Рішення

від 26.03.2019 по справі 925/1344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1344/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю;

від третіх осіб: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГАЛПЛЕЙС" (м. Київ) до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (м. Черкаси) про скасування рішення від 22.09.2017 № 1009

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 № 1009, яким затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017 стосовно земельної ділянки по вул. Чигиринській, 60/7 кадастровий № 7110136400:03:008:0013.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.12.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 "Співдружність КОМП", Черкаську міську раду, Департамент фінансової політики Черкаської міської ради.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив через необґрунтованість позовної вимоги, про що надав суду відзив на позовну заяву ( а.с. 92-96). Також відповідач клопотанням від 26.03.2019 просить суд закрити провадження у справі через відсутність предмету спору з урахуванням практики Верховного Суду.

В судовому засіданні 26.03.2019 в порядку ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши доводи і пояснення представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що 31.08.2004 між Черкаською міською радою та корпорацією "Автоінвестстрой" було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 43-47), у відповідності до якого було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 7203,56 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 66.

16.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (далі-Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна ( а.с. 67-70 том 1), у відповідності до якого Продавець передав у власність Покупця, а Покупець купив і прийняв у власність від Продавця нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка складається з: літера О-І - аункт перепродажного сервісного обслуговування автомобілів, матеріали стін будівель та споруд; металевий каркас, загальною площею - 1301,1 (одна тисяча триста одна ціла одна десята) квадратних метрів; № 1-4-11 - огорожа; ІV - замощення (в подальшому нерухоме майно), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чигиринська (вулиця 60-річчя СРСР), будинок 60/7, на земельній ділянці 7203,56 кв.м., кадастровий номер 7110136400:03:008:0013, за ціну та на умовах, визначених цим договором.

Між сторонами немає спору з приводу того, що мова у позові йде про одну і ту саму земельну ділянку, яка орендується по договору оренди земельної ділянки від 31.08.2004 між Черкаською міською радою та ОСОБА_3 "Автоінвестстрой" (а.с. 43) та на якій розташовані придбані позивачем об'єкти нерухомості по договору купівлі-продажу від 16.11.2012 із ТОВ "Авто-Тех-Комплект" (а.с. 169).

Відповідно до частини п'ятої статті 120 ЗК України, в чинній редакції передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

В пункті 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз'яснено, що у застосуванні положень статей 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Як стверджує відповідач, 19.11.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ "Легалплейс" на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60/7 (кадастровий номер 7110136400:03:008:0013) на підставі договору купівлі-продажу. Однак договір оренди землі під будівлею позивач із відповідачем не уклав.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-894 від 10.02.2015 (а.с. 164 том 1) надано товариству з обмеженою відповідальністю "Легплейс" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6269 га в оренду по вул. Чигиринський 60/7 під нежитлову будівлю - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів та зобов'язано укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правоустановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому порядку.

12.04.2017 Департаментом архітектури та містобудування направлено позивачу листа № 1409-01-25 (а.с. 74-75 том 1) з пропозицією укласти з Черкаською міською радою договір оренди землі, а також вирішити питання про укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) по вул. Чигиринська, 60/7. Договір не укладено і доказів про протилежне у справу не подано.

Актом про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017 (а.с. 19-24 том 1) визначено збитки у розмірі 138 974,96 грн. у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ "Легалплейс" земельною ділянкою по вул. Чигиринський 60/7, за період з 22.09.2014 по 30.04.2017 без оформлення документів, що посвідчують право на землю.

Вказаний акт затверджено рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 № 1009 (а.с. 25-26).

Позивач доводить, що він ніколи не був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013. Орендарем цієї ділянки є ОСОБА_3 "АИС" за нині чинним договором оренди земельної ділянки від 31.08.2004, який зареєстровано за № 841 від 02.09.2004. Позивач вказує, що цей договір за отриманою інформацією з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради укладено до 2053 року з ОСОБА_3 "Співдружність КОМП" (попередні назви ОСОБА_3 "Автоінвесттрой" та ОСОБА_3 "АИС").

Також позивач вказує, що за даними вказаного Департаменту ОСОБА_3 "Співдружність КОМП" має заборгованість за договором оренди землі станом на 01.04.2018 в розмірі 877 670,51 грн. (а.с 167).

Тому при наявності у земельної ділянки іншого орендаря за чинним договором оренди землі позивач заперечує свої обов'язки по сплаті будь-яких платежів за земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 по вул. Чигиринській 60/7 площею 0,6269 га і не вважає себе зобов'язаним відшкодовувати збитки, оскільки відповідач вже отримує орендну плату з іншого орендаря земельної ділянки або має право на примусове стягнення заборгованості по ній. Позивач вказує, що він сплачує податок на землю і заборгованості по ньому не має.

Спираючись на викладені доводи позивач вважає свої права порушеними прийняттям виконкомом Черкаської міської ради рішення від 22.09.2017 № 1009 про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 року № 26-2017 (а.с. 19).

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Така ж норма передбачена і ст. 144 Конституції України.

У відповідності до ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру вказаних збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Пунктами 2, 3 цього Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

На цей Порядок міститься посилання у спірному рішенні виконкому Черкаської міської ради від 22.09.2017 № 1009 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 року № 26-2017 (а.с. 25).

Вказаним актом із визначеним розміром збитків оформлено рішення комісії виконкому Черкаської міської ради, створеної саме для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка утворюється у відповідності до п. 2 Порядку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Даним пунктом визначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Отже, прийняття рішень про затвердження актів про визначення збитків власнику землі є прямим обов'язком виконавчого комітету Черкаської міської ради згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 і тому таке рішення ніяким чином не може порушувати права позивача.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 802/2474/17-а викладено правовий висновок про те, що незважаючи на те, що рішеннями місцевих органів влади затверджуються акти про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, повноваження цих органів обмежуються лише обчисленням розміру збитків в установленому порядку.

На підставі рішення про затвердження акту як такого, ці збитки примусово відшкодовані бути не можуть. Вони відшкодовуються або у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Верховний Суд прийшов до висновку, що рішення місцевого органу влади про затвердження акту не створює жодних правових наслідків для особи, щодо якої визначено збитки, а тому не може порушувати права та інтереси такої особи, бо таке рішення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України і не може бути предметом спору.

Верховний Суд вказує, що вимоги про скасування рішення, яким затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, не підлягають розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні взагалі судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту права шляхом подання позову про скасування рішення виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права (а.с. 161).

Враховуючи викладені позиції Верховного Суду господарський суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу в позові через обрання ним неналежного способу захисту права і недоведеність існування порушеного права.

Суд також вважає, що немає підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору, оскільки спірне рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1009 від 22.09.2017 (а.с. 25) існує як окремий документ, він прийнятий в межах повноважень відповідача, однак з нього не виникають для позивача ніякі обов'язки. Цим рішенням не порушуються права позивача, що є підставою саме для відмови в позові.

Спірне рішення є лише управлінським документом, прийнятим в межах здійснення повноважень місцевого органу влади, які передбачені чинним законодавством.

Суд вважає, що за своїм правовим змістом рішення місцевих органів влади про затвердження актів, висновків, інших результатів діяльності комісій, відділів, департаментів та інших структур цих органів є лише внутрішніми (процедурними) документами, якими оформляються етапи (проміжні результати) діяльності органів влади та їх структурних підрозділів. Такі рішення не мають регулюючого нормативного чи ненормативного характеру, бо не мають прямих наслідків для фізичних чи юридичних осіб.

Пункт 2 спірного рішення з вказівкою про відшкодування боржником визначених збитків у повному розмірі не пізніше місяця після прийняття рішення є лише наведенням змісту положень п. 5 затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 1993 р. N 284 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Отже позивач обрав неналежний спосіб захисту права, не довів наявність порушеного права спірним рішенням, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

При відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2019

Суддя Н.М. Спаських