Рішення

від 11.02.2019 по справі 280/5571/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2019 року 10:27Справа № 280/5571/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників:

позивача Глух О.В.

відповідача Михеєнка М.М., Калмикова Р.Г.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЖДЬ

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач або Фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЖДЬ (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 21 727,30 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 15.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5571/18 та призначено судове засідання на 11.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області середньооблікова кількість штатних працівників по ТОВ ДОЖДЬ з січня по грудень 2017 року склала 8 одиниць, у тому числі 1 особа з інвалідністю, яка працювала на підприємстві лише 5 місяців. За таких обставин, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця склала 0 осіб, що є менше, ніж встановлено нормативом. Посилаючись на норми Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. №4302), в якому посилається на те, що штатна чисельність працівників на підприємстві з січня по серпень включно складала менше 8 осіб, тобто до вересня 2017 року працевлаштування осіб з інвалідністю законодавством не вимагалося. Водночас, з липня 2017 року на підприємстві працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, про що подано звіт до позивача. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 11.02.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОЖДЬ (код ЄДРПОУ 40000980) зареєстровано в якості юридичної особи.

24.01.2018 відповідачем, на виконання вимог чинного законодавства до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік. У рядку 03 звіту відповідачем самостійно визначено кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності в Україні , у кількості 1 особа.

Відповідно до рядка 02 Звіту за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на підприємстві відповідача фактично за рік становить 1 особа.

Листом від 21.11.2018 №03-630/1742 позивач повідомив відповідача, що згідно інформації, наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області, протягом 2017 року середньооблікова кількість штатних працівників на ТОВ ДОЖДЬ склала 8 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників осіб з інвалідністю визначається лише протягом 5 місяців (серпень - грудень включно). Отже згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників (наказ Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 року) середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю протягом зазначеного періоду на товаристві дорівнює 0.

У зв'язку з невиконанням, на думку позивача, ТОВ ДОЖДЬ нормативу щодо кількості штатних працівників осіб з інвалідністю, Фондом здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік, а саме: адміністративно-господарські санкції - 18 912,50 грн., пеня - 2 814,80 грн.

Несплата даної суми зумовила звернення Фонду з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Так, Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст. 19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до поданого відповідачем Звіту за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 8 осіб, таким чином, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875, у відповідача складає 1 особа.

При цьому, виходячи з системного аналізу положень статті 19 Закону №875, обов'язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю виникає у роботодавця після перевищення середньооблікової чисельності штатних працівників у 7 осіб, а у разі якщо працює від 8 до 25 осіб, то для особи з інвалідністю виділяється одне робоче місце.

З наданого до матеріалів адміністративної справи листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 13.11.2018 №21855/05 судом встановлено, що до вересня 2017 року середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ ДОЖДЬ не перевищувала 7 осіб; з вересня 2017 року по жовтень 2017 року - 12 осіб, у грудні 2017 року - 13 осіб.

Згідно приписів частини 1 статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення. Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Судом встановлено, що підставою для застосування до відповідача адміністративно - господарських санкцій стало те, що середньооблікова кількість працюючих у відповідача осіб з інвалідністю протягом 2017 року становила 0 осіб замість однієї.

Разом з цим, враховуючи те, що саме з вересня 2017 року кількість працюючих співробітників ТОВ ДОЖДЬ перевищила 7 осіб, то саме з зазначено місяця у відповідача виник обов'язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю.

Судом зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік встановлено, що відповідно до наказу від 14.08.2017 №20-Ктр відповідачем працевлаштовано на посаду менеджера зі збуту ОСОБА_5, яка є особою з ІІІ групою інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 17.09.2013 №762136.

Відтак, твердження позивача про порушення ТОВ ДОЖДЬ вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій спростовується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЖДЬ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 03.04.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко