Рішення

від 04.04.2019 по справі 140/478/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/478/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Савчук О.І.,

представника позивача Масич І.В.,

представника відповідача Копетюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного малого підприємства ІНВІД до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство ІНВІД (далі - ПМП ІНВІД , позивач) звернулося до суду з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Луцький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 по виконавчому провадженні №36625907.

Ухвалою суду віл 01.03.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.03.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 11:00 год. 04.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем 18.09.2018 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору ВП №36625907 у розмірі 92 935,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам статей 27, 40, 45 Закону України Про виконавче провадження та порушує його майнові права, оскільки відповідно до статті 27 Закону України Про виконавче прова дження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за приму сове виконання рішення органами державної виконавчої служби та стягу ється державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Вказує на те, що стягнення з боржника подвійної плати за примусове виконання рішення суперечить вимогам пункту третього частини першої статті 45 Закону України Про виконавче провадження про те, що з боржника стягується або виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої суми. Тобто, згідно даної норми вказаного Закону з боржника може стягуватись або лише виконавчий збір, або лише основна винагорода. Отже, єдиною підставою для стягнення виконавчого збору в розумінні вимог статей 27, 40, 45 Закону України Про виконавче провадження є нестягнутий виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми під час виконання виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Просить суд врахувати, що розмір виконавчого збору в сумі 92 935,00 грн., яка зазначена в оскаржуваній постанові, не відповідає розміру стягнення виконавчого збору, передбаченого частиною 2 статті 27 Закону України Про виконавче провадження , що підтверджується самою оскаржуваною постановою в частині зазначеної суми стягнення (звернення стягнення) за виконавчим документом (виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області, виданий 26.09.2012 у справі №2-250/11). Враховуючи наведене просить позов задовольнити повністю (а.с.17-19).

Відповідач відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, оскільки вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , а сума виконавчого збору визначена державним виконавцем виходячи з даних реєстру ДВС, де заборгованість ПМП ІНВІД складає 929 350,01 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.01.2017 у справі №2-250/11 стягнуто солідарно з Приватного малого підприємства ІНВІД в користь Публічного акціонерного товариства Укргазбанк заборгованості за кредитним договором №05/08-К/02 від 05.05.2008 в розмірі 481 123,38 грн. (в тому числі 5 346,98 грн. - строкові відсотки; 7 324,06 грн. - прострочені відсотки; 275 555,53 грн. - строковий кредит; 160 000,06 грн. - прострочений кредит; пеня за прострочений кредитом та відсотками - 32 896,75 грн.) та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05.05.2008, укладеним між ПАТ Укргазбанк №05/08-К/02 та Приватним малим підприємством "ІНВІД , посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. 05.05.2008, реєстровий №502. А саме, на матеріально-технічний склад А-1, площею 349,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Медична, 25 початковою вартістю 532 000 грн., та земельну ділянку, на якій знаходиться дане нерухоме майно, площею 0,7909 га за цією ж адресою, початковою вартістю 597 500 грн., а також судові витрати в сумі 910 грн. по 455 грн. з кожного (а.с.31-33).

На виконання вказаного рішення суду 26.09.2012 видано виконавчий лист №2-250/11 (а.с.34), за яким було відкрито виконавче провадження №36625907, про що заступником начальника Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Пирогою С.С. винесено відповідну постанову від 20.02.2013 (а.с.35).

Публічне акціонерне товариство Укргазбанк 27.08.2018 звернулося до Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області з заявою про повернення виконавчого документа стягувану (а.с.36).

18.09.2018 заступником начальника Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Копетюком В.О. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувану у виконавчому проваджені №36625907, оскільки 27.08.2018 поступила заява від стягувача про повернення виконавчого документа (а.с.37).

18.09.2018 цим же державним виконавцем у вищевказаному виконавчому провадженні було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 92 935,00 грн. (а.с.7).

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Тобто, виконавчий збір підлягає стягненню в порядку та розмірі, визначеному цим Законом України №1404-VІІІ, який в даному випадку, обумовлює можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження в порядку статті 39 Закону чи повернення виконавчого документа згідно статті 37 Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України №1404-VIII (чинної на час вчинення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що частинами першою та другою статті 27 Закону України №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору.

Крім того, даною статтею чітко визначено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. В даному виконавчому провадженні виконавчий збір повинен був становити 48 112,34 грн., оскільки у виконавчому листі №2-250/11 від 03.08.2011 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.09.2012 чітко визначена сума, яка підлягала стягненню з позивача, а саме: в розмірі 481 123,38 грн. (а.с.34).

З постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 вбачається, що державним виконавцем постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 92 935,00 грн. (а.с.7).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови у ВП №36625907 про стягнення з ПМП ІНВІД виконавчого збору в розмірі 92 935,00 грн.

Відтак на думку суду, державний виконавець всупереч вимогам чинного законодавства виніс постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 у розмірі 92 935,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 92 935,00 грн., від 18.09.2018 у виконавчому провадженні №36625907, яка прийнята заступником начальника Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Копетюком В.О., з огляду на що вона підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., сплачений згідно з квитанції № 39278690 від 25.02.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного малого підприємства ІНВІД до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 18.09.2018 про стягнення з Приватного малого підприємства ІНВІД виконавчого збору у розмірі 92 935,00 грн., у виконавчому провадженні №36625907.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27а, код ЄДРПОУ 35041407) на користь Приватного малого підприємства ІНВІД (45630, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вулиця Медична, 25, ЄДРПОУ 30089030) судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. (тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський