Рішення

від 03.04.2019 по справі 620/406/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/406/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Калмикова В.О.,

представника відповідача Качанка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Техресурс до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПК Техресурс (далі - ТОВ ПК Техресурс ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.11.2018 № 00051501306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 137746,22 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у сумі 55087,59 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в силу підпункту 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України доходи, виплачені підприємством на користь фізичних осіб за здану (продану) ними вторинну сировину (металобрухт вид 500 код 7204), не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Також позивач звернув увагу суду й на інші порушення, вчинені відповідачем, а саме: щодо застосування строків давності при нарахуванні грошових зобов'язань; при нарахуванні зобов'язань невірно застосовано ставку податку з доходів фізичних осіб по операціям 2015 року; при розрахунку штрафних санкцій невірно застосовано відсоток штрафу, зважаючи на відсутність повторності вчинення порушень.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 12.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що оскільки доходи, отримані платником податку за зданий (проданий) ним брухт чорних металів, не звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Податкового кодексу України, то такі доходи включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Також відповідач зазначив, що кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті, протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення контролюючим органом.

Крім того відповідачем подано до суду додаткові пояснення щодо посилання позивача на невірне застосування при нарахуванні зобов'язань ставки податку з доходів фізичних осіб по операціям 2015 року, в яких ГУ ДФС у Чернігівській області зазначило, що за результатами перевірки було нараховано податок з доходів фізичних осіб по взаємовідносинам позивача з громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що мали місце у липні, серпні та вересні 2015 року на суму 129633,10 грн. оподаткованого доходу, але внаслідок методологічної помилки було застосовано ставку 18%, яка діє з 01.01.2016. Разом з тим, відповідно до розрахунку, донарахована сума податку на доходи фізичних осіб по вказаним громадянам становить 156,64 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ ПК Техресурс (код ЄДРПОУ - 31895144) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.02.2019 (а.с.21-27) та взято на податковий облік до ГУ ДФС у Чернігівській області.

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.10.2018 №2000 та направлень ГУ ДФС у Чернігівській області на перевірку від 29.10.2018 №2401 та №2402, відповідачем з 30.10.2018 по 05.11.2018 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ПК Техресурс з питань повноти та своєчасності сплати податків і зборів, виплачених на користь фізичної особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 01.07.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 07.11.2018 №736/13-06/31895144, в якому зафіксовані порушення позивачем підпункту 165.1.25. пункту 165.1. статті 165, підпунктів а , г пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, оскільки протягом періоду з 01.07.2015 по 31.12.2016 позивачем не оподатковані суми від здачі чорних металів на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 459214,60 грн. та не перераховано податок на доходи з фізичних осіб у сумі 82658,63 грн. (а.с.11-19).

На підставі акту перевірки від 07.11.2018 №736/13-06/31895144, ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2018 №00051501306, яким ТОВ ПК Техресурс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 137746,22 грн., з них за податковим зобов'язанням - 82658,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 55087,59 грн. (а.с.9-10).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами перевірки, ТОВ ПК Техресурс звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 28.11.2018 б/н, в якій останнє просило скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України 24.01.2019 прийнято рішення №3630/6/99-99-11-05-01-25 про результати розгляду скарги, яким скарга ТОВ ПК Техресурс залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке є предметом даного спору - без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 176.2. статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1. статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України базою оподаткування платника податку є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У свою чергу, як встановлено підпунктом 164.2.20. пункту 164.2. цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу, якою наведено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню.

Так, підпунктом 165.1.25. пункту 165.1. статті 165 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач посилається на той факт, що позивач, як податковий агент, не включив до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми доходів, виплачених на користь фізичних осіб - постачальників вторинної сировини у вигляді побутового металобрухту.

Отже вирішення спору в цій частині залежить від визначення чи є металобрухт, що приймався позивачем від фізичних осіб, побутовим металобрухтом, а також чи може цей металобрухт вважатися вторинною сировиною.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України від 05.05.1999 №619-XIV Про металобрухт визначено, що металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

В залежності від споживчого призначення металобрухт поділяється на такі види: побутовий металобрухт - непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність; промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Як вбачається з Акту перевірки та актів приймання металобрухту, наявних у матеріалах справи (а.с.71-124), позивачем від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 приймався металобрухт вид 500 код 7204, а саме: металева огорожа, бочки, батареї чавунні, металевий гараж б/у, труби водопровідні, тази, ночви, металеві ліжка, котел опалення, сільськогосподарський інвентар, колонка газова б/у, обрізки труб, стара покрівля, садова хвіртка, сітка-рабиця, обрізки каркаса металевого, кутники, запчастини легкового автомобіля, кузов, ворота садові б/в, елементи гаража, обрізки кутника, обрізки труб, рейки, перегородки металеві, тази, автозапчастини б/в, холодильники, умивальник, садова калитка, рама від велосипеда б/в, бильця, пружини з ліжка, каструлі, відра тощо.

Тобто вказаний металобрухт не класифікувався контролюючим органом як промисловий і відповідно підстави вважати, що прийнятий позивачем металобрухт за своїм споживчим призначенням є промисловим металобрухтом, об'єктивно відсутні, а тому прийнятий позивачем металобрухт треба відносити до побутового.

Так, у чинному законодавстві відсутнє нормативне визначення поняття вторинна сировина , тому розкриття його змісту можливо лише в результаті системного тлумачення різних правових норм і загальної інформації.

Зокрема, згідно з даними Вікіпедії , вторинна сировина - матеріали і вироби, що їх після первісного повного використання (зношування) можна вживати у виробництві повторно як сировину. До вторинної сировини належать брухт, відходи чорних, кольорових і благородних металів, різні машини, устаткування та їхні деталі, які вийшли з ужитку, спрацьовані мастила, зношені автопокришки, макулатура, вугільний шлам (відходи вуглезбагачення) тощо.

Хоча в силу приписів статті 2 Закону України Про металобрухт й передбачено, що Закон України Про відходи не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, цей Закон (про металобрухт), відповідно до статті 2 Закону України Про відходи , є частиною законодавства про відходи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.03.1998 №187/98-ВР Про відходи відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96, затвердженим і введеним в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 №89, який входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, різного роду брухт металевий є одним з видів відходів.

Згідно з Правилами торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №802, яка до даного випадку може бути застосована за аналогією, вторинна сировина - брухт і відходи, що вміщують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.

З системного аналізу перелічених джерел суд дійшов висновку, що металобрухт, як різновид відходів, що утворюються в процесі виробництва або результаті споживання, та які можуть бути використані у виробництві іншої продукції, є вторинною сировиною.

В силу приписів підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого орган, суд, при вирішенні питання про належність прийнятого позивачем від фізичних осіб побутового металобрухту до категорії вторинна сировина , в цілях оподаткування керується презумпцією правомірності рішення платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доходи, виплачені позивачем на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за здану (продану) ними вторинну сировину (побутовий металобрухт), не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Вищенаведений висновок суду спростовує порушення позивачем вказаних у Акті перевірки норм ПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням зазначеного суд, на підставі належних та допустимих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень податкового законодавства України дійшов висновку про задоволення позовних вимог і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Чернігівській області від 16.11.2018 № 00051501306.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Техресурс до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.11.2018 № 00051501306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 137746 (сто тридцять сім тисяч сімсот сорок шість) грн. 22 коп., а саме: за податковим зобов'язанням у сумі 82658 (вісімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 63 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 55087 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 59 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 05.04.2019.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ПК Техресурс , вул. Івана Мазепи, 76-а, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ - 31895144.

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183.

Суддя В.В. Падій