Постанова

від 05.04.2019 по справі 624/607/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 квітня 2019 року

м. Харків

справа № 624/607/16-ц

провадження № 22-ц/818/1512/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

ім'я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року в складі судді Нестеренко О.С.,

у с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (далі - ПСП ім. Щорса) та просила: визнати недійсним Договір оренди землі № б/н, укладений 01 лютого 2007 року між нею та ПСП ім. Щорса; зобов'язати ПСП ім. Щорса повернути належну їй на праві власності земельну ділянку.

Позов мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки площею 6,8412 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий № 6323183700:10:003:0071, на підставі Державного акту на право приватної власності серії Р2 № 769246 від 05 липня 2002 року. В травні 2016 року позивач дізналась, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача на підставі Договору оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року, який вона не підписувала, що свідчить про відсутність наміру на його укладення, не відповідає її волі та порушує її права як власника.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним Договір оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року, зареєстрований у Кегичівському відділі Харківської філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 березня 2008 року за № 040869600190, укладений між ОСОБА_1 та ПСП ім. Щорса; зобов'язано ПСП ім. Щорса повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8412 га, кадастровий № 6323183700:10:003:0071, яка розташована на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі Висновку № 18061/23857 судово - почеркознавчої експертизи, складеного 06 грудня 2017 року Харківським науково - дослідним інститутом судових експертих ім. Засл. проф. ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 Договір оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року, акти приймання - передачі земельної ділянки та визначення її меж не підписувала, а отже, відсутнє волевиявлення власника, що є підставою для задоволення позову.

В січні 2019 року ПСП ім. Щорса подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання Договору оренди землі недійсним, оскільки спірний Договір діє з 01 лютого 2007 року, сторони виконували його істотні умови, отже його укладення та подальше схвалення позивачем відповідало її внутрішній волі; судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та наданим відповідачем доказам; судовий розгляд справи та ухвалення рішення відбулися без належного повідомлення відповідача; суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача та не застосував строк позовної давності у справі.

ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржила, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі частини 2 статті 274 ЦПК України апеляційна скарга ПСП ім. Щорса на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання, а повістка-повідомлення - завчасно (частина 5 статті 128 ЦПК України).

Зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що судову повістку на 27 грудня 2018 року ПСП ім. Щорса отримала 03 січня 2019 року (а. с. 247 Т. 2). 27 грудня 2018 року судове засідання з розгляду справи по суті проведене без участі сторін.

В апеляційній скарзі ПСП ім. Щорса посилається на неналежне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,8412 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий № 6323183700:10:003:0071.

Право власності підтверджується Державним актом на право приватної власності серії Р2 № 769246, виданим 05 липня 2002 року на підставі розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 11 травня 2002 року № 129, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 144.

01 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ПСП ім. Щорса укладеного Договір оренди землі № б/н, зареєстрований у Кегичівському відділі Харківської філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 17 березня 2008 року за № 040869600190.

Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_1 - орендодавець передає, а ПСП ім. Щорса - орендар приймає, земельну ділянку площею 6,8412 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий № 6323183700:10:003:0071, строком на 15 років, зі сплатою орендної плати в натуральній формі.

Також сторонами підписано акт визначення меж земельної ділянки № 327 та акт приймання - передачі земельної ділянки.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина 4 статті 124 ЗК України).

Відповідно до статті 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції чинній на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 17 Закону № 161-XIV).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина 1 статті 4 Закону № 161-XIV).

Положеннями частини 1 статті 16 Закону № 161-XIV передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України).

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Як на підставу позову, ОСОБА_1 посилається на відсутність волевиявлення на укладення оспорюваного правочину.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ЦПК України якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу у справі.

Згідно з Висновком № 18061/23857 судово - почеркознавчої експертизи, складеним 06 грудня 2017 року Харківським науково - дослідним інститутом судових експертих ім. Засл. проф. ОСОБА_2, Договір оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року, акти приймання - передачі земельної ділянки та визначення її меж містять підписи не ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки право власності ОСОБА_1 підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку, Договір оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року позивач особисто не підписувала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, наявні правові підстави для визнання його недійсним та повернення земельної ділянки власнику.

З урахуванням викладено, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо строку позовної давності не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач дізналася про порушення свого права, тобто про наявність спірного Договору оренди землі, в травні 2016 року, що в розумінні частини 1 статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Отже, посилання ПСП ім. Щорса на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримувала плату за користування землею, суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що подальші після укладення договору дії позивача свідчать про наступне схвалення ОСОБА_1 Договору оренди землі та його умов правового значення не мають та висновків суду першої інстанції щодо визнання договору недійсним, з урахуванням Висновку 18061/23857 судово - почеркознавчої експертизи, складеного 06 грудня 2017 року Харківським науково - дослідним інститутом судових експертих ім. Засл. проф. ОСОБА_2, не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні у суд першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1 102 грн. 40 коп., що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 18 серпня 2016 року (а. с. 1 Т. 1).

За проведення Харківським науково - дослідним інститутом судових експертих ім. Засл. проф. ОСОБА_2 судово - почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 сплачено 9 003 грн. 20 коп., про що зазначено на титульній сторінці Висновку від 06 грудня 2017 року № 18061/23857.

Оскільки рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 274, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса - задовольнити частково.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 27 грудня 2018 року - скасувати та ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 01 лютого 2007 року, зареєстрований у Кегичівському відділі Харківської філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 березня 2008 року за № 040869600190, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Щорса.

Зобов'язати Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8412 га, кадастровий № 6323183700:10:003:0071, яка розташована на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса, код ЄДРПОУ 00707975, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер - НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 102 грн. 40 коп. та витрати за оплату судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 9 003 грн. 20 коп., а всього - 10 105 грн. 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2019 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - Р.М. Піддубний

ОСОБА_3