Рішення

від 28.03.2019 по справі 916/2690/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2690/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : Булгаров О.О. - на підставі довіреності;

Від відповідача: Баринов Г.М. - на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Прикопа Ігоря Івановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" про стягнення заборгованості у розмірі 755 866,37грн. та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Прикоп Ігор Іванович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 755 866,37грн. та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.12.2018р. о 11:00 год.

В судовому засіданні 27.12.2018р. відповідачем було надано суду заяву про призначення судової експертизи.

01.01.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

22.01.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

06.02.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні 12.02.2019р. судом було відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. було відкладено підготовче засідання до 26.02.2019р.

22.02.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.02.2019р. відповідачем було надано суду заяву про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 26.02.2019р. судом було відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про призначення судової експертизи, оскільки поставлені у заяві запитання експерту не стосуються предмету позовних вимог, а стосуються предмету розгляду справи між відповідачем (підприємством) та його директором, оскільки наявність часткової оплати за договором свідчить про визнання директором підприємства наявності договору та акту приймання-передачі, відповідно до якого, відповідачем було отримане в оренду майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2019р. було закрито підготовче провадження із призначення справи №916/2690/18 до розгляду по суті на 04.03.2019р.

В судовому засіданні 04.03.2019р. було оголошено перерву в судовому засіданні до 28 березня 2019 р. о 10:45 год.

28.03.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

07.07.2015 року між Фізичною особою-підприємцем Прикопом Ігорем Івановичем (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" (надалі - орендар) було укладено Договір оренди транспортних засобів (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування транспортні засоби:

- автомобіль (загальний вантажний платформа), марки КАМАЗ 53212, випуску 1984р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний державний номер НОМЕР_1;

- причіп (загальний причіп ПР-платформа-Е) марки ГКБ 8352, випуску 1990р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 2.1. Договору, транспортні засоби передаються в оренду строком до 31 (тридцять першого) грудня 2015 року.

Згідно із п. 3.1. Договору, плата за користування орендарем об'єктів оренди (автомобілем та причепом), встановлена сторонами у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень щомісячно, а саме автомобілем - 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень, причепом - 40 000 (сорок тисяч) гривень. Сума договору складає 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень. Оплата проводиться орендарем щомісячно готівкою або з перерахуванням на безготівковий рахунок орендодавця не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п. 4.3. Договору, після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний на протязі двох днів повернути орендоване майно орендодавцю згідно акту прийому-передачі та повернення його на стоянку орендодавця. Якщо орендар затримав повернення об'єкту оренди після заявленої йому вимоги, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна.

За приписами п. 5.2. Договору, орендар за цим договором в особі свого представника стверджує, що здійснюватиме оплату за договором у передбачені у п. 3.1. договору строки.

Факт передачі у користування підтверджується Актом приймання-передачі від

07.07.2015 року.

Як зазначає позивач, ТОВ УКРАГРОСВЄТ частково сплатило оренду плату за договором у розмірі 662 500,00 грн., у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 537 500,00 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

З наведених підстав, Фізична особа-підприємець Прикоп Ігор Іванович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" про стягнення заборгованості в розмірі 755 866,37грн., з яких: 537 500,00 грн. - сума основного боргу, 173 967,40 - інфляційні втрати, 44 398,97 - 3% річних та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" повернути позивачу транспортні засоби відповідно до умов договору.

Відповідач проти позову заперечує, про що надав відповідний відзив.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди транспортних засобів від 07.07.2015р.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно зі ст.798 Цивільного Кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування транспортні засоби:

- автомобіль (загальний вантажний платформа), марки КАМАЗ 53212, випуску 1984р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний державний номер НОМЕР_1;

- причіп (загальний причіп ПР-платформа-Е) марки ГКБ 8352, випуску 1990р., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний державний номер НОМЕР_2.

Проте, відповідач в порушення умов Договору оренди та норм діючого законодавства України свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати виконав частково, з урахуванням чого у Відповідача утворилась заборгованість в розмірі 537 500,00грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди у розмірі 537 500,00 грн. грн. підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 173 967,40 - інфляційні втрат та 44 398,97 - 3% річних, господарський суд зазначає наступне.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором про надання послуг.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат здійснений позивачем, судом встановлено що його здійснено вірно, у зв'язку із чим вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" повернути позивачу транспортні засоби відповідно до умов договору, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, транспортні засоби передаються в оренду строком до 31 (тридцять першого) грудня 2015 року.

За умовами п. 4.3. Договору, після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний на протязі двох дні повернути орендоване майно орендодавцю згідно акту прийому-передачі та повернення його на стоянку орендодавця. Якщо орендар затримав повернення об'єкту оренди після заявленої йому вимоги, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна.

Таким чином, враховуючи, що договір укладений строком до 31.12.2015р. господарський суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача, про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" повернути транспортні засоби.

Крім того, господарський суд зазначає, що судом не приймаються до уваги посилання позивача у заяві про застосування строку позовної давності у заявку із їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Прикопа Ігоря Івановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" про стягнення заборгованості у розмірі 755 866,37грн. та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" (68522, Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе, вул. Кравченко, буд. 4; код ЄДРЮОФОПГФ 36205232) на користь Фізичної особи-підприємця Прикопа Ігоря Івановича (65104, АДРЕСА_1; код ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_3) суму заборгованості у розмірі - 537 500 /п'ятсот тридцять сім тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп., ., інфляційні втрати в сумі - 173 967 /сто сімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят сім/ грн. 40 коп., 3% річних в сумі - 44 398 /сорок чотири тисячі триста дев'яносто вісім/ грн. 97 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 13 099 /тринадцять тисяч дев'яносто дев'ять/грн. 99коп.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОСВЄТ" (68522, Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Серпневе, вул. Кравченко, буд. 4; код ЄДРЮОФОПГФ 36205232) повернути Фізичній особі-підприємцю Прикопу Ігорю Івановичу (65104, АДРЕСА_1; код ЄДРЮОФОПГФ НОМЕР_3) транспортні засоби відповідно до умов договору від 07.07.2015р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Печевою М.В. та зареєстрованого в реєстрі за №615.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут