних умов праці, про що свідчить підпис позивача в зазначеному попередженні про зміну істотних умов праці. В той же час, позивачем не проставлено підпис ані в графі Згодна продовжувати роботу за новими умовами праці , ані в графі Відмовляюсь продовжувати роботу за новими умовами праці (а.с.121), на підставі чого головою Соборної районної у місті Дніпрі ради було затверджено акт про відмову на продовження роботи за новими умовами праці від 13 липня 2018 року, складений апаратом Соборної районної у місті Дніпрі ради.

12.07.2018 року ОСОБА_1 у вищезазначеному попередженні про зміну істотних умов праці зазначила, що це питання вона просить узгодити з Первинною профспілковою організацією Незалежних профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод . Просить надати можливість продовжити роботу за тією самою посадою на тих самих умовах. Пропозиція бути прийнятої по контракту на тимчасово вакантну посаду головного спеціаліста відділу суперечить ч.2 ст.19 Конституції України. Пропонує розглянути питання виконання розпорядження голови ради від 14.05.2018 року №93-р згідно ч.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно з випискою із протоколу засідання профспілкового комітету від 03 лютого 2018 року ОСОБА_1 прийнято в члени Первинної профспілкової організації Незалежних профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп НТЗ .

Розпорядженням голови Соборної районної у місті Дніпрі ради № 164-ос від 13 липня 2018 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності з 13 липня 2018 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП України (а.с. 123).

Згідно з ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з ч.4 ст.32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зміна істотних умов праці має місце при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Тобто, при зміні істотних умов праці посада за певною професією чи спеціальністю залишається у штатному розкладі підприємства, між працівником (за його згоди) та роботодавцем продовжуються трудові правовідносини, але за інших істотних умов. У такому випадку на працівника поширюються гарантії, встановлені КЗпП України.

Пунктом 6 статті 36 КЗпП України визначено, що підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи в зв'язку із зміною істотних умов праці.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 6 листопада 1992 року передбачено, що припинення трудового договору за п.6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, і навпаки, впровадження передових методів, технології, тощо.

Як вбачається із посадової інструкції старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради та посадової інструкції головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради за своїм змістом є аналогічними ( а.с.113-120) та змінами істотних умов праці є віднесення посади, яка відносилася до технічних працівників до категорій посад органів місцевого самоврядування, виконувані працівником функції пов'язані з виконанням завдань та функцій держави. Крім того, відповідно до Штатного розпису з 16.07.2018 року змінено посадовий оклад ( а.с.105-112). Введена вакансія тієї ж спеціалізації та кваліфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів, наданих відповідачем, на підтвердження своїх заперечень, а саме штатного розпису виконавчого комітету Соборної районної і місті Дніпрі ради на 2018 рік з 18 травня 2018 року та з 16 липня 2018 року, посадової інструкції старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради, затвердженої головою ради 01 серпня 2016 року та посадової інструкції головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради, затвердженої головою ради від 16 липня 2018 року, попередженням про зміну істотних умов праці; актом про відмову на продовження роботи за новими умовами праці від 13 липня 2018 року, розпорядженням голови про звільнення № 164-ос від 13 липня 2018 року, довідкою про розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_1, а також приймаючи до уваги пояснення представника Соборної районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_2, суд вважає доведеним в судовому засіданні факт істотних змін умов праці та введення посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності, на яку розповсюджується посадова інструкція головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради, затвердженої головою ради від 16 липня 2018 року і яка віднесена до категорій посад органів місцевого самоврядування, замість посади старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради, яка була віднесена до технічних працівників.

Суд вважає доведеним, шляхом дослідження наданих суду сторонами письмових доказів, що в межах двохмісячного строку з дати прийняття розпорядження № 93-р від 14 травня 2018 року, ОСОБА_1 було повідомлено про істотні зміни умов праці, визначених штатним розкладом, та позивачу було надано пропозицію продовжувати роботу на запропонованій посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності за контрактом на період проведення конкурсу, з переважним правом на заміщення вакантної посади під час проведення конкурсу, про що свідчить власноручний підпис позивача в графі Ознайомлена у попередженні про зміну істотних умов праці (а.с.121) та у відсутності в останньої волевиявлення на продовження роботи, 13 липня 2018 року головою Соборної районної у місті Дніпрі ради було видано розпорядження про звільнення позивача на підставі ч. 6 ст. 36 КЗпП України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що її звільнення фактично відбулось на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з скорочення штату, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1. ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно з ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.55 Закону України Про місцеве самоврядування передбачені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради.

Згідно з Рекомендацією Комітету ОСОБА_5 Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень/прийнята Комітетом ОСОБА_5 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Також частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці також виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завданьсудочинства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в Соборній районній у місті Дніпрі раді відбулися зміни в організації виробництва і праці, що за своєю сутністю є зміною істотних умов праці, а саме: введено посаду, яка фактично віднесена до категорій посад органів місцевого самоврядування та на яку розповсюджуються вимоги Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , скорочення штату чи чисельності працівників не відбувалося, що підтверджується штатними розкладами та на день розгляду справи посада є вільною, скорочення штату чи чисельності не відбувалася.

Оскільки відмова працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці не вважається розірванням трудового договору з ініціативи власника, законодавством не передбачено необхідності отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Враховуючи викладене, твердження позивача щодо порушення визначеної чинним законодавством процедури звільнення суд вважає помилковим, оскільки як вбачається з досліджуваних в судовому засіданні доказів, звільнення ОСОБА_1 з посади відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме позивача було своєчасно попереджено про зміни в організації праці та зміну істотних умов праці, їй було запропоновано іншу посаду, від якої вона відмовилася шляхом утримання від підписання надання згоди чи відмови у продовженні роботи за новими умовами в попередженні про зміну істотних умов праці. За таких обставин, відсутні правові підстави для скасування розпорядження про звільнення ОСОБА_1 та поновлення позивача на посаді старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради.

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки судом визнано звільнення позивача законним та судом не встановлено порушення її трудових прав, то в задоволенні похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід також відмовити, оскільки не встановлено порушення її прав відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки позивача на підставі ст.5 Закону України Про судовий збір звільнено від сплати судового збору, вони віднесені за рахунок держави.

Керуючись:ст.ст. 32, 36, 40, 43, 49-2, 232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 6 листопада 1992 року, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (49087, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради (49027, м. Дніпро, площа Шевченка, буд.7, код ЄДРПОУ 04052459), третя особа: Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (49081, м.Дніпро, вул.Столетова, буд.21, код ЄДРПОУ 38300657), про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар