Постанова

від 04.04.2019 по справі 401/2364/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року м. Кропивницький

справа № 401/2364/18

провадження № 22-ц/4809/532/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Кіселика С.А.,

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Житлово-будівельний кооператив № 14,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу № 14 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 14 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ЖБК № 14 про відшкодування шкоди заподіяної затопленням квартири.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири, в будинку, що обслуговується відповідачем. В результаті неналежного утримання будинку відбулося затікання стелі та пошкодження майна позивача. Просила суд стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 10603,0 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.12.2018 року позов задоволено та стягнуто з Житлово-Будівельного кооперативу № 14 на користь ОСОБА_1 десять тисяч шістсот три гривні.

Не погоджуючись з рішенням суду Житлово-будівельний кооператив № 14 звернувся з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з тим, що рішення прийнято за результатами не повного та не всебічного розгляду справи та з не дотриманням норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню судом апеляційної інстанції без задоволення оскільки судом першої інстанції, з урахуванням зібраних доказів, зроблено законний і обґрунтований висновок про задоволення її позовних вимог, а тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Відповідно до ст. ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 січня 2018 року.

Обслуговування вказаного будинку здійснює відповідач - ЖБК № 14.

В березні 2018 року, з даху будинку над квартирою позивача, відбулось затікання стелі вказаної квартири, і, як наслідок, ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода на суму 10603,0 грн.

Позивач 14.03.2018 звернулась до відповідача із заявою про ліквідацію причин затікання та відповідачем 30.03.2018 був проведений ремонт покрівлі даху.

Факт затікання талої води підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 14.03.2018; фотознімками; копією акту УЖКХ Світловодського міськвиконкому від 02.04.2018, яким встановлено, що затікання стелі відбулося в зв'язку із протіканням плоскої покрівлі (матеріал руберойд) під час танення снігів ; копією акту виконаних робіт по ремонту покрівлі даху над квартирою позивача від 30.03.2018.

Розмір спричиненої шкоди підтверджується звітом про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, де сума матеріальної шкоди включає в себе: вартість ремонту, необхідного для відновлювання квартири від затікання та вартість будівельних матеріалів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що затікання стелі в жилій квартирі, через покрівлю даху та спричинення матеріальної шкоди позивачці відбулось у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином здійснював плановий загальний огляд даху будинку, та у зв'язку із недотриманням ним вимог і Правил щодо належного утримання будинку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду.

Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Означеною нормою закону сформульовані загальні умови, за наявності яких у сукупності можливе примусове відшкодування майнової шкоди особою, яка її заподіяла:

1) наявність власне майнової шкоди, завданої особистим немайновим правам, або шкоди, завданої майну фізичної чи юридичної особи. За змістом ст. 22 ЦК така шкода може бути у формі втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

2) дії (рішення, бездіяльність) особи, що призвели до шкоди, були неправомірними;

3) наявність безпосереднього причинного зв'язку між діями (рішеннями, бездіяльністю) особи та завданою ними шкодою;

4) наявність вини особи, крім випадків, встановлених законом. За ч. 2 ст. 1166 особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналізуючи досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено факт спричинення залиття її квартири талою водою та спричинення в результаті цього їй матеріальної шкоди.

При цьому колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено відсутність вини ЖБК в настанні негативних наслідків.

Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо того, що пошкодження покрівлі сталось в силу дії надзвичайної ситуації природного та екологічного характеру належними доказами не підтверджено.

Колегія суддів не вбачає перепад денної та нічної температури у зимовий період дією надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору, оскільки дана обставина є звичайним кліматичним явищем.

Крім того, відповідач безпідставно посилається на те, що позивач не довів, що шкоду власнику квартири було заподіяно з вини ЖБК.

У відповідності до загальних принципів відшкодування шкоди на позивача покладається обов'язок довести факт завдання йому, діями чи бездіяльністю відповідача, майнової шкоди та її розмір, а на відповідача, в разі його не згоди, спростувати дані доводи та довести, що шкоду завдано не з його вини.

Апеляційний суд приймає як належний та допустимий доказ звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно - будівельних робіт, внаслідок заподіяної матеріальної шкоди однокімнатної квартири АДРЕСА_1 від 04.06.2018 року, виконаний ПП Виробничо - комерційним агентством Ріко - Інвест , оцінювачем Желудченко Р. (а.с. 20 - 44).

Відповідач будь яких своїх розрахунків щодо вартості відновлювального ремонту стелі та стін кімнати у квартирі позивача не надав, а тому враховуючи принцип цивільного судочинства - диспозитивність та розглядаючи справу на підставі доказів поданих учасниками справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо розміру заподіяної шкоди.

Доводи відповідача, що позивач на час розгляду справи будь яких витрат ще не поніс, не ґрунтуються на Законі, оскільки згідно до положень ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 14 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 4 квітня 2019 року.

Головуючий суддя С.А.Кіселик

Судді Л.М.Дьомич

С.М.Єгорова