Постанова

від 01.04.2019 по справі 905/1401/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа № 905/1401/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від апелянтів від відповідача від третіх осіб розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явились ОСОБА_5 - довіреність № 50 від 28.12.2018 не з'явились -Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь, Донецька область (вх. №307 Д/2); - Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь, Донецька область (вх.№ 361 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018 (повний текст від 28.12.2018) у справі№ 905/1401/18 (головуючий суддя Фурсова С.М., суддя Курило Г.Є, суддя Чорненька І.К.) за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь, Донецька область до відповідача за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до відповідача про Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , м. Маріуполь, Донецька область Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь, Донецька область Міністерства інфраструктури України, м. Київ Фонду державного майна України, м. Київ визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , м. Маріуполь, Донецька область Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків зобов'язання утриматися від вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003.

Крім того, Первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулась із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання відповідача припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ «СРЗ» до новоствореного Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» .

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2018р. по справі №905/1401/18, зокрема:

- в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 - відмовлено;

- в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ «СРЗ» до новоствореного Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - апелянт-1), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, із прийняттям нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Апелянт-1 вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та з грубим порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, зважаючи на наступне:

- з 10.01.2017 (моменту набрання чинності рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі №905/1502/15) відновлено правове становище сторін договору оренди і відповідно їх права і обов'язки за даним Договором, а ТОВ СРЗ , як добросовісний орендар майна, з набранням чинності вищевказаного рішенням, мав законні сподівання щодо відновлення своїх прав та обов'язків за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, в тому числі права на продовження договору оренди на той самий термін і тих самих умовах, які були передбачені цим договором у разі ненадання орендодавцем відповідної заяви про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця (до 10.02.2017);

- орендар мав законні сподівання щодо продовження своїх майнових прав за Договором оренди на тих самих умовах і на той самий термін, які були передбачені договором, тобто до 17.06.2029 року, з огляду на продовження користування своїми майновими правами законного володільця та користувача орендованого ЦМК Азовський судноремонтний завод та виконання покладених на нього обов'язків згідно Договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини у справі Стрейтч проти Сполученого Королівства .

Крім того, не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - апелянт-2), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ «СРЗ» до новоствореного Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , із прийняттям нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Апелянт-2 вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального права, зважаючи на наступне:

- незважаючи на наявний судовий спір у справі №905/1401/18, відповідачем було розпочато процедуру повернення орендованого ТОВ СРЗ цілісного майнового комплексу ДП Азовський судноремонтний завод. Так, листом №11-04-03725 від 14.08.2017 РВ ФДМУ по Донецькій області, посилаючись на Наказ ФДМ України №1049 від 06.08.2018, вимагає від ТОВ СРЗ в двотижневий строк повернути з оренди цілісний майновий комплекс Азовський судноремонтний завод за актом приймання-передачі новому балансоутримувачу - Державному підприємству Азовський судноремонтний завод ;

- листом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області №11-04-03725 від 14.08.2017 зазначено, що приймання-передача Азовського судноремонтного заводу від орендаря (ТОВ СРЗ ), на якому працевлаштований трудовий колектив в кількості майже 900 працівників, до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод , повинно відбутись вже у вересні 2018 року. За таких обставин, ТОВ СРЗ в зазначений термін припинить свою виробничу діяльність, а трудовий колектив ТОВ СРЗ в кількості майже 900 працівників буде звільнений;

- вважає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було порушено право працівників ТОВ СРЗ на працю, на захист від незаконного звільнення, на сприяння у збереженні роботи, гарантовані державою та закріплені Конституцією та законодавством України, на що господарський суд Донецької області не звернув уваги та не надав належної оцінки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Плахов О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 у зв'язку із перебуванням судді Гези Т.Д. на лікарняному сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Шутенко І.А., Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018 у справі №905/1401/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (вх. №307 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018 у справі №905/1401/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову; об'єднано апеляційні скарги Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (вх.№ 361 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018 у справі №905/1401/18 в частині відмови в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (вх. №307 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018 у справі №905/1401/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову в одне апеляційне провадження; призначено справу до розгляду на "13" березня 2019 р. о 14:15 годині.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 у зв'язку із перебуванням ОСОБА_6 у відпустці сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Шутенко І.А., Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/1401/18 до "01" квітня 2019 р. о 11:00 год.

Апелянт-1 в судове засідання 01.04.2019 не з'явився, причини неявки не повідомив.

Апелянт-2 в судове засідання 01.04.2019 не з'явився, причини неявки не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні 01.04.2019 заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін, з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.

Третя особа - 3 в судове засідання 01.04.2019 не з'явилась, причини неявки не повідомила. В процесі розгляду апеляційної скарги надала письмові пояснення, якими просила відмовити в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Третя особа-4 в судове засідання 01.04.2019 не з'явилась, причини неявки не повідомила. В процесі розгляду апеляційної скарги надала письмові пояснення, якими просила відмовити в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.06.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) в особі начальника ОСОБА_7, що діє на підставі Положення про регіональне відділення, з одного боку та товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (орендар) в особі генерального директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту, який зареєстрований виконкомом Донецької міської ради №04052844Ю0080405 від 26.11.2002 з другого боку, було укладено договір оренди №1055/03 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта-передачі (додаток №3), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2.

Відповідно до п.10.1 договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 встановлено, що даний договір укладено строком на десять років та діє з 17.06.2003 по 17.06.2013.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» в грудні 2012 року звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про укладання додаткової угоди №5 до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03 в редакції Позивача, яка передбачала викладення п. 10.1. ст.10 вказаного договору в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на двадцять років, що дії з 17.06.2003р. до 17.06.2023 року включно» .

Господарський суд Донецької області рішенням від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014, задовольнив позовні вимоги ТОВ «СРЗ» до РВ Фонду держмайна України, а саме: уклав датою прийняття цього рішення додаткову угоду №5 до договору №1055/03 від 17.06.2003 між орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» в наступній редакції:

« 1. Доповнити пункт 3.1 статті 3 договору абзацом 4 наступного змісту: «При визначенні орендної плати використовується ставка 20% від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкту оренди.»

2. Викласти пункт 3.2 статті 3 договору у наступній редакції: «Орендар за власний рахунок здійснює незалежну оцінку вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом 45 днів з дня затвердження результатів інвентаризації. До дня затвердження результатів незалежної оцінки Орендар сплачує орендну плату без змін. Після затвердження результатів незалежної оцінки протягом 30 днів Орендар зобов'язується сплатити різницю між сплаченою орендною платою (в т.ч. авансових оплат) та орендною платою, визначеною за правилами абз. 4 п. 3.1 ст. З Договору, за період з 18.06.2013 до дня затвердження результатів незалежної оцінки без пені» .

3. Пункт 10.1 статті 10 Договору викласти в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на тринадцять років, що діє з 17 червня 2003 року до 17 червня 2016 року включно.» .

4. Викласти пункт 10.2. статті 10 договору у наступній редакції: «Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря. Припинення строку дії договору не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за період фактичного користування Підприємством.

5. Інші положення Договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 року залишити незмінними.

6. Ця Додаткова угода складена в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по два для Орендодавця і Орендаря.» .

У зв'язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» умов договору, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було подано позов до господарського суду Донецької області про розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2 до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 по справі №905/1502/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області було задоволено, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 достроково розірвано, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 по справі №905/1502/15 залишено без змін.

28.11.2016 господарським судом Донецької області отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» в якій останній просить відновити строк подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 по справі №905/1502/15 та прийняти до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, за результатами перегляду скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтуванням наведеного, є така нововиявлена обставина, як прийняття господарським судом Донецької області 13.06.2016 рішення по справі №905/2191/15, яким відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди), завданих державі на суму 43270975,87 гривень на користь державного бюджету України. Зазначеним рішенням встановлено факт відсутності винних дій відповідача, як обов'язкової частини складу цивільного правопорушення умов договору оренди державного майна, як підстави для розірвання такого договору за рішенням суду згідно частини 2 ст.651 Цивільного кодексу України №1055/03 від 17.06.2003 Відтак, рішення господарського суду Донецької області №905/2191/15, що набрало чинності, в установленому порядку спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення від 20.10.2015 по справі №905/1502/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі №905/1502/15 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , розташований за адресою: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, 2 до сфери управління Міністерства інфраструктури України, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі №905/1502/15 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» вважає, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15, прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 був відновлений. Зокрема, були відновлені положення п.10 цього договору: «у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6 договору)» .

Так, позивач вважає, що оскільки з 10.01.2017 (моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15) до 10.02.2017 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області не було заявлено про припинення дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, його слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 17.06.2029.

У зв'язку із наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003.

При розгляді вищевказаних позовних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ст.627, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

За положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ).

Згідно положень ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. (ст.188 Господарського кодексу України).

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012 пункт 10.1 статті 10 Договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 викладено в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на тринадцять років, що діє з 17 червня 2003 року до 17 червня 2016 року включно.»

Вищевказане рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012 було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 по справі №5006/37/152пн/2012.

Отже, строк дії договору оренди №1055/03 від 17 червня 2003 року встановлено до 17.06.2016.

Пунктом 10.6 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Аналогічні умови також встановлені ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна згідно якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналіз вищевказаних умов договору та положень законодавства дає змогу дійти висновку, що договір оренди державного або комунального майна підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.

Як вбачається із матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області направило орендарю заяву від 08.07.2016 за № 11-04-03734 про припинення дії договору оренди згідно якої повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про відсутність намірів продовження орендних правовідносин за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 та необхідність повернення об'єкту оренди на користь орендодавця.

Факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» вищевказаної заяви від 08.07.2016 за № 11-04-03734 підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №6102406263800 та листом ТОВ «СРЗ» №61020/1108 від 22.07.2016 в якому містяться посилання на реквізити заяви Регіонального відділення за № 11-04-03734 від 08.07.2016, його суть та зміст, а також позивач надає інформацію щодо вжиття ним всіх необхідних від нього заходів, спрямованих на повернення орендованого підприємства у власність держави.

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області вчинило всі необхідні заходи, спрямовані на припинення строку дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, які передбачені ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.10.6 Договору.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області діяло в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, надсилаючи заяву від 08.07.2016 за № 11-04-03734 про припинення дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 в порядку ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» .

Враховуючи наведене, зважаючи на направлення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» заяви від 08.07.2016 за № 11-04-03734, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а саме 17.06.2016, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003.

Що стосується доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15, прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 був відновлений, а Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області не було заявлено про припинення дії договору оренди до 10.02.2017, у зв'язку із чим останній є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто то 17.06.2029, вказані доводи є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне:

- як вже було зазначено вище, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 року припинив свою дію 17.06.2016, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, зважаючи на направлення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області заяви 08.07.2016 за № 11-04-03734 про припинення вищевказаного договору оренди та приписи ст. 631, ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України;

- рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 не має ретроспективної дії на спірні правовідносини, тобто не зумовлює автоматичного відновлення договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 з моменту набрання ним законної сили, у зв'язку із прийняттям зазначеного судового акту вже після закінчення строку дії вищевказаного договору оренди, а не в межах його дії;

- місячний строк на направлення заяви про припинення договору оренди №1055/03 від 17 червня 2003 року в силу п.10.6 вказаного договору, починає свій відлік з наступного дня після закінчення строку його дії, тобто з 18.06.2016, та зважаючи на умови діючого законодавства, за будь-яких умов, не може розпочинати свій відлік з наступного дня після набрання рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 законної сили, з огляду на вищевказані обставини;

- строк дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012 та не залежить від наявності/відсутності правових підстав для розірвання вищевказаного договору;

- рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 на яке посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» як на підставу заявлених позовних вимог, не містить жодних фактів та обставин, із якими умовами договору та положеннями Закону, пов'язується як відновлення так і продовження строку дії вищевказаного договору після 17.06.2016. Жодних інших доказів, які би свідчили про продовження орендних правовідносин за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, позивачем не надано.

При цьому, із змісту рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 не вбачається про зміну строку дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003.

За таких обставин, зважаючи на те, що договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 року припинив свою дію 17.06.2016, а в матеріалах справи відсутні жодні належні докази в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про наявність між сторонами орендних правовідносин після 17.06.2016 та враховуючи наявність заяви орендодавця від 08.07.2016 за № 11-04-03734 про припинення строку дії договору оренди, у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для визнання вищевказаного договору продовженим на термін до 17.06.2029.

Також судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу позивача, що поновлення строку дії договору в силу п.10.6 Договору, безпосередньо пов'язане із відсутністю заперечення орендодавця проти такого поновлення, в той же час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області заперечувало проти продовження орендних правовідносин, як в заяві від 08.07.2016 за № 11-04-03734, так і після прийняття рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , що останнє мало законні сподівання щодо продовження своїх майнових прав за Договором оренди на тих самих умовах і на той самий термін, які були передбачені договором, тобто до 17.06.2029 року, з огляду на продовження користування своїми майновими правами законного володільця та користувача орендованого ЦМК Азовський судноремонтний завод та виконання покладених на нього обов'язків згідно Договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини у справі Стрейтч проти Сполученого Королівства, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду зважаючи на наступне:

- як вже зазначалось вище, Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» отримало заяву від 08.07.2016 за № 11-04-03734 про припинення договору оренди №1055/03 від 17 червня 2003 року в якому було зазначено про відсутність намірів орендодавця продовження орендних правовідносин та вимогу про необхідність повернення орендарем об'єкту оренди;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» через уповноважену особу приймало участь у комісіях, створених Регіональним відділенням для забезпечення процедури повернення державного майна - колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» . Зазначені обставини підтверджуються відповідними протоколами засідань комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» , протоколом розподілу вартості майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , які складені протягом січня - березня 2018 року;

- у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, наказом Фонду державного майна України №691 від 25.05.2018 року було утворено Державне підприємство «Азовський судноремонтний завод» . В свою чергу наказом Фонду державного майна України №1049 від 06.08.2018 визначено державне підприємство «Азовський судноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 42168403) балансоутримувачем цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 2 та зобов'язано ДП «АСРЗ» прийняти на баланс даний ЦМК за актом приймання-передачі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, підлягають залишенню без задоволення.

Стосовно позовних вимог третьої особи - Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання відповідача припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ «СРЗ» до новоствореного Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» , апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституцій України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст.2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Згідно ст.5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» .

Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки. (ст.ст. 2, 246 Кодексу законів про працю України).

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Матеріали справи свідчать, що Первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що незважаючи на наявність спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області щодо визнання продовженим договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, відповідач розпочав процедуру повернення спірного цілісного майнового комплексу. Так, наказом Фонду державного майна України №1049 від 06.08.2018 зобов'язано державне підприємство «Азовський судноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 42168403) прийняти на баланс ЦМК , яке повертається з оренди, за актом приймання-передачі та організувати роботу.

У зв'язку з поверненням цілісного майнового комплексу від ТОВ «СРЗ» на якому працевлаштований трудовий колектив кількістю майже 900 працівників, ТОВ «СРЗ» в момент передачі цілісного майнового комплексу припинить свою виробничу діяльність, а трудовий колектив буде звільнений.

Первинна профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» вважає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було порушено право працівників ТОВ «СРЗ» на працю, на захист від незаконного звільнення, на сприяння у збереженні роботи, гарантовані державою та закріплені Конституцією та законодавством України.

В той же час, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що Первинною профспілковою організацією товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про порушення відповідачем саме його прав або охоронюваних законом інтересів .

Крім того, Первинною профспілковою організацією товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» не зазначено і про існування порушених прав працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» станом на момент подання позову.

При цьому, посилання третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, що існує потенційна загроза звільнення працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» є абстрактними та такими, що не свідчать про реальне настання в майбутньому таких наслідків, зважаючи на відсутність в матеріалах справи відповідних доказів на підтвердження таких доводів.

Існування потенційної ймовірності звільнення трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» через повернення орендодавцю цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» на момент звернення до суду із позовом, не свідчить про неможливість працевлаштування відповідних працівників на новоствореному підприємстві - ДП «Азовський судноремонтний завод» .

До того ж, колегією суддів апеляційного господарського суду під час розгляду апеляційних скарг по даній справі було досліджено предмет та підстави заявленого позову, обставини справи, пояснення учасників судового процесу та встановлено, що після подання позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області не вчинялось жодних дій, направлених на повернення об'єкту оренду, що також свідчить про відсутність порушення прав як Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» так і працівників позивача.

При цьому, необхідність повернення цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» є наслідком закінчення строку дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, та в силу приписів діючого законодавства України та умов договору, не може ставитись в залежність від попереднього працевлаштування працівників орендаря на новоствореному підприємстві.

До того ж, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу апелянтів, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , як колишній орендар цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , на момент укладання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 усвідомлювало, що використання предмету оренди має тимчасовий характер, у зв'язку із чим саме позивач, в першу чергу, повинен забезпечити реалізацію конституційного права на працю, а також вчинити відповідні заходи для сприяння у збереженні робочих місць його працівників.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов'язання відповідача припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» цілісного майнового комплексу «Азовський судноремонтний завод» , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ «СРЗ» до новоствореного Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» .

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що вищевказаний позов Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, зважаючи на суб'єктний склад сторін, характер позовних вимог, який свідчить про можливість зміни цивільного права Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо виконання функцій власника спірного майна в разі задоволення такого позову, а також положення ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах є безпідставними, необґрунтованими та такими, що були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2018р. по справі №905/1401/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Крім того, під час апеляційного провадження, від Міністерства інфраструктури України надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої третя особа просила стягнути судові витрати на загальну суму 302 грн, понесені Мінінфраструктури на надсилання копій пояснень на апеляційні скарги в даній справі іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та від 21.02.2019 сторонам було встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 21.02.2019 надійшли пояснення Міністерства інфраструктури України на апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , а 05.03.2019 пояснення на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» із доказами їх направлення іншим учасникам судового процесу.

Як вбачається із доданих до вищевказаних пояснень Міністерства інфраструктури України копій фіскальних чеків ПАТ Укрпошта , третя особа понесла витрати на направлення відповідних пояснень іншим учасникам судового процесу на загальну суму 302 грн. (витрати на направлення копій пояснень на апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» складають 163 грн., а витрати на направлення копій пояснень на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» складають 139 грн.).

З огляду на вищевикладене, враховуючи на те, що направлення поштової кореспонденції є витратами, пов'язаними із вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки до розгляду справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку щодо покладання вищевказаних витрат на апелянтів (163 грн. на Первинну профспілкову організацію товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» , 139 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» ).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018р. по справі №905/1401/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2018р. по справі №905/1401/18 - залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ 32183383) на користь Міністерства інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 14, код ЄДРПОУ 37472062) судових витрат в розмірі 139 грн.

Стягнути з Первинної профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ 25917774) на користь Міністерства інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 14, код ЄДРПОУ 37472062) судових витрат в розмірі 163 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови складено 08.04.2019 року.