Рішення

від 27.03.2019 по справі 140/2676/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2676/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представників позивача Мисковця О.Ю., ОСОБА_3,

представника відповідача Кондратюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (надалі - ТзОВ "Західтранссервіс плюс", товариство, позивач) звернулося з позовом до Управління Держпраці у Волинській області (надалі - Управління Держпраці, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірною постановою, прийнятою на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 10 жовтня 2018 року №ВЛ 731/3/АВ, на товариство накладено штраф у розмірі 335070,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), оскільки до роботи без укладення трудових договорів допущено три особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Позивач не погоджується із постановою Управління Держпраці від 06 листопада 2018 року №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС. Так при проведенні інспекційного відвідування висновки про використання праці ОСОБА_4 без укладення трудового договору зроблено виключно з її пояснення, яке надійшло на адресу Управління Держпраці від Луцького районного відділення поліції Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Луцьке РВП Луцького ВП ГУ НП в області). Однак з приводу даного факту не було опитано інших працівників та не взято до уваги ні письмових, ні усних пояснень директора та інших працівників ТзОВ "Західтранссервіс плюс" про те, що ця особа не працювала на товаристві. На думку позивача, пояснення ОСОБА_7 - бувшого юриста товариства, не є об'єктивними, оскільки вона є подругою ОСОБА_4 та звільнена з роботи за прогул. Пояснення від ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відібрані працівниками поліції, але Луцьке РВП Луцького ВП ГУ НП в області не є органом, якому надано контрольні повноваження щодо виявлення ознак порушення законодавства про працю.

Позивач вважає безпідставними висновки відповідача про допуск до роботи ОСОБА_5, ОСОБА_6 без оформлення трудових договорів. З цього приводу вказав, що між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено цивільно-правові договори про надання послуг, а тому правовідносини між товариством та вказаними особами носять цивільно-правовий характер і не мають ознак трудового договору (визначення часу роботи та встановлення оплати праці згідно з посадовим окладом), відтак на них не поширюється дія норм трудового законодавства.

Взятий до уваги посадовими особами відповідача журнал прийому-здачі чергувань та перевірок несення служби є неналежним доказом, оскільки він не відноситься до документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, і до того ж не належить ТзОВ "Західтранссервіс плюс", а належить Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області.

На думку позивача, висновки відповідача про наявність в цивільно-правових договорах про надання послуг, укладених з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ознак трудового договору та порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України є помилковими.

З наведених вище підстав вважає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 09 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.43-53). В обґрунтування своєї позиції вказав, що однією із підстав для проведення інспекційного відвідування є повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (абзац четвертий пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, надалі - Порядок №295). На підставі цієї норми та у зв'язку із надходженням на адресу управління листа Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області від 27 вересня 2018 року № 12236/59-01 було видано наказ від 05 жовтня 2018 року №491-р про проведення інспекційного відвідування ТзОВ "Західтранссервіс плюс" щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Актом інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року №ВЛ731/3/АВ зафіксовано порушення товариством вимог частини третьої статті 24 КЗпП України - допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Зокрема, підприємством було допущено до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими трудові договори укладено не було, повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу не направлялося, а також, на момент проведення інспекційного відвідування (10 жовтня 2018 року) з вказаними особами не було укладено цивільно-правових договорів. Вважає, що факт допуску до роботи зазначених осіб підтверджуються матеріалами, зібраними в ході інспекційного відвідування. При цьому вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови пояснення працівників ТзОВ "Західтранссервіс плюс" ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які надані разом з письмовими поясненнями товариства від 29 жовтня 2018 року №13, не враховувалися з тих підстав, що вказані працівники є залежними від ТзОВ "Західтранссервіс плюс", а тому їх правдивість викликає сумнів. Разом з тим, вважає, що договір про надання послуг від 01 жовтня 2018 року, укладений між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та ОСОБА_6, та договір про надання послуг від 08 жовтня 2018 року, укладений між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та ОСОБА_5, не є належними доказами, оскільки вони не були надані під час інспекційного відвідування, та могли бути укладені після проведення інспекційного відвідування, позаяк не підлягають реєстрації. Надані суду копії вказаних договорів про надання послуг відмінні від договорів про надання послуг, наданих Управлінню Держпраці разом з поясненнями до акта інспекційного відвідування, а в письмових поясненнях, наданих інспектору праці у ході інспекційного відвідування ОСОБА_5, відсутня інформація про укладення цивільного договору.

Вказаний акт інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року № ВЛ 731/3/АВ став підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу став від 06 листопада 2018 року. Розмір штрафу відповідає абзацу другому частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а розгляд справи про порушення позивачем законодавства про працю - Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2017 року №509, з участю представника позивача.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 31 січня 2019 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позовні підтримують повністю з підстав, наведених у позовній заяві, позовні вимоги просять задовольнити; представник відповідача позов заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позов, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи показами свідків та письмовими доказами, встановив такі обставини.

В період з 09 жовтня по 10 жовтня 2018 року на підставі наказу від 05 жовтня 2018 року №491-р (а.с.68), направлення на проведення інспекційного відвідування від 05 жовтня 2018 року №1310 (а.с.70) інспектором праці Управління Держпраці Невмержицьким С.В. (надалі - інспектор Невмержицький С.В.) було проведено інспекційне відвідування ТзОВ "Західтранссервіс плюс" щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, про що складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ВЛ 731/3/АВ від 10 жовтня 2018 року (а.с.76-79, надалі - акт інспекційного відвідування).

За результатами інспекційного відвідування встановлено порушення ТзОВ "Західтранссервіс плюс" вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме, на підприємстві виявлено трьох працівників (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.), які фактично були допущені до роботи без оформлення трудового договору.

На підставі зазначеного акта інспекційного відвідування 25 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці внесено припис №ВЛ 731/3/АВ/П, яким зобов'язано директора ТзОВ "Західтранссервіс плюс" усунути порушення вимог частини третьої статі 24 КЗпП України у строк до 25 листопада 2018 року (а.с.80).

Постановою від 06 листопада 2018 року №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року №ВЛ 731/3/АВ на ТзОВ "Західтранссервіс плюс" накладено штраф у розмірі 335070,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України за фактичний допуск трьох працівників до роботи без оформлення трудового договору (а.с.86).

Позивач, не погоджуючись із прийнятою постановою, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 утворено територіальні органи Дежпраці, зокрема і Управління Держпраці у Волинській області.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84 (надалі - Положення №84, а.с.55-57), відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується.

Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5 пункту 4 Положення №84).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Так відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно із пунктами 3 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту. Повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю є підставою для проведення інспекційного відвідування відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку № 295.

Як встановлено судом, інспекційне відвідування ТзОВ "Західтранссервіс плюс" проведене на підставі наказу Управління Держпраці від 05 жовтня 2018 року №491-р (а.с.68). Інспекційне відвідування позивача обумовлене надходженням на адресу Управління Держпраці листа Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області від 27 вересня 2018 року №12236/59-01, яким відповідача проінформовано про розгляд заяви ОСОБА_4 (24 вересня 2018 року заява зареєстрована в Журналі єдиного обліку (ЖЄО) за №6357) щодо можливих протиправних дій зі сторони посадових осіб ТзОВ "Західтранссервіс плюс"; оскільки викладені в матеріалах перевірки щодо ТзОВ "Західтранссервіс плюс" питання відносяться до компетенції Управління Держпраці, то копія цих матеріалів направлена відповідачу за належністю (а.с.58-66). На підставі наказу від 05 жовтня 2018 року №491-р інспектору Невмержицькому С.В. видано направлення від 05 жовтня 2018 року №1310 на проведення інспекційного відвідування ТзОВ "Західтранссервіс плюс" протягом 08-12 жовтня 2018 року.

Обставини, які б свідчили про порушення відповідачем як суб'єктом владних повноважень зазначених вище вимог законодавства щодо організації та проведення інспекційного відвідування ТзОВ "Західтранссервіс плюс", судом не встановлено. В межах даного позову підстави проведення перевірки позивач не оскаржує.

Пунктом 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

За результатом інспекційного відвідування складено акт №ВЛ 731/3/АВ, яким виявлено порушення об'єктом відвідування законодавства про працю: має місце допуск працівників без укладення трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Тут варто зауважити, що акт інспекційного відвідування, датований 10 жовтня 2018 року, не був вручений відразу після завершення інспекційного відвідування об'єкту відвідування, а був надісланий поштою. В матеріалах справи є акт про відмову від підпису №ВЛ 731/3/АВ/ВП, датований 05 жовтня 2018 року, про надіслання акта та припису 11 жовтня 2018 року та 26 жовтня 2018 року відповідно (а.с.81). Доказів про вручення об'єкту відвідування складених за результатами інспекційного відвідування документів відповідач суду не надав. На думку суду, з огляду на дату, зазначену в акті відмови від підпису та місце його складання (інспекційне відвідування проводилося у с. Гірка Полонка, а акт відмови від підпису складений у м. Володимирі-Волинському), він складений формально та не відповідає фактичним обставинам.

Згідно з пунктом 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Акт інспекційного відвідування №ВЛ 731/3/АВ від 10 жовтня 2018 року, яким встановлено порушення позивачем вимог законодавства про працю, був предметом розгляду справи про накладення штрафу.

У свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі - Порядок №509).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

19 жовтня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці Бондарчуком Ю.Т. за результатами розгляду акта інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року прийнято рішення про призначення до розгляду справи про накладення штрафу за абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України на 30 жовтня 2018 року (а.с.82).

Відповідно до пунктів 4 - 8 Порядку №509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Про розгляд справи представник ТзОВ "Західтранссервіс плюс" був повідомлений. Оскільки акт інспекційного відвідування не був вручений позивачу по завершенню цього заходу для ознайомлення, то товариство можливість надати пояснення чи заперечення на акт інспекційного відвідування мало лише до розгляду справи, призначеної на 30 жовтня 2018 року. Розгляд справи за клопотанням представника товариства відкладався (а.с.83). До розгляду справи товариство подало письмові пояснення директора ОСОБА_3, працівників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 87-89), копії цивільно-правових договорів від 01 та від 08 жовтня 2018 року.

За результатами розгляду справи 06 листопада 2018 року першим заступником начальника управління Держпраці Бондарчуком Ю.Т. на підставі акта інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року №ВЛ731/3/АВ щодо порушень ТзОВ "Західтранссервіс плюс" законодавства про працю, а саме допуску до роботи без укладення трудових договорів трьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС (а.с.86). Штраф накладено відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

Відповідно до абзаців першого, другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною третьою статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою притягнення до відповідальності є виявлення контролюючим органом факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Перевіряючи наявність підстав для притягнення ТзОВ "Західтранссервіс плюс" до відповідальності відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, суд дійшов переконання, що висновки акта інспекційного відвідування про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України у зв'язку із використання праці найманих працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без оформлення трудового договору є помилковими.

За змістом акта інспекційного відвідування відповідно до пояснення ОСОБА_4, яке надійшло на адресу Управління Держпраці у Волинській області від Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області за результатами розгляду заяви останньої (зареєстрована в ЖЄО від 24 вересня 2018 року за №6357), директор ТзОВ "Західтранссервіс плюс" ОСОБА_3 допустив ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору. Остання у березні 2018 року подала заяву на працевлаштування в ТзОВ "Західтранссервіс плюс" на посаду помічника керівника з графіком роботи з 9 год. до 17 год., обідня перерва з 13 год. до 14 год.; оплата праці з березня по серпень 2018 року складала 4000-5000 грн. на місяць. Опитана в ході розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_7, яка працювала юристом ТзОВ "Західтранссервіс плюс" з 01 листопада 2017 року по серпень 2018 року, факт неофіційного працевлаштування ОСОБА_4 підтверджує. При дослідженні наданих під час інспекційного відвідування документів (відомостей про нарахування та виплату заробітної плати за період з 01 березня 2018 року по 25 вересня 2018 року, табелів обліку робочого часу за березень-серпень 2018 року, звітів про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за аналогічний період) інспектором з'ясовано, що ОСОБА_4 в офіційних трудових відносинах із ТзОВ "Західтранссервіс плюс" не перебувала, трудовий договір не укладала.

Інспектором Невмержицьким С.В. з пояснення ОСОБА_5 встановлено, що у вересні 2018 року до неї зателефонувала представник ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та запропонувала вакансію помічника керівника товариства. З 08 жовтня 2018 року ОСОБА_5 приступила до роботи з 9 год. (робочий день тривав до 17 год.). Її обов'язками є ведення діловодства, забезпечення комунікацій директора з орендодавцями, допомога директору в справах маркетингу, організація, розміщення реклами про підприємство, звітування на електронну пошту директора та мобільні додатки "Скайп" та "Вайбер". При дослідженні наданих під час інспекційного відвідування документів з'ясовано, що ОСОБА_13 трудовий договір із ТзОВ "Західтранссервіс плюс" не укладала.

Крім того, в акті інспекційного відвідування вказано, що згідно з журналом прийому-здачі чергувань та перевірок несення служби, який прошитий пронумерований та скріплений печаткою Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області "Для Пакетів" (інвентаризаційний №1199/ж), на сторінці №59 є запис про здачу чергування 21 вересня 2018 року ОСОБА_14 та прийом чергування ОСОБА_6 з проставленими підписами у відповідних графах "здав", "прийняв". Аналогічний запис має місце про здачу чергування 24 вересня 2018 року ОСОБА_15 та прийом чергування ОСОБА_6 та запис 27 вересня 2018 року (ОСОБА_16 здав, а ОСОБА_6 прийняв чергування). Наданими під час інспекційного відвідування документами встановлено, що ОСОБА_16 га ОСОБА_14 перебувають у трудових відносинах із ТзОВ "Західтранссервіс плюс", ОСОБА_6 трудовий договір із ТзОВ "Західтранссервіс плюс" не укладав.

Отже, з наведеного слідує, що під час інспекційного відвідування інспектор Невмержицький С.В. обставини, викладені в акті, встановив на підставі: матеріалів заяви ОСОБА_4 до Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області (а.с.58-66); журналу прийому-здачі чергувань та перевірок несення служби, який прошитий пронумерований та скріплений печаткою Відділу Державної служби охорони при УМВС України у Волинській області; письмових пояснень ОСОБА_5 від 09 жовтня 2018 року (а.с.71); відомостей про нарахування та виплату заробітної плати, табелів обліку робочого часу, звітів про нарахування та сплату єдиного соціального внеску.

Згідно з пунктом 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Як встановлено зі змісту акта інспекційного відвідування, а також пояснень представників сторін, інспектор Невмержицький С.В., який проводив інспекційне відвідування, встановив і обґрунтував факт встановленого порушення щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_4 виключно з матеріалів, доданих до листа Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області від 27 вересня 2018 року за №12236/59-01, зокрема, заяви ОСОБА_4 від 24 вересня 2018 року вх.№6357 (а.с.59) та пояснень ОСОБА_7 (а.с.61), та зробив висновок, що ОСОБА_4 працювала на посаді помічника директора ТзОВ "Західтранссервіс плюс" в період з березня по серпень 2018 року без оформлення трудових відносин.

Письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 працівникам поліції не є протоколами допиту свідків. Разом з тим, суд зазначає, що з матеріалів, доданих до листа Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП у Волинській області від 27 вересня 2018 року за №12236/59-01, не вдається можливим встановити статус ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за результатами перевірки працівниками поліції заяви від 24 вересня 2018 року вх.№6357 (потерпіла, свідок), а також відсутні відомості про попередження їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві відомості при наданні пояснень.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні з метою об'єктивного розгляду справи та допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 - заявника до поліції на неправомірні дії директора ОСОБА_3 у зв'язку із порушенням її трудових прав. Однак поштові відправлення з судовими повістками з відміткою "за терміном зберігання" двічі повернулись до суду. Відтак, розгляд справи здійснено за наявними у справі матеріалами.

Також варто зауважити, що рішення суду про оформлення трудових відносин із ОСОБА_4 про виконання нею роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи, що відповідно до пункту 2 Порядку №509 могло бути підставою для накладення на товариство штрафу за приписами частини другої статті 265 КЗпП України, суду не надано. Будь-які письмові свідчення виконуваної ОСОБА_4 роботи на підприємстві інспектором Невмержицьким С.В. під час інспекційного відвідування не здобуто. Обґрунтовуючи наперед очевидною упередженістю директора підприємства ОСОБА_3 та працівників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є залежними від ТзОВ "Західтранссервіс плюс", відповідач під час розгляду справи про накладення штрафу їх письмові пояснення про те, що ОСОБА_4 не працювала на товаристві, а лише приходила з метою працевлаштування, однак їй було відмовлено (а.с.20-24), до уваги не взяв. Водночас, самостійно інспектором з цього приводу жодного із працюючих на товаристві працівників відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку №295 (наодинці або в присутності свідків) опитано не було. При цьому в судовому засіданні директор товариства ОСОБА_3 наполягав на тому, що ОСОБА_4 не працювала на товаристві та ніколи не виконувала роботи для цього товариства, а іноді заходила до ОСОБА_7, яка була звільнена з товариства у зв'язку з порушенням трудового законодавства, а відтак звернення вказаних осіб в правоохоронні органи є способом створення неприємностей для товариства та його, як директора, зокрема. З огляду на те, що ОСОБА_7 звільнена з ТзОВ "Західтранссервіс плюс" за прогул, то її пояснення можуть свідчити про необ'єктивність та упередженість. На думку суду, врахування лише пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свідчить про односторонній характер з'ясування відповідачем усіх обставин, про поверхневість такого заходу, недобросовісне виконання відповідачем наданих повноважень.

Відтак, суд вважає, що відібрані працівниками Луцького РВП Луцького ВП ГУ НП в області пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не можуть бути достатнім і беззаперечним доказом допуску позивачем ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору.

Відповідно до пункту 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, відповідно до змісту цього пункту інспектор праці може використовувати під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, отримані, зокрема, від державних органів (в даному випадку - пояснення, надіслані Луцьким РВП Луцького ВП ГУ НП у Волинській області). Однак самі по собі такі матеріали не можуть бути єдиними доказами наявності порушення об'єктом відвідування законодавства про працю. Суд звертає увагу, що у своїх поясненнях ОСОБА_7, яка повідомила працівнику поліції, що ОСОБА_4 з квітня по серпень 2018 року працювала в ТзОВ "Західтранс сервіс" на посаді помічника директора та робоче місце якої було поруч із нею, навіть не змогла пояснити, що входило в обов'язки ОСОБА_4 (а.с.61-62). Відсутні будь-які пояснення про характер, обсяг виконуваної роботи в поясненнях самої ОСОБА_4 та в її заяві від 24 вересня 2018 року до поліції (а.с.60).

Зважаючи на ту обставину, що матеріали Луцьким РВП Луцького ВП ГУ НП в області, що надіслані відповідачу листом від 27 вересня 2018 року за №12236/59-01, зібрані до початку інспекційного відвідування, то вони могли лише слугувати підставою для організації заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю в межах компетенції відповідача відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку №295, однак не можуть вважатися матеріалами інспекційного відвідування, метою якого і було перевірити повідомлені відомості. Однак цього у ході інспекційного відвідування позивача зроблено не було.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що факт порушення ТзОВ "Західтранссервіс плюс" вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме використання праці ОСОБА_4 без оформлення трудового договору у встановленому порядку, під час здійснення інспекційного відвідування 10 жовтня 2018 року не був встановлений і підтверджений на підставі належних і достатніх доказів.

Крім того, в акті інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року №ВЛ 731/3/АВ вказано, що позивачем не укладено трудові договори з ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії договорів про надання послуг від 08 жовтня 2018 року та 01 жовтня 2018 року, укладених між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно (а.с.24, 26), а також актів виконаних робіт (а.с.25, 27). Зазначені договори були надані разом із письмовими поясненнями до розгляду справи про накладення штрафу; акти виконаних робіт не могли бути надані станом на день проведення інспекційного відвідування з огляду на те, що місяць не закінчився.

Позиція відповідача щодо неврахування вказаних договорів про надання послуг полягає в тому, що вони не були надані під час інспекційного відвідування, а також тому, що вони містять ознаки трудового договору.

З пояснень, наданих в судовому засіданні директором ТзОВ "Західтранссервіс плюс" ОСОБА_3., слідує, що він не був присутній під час інспекційного відвідування, а прийшов по його завершенню; його намагання з'ясувати обставини перевірки і пропозиція надати пояснення були відхилені інспектором. Водночас, акт інспекційного відвідування у день завершення заходу, вручений йому для ознайомлення не був, про зміст виявлених порушень йому не повідомлено, а тому можливість надати договори про надання послуг, укладені з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, була відсутня. ОСОБА_3 також наголошує, що інспектором під час проведення інспекційного відвідування наявність таких договорів не з'ясовувалось. Вимога про надання документів за конкретним переліком не пред'являлася (доказів протилежного суду не надано).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною першою статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Отже, предметом трудового договору є праця робітника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

За приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг; результат праці, а не процес роботи, підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" (замовник) та ОСОБА_5 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 08 жовтня 2018 року (а.с.24), пунктом 1.1 якого обумовлено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): ведення діловодства, забезпечення комунікацій директора з орендодавцями, допомога директору з питань маркетингу організації, розміщення реклами про підприємство. Розмір оплати наданих послуг орієнтовно складає 3000,00 грн. на місяць та може змінюватися від об'єму та якості наданих послуг на основі акту прийому-передачі (пункт 2.1 вказаного договору). На виконання пункту 2.1 договору 31 жовтня 2018 року сторонами договору підписано акт прийому виконаних робіт (а.с.25). Сторони погодились, що роботи, виконані виконавцем, відповідають вимогам договору, зауваження та претензії у сторін відсутні (а.с.25).

Зі штатного розпису ТзОВ "Західтранссервіс плюс" станом на 01 серпня 2018 року встановлено, що у штаті підприємства відсутня посада помічника директора (а.с.110). Відповідач безпідставно прирівнює до посади помічника директора виконувану роботу (надані послуги) ОСОБА_5, оскільки встановити зміст обов'язків за відповідною посадою можна зі змісту посадової інструкції за її наявності.

Також 01 жовтня 2018 року між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" (замовник) та ОСОБА_6 (виконавець) було укладено договір про надання послуг: здійснення контролю за автоматизованою системою пропуску автомобілів, а у випадку відмови автоматизованої системи здійснює дії по усуненню технічних збоїв для безперебійної діяльності підприємства, а також в ручному режимі регулює в'їзд та виїзд транспортних засобів. Розмір оплати наданих послуг орієнтовно складає 5000,00 грн. на місяць та може змінюватися від об'єму та якості наданих послуг на основі акту прийому-передачі підписаного замовником (пункт 2.1 вказаного договору) (а. с. 26). На виконання пункт 2.1 договору 05 листопада 2018 року сторонами договору підписано акт прийому виконаних робіт (а.с.27), за яким сторони погодились, що роботи, виконані виконавцем, відповідають вимогам договору, зауваження та претензії у сторін відсутні.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, жодних відомостей щодо непогодження з укладенням договору про надання послуг ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріали справи не містять, тому слід погодитися, що вказані договори укладено за вільним волевиявленням сторін і погоджені ними. Водночас, обставин, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідачем не наведено, що підтверджує цивільно-правовий характер правовідносин між позивачем та вказаними особами.

Цивільно-правовий характер своїх правовідносин із ТзОВ "Західтранссервіс плюс" підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давали показання під присягою..

Так свідок ОСОБА_5 показала, що дійсно з 08 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року надавала ТзОВ "Західтранссервіс плюс" послуги відповідно до укладеного договору, роботу виконувала вдома, оскільки проживала сама з малолітньою дитиною; на офіс підприємства приходила у зручний для себе час за необхідності; про виконану вдома роботу звітувала шляхом передачі даних через мережу Інтернет. При цьому, засвідчила, що саме такий характер відносин її влаштовував, оскільки їй не потрібно було дотримуватися трудового розпорядку підприємства. З приводу наданих під час інспекційного відвідування пояснень зазначила, що дійсно в цей день була на підприємстві та ознайомлювалася із специфікою його діяльності для надання послуг згідно з укладеним договором.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 01 жовтня 2018 року надавав послуги ТзОВ "Західтранссервіс плюс" відповідно до укладеного договору. До цього моменту декілька разів приходив для того, щоб ознайомитися з діяльністю товариства, вивчити програмне забезпечення автоматизованої системи, роботу якої в подальшому обслуговував. При цьому вказав, що за станом здоров'я працювати за трудовим договором відповідно до встановленого графіка роботи на підприємстві не мав змоги, тому цивільно-правові відносини його влаштовували та давали можливість надавати послуги в зручний для нього час. Разом з тим, у вересні 2018 року жодних чергувань не здійснював, в журналі ставив підпис, коли приходив ознайомлюватися з підприємством, бо так йому роз'яснив працівник ОСОБА_16

Суд звертає увагу на відсутність у відповідача повноважень на власний розсуд тлумачити умови укладених цивільно-правових договорів, визнавати їх недійсними, позаяк трудовий договір чи цивільно-правова угода передбачає волевиявлення обох сторін правочину на їх укладення у тій чи іншій формі, з тими чи іншими умовами. У судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 ствердили, що саме вони наполягали на укладенні цивільно-правових договорів з визначеними у них умовах. За викладених обставин, суд вважає, що правовідносини між ТзОВ "Західтранссервіс плюс" та ОСОБА_5, ОСОБА_6 є цивільно-правовими, як про це домовилися сторони такої угоди, а тому висновки відповідача щодо наявності заміни трудових правовідносин цивільно-правовими спростовані вимогами цивільного і трудового законодавства та матеріалами справи.

Зауваження відповідача на невідповідність примірників договорів про надання послуг (наданого суду та наданого відповідачу до розгляду справи) особливого значення не має, оскільки окремі недоліки в оформленні не мають наслідком недійсність такого договору, тим більше, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили про їх укладення за власною волею.

Зі звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за жовтень 2018 року (Форма №Д4) видно, що у таблиці 5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби" контролюючий орган повідомлено про відносини із ОСОБА_6, ОСОБА_5 на підставі цивільно-правового договору (з 01 та з 08 жовтня 2018 року відповідно); щодо цих осіб нараховано дохід зі сплатою єдиного соціального внеску, про що свідчить таблиця 6 звіту (а.с.115-118, 132). Загалом у жовтні 2018 року на підприємстві працювало 5 осіб на умовах трудового договору та 2 осіб на умовах цивільно-правового договору.

У судовому засіданні також встановлено, що журнал прийому-здачі чергувань та перевірок несення служби інспектору не надавався посадовими особами об'єкта відвідування. Зазначений журнал за номенклатурою справ не належить позивачу та має відмітку на титульному аркуші "ВДСО при УМВС Інв.№1199/пс" (а.с.72-75) і очевидно взятий інспектором самостійно, оскільки знаходиться у вільному доступі на автоматично облаштованій прохідній, світлина якої наявна в матеріалах справи (а.с.28). Контроль за несенням служби персоналом охорони здійснюється Управлінням поліції охорони у Волинській області за договором із Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбізнеспартнер" від 22 серпня 2016 року (а.с.111-114). Зазначене товариство здійснює діяльність за однією адресою із позивачем. Із зазначеного журналу неможливо встановити, що ОСОБА_6 виконував трудові функції на користь ТзОВ "Західтранссервіс плюс" (а не іншої особи).

За наведених обставин суд вважає, що копії окремих аркушів зазначеного вище журналу, що не належить об'єкту відвідування та ним не засвідчені, не може братись до уваги як доказ вчинення правопорушення позивачем, бо не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 73 та частини другої статті 74 КАС України, оскільки здобутий інспектором з порушенням підпункту 2 пункту 11 Порядку №295. Ведення цього журналу не передбачене законодавством про працю.

Відтак, висновки про допуск ТзОВ "Західтранссервіс плюс" до роботи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладенння трудового договору не знайшли свого підтвердження достатніми доказами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд на підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин справи, перевірених доказами (показами свідків та письмовими доказами), дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірну постанову, не надав оцінку усім обставинам справи, діяв необґрунтовано, нерозсудливо та упереджено. Суд вважає помилковим встановлення факту порушення ТзОВ "Західтранссервіс плюс" частини третьої статті 24 КЗпП України. Таким чином, постанова від 06 листопада 2018 року № ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 5026,05 грн., що підтверджуються квитанцією від 14 грудня 2018 року №0.0.1211925743.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а. с.2, 30).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" (45607, Волинська область, Луцький район, село Гірка Полонка, вулиця Луцька, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 37107375) до Управління Держпраці у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 39810267) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Волинській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06 листопада 2018 року № ВЛ 731/3/АВ/ТД-ФС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтранссервіс плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Волинській області судові витрати у сумі 5026,05 грн. (п'ять тисяч двадцять шість грн. 05 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 05 квітня 2019 року