Ухвала

від 01.04.2019 по справі п/811/958/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 квітня 2019 року м. Дніпросправа № П/811/958/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алкогрупа до Державної фіскальної служби України про зобов'язання зареєструвати податкові накладні,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у адміністративному позові відмовити повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 295 КАС України та не сплатою судового збору в повному обсязі. Заявнику запропоновано протягом десятиденного строку з дня вручення копії даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.

Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на адресу апелянта.

26 березня 2019 року на виконання вимог ухвали суду 15 лютого 2019 року від Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшло клопотання, до якого додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування підстав для поновлення строку, скаржник посилається на те, що первинну апеляційну скаргу повернуто ухвалою суду від 08.11.2018 року, що не позбавляє права повторного звернення з апеляційною скаргою.

Вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження з огляду на наступне.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

В даному випадку суб'єктом владних повноважень оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та з моменту його звернення до суду з повторною апеляційною скаргою сплинув досить тривалий проміжок часу. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.

З вищевказаного вбачається, що апеляційна скарга заявника подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, та обґрунтовані підстави для його поновлення відсутні.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поважність пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, дійшов висновку, що викладені скаржником обставини не є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема щодо сплати судового збору, заявник посилається на те, що ГУ ДКСУ у Запорізькій області здійснюється безспірне списання коштів з рахунків ГУ ДФС у Запорізькій області, та на підтвердження наведеного надає листи ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання копії рішення суду.

Стосовно листів ГУ ДКСУ у Запорізькій області, відповідно до яких ДКСУ повідомляє щодо безспірного списання коштів з рахунків ГУ ДФС у Запорізькій області, колегія суддів зазначає, що надані листи не свідчить про неможливість сплати судового збору, та підтверджують зупинення операцій на рахунках боржника крім платежів, визначених пунктом 28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок).

В свою чергу, відповідно до п. 28 Порядку визначено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про безспірне списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Відповідно до п.25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Тобто з означеного вбачається, що жодних перешкод для сплати судового збору ДФС України Державною казначейською службою України створено не було, зокрема шляхом зупинення операцій на відповідних рахунках.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких обґрунтувань, які б свідчили про вжиття заявником певних заходів з метою сплати судового збору у максимально наближений час, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не містить, а тому відсутні підстави вважати, що ухвала суду від 15 лютого 2019 року буде виконана за спливом продовженого строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Таким чином, зазначені доводи заявника апеляційної скарги про неможливість сплати судового збору судом апеляційної інстанції не приймаються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 01 квітня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

у х в а л и в :

В задоволені заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження терміну на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № П/811/958/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Суддя-доповідач С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко