Рішення

від 22.03.2019 по справі 160/8366/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Справа № 160/8366/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Ільков В.В.,

при секретарі: Деркач О.В.,

за участі:

представника відповідача: Каціонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" Дніпропетровської митниці ДФС, у якій, з урахуванням уточнень, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 30.03.2018 року було укладено контракт №2003-18 на підставі якого Продавець (Ліаоченг Шеньхуі Лазер Еквіпмент Ко ЛТД) продав, а Покупець (ТОВ Символ груп ) купив товари (Лазерні станки 2 шт.) в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід'ємними частинами даного Контракту. Відповідно до Специфікації №1 від 30.03.2018 року до цього контракту №2003-18 від 30.03.2018 року Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця лазерні станки 2 шт. модель SH-G1813 за ціною 4235 дол. США за 1 шт. на загальну суму 8470 дол. США на умовах поставки СРТ Dnipro, Ukraine. Також, 31.03.2018 року між Сторонами було підписано додаткову угоду такого змісту: додати п.3.7. до Контакту №2003-18 від 30.03.2018 року в наступній редакції: Відвантаження Товару здійснюється компанією Джинан Судиао Роутер Ко ЛТД, Китай . Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Так, для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості, позивач вважає, що ним було подано усі необхідні документи. Проте, при здійсненні митного оформлення Дніпропетровською митницею ДФС було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110190/2018/00077 із зазначенням причини: При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів виявлено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, відповідно до ст.54, ч.6, п.3, а також у зв'язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, згідно ст.55 МК України було винесене оскаржуване рішення про визначення митної вартості по товару №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року. Позивач вважає прийняте рішення незаконним, протиправним, та таким, що прийнято без урахуванням всіх обставин, а тому це рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, у зв'язку із чим товариство звернулося до суду із цим позовом.

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/8366/18 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Барановському Р.А.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, після залишення позову без руху, від 27.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні (суддя Барановський Р.А.).

22.12.2018 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив про те, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, відповідачем було встановлено невідповідність відомостей у наданих документах, які виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та зазначені у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зі сформованим митницею переліком, у зв'язку із чим відповідач, вважає, що ним правомірно прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості від 09.08.2018 №UA110000/2018/500015/2. Зазначили, що, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

11.01.2019 року позивачем була подана відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про те, що товариство були подані усі документи, які передбачені Митним кодексом України, а також додаткові документи, про що свідчить перелік документів у декларації №UA110190/2018/507532 від 10.08.2018 року.

25.01.2019 року відповідачем були подані заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив про те, що посадові особи митниці при прийнятті оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості заявленого Позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування підстав немає.

18.02.2019 року Розпорядженням № 211 д було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/8366/18, у зв'язку із перебуванням судді Барановського Р.А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/8366/18 було перерозподілено іншому складу суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року було прийнято до провадження справу №160/8366/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи на 27.02.2019 року.

27.02.2019 року розгляд справи відкладено до 22.03.2019 року.

У судове засідання представник позивача, призначене на 22.03.2019 року, не з'явився надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

22.03.2019 року представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

30.03.2018 року було укладено контракт №2003-18 на підставі якого Продавець (Ліаоченг Шеньхуі Лазер Еквіпмент Ко ЛТД) продав, а Покупець (ТОВ Символ груп ) купив товари (Лазерні станки 2 шт.) в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід'ємними частинами даного Контракту.

Згідно Специфікації №1 від 30.03.2018 року до вищевказаного контракту №2003-18 від 30.03.2018 року Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця лазерні станки 2 шт. модель SH-G1813 за ціною 4235 дол. США за 1 шт. на загальну суму 8470 дол. США на умовах поставки СРТ Dnipro, Ukraine.

Також, 31.03.2018 року між Сторонами було підписано додаткову угоду такого змісту: додати п.3.7. до Контакту №2003-18 від 30.03.2018 року у такій редакції: Відвантаження Товару здійснюється компанією Джинан Судиао Роутер Ко ЛТД, Китай .

03.08.2018 року ТОВ Симов Груп було надано до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA110190/2018/507298 на товар. Верстати для обробки різних матеріалів, шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного променя: лазерний верстат модель SH-G1813 у розібраному стані (потужність -80W, тип лазеру - герметична С02 скляна трубка, джерело живлення - АС220/U0V, лазери з подвійним промінем) розм.1800*1300мм-2 шт. Застосовується у промисловій галузі. Торгівельна марка: LIAOCHENGSHENHUI LA (а.с.84).

Згідно з графою 43 МД № UA110190/2018/507298 від 03.08.2018 року декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, а саме: 5,88 дол. США/кг або 4 235,00 дол. США/шт.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: митну декларацію №UA10190/2018/507298.001 від 03.08.2018 року; контракт №2003-18 від 30.03.2018 року; додаткову угоду № 1 до контракту; специфікацію №1 від 30.03.2018 року; інвойс від 21.05.2018 року №2003-18; пакувальний лист сертифікат про походження товару; платіжне доручення, №2 від 05.04.2018 року; платіжне доручення №3 від 11.05.2018 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №418895 від 01.08.2018 року; коносамент від 01.06.2018 року.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих ТОВ Символ Груп документах.

Відповідач зазначив про те, що подані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових митної вартості товарів, які підтверджують митну вартість товарів, при цьому зазначивши, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: рахунок-проформа; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Крім того, Митницею із декларантом було проведено консультацію та повідомлено останнього про можливість (відповідно до пункту 6, ст.53 МК України) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Декларантом, в рамках проведених консультацій, додатково було надано лист Jinan Sudiao CNC Router CO LTD від 07.08.2018 року та калькуляцію затрат на доставку товару від 07.08.2018 року № 14.

За результатами розгляду додатково наданих документів митницею було повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У рамках консультації, у відповідь на повідомлення митниці декларантом 08.08.2018 року додатково надано наступні документи: прайс-лист LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.LTD від 30.03.2018 року та проформу-інвойс від 30.03.2018 року №20032018.

За результатами розгляду додатково наданих документів митницею повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Також, в рамках проведення консультації декларантом 09.08.2018 року додатково надано лист продавця LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD від 08.08.2018 року щодо включення транспортних витрат до вартості товарів.

Інших документів декларантом до митниці подано не було.

Відповідач вважає, що декларантом не були надані документи, що підтверджують/спростовують наведені результати розгляду наданих до митного оформлення документів; виявлені розбіжності та невідповідності у заявлених відомостях.

Отже, як зазначає відповідач, позивачем не було підтверджено документально числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару, виявлені розбіжності позивачем усунуті не були, документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем подані не були, на підставі чого відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року.

Також, за результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та митну вартість товару було скориговано з рівня 4 235,00 дол. США/шт. до 5440,33 дол. США/шт.

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110190/2018/00077 від 09.08.2018 року.

Оформлення товару (задекларованого за електронною МД № UA110190/2018/507298 від 03.08.2018 року) здійснено позивачем з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД № UA110190/2018/507532 від 10.08.2018 року під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач не погоджується з вищевказаними оскаржуваним рішенням митниці №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року, просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що позивачем до митниці було надано усі відповідні документи для визначення митної вартості товару, а тому є всі підстави для визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи цей спір, суд враховує такі обставини.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 10 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Митним органом було правомірно здійснено запит документів на підтвердження митної вартості заявленої до митного оформлення партії товару, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2018 року було укладено контракт №2003-18 на підставі, якого Продавець (Ліаоченг Шеньхуі Лазер Еквіпмент Ко ЛТД) продав, а Покупець (ТОВ Символ груп ) купив товари (Лазерні станки 2 шт.) в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід'ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до Специфікації №1 від 30.03.2018 року до контракту №2003-18 від 30.03.2018 року Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця лазерні станки 2 шт. модель SH-G1813 за ціною 4235 дол. США за 1 шт. на загальну суму 8470 дол. США на умовах поставки СРТ Dnipro, Ukraine.

31.03.2018 року між Сторонами було підписано додаткову угоду такого змісту: додати п.3.7. до Контакту №2003-18 від 30.03.2018р. в наступній редакції: Відвантаження Товару здійснюється компанією Джинан Судиао Роутер Ко ЛТД, Китай .

Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем ТОВ Символ Груп до митниці було подано такі документи: митну декларацію №UA 110190/2018/507298.001 від 03.08.2018 року; контракт №2003-18 від 30.03.2018 року; додаткову угоду № 1 до контракту; специфікацію №1 від 30.03.2018 року інвойс від 21.05.2018 року №2003-18; пакувальний лист сертифікат про походження товару; платіжне доручення, №2 від 05.04.2018 року; платіжне доручення №3 від 11.05.2018 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №418895 від 01.08.2018 року р.; коносамент від 01.06.2018 року.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Так, у підтвердження оплати за товар декларантом були додатково надані платіжні доручення в іноземній валюті від 05.04.2018 № 2 та від 11.05.2018 року № 3, в який, в графі 70 Призначення платежу цих платіжних доручень зазначено: контракт № 2003-18 та проформа-інвойс 20032018. До документів митного оформлення проформу-інвойс 20032018 декларантом додано не було.

Також, при вивченні поданих декларантом до митниці документів відповідачем будо встановлено, що відомості щодо заявленої ваги нетто та брутто у ЕМД від 03.08.2018 року №UA110190/2018/507298 не відповідають відомостям товаросупровідних документів, а саме: звіту про зважування від 01.08.2018, наданому до митного оформлення.

Так, декларантом до митного оформлення надано документ № 18 (код документу 9000 у графі 44 ЕМД), а саме інформаційний лист щодо технічних параметрів лазерної порізочної машини SH-G1813. Проте, відомості щодо ваги товару та розмірів товару в інформаційному листі не відповідають відомостям, заявленим декларантом у ЕМД.

Декларантом до митного оформлення надано коносамент QODSHDM116635219, у графі Shipper якого зазначене китайське підприємство, яке не має відношення до заявленої зовнішньоекономічної поставки.

Також, відповідачем встановлено, що оцінювана партія товару, відповідно до умов Специфікації №1 постачається на умовах поставки CPT Дніпро, що означає, що Продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м.Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

Відповідно до вимог статей 135, 138 Кодексу торговельного мореплавства (Закон України від 21.10.1997 № 590/97-ВР) правовідносини між перевізником i одержувачем вантажу визначаються коносаментом. У коносаменті зазначаються: 1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; 2) найменування перевізника; 3) місце приймання або навантаження вантажу; 4) найменування відправника; 5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або визначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника); 7) найменування вантажу, його маркування, кількість мiсць чи кiлькiсть та/або мiра (маса, об'єм), а в необхiдних випадках - данi про зовнiшнiй вигляд, стан i особливi властивостi вантажу; 8) фрахт та iншi належнi перевiзнику платежi або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згiдно з умовами, викладеними в рейсовому чартерi або iншому документi, чи зазначення, що фрахт повністю сплачено; 9) час i мiсце видачi коносамента; 10) кiлькiсть складених примiрникiв коносамента; 11) пiдпис капiтана або iншого представника перевiзника.

Разом з тим, в наданій декларантом копії коносаменту QODSHDM116635219, умови оплати фрахту зазначено Freight COLLECT, тобто фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення.

У цьому випадку, випадку вантажоотримувач - це Покупець товару ТОВ Символ Груп , що не відповідає умовам поставки CPT, проте відповідає комерційним умовам поставки FOB та означає, що покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належать лише витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судно, що свідчить про те, що до ціни товару не включені обов'язкові складові митної вартості, передбачені вимогами п.10 статті 53 МК України - витрати на доставку товару із порту відправлення Qingdao до порту призначення - Одеса.

Крім того, відповідно до п. 3.3 контракту від 30.03.2018 № 2003-18 продавець передає кур'єром на адресу покупця сертифікат якості. Проте зазначений документ декларантом до митного оформлення надано не було.

Також, відповідач встановив, що у митній декларації країни відправлення зазначені реквізити морського коносаменту, який декларантом до митного оформлення не надавався.

Відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст. 254 МК України, декларанта зобов'язано забезпечити переклад українською мовою документів, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

При цьому, відповідачем було розпочато процедуру консультацій та запропоновано декларанту надати додаткові документи, зокрема: рахунок-проформа; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Так, судом встановлено, що декларантом, в рамках проведених консультацій, додатково було надано лист Jinan Sudiao CNC Router CO LTD від 07.08.2018 та калькуляцію затрат на доставку товару від 07.08.2018 року № 14.

Проте, митницею розглянувши подані товариством документи, було встановлено, що згідно листа Jinan Sudiao CNC Router CO LTD від 07.08.2018 року зазначені відомості щодо вартості транспортування товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом м. Одеса (Україна) до м. Дніпро (Україна) - 600,00 дол.США.

Документальні відносити між компанією Jinan Sudiao CNC Router CO LTD та LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD позивачем підтверджені не були.

Крім того, підтвердження щодо здійснення експедирування саме компанією Jinan Sudiao CNC Router CO LTD до митниці позивачем надані не були.

Калькуляція затрат на доставку товару від 07.08.2018 року № 14 видана не перевізником, а декларантом, який не здійснював перевезення та містить інформацію щодо вартості транспортних втрат на доставку товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом м.Одеса (Україна) до м. Дніпро (Україна) вагою 1 710 кг (МД №507298) - 290,70 дол. США.

Відповідно до п.11 ст. 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

З урахуванням документального не підтвердження заявлених умов поставки CPT Дніпро, враховуючи результати розгляду документів митного оформлення, у митниці наявні підстави вважати, що до ціни оцінюваної партії товару за ЕМД від 03.08.2018 року №UA110190/2018/507298 не включені обов'язкові складові митної вартості, передбачені вимогами п.10 статті 53 МК України, а саме: витрати на доставку товару із порту відправлення Qingdao до порту призначення Одеса.

Також, у рамках консультації, у відповідь на повідомлення митниці декларантом 08.08.2018 року додатково надано наступні документи: прайс-лист LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD. від 30.03.2018 року та проформу-інвойс від 30.03.2018 №20032018.

Проте, прайс-лист компанії LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD. адресований виключно ТОВ Символ Груп та умовах поставки, що відповідають заявленим СРТ Дніпро. Зазначене свідчить, що наданий прайс-лист має суб'єктивний характер. Зазначене унеможливило використання відомостей, що містяться у наданому прайс-листі як об'єктивної інформації з урахуванням п.2 ст.52 МКУ.

Також, судом встановлено, що в рамках проведення консультації декларантом 09.08.2018 року додатково надано лист продавця LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD від 08.08.2018 року щодо включення транспортних витрат до вартості товарів.

Інших додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статті 53 МК України, а саме транспортної складової оцінюваної партії, декларантом надано не було.

Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що декларантом не були надані всі відповідні документи, які запитувались Дніпропетровською митницею ДФС, що підтверджують/спростовують наведені результати розгляду наданих до митного оформлення документів; виявлені розбіжності та невідповідності у заявлених відомостях.

Доводи представника позивача, про те, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи відсутність об'єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, а також інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року, згідно з яким відповідач застосував другорядний метод визначення митної вартості - 2-г, згідно із положеннями ст. 64 МКУ за результатами проведеного обчислення у відповідності до заявлених умов поставки.

Так, у відповідності до п.3 ст. 337 МКУ відповідачем було здійснено проведення контролю співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, обробленні та накопичені і інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару - 5,88 дол./кг та 4235,00 дол.США/шт.

Отже, у зв'язку із непідтвердженим транспортної складової оцінюваної партії, вставлена наявність митного оформлення подібн6ого товару Лазерний станок , вагою 1450 кг. За кодом 8456100000, країна походження - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною договору з виробника, на умовах поставки FOB Qingdao найближчий до митного оформлення час 23.07.2018 року за ЕМД №UA807190/2018/013971 із визнаною митним органом рівнем транспортної складової 55 113,30 гривень.

Заявлена вага брутто товару за ЕМД від 03.08.2018 року №UA110190/2018/507298 - 1710 кг, у зв'язку із чим, відповідачем здійснено розрахунок витрат на транспортування оцінюваної партії товару як: (55 113,30*1710)/1450=64 995,69 гривень.

Відповідно до офіційного курсу валют Нацбанку України на дату прийняття рішення про коригування митної вартості товару встановлено, що 1 дол.США=26,961726 грн., а отже витрати на транспортування складають =2 140,66 дол. США.

Отже, митна вартість імпортованого товару за одиницю №UA110190/2018/507298 відповідачем було розраховано, як фактура вартості товару (8470,00+2410,66)/2=5440,33 дол.США/шт.

Відтак, з урахуванням вищезазначеного. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року на рівні 5440,33 дол. США/шт.

Отже, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Судом встановлено, що у рішенні про визначення митної вартості товарів №110000/2018/5000015/2 від 09.08.2018 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Також, у вказаному рішенні про визначення митної вартості товарів №110000/2018/5000015/2 від 09.08.2018 року визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Крім того, у рішенні про визначення митної вартості товарів №110000/2018/5000015/2 від 09.08.2018 року зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Додатково декларанту було роз'яснено передбачене ст. 52 МК України право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Декларанту також роз'яснено його право відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 52 МК України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Отже, дослідивши подані до суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провів консультацію з декларантом, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Отже, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Позивач не навів жодних підстав та не надав будь-яких доказів на підтвердження протиправності прийнятого митним органом оскаржуваного рішення з урахуванням того, що судом встановлено, що позивачем не було надано всі документи, які витребовувались митним органом, а подані останнім документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які підтверджують митну вартість відповідного товару.

При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про відсутність розбіжностей у числових значеннях визначення митної вартості товару, оскільки вказані твердження позивача жодними доказами не спростовані.

Посилання представника позивача на те, що до митниці були подані всі відповідні документи, а саме митну декларацію №UA 110190/2018/507298.001 від 03.08.2018 року; контракт №2003-18 від 30.03.2018 року; додаткову угоду № 1 до контракту; специфікацію №1 від 30.03.2018 року інвойс від 21.05.2018 року №2003-18.; пакувальний лист сертифікат про походження товару; платіжне доручення, №2 від 05.04.2018 року; платіжне доручення №3 від 11.05.2018 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №418895 від 01.08.2018 року р.; коносамент від 01.06.2018 року, а також додатково подані: лист Jinan Sudiao CNC Router CO LTD від 07.08.2018 та калькуляцію затрат на доставку товару від 07.08.2018 року №14; : прайс-лист LIAOCHENG SHENHUI LASER EQUIPMENT CO.,LTD. від 30.03.2018 року та проформу-інвойс від 30.03.2018 №20032018, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів не є достатнім доказом, оскільки, вказаними документами не було документально підтверджено всі числові значення складових митної вартості товарів, що в свою чергу і стало підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Отже, доводи позивача щодо надання всіх відповідних документів до митного органу, які б підтвердили числові значення складових митної вартості товарів не знайшли свого підтвердження, а подані додатково документи не спростували виявлені відповідачем розбіжностей.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване ТОВ Символ Груп рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року, винесене Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини є обґрунтованими та таким, що скасуванню не підлягають.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, суд вважає, що оскаржуване ТОВ "Символ груп" рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року складено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №UA110000/2018/500015/2 від 09.08.2018 року - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Символ груп" (49082, м.Дніпро, вул. Рабкорівська, 168, код ЄДРПОУ 40723801).

Відповідач: Дніпропетровська митниця ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27.03.2019 року.

Суддя В.В Ільков