Рішення

від 01.04.2019 по справі 580/60/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року справа № 580/60/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - Рискаль О.В. (згідно з довіреністю),

представника відповідача - Мауріної Я.Ю. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного науково-комерційного підприємства "Інтерпром" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне науково-комерційне підприємство "Інтерпром" (код ЄДРПОУ 24414048; зареєстроване за адресою: 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 174, квартира 124) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.10.2018:

№0012461410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11594,00 грн. (9275,00 грн. - основний платіж та 2319,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

№0012471410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12881,00 грн. (10305,00 грн. - основний платіж та 2576,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення. Зокрема, позивач стверджував, що правочини з його контрагентом ТОВ Арена Інтернешинал у жовтні 2016 року відбувалися реально, про що свідчать наявні у нього документи бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою суду від 29.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Установлено відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позовну заяву.

18.02.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з огляду на те, що спірні рішення прийнято із-за виявленого допущення позивачем податкового порушення у формі взяття податкового кредиту за операціями, що не мали реального характеру. Відповідач вказує, що стосовно контрагента позивача ТОВ Арена Інтернешинал наявне відкрите кримінальне провадження, а згідно з поясненнями його директора ОСОБА_3 він не має відношення до діяльності вказаного товариства. Крім того, відповідач наголошував на відсутності доказів транспортування товару, сертифікатів якості, а також недоліках у складанні первинних бухгалтерських документів.

19.03.2019 позивач подав суду відповідь на відзив за змістом аналогічну позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач створений як юридична особа з 03.02.1997 (код ЄДРПОУ 24414048).

Суд встановив, що на підставі наказу від 19.09.2018 №1759 та направлення від 24.09.2018 №1547/23-00-14-1004 відповідач здійснив документальну позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства у жовтні 2016 року під час правовідносин з ТОВ Арена Інтернешинал . За наслідками перевірки складений акт від 08.10.2018 №23-00-14-1007/24414048 (далі - акт перевірки).

В акті зафіксовано допущення порушення позивачем вимог пунктів:

44.1., 44.2., 44.3., 44.6. ст.44, п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996- ХІV), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 9275,00грн.;

198.1., 198.3., 198.6. ст.198 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за вищезгаданий період на загальну суму 10305,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв спірні ППР від 23.10.2018:

№0012461410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11594,00 грн. (9275,00 грн. - основний платіж та 2319,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

№0012471410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12881,00 грн. (10305,00 грн. - основний платіж та 2576,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Для вирішення спору суд врахував норми ПК України в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції.

Суд з'ясував, що спірні ППР прийняті за порушення внаслідок правовідносин позивача щодо придбання в жовтні 2016 року товару у ТОВ Арена Інтернешинал .

Для розрахунку податку на прибуток підприємств згідно з відповідним спірним ППР відповідач врахував дані податкової звітності позивача.

Так, згідно з податковою звітністю з податку на прибуток позивач задекларував за 2016 рік у рядку 1 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку 538141,00 грн. У рядку 2 декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності позивач задекларував суму 37817,00 грн.

Згідно з даними акту перевіркою показників рядка 2 декларації відповідач виявив заниження позивачем за 2016 рік на суму 51525,00 грн. внаслідок включення витрат з придбання товару у вказаного вище товариства.

Згідно з п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

П.135.1 ст.135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За жовтень 2016 року позивач задекларував позитивне значення ПДВ, що сплачується до бюджету, у сумі 305,00 грн. Перевіркою повноти його нарахування відповідач встановив його заниження на суму 10305,00 грн., вважаючи безпідставним взяття позивачем податкового кредиту з згідно з податковою накладною (далі - ПН) від 04.10.2016 №17, складеною від ТОВ Арена Інтернешинал за жовтень 2016 року на загальну суму 51525,00грн. (у т.ч. ПДВ - 10305,00 грн.).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П.198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абз.1 п.198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1, 2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд врахував відсутність недоліків при складанні та оформлені ВН і ПН щодо придбання позивачем у згаданого вище товариства товару.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-ХІV встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Оцінюючи доводи щодо сумнівів відповідача у реальному виконанні правочинів, за рахунок вартості яких позивач формував витрати та податковий кредит, суд встановив, що первинні бухгалтерські документи та ПН від ТОВ "Арена Інтернешинал" не мають недоліків щодо форми та змісту, виписані до договору від 03.10.2016 №35 поставки продукції (товару), предметом якого є поставка позивачу блоків резисторів Б6 у кількості 15 шт.

Згідно з даними ЄДРПОУ основні види діяльності позивача та його контрагента відповідають змісту спірної операції.

Одним із видів діяльності вказаного товариства є технічне обслуговування машин та продаж обладнання, що відповідає суті господарської операції з позивачем. Отже, доводи відповідача про відсутність у зазначеного контрагента позивача необхідних видів діяльності є необґрунтованими.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ "Арена Інтернешинал" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, мало підтверджене місце реєстрації.

Придбання товару та формування витрат у позивача підтверджується договором, підписаною сторонами договору та скріпленою печаткою сторін видатковою накладною від 04.10.2016 №53 на 15 блоків резисторів Б6 за ціною 3435,00 грн. за 1 шт., а всього на суму з ПДВ 61830,00 грн., рахунком-фактурою, фактом повної сплати згідно з платіжним дорученням від 05.10.2016 №67 на загальну суму товару з ПДВ - 61830,00 грн. та відповідною випискою з банку. Згідно з даними бухгалтерського рахунку 281 позивач придбав у жовтні 2016 року лише 15 блоків резисторів Б6. Водночас видатковою накладною від 07.10.2016 та відповідним платіжним дорученням підтверджено подальший продаж позивачем цього товару.

Суд встановив, що вищевказана ПН від 04.10.2016 №17 виписана на товар, що за видом, вартістю та кількістю відповідає первинним бухгалтерським документам та договору.

Згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд врахував, що ПН позивача виписана ТОВ "Арена Інтернешинал" з дотриманням вищевказаного правила "першої події".

На підтвердження подальшої реалізації вказаного товару позивач надав суду: видаткову накладну від 07.10.2016 №РН-0000023 щодо передачі 15 блоків резисторів Б6 ПП Автомагістраль за ціною 3955,00 грн. 1 шт., а всього на суму з ПДВ 71190,00 грн.; зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №23. На підтвердження оплати надане платіжне доручення від 04.10.2016 №5345 на суму 71190,00 грн.

Рух придбаного товару на складі позивача підтверджений даними журналу бухгалтерського обліку за рахунком 281 Товари на складі за жовтень 2016 року.

Отже, позивач довів зміну власного майнового стану, пов'язану з вищевказаним правочином.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 №822/787/18 (адміністративне провадження №К/9901/57760/18), які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Доводи відповідача про відсутність довіреності на отримання ТМЦ спростовуються наданою позивачем суду копією журналу виданих довіреностей, з якої суд встановив наявність виданої керівнику позивача ОСОБА_4 довіреності від 04.10.2016 №21 на отримання резисторів від ТОВ "Арена Інтернешинал". Посилання на неї також міститься у вищевказаній видатковій накладній від 04.10.2016 №53.

Суд також врахував, що оскільки приймання-передача товару відбулася за участю керівників, вони є уповноваженими особами згідно зі статутними документами та можуть представляти інтереси очолюваних підприємств без довіреності.

Посилання відповідача на відсутність ТТН на переміщення придбаного товару суд не врахував, як обґрунтовані, оскільки за технічними характеристиками маса придбаних резисторів марки Б6 не перевищує 20,8 кг. за 1 шт. Отже, з урахуванням кількості придбаного товару (15 шт.), використання для їх перевезення вантажного автомобіля не є обов'язковим.

Відсутність у позивача доказів якості та відповідності товару суд не врахував як доказ безтоварності операції, оскільки позивач довів подальший продаж цих товарів для ПП Автомагістраль , що вимагає подальшої передачі сертифікатів якості на придбаний товар від позивача вказаному покупцю.

Посилання відповідача на надані керівником ТОВ "Арена Інтернешинал" ОСОБА_3 пояснення в межах кримінального провадження №32016130580000022 щодо непричетності його до діяльності вказаного товариства суд не врахував у зв'язку з таким.

Ч.1 ст.23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Ч.2 цієї статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ч.4 ст.95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 №822/787/18 (адміністративне провадження №К/9901/57760/18) факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України, не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства.

Станом на час судового вирішення спору відсутні вироки щодо посадових осіб ТОВ "Арена Інтернешинал".

Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочину позивача з ТОВ "Арена Інтернешинал" відповідач не довів. Жодного належного та допустимого доказу фіктивності діяльності цього контрагента позивача суду не надано і на час вирішення спору в ЄДРПОУ це підприємство діє на загальних підставах. Водночас підтверджено бухгалтерськими та податковими документами використання позивачем товару у власній господарській діяльності.

Отже, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження фактів виписування податкових накладних з метою надання/отримання податкової вигоди. Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати вищевказані господарські операції безтоварними.

Оскільки підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності спірних рішень.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку на підставі ст.139 КАС України стягнути повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений згідно з платіжним дорученням від 02.01.2019 №1 судовий збір у розмірі 1921,00грн.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ПНКП "Інтерпром" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.10.2018 №0012461410 про збільшення суми грошового зобов'язання ПНКП "Інтерпром" з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11594,00 грн. та №0012471410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12881,00 грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39494893) на користь Приватного науково-комерційного підприємства "Інтерпром" (код ЄДРПОУ 24414048; зареєстроване за адресою: 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 174, квартира 124) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривна нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 05.04.2019