Рішення

від 28.03.2019 по справі 640/19386/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 640/19386/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі судового засідання Грабовському В.А. розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д до проГоловного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0056381404 від 06.11.2018р., за участі:

представника позивача - Пилипченко О.О.,

представника відповідача - Перепелюк О.В.

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 березня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0056381404 від 06.11.2018р.

Ухвалою суду від 22.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в прядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлення від 09.10.2018р. №1611/26-15-14-04-04 та відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д за результатами якої 23.10.2018р. складено акт №1035/26-15-14-04-04/37441935 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ Скарвал (код ЄДРПОУ 41141553) за листопад 2017 року, ТОВ Редгрін (код ЄДРПОУ 41141506) за січень, лютий 2018 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.4 статті 200 ПК України в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 733 404,00грн., у тому числі по періодам: листопад 2017 року - 1 118 890грн., лютий 2018 року - 614 514грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 06.11.2018р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0056381404, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2017 року та лютий 2018 року у загальному розмірі 1 733 404,00грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2017р. між позивачем (Замовник) та ТОВ Скарвал (Компанія) укладено Договір про надання послуг №U/1077-17, предметом якого є: послуга з регресійного тестування в кількості - 1, ціна 1398612,50грн., строк виконання до 30.11.2017р.; послуга з Розробки функціонал User Reconciliation в кількості - 1, ціна 1398612,50грн., строк виконання до 30.11.2017р.; Послуга з розробки Програми та Методики Випробування (ПМВ) в кількості - 1; ціна 1398612,50грн., строк виконання до 30.11.2017р. та Послуга з Проведення Приймально Передавального Випробування (ППВ) в кількості - 1; ціна 1398612,50грн., строк виконання до 30.11.2017р.

На виконання умов вказаного Договору сторонами складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 30.11.2017р., №2 від 30.11.2017р., №3 від 30.11.2017р., №4 від 30.11.2017р.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, між сторонами Договору були складені та підписані податкові накладні №212, 303, 304, 302 від 30.11.2017р. на загальну суму 6 713 340грн., у тому числі ПДВ 1 118 890грн.

Також, судом встановлено, що 05.01.2018р. між позивачем (Замовник) та ТОВ Редгрін (Компанія) укладено Договір №3 про надання послуг, предметом якого є: Послуга з розгортання та настроювання обачної інфраструктури. Міграція інфраструктури з фізичних серверів у віртуальну середовище. Відпрацювання системи безпеки інтернет безпеки. Тестування віртуальної інфраструктури після міграції на відмово стійкості. Тестування системи інтернет безпеки.

На виконання умов вказаного Договору сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг №1 від 31.01.2018р.

05 січня 2018 року між вказаними вище сторонами також укладено Договір про надання послуг №4, предметом якого є: Інфраструктурна модернізація: Послуга з розробки системи автоматичної синхронізації конфігурацій між серверами. Строк надання послуги з 05.01.2018р. по 20.02.2018р.; Послуга з впровадження віддаленого управління безпекою інфраструктури підприємства на основі веб-панелі. Строк надання послуг з 05.01.2018р. по 05.03.2018р.; Послуга з створення білого списку е-mail адрес відправників. Строк надання послуги з 05.01.2018р. по 20.03.2018р.; Послуга з створення білого списку е-mail адрес отримувачів. Строк надання послуги з 05.01.2018р. по 20.03.2018р.; Послуга з розробки методу делегування повноважень (профілі додаткових адміністраторів з усічними правами в панелі управління). Строк надання послуги з 05.01.2018р. по 30.03.2018р.; Послуга з дизайну інформаційних звітів для користувача і адміністратора (карантин, статистика). Строк надання послуги з 05.01.2018р. по 30.03.2018р.

На виконання умов вказаного Договору сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг №1 від 20.02.2018р.

01 серпня 2017 року між вказаними вище сторонами укладено Договір надання послуг №32, предметом якого є: Послуга з розгортання та вирішення проблем в роботі SAN фабрик в цілому та встановлення оновлень на обладнання. Строк надання послуг з 04.08.2017р. по 22.01.2018р.

На виконання умов вказаного Договору сторонами складено та підписано акт приймання-передачі послуг №1 від 22.01.2018р.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, між сторонами вказаних вище Договорів були складені та підписані податкові накладні №38 від 22.01.2018р., №139 від 31.01.2018р., №16 від 20.02.2018р. на загальну суму 3 687 084грн., у тому числі ПДВ 614 514грн.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Скарвал та ТОВ Редгрін , відповідач дійшов висновку з тих підстав, що у Єдиному реєстрі судових рішень наявні наступні документи: ухвала від 02.05.2018р. Святошинського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №32017100080000052 від 27.07.2017р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до якої: Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи без мети зайнятості легальною господарської діяльності, зареєстрували вищевказані СГД з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ Скарвал (код 41141553) та ТОВ Редгрін (код 41141506), для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки .

Крім того, відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ Скарвал (код 41141553) є фігурантом кримінального провадження, а саме: ухвала від 11.07.2018 Дніпровського районного суду м. Києва, кримінальне провадження № 42016100000001129 від 16.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні наступні документи (витяг): Ухвала від 13.06.2018 Шевченківського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №420181600000000441 від 10.05.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в якій значиться, що витяг у ході досудового розслідування встановлено використання офіційних документів (податкових накладних) із недостовірною інформацією службовими особами підприємств, які в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності, за період 01.01.2017 по 31.03.2018, відобразили придбання с/г продукції у підприємств з ознаками фіктивності , серед яких ТОВ Редгрін (код 41141506), яке задіяне у злочинній схемі щодо фіктивного підприємництва .

Крім того, відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ Редгрін (код 41141506) є фігурантом ряду кримінальних проваджень, а саме: Ухвала від 13.06.2018 Шевченківського районного суду м. Києва, кримінальне провадження № 42018100000000441 від 10.05.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України; Ухвала від 07.06.2018 Святошинського районного суду м. Києва, кримінальне провадження № 32017100080000052 від 27.07.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України; Ухвала від 08.08.2018 Святошинського районного суду м. Києва, кримінальне провадження №2 32017100080000052 від 27.07.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, та інші.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні наступні документи (витяг): Ухвала від 29.08.2018 Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №32017100060000104 від 17.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в якій значиться (витяг): в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д (код 39197811) в період 2016-2018рр. формувало податковий кредит з ПДВ за рахунок ряду підприємств, які відносяться до транзитно-конвертаційної групи, які створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб'єктам господарювання.

ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д являється одним з основних замовників товарів (робіт, послуг) у зазначених підприємств .

Однак, суд з висновками контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки не погоджується, з наступних підстав.

На підставі направлення від 09.10.2018р. №1611/26-15-14-04-04 та відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві та наказу ГУ ДФС у м. Києві №14953 від 08.10.2018р. відповідачем призначено проведення перевірки ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ Скарвал (код ЄДРПОУ 41141553) за листопад 2017 року, ТОВ Редгрін (код ЄДРПОУ 41141506) за січень, лютий 2018 року .

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.10.2018р. №143 ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 10.10.2018р. №94121/10) повідомило відповідача про витребування документів Слідчим управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, а саме: На наказ про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д №14953 від 08.10.2018р., повідомляємо, що надати в повному обсязі інформації не передбачає можливості, в зв'язку з передачею фінансово-господарської документації з контрагентами ТОВ Скарвал та ТОВ Редгрін згідно постанов про витребування документів №42017000000001137 від 15.12.2017р., №32018000000000039 від 18.06.2018р. Передача матеріалів здійснювалась згідно реєстру 18.12.2017р., реєстру №1 від 22.06.2018р., та смертю директора підприємства ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. До листа додаються копії документів: Постанова про витребування документів №42017000000001137 від 15.12.2017р.; постанова про витребування документів №32018000000000039 від 18.06.2018р.; Лист вих. №130 від 18.12.2017р.; Реєстр документів від 15.12.2017р.; Лист вих. №137 від 15.06.2018р.; Реєстр документів №1 від 18.06.2018р.; Свідоцтво про смерть ОСОБА_4

Відповідачем складені акти про ненадання до перевірки первинних документів, а саме: від 09.10.2018р. №1533/26-15-14-04-04, від 10.10.2018р. №1534/26-15-14-04-04, від 11.10.2018р. №1550/26-15-14-04-04, від 12.10.2018р. №1563/26-15-14-04-04 від 16.10.2018р. №1571/26-15-14-04-04.

У той же час, Головне управління ДФС у м. Києві листом від 11.10.2018р. №13729/8/26-15-14-04-04-10 звернулось до ДФС України Слідчого управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань з проханням надати до 16.10.2018р. усю наявну інформацію щодо витребування оригіналів первинних документів ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д по взаємовідносинах з контрагентами - ТОВ Скарвал та ТОВ Редгрін .

Листом від 19.10.2018р. №32432/7/99-99-23-01-17 заступник начальника Головного управління - начальник управління розслідувань кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Колесник Л. повідомив ГУ ДФС у м. Києві, що з вилученими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018000000000039 можна ознайомитись у слідчого Лисенка О.О. в ГСУ ФР ДФС України, попередньо узгодивши дату та час зі слідчим.

Як вбачається з Додатку 2 до Акту перевірки та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, ГУ ДФС у м. Києві за результатами ознайомлення з документами вилученими у ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д , ознайомилось лише з Договором про надання послуг №3 від 05.01.2018р., актом приймання-передачі послуг №1 від 31.01.2018р., Договором про надання послуг №4 від 05.01.2018р. та актом приймання-передачі послуг №1 від 20.02.2018р., тобто частково з документами лише по контрагенту - ТОВ Редгрін , а з бухгалтерськими документами щодо ТОВ Скарвал , які перебували у слідчому підрозділі, відповідач під час перевірки не знайомився, хоча відповідно до вимог п. 85.9 статті 85 ПК України повинен був це зробити та перенести терміни проведення перевірки ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д до дати отримання вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Відповідно до п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014року № 22 (надалі - Наказ № 22), за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому статтею 42 Кодексу.

Такий наказ видається на підставі складеного посадовими особами органу ДФС акта довільної форми, в якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленні та наказі.

При цьому орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує оформлення документів та вжиття заходів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій.

Однак, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д не повернуто вилучених документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Скарвал та ТОВ Редгрін .

Враховуючи викладені обставини, у позивача відсутня можливість надати документи, пов'язані з господарською діяльністю з вказаними вище підприємствами, що податковим органом не взято до уваги та не враховано під час проведення перевірки.

Тобто, висновки про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом всупереч вимог ПК Украйни податковим органом зроблені не на аналізі первинних бухгалтерських документів позивача та його контрагентів, а лише на припущеннях.

Отже, суд бере до уваги посилання позивача, що відповідач мав діяти в рамках приписів п. п. 85.9 Податкового кодексу України, а саме після отримання повідомлення від 10.10.2018р. податковий орган повинен був у той же день звернутися із письмовим запитом в межах даної перевірки до відповідного правоохоронного органу про надання контролюючому органу копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів та видати наказ про перенесення термінів проведення виїзної документальної позапланової перевірки до отримання всіх вилучених правоохоронними органами документів або забезпечення доступу до них, та прийняти наказ про поновлення виїзної документальної позапланової перевірки, що останнім дотримано не було.

Таким чином, закінчення проведення перевірки та оформлення результатів проведення перевірки є передчасним без дослідження первинних документів, які можна отримати лише за умови повного виконання вимог п. 85.6 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ Системні Інформаційні Рішення Д не було дотримано процедури проведення перевірки щодо закінчення проведення перевірки та оформлення результатів перевірки у формі Акту перевірки без врахування витребуваних первинних документів по господарській діяльності позивача з ТОВ Скарвал та ТОВ Редгрін , а тому висновки податкового органу про порушення Товариством норм податкового законодавства є недоведеними та передчасними і не можуть бути використані для розрахунку грошових зобов'язань позивача.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №804/4995/17.

Крім того, на підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії Договорів про надання послуг, акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ Редгрін та ТОВ Скарвал , суд зазначає наступне.

11 грудня 2018 року контрагентами позивача - ТОВ Редгрін та ТОВ Скарвал на виконання вимог ухвали суду від 22 листопада 2018 року через канцелярію суду були подані належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д , а саме: Договір від 29.06.2017р. №U/1077-17; акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2017р. №№1, 2, 3, 4; Договори від 05.01.2018р. №3, від 01.08.2017р. №32, №4 від 05.01.2018р. та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2018р. №1, від 22.01.2018р. №1, від 20.02.2018р. №1.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ Редгрін та ТОВ Скарвал були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеними вище контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що посилання відповідача на зазначені вище кримінальні провадження, як на одну з підстав нереальності укладених господарських договорів між позивачем та контрагентами, не може бути підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань, оскільки контролюючим органом не надано до матеріалів адміністративної справи вироків кримінальним провадженням.

Отже, висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ Редгрін та ТОВ Скарвал є необґрунтованим та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0056381404 від 06.11.2018р. є безпідставним, неправомірним, прийнятим не на підставі частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д .

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 26001,06грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д (м. Київ, 04212, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 39197811) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0056381404 від 06.11.2018р.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Системні Інформаційні Рішення Д (м. Київ, 04212, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 39197811) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 26001,06грн. (двадцять шість тисяч одна гривня, 06 копійок) з бюджетних Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін