Рішення

від 27.03.2019 по справі 826/9147/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 826/9147/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КДД ІНЖИНІРИНГ" доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ-КАПІТАЛ", Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТОНОВИЧА 44", Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу держаного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівець Д.П. ОСОБА_2 провизнання протиправними постанов про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КДД ІНЖИНІРИНГ" з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕСТ-КАПІТАЛ", Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТОНОВИЧА 44", Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу держаного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівець Д.П., ОСОБА_2 в якому просить суд про визнання протиправним дій, наказу та постанов про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при виданні Наказу (Розпорядження) Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 142 від 15 травня 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було грубо порушено відповідні посадові інструкції та перевищено функціональні повноваження. Відтак рішення прийнятті відповідачем за результатом проведеної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що ним не було допущено жодних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, вказавши що при винесенні оскаржуваних рішень діяв в рамках чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на необґрунтованість.

Третя особа ОСОБА_2 проти задоволення адміністративного позову заперечила з підстав викладених у письмових поясненнях на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання у адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 року забезпечено адміністративний позов та заборонено Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві вчиняти дії, направлені на виконання Постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 63/17/10/26-24/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 червня 2017 року, Постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 64/17/10/26- 25/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 червня 2017 року; Наказу (Розпорядження) Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 142 від 15.05.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 16.05.2018 року судом протокольною ухвалою замінено Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного відповідача у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог в частині позовних вимог про: 1) визнання протиправними дій Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києва щодо складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017; 2) визнання протиправним та скасування Наказу (Розпорядження) Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №142 від 15.05.2017.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, у судовому засіданні 19.06.2018 року судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до ч. 1 ст. 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи зазначені обставини, судом у судовому засіданні було ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу (розпорядження) Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №142 від 15.05.2017 року Про проведення позапланової перевірки та звернення Київської місцевої прокуратури №1 від 26.04.2017 №43 - 1203вих17 (щодо кримінального провадження №12015100010001823) Відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було доручено забезпечити проведення позапланової перевірки та оформлення в установленому порядку направлення для проведення позапланової перевірки.

Предмет перевірки визначено: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Об'єкт будівництва, що став предметом перевірки - Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва .

Зі змісту Акту від 09.06.2017 б/н вбачається, що позаплановий захід проводився на підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 15.05.2017 № 142 та звернення Київської місцевої прокуратури № 1.

За результатом зазначеного позапланового заходу в Акті від 09.06.2017 б/н зазначено наступне:

Так, земельна ділянка на вул. Жилянській, 19 (літ. К ) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:013:0015) розташована у плямі забудови об'єкта будівництва на вул. Антоновича, 44 у Голосіївському районі м. Києва. Зазначена земельна ділянка має цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та не є у власності чи користуванні замовника будівництва - ТОВ Антоновича 44 , що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.06.2017.

На час перевірки на території вказаної земельної ділянки влаштовано 2 рівня паркінгу згідно проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (коригування) на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи зазначене проводиться будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи на вказаній земельній ділянці, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом згідно статті 376 Цивільного кодексу України.

Цільове призначення земельної ділянки на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до Державного акта на право власності, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 07-8-00477 від 28.12.2012 - реконструкція торговельно-офісного центру з подальшими експлуатацією та обслуговуванням, але згідно містобудівним умовам забудови земельної ділянки № 1574/16/012/009-16 від 02.12.2016 та затвердженого замовником будівництва - ТОВ Антоновича 44 проекту за вказаною адресою проводиться будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, а забудова земельної ділянки повинна здійснюватися в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, чим порушено абзац 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проектна документація Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва не погоджена з уповноваженими органами охорони культурної спадщини, що передбачено пунктом 12 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016, чим порушено частину другу статті 5 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не надано дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт на будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, чим порушено статтю 35 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Не розроблено історико-містобудівне обґрунтування на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, що передбачено пунктом 12 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016, чим порушено пункт 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 2699/0/18-1/009-12 від 01.03.2012 видані для реконструкції і будівництва готельного комплексу з апартаментами та вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями з подальшою експлуатацією і обслуговуванням, використовувались як вихідні дані для розробки проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва , оскільки були вказані як вихідні дані у додатку до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за коригуванням 2К проекту Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва № 3-096-16-ЕП/КО від -08.11.2016, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016 для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва були видані після розробки проектної документації та проходження експертизи.

Проектна документація на Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва розроблялась на підставі технічних умов на водопостачання, каналізування, підключення до мережі дощової каналізації, приєднання до електричних мереж, електромереж зовнішнього освітлення, теплових мереж наданих для готельного комплексу з апартаментами та вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями за вказаною адресою.

Також не отримано технічних умов КП СУППР, що передбачено пунктом 8 містобудівних умов та обмежень № 1574/16/012/009/16 від 02.12.2016.

Враховуючи зазначене, проектна документація, яка розроблена проектною організацією ТОВ ВТА і отриманий експертний звіт ТОВ Українська будівельна експертиза № 3-096-16-ЕП/КО від 08.11.2016 на виконання експертизи проекту будівництва Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва , розроблена та передана замовнику будівництва без отримання нових вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, історико-містобудівного обґрунтування та технічних умов, чим порушено статті 26, 29, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

На будівлі, яка будується не влаштовано захисних козирків, чим порушено пункт 6.2.18 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

Розташування побутових приміщень, воріт для в'їзду та виїзду, які вказані у проекту виконання робіт (ПВР) не відповідає проекту організації будівництва (ПОБ), також замість захисної пішохідної галереї, яка передбачена ПВР, у місцях проходу людей за територією будівельного майданчика влаштовано козирок, чим порушено пункт 5.3 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва .

22 червня 2017 року відповідачем було винесено Постанову № 63/17/10/26-24/2206/02/3 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1 515 600 грн. 00 коп., та Постанову №64/17/10/26-25/2206/02/3 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6.2.18 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона безпеки і промислова безпека в будівництві. Основні положення , п.5.3 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва та накладено штраф у сумі 75780 грн. 00 коп.

Вважаючи постанови відповідача від 22 червня 2017 року №63/17/10/26-24/2206/02/3 та №64/17/10/26-25/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачає наступне: до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою. В результаті аналізу даної норми позивачем зроблено висновок про те, що Відповідачем при проведені позапланової перевірки жоден із передбачених даною нормою документів надано не було, а тому позапланова перевірка, проведена відповідачем, - незаконна.

Враховуючи пояснення відповідача, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до абзацу 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі також - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, статтею 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності закріплені основні принципи державного нагляду (контролю), у тому числі: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої-третьої та шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Тобто, обов'язковою умовою оформлення документів, що дають право на проведення перевірки, є визначення підстави для проведення позапланового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, підставою для проведення позапланової перевірки Департаментом ДАБІ у м. Києві були визначено звернення Київської місцевої прокуратури №1 від 26.04.2017 року №43-1203вих17.

Суд, проаналізувавши зміст листа Київської місцевої прокуратури №1 від 26.04.2017 року №43-1203вих17, звертає увагу, що в останньому відсутня вимога щодо проведення перевірки об'єкта будівництва за адресою: вул. Антоновича, 44 у Голосіївському районі м. Києва, а лише зазначено, що останній носить інформаційний характер з метою вжиття заходів реагування згідно чинного законодавства.

Викладене, за умови відсутності у наказі Департаменту ДАБІ у м. Києві від 15.05.2017 року №142 посилання на визначену пунктом 7 Порядку №553 підставу для проведення позапланового заходу контролю, на переконання суду, не підтверджує у повній мірі набуття відповідачем в установленому чинним законодавством порядку права на проведення перевірки згаданого об'єкта будівництва.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно дот пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підставою для проведення позапланової перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю стала саме вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, а не звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, як про це зазначив позивач. Таким чином, відповідачу не потрібно було отримувати згоду центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку закріплено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку).

У зв'язку із зазначеним вище, суд приймає до уваги аргумент позивача щодо того, що відповідачем було порушено норми містобудівного законодавства, а саме п. 17 Порядку, оскільки відносно позивача відповідачем не було складено відповідного Протоколу, не було винесено припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про перевищення відповідачем повноважень та порушення норм містобудівного законодавства.

Наведене, на переконання суду, свідчить про передчасність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.7 та п.12 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 р. N 294 Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань не лише здійснює державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності; ліцензійних умов на провадження господарської діяльності, а й здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках.

Суд також звертає увагу, на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 17.05.2018 року у справі №826/7780/17, залишеним без змін в частині Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Антоновича 44 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017, припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 09.06.2017 та Постанову від 22.06.2017 № 62/17/10/26-26/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При вирішенні зазначеного спору суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступні обставини.

Відповідачем, зокрема, не доведено, що позивач під час виконання будівельних робіт використовує земельну ділянку по вул. Жилянській, 19 (літ. К ) у Голосіївському районі м. Києва, у той час зведення об'єкту здійснюється на іншій земельній ділянці.

Містобудівні умови та обмеження не потребують погодження в силу закону, видані 02.12.2016 року для будівництва житлового будинку, що відповідає Генеральному плану забудови міста Києва до 2020 року. Зміна використання земельної ділянки у межах однієї категорії земель не свідчить про зміну її цільового призначення.

Зазначені відповідачем норми Закону України Про охорону культурної спадщини не мають жодного відношення до будівництва об'єкту, у той час як будинок за адресою: вул. Антоновича (Горького), 44 у Голосіївському районі м. Києва, втратив предмет охорони.

Департамент містобудування та архітектури у своєму листі вказав на можливість використання раніше наданих вихідних даних на забудову земельної ділянки у разі збереження під час коригування проекту техніко-економічних показників.

Скориговану проектну документацію погоджено та зареєстровано, а тому відсутні підстави для отримання нових технічних умов.

Порушення щодо безпеки проведення будівельних робіт було усунуто на момент звернення до суду, що не було спростовано відповідачем.

При цьому суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що акт перевірки, отриманий в результаті позапланової перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Індивідуальні акти, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 810/1438/17.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних індивідуальних актів з огляду на не набуття контролюючим органом повноважень на проведення перевірки, а також винесення оскаржуваних постанов без винесення позивачеві припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, та протоколу суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних наказу та постанов як таких, що ухвалені за результатами перевірки, яка проведена всупереч вимог чинного законодавства з порушенням прав суб'єкта містобудування та без дотримання гарантованого права особи на участь у розгляді справи щодо неї.

Отже, з наданих позивачем пояснень, які документально підтверджені та не спростовані відповідачем належними і допустимим доказами, вбачається, що висновки відповідача, покладені в основу Оскаржуваних документів не відповідають дійсності, отже Оскаржувані документи не відповідають критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним спірних приписів та постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КДД Інжиніринг (02105, м. Київ, проспект Миру, буд. 3 код ЄДРПОУ 36602438) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 63/17/10/26-24/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 червня 2017 року.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 64/17/10/26-25/2206/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 червня 2017 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КДД Інжиніринг (02105, м. Київ, проспект Миру, буд. 3 код ЄДРПОУ 36602438) судові витрати в сумі 23 636 грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять шість тисяч гривень 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур