ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/60/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного науково - комерційного підприємства "Інтерпром" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ :
Приватне науково - комерційне підприємство "Інтерпром" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2018 №0012461410 та №0012471410.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 19.09.2018 №1759 та направлення від 24.09.2018 №1547/23-00-14-1004 відповідач здійснив документальну позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства у жовтні 2016 року під час правовідносин з ТОВ "Арена Інтернешинал". За наслідками перевірки складений акт від 08.10.2018 №23-00-14-1007/24414048 (далі - акт перевірки).
В акті зафіксовано допущення порушення позивачем вимог пунктів: 44.1., 44.2., 44.3., 44.6. ст.44, п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996- ХІV), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 9275,00 грн.; 198.1., 198.3., 198.6. ст.198 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за вищезгаданий період на загальну суму 10305,00грн.
На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 23.10.2018: №0012461410 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11594,00 грн. (9275,00 грн. - основний платіж та 2319,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція); №0012471410 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 12881,00 грн. (10305,00 грн. - основний платіж та 2576,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Водночас, за жовтень 2016 року позивач задекларував позитивне значення ПДВ, що сплачується до бюджету, у сумі 305,00 грн. Перевіркою повноти його нарахування відповідач встановив його заниження на суму 10305,00 грн., вважаючи безпідставним взяття позивачем податкового кредиту з згідно з податковою накладною (далі - ПН) від 04.10.2016 №17, складеною від ТОВ "Арена Інтернешинал" за жовтень 2016 року на загальну суму 51525,00грн. (у т.ч. ПДВ - 10305,00 грн.).
Питання, пов`язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.
Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, первинні бухгалтерські документи та податкові накладні від ТОВ "Арена Інтернешинал" не мають недоліків щодо форми та змісту, виписані згідно договору від 03.10.2016 №35 поставки продукції (товару), предметом якого є поставка позивачу блоків резисторів Б6 у кількості 15 шт.
Згідно з даними ЄДРПОУ основні види діяльності позивача та його контрагента відповідають змісту спірної операції.
Одним із видів діяльності вказаного товариства є технічне обслуговування машин та продаж обладнання, що відповідає суті господарської операції з позивачем. Отже, доводи відповідача про відсутність у зазначеного контрагента позивача необхідних видів діяльності є необґрунтованими.
На момент здійснення господарських операцій ТОВ "Арена Інтернешинал" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, мало підтверджене місце реєстрації.
Придбання товару та формування витрат у позивача підтверджується договором, підписаною сторонами договору та скріпленою печаткою сторін видатковою накладною від 04.10.2016 №53 на 15 блоків резисторів Б6 за ціною 3435,00 грн. за 1 шт., а всього на суму з ПДВ 61830,00 грн., рахунком-фактурою, фактом повної сплати згідно з платіжним дорученням від 05.10.2016 №67 на загальну суму товару з ПДВ - 61830,00 грн. та відповідною випискою з банку. Згідно з даними бухгалтерського рахунку 281 позивач придбав у жовтні 2016 року лише 15 блоків резисторів Б6. Водночас видатковою накладною від 07.10.2016 та відповідним платіжним дорученням підтверджено подальший продаж позивачем цього товару.
Водночас, податкова накладна №17 від 04.10.2016 була виписана на товар, що за видом, вартістю та кількістю відповідає первинним бухгалтерським документам та договору позивача з його контрагентом.
На підтвердження подальшої реалізації вказаного товару позивач надав суду: видаткову накладну від 07.10.2016 №РН-0000023 щодо передачі 15 блоків резисторів Б6 ПП "Автомагістраль" за ціною 3955,00 грн. 1 шт., а всього на суму з ПДВ 71190,00 грн.; зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №23. На підтвердження оплати, позивачем було надано платіжне доручення від 04.10.2016 №5345 на суму 71190,00 грн.
Рух придбаного товару на складі позивача підтверджений даними журналу бухгалтерського обліку за рахунком 281 "Товари на складі" за жовтень 2016 року.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 №822/787/18 (адміністративне провадження №К/9901/57760/18), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Доводи відповідача про відсутність довіреності на отримання ТМЦ спростовуються наданою позивачем суду копією журналу виданих довіреностей, з якої суд встановив наявність виданої керівнику позивача ОСОБА_1 довіреності від 04.10.2016 №21 на отримання резисторів від ТОВ "Арена Інтернешинал". Посилання на неї також міститься у вищевказаній видатковій накладній від 04.10.2016 №53.
Оскільки приймання-передача товару відбулася за участю керівників, вони є уповноваженими особами згідно зі статутними документами та можуть представляти інтереси очолюваних підприємств без довіреності.
Посилання відповідача на відсутність ТТН на переміщення придбаного товару суд не бере до уваги, адже за технічними характеристиками маса придбаних резисторів марки Б6 не перевищує 20,8 кг. за 1 шт., що з урахуванням кількості придбаного товару (15 шт.), не потребує їх перевезення вантажним автомобілем.
Відсутність у позивача доказів якості та відповідності товару суд не врахував як доказ безтоварності операції, оскільки позивач довів подальший продаж цих товарів для ПП "Автомагістраль", що вимагає подальшої передачі сертифікатів якості на придбаний товар від позивача вказаному покупцю.
Посилання відповідача на надані керівником ТОВ "Арена Інтернешинал" Дрібасом В.Є. пояснення в межах кримінального провадження №32016130580000022 щодо непричетності його до діяльності вказаного товариства суд не бере до уваги, адже згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 №822/787/18 (адміністративне провадження №К/9901/57760/18) факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Тому матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України, не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства.
Станом на час судового вирішення спору відсутні вироки щодо посадових осіб ТОВ "Арена Інтернешинал".
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фіктивної діяльності ТОВ "Арена Інтернешинал", а тому висновки стосовно безтоварності господарських операцій позивача з вказаним контрагентом ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Є.О.Сорочко
суддя Є.В.Чаку
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2019 |
Оприлюднено | 05.06.2019 |
Номер документу | 82168689 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні