Ухвала

від 05.04.2019 по справі 925/698/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/698/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 (Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.) у справі № 925/698/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" про стягнення 1 225 976,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №925/698/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" (далі - Товариство) на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.07.2018 повернуто без розгляду на підставі статті 260 ГПК України.

05.03.2019 Товариство подало через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №925/698/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Суд зазначає таке.

Звертаючись 05.03.2019 до Верховного Суду з даною касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.08.2018, скаржник просить поновити йому строк на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, посилаючись в тексті скарги на те, що з повним текстом оскаржуваної ухвали скаржник ознайомився на сайті "Судова влада" 05.03.2019, а тому має право на поновлення пропущеного строку на її касаційне оскарження, якщо касаційна скарга буде подана у строк до 25.03.2019 включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду від 29.08.2018 була направлена учасникам справи 30.08.2018 та отримана Відповідачем 03.09.2018, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 132, т.с. 1).

Крім того, після отримання оскаржуваної ухали суду першої інстанції від 29.08.2018, скаржником неодноразово подавалися заяви та скарги до судів апеляційної і касаційної інстанцій на судові рішення, прийняті судами після оскаржуваної ухвали.

Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали від 29.08.2018 свідчить про умисне приховування Товариством факту завчасного отримання ним копії оскаржуваної ухвали і, відповідно, своєчасне ознайомлення з повним текстом ухвали, що, в свою чергу, вказує на намагання скаржника ввести Суд в оману поданням до Суду завідомо неправдивого та безпідставного клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали від 29.08.2018.

Поряд з цим, Товариством вчиняються систематичні дії з подання до місцевого, апеляційного та касаційного господарських судів заяв та скарг щодо судових рішень всіх інстанції, які, за своїм змістом, спрямовані на затягування розгляду справи та намагання будь-що не допустити початку розгляду справи по суті спору. При цьому, ухвала про відкриття провадження та прийняття позовної заяви до розгляду у цій справі постановлена судом першої інстанції ще 04.07.2018 і до цього часу розгляд справи по суті спору не розпочато, зокрема, через дії Відповідача, що полягають у поданні ним заздалегідь необґрунтованих заяв та скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 12.07.2018 подано заяву про роз'яснення ухвали суду першої інстанції від 04.07.2018 про відкриття провадження у справі (а.с. 54-55, т.с. 1). Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про роз'яснення ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.07.2018.

16.08.2018 Відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2018 про виправлення описки в ухвалі від 20.07.2018, яка не підлягає апеляційному оскарженню (а.с. 99-101, т.с. 1). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2018 залишено без змін.

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень лише у рішення .

Пунктом 18 частини 1 статті 255 ГПК України не передбачено можливість апеляційного оскарження окремо від рішення суду першої інстанції ухвали місцевого господарського суду про виправлення описки.

13.12.2018 Відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 на підставі пункту 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 ГПК України.

12.02.2018 до Верховного Суду від Відповідача надійшла заява про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01.02.2019. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2019 відмовлено Відповідачу у роз'ясненні ухвали Верховного Суду від 01.02.2019.

Статтею 245 ГПК України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Тобто, роз'ясненню підлягають лише судові рішення, які підлягають примусовому виконанню, що виключає здійснення роз'яснення будь - якого іншого судового рішення, яке не є таким, що підлягає примусовому виконанню. Таку позицію зазначено, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, в ухвалі від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), ухвалах від 09.07.2018 та від 29.08.2018 у справі № 911/2050/16, у т.ч. в даній справі (ухвала Верховного Суду від 22.02.2019).

З огляду на наведене, подання Відповідачем вказаних вище заяв та скарг щодо виправлення описок в ухвалах судів та заяв про роз'яснення ухвал судів, не відповідають та суперечать вимогам процесуального закону, що, в свою чергу, свідчить про вчинення Відповідачем свідомих дій, спрямованих на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи по суті спору.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів , пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі

Таким чином, враховуючи подання Відповідачем завідомо безпідставних заяв і скарг у їх сукупності, в т.ч. звернення Відповідача в суд касаційної інстанції з завідомо неправдивим та необґрунтованим клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали від 29.08.2018, які свідчать про невиконання Відповідачем зобов'язання керуватися завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями (стаття 2 ГПК України), є недобросовісною поведінкою Відповідача, спрямованою на затягування розгляду справи, а тому визнаються Судом зловживанням процесуальними правами учасника справи щодо своєчасного та розумного строку вирішення судом спору у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Подання даної касаційної скарги, розцінюється колегією суддів як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами учасника справи щодо касаційного оскарження судових рішень.

Частиною 3 статті 43 ГПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Крім цього, Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 ГПК України).

Відповідно до статті 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 133 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф .

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оскільки Верховним Судом встановлено зловживання Відповідачем процесуальними правами, Суд дійшов висновку про застосування до Відповідача заходу процесуального примусу, передбаченого у пункті 2 частини 1 статті 135 ГПК України у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 763,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 135 ГПК України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Листом Державної судової адміністрації України № 11-12948/18 від 12.07.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування надходжень від сплати штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: 31116106026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Суд попереджає скаржника, що у разі повторного звернення із завідомо безпідставними документами (касаційна скарга, заява чи клопотання) чи інших зловживань процесуальними правами будуть вжиті більш жорсткі заходи, передбачені процесуальним законом.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №925/698/18, на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

Водночас, Верховний Суд також звертає увагу Київського апеляційного господарського суду та Господарського суду Черкаської області на вимоги частини 4 статті 43 ГПК України щодо обов'язку суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами на будь-якій стадії судового процесу та запобігати випадкам направлення матеріалів справи у зв'язку з поданням безпідставних скарг та заяв (клопотань).

Керуючись статтями 42, 43, 132, 133, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №925/698/18 зловживанням процесуальними правами.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №925/698/18 повернути.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Тріада" - боржник (18015, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, офіс 344, код 34503363) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код 26255795) штраф за зловживання процесуальними правами в сумі 5 763,00 грн (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні нуль копійок).

4. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги.

5. Оригінал даної ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України, а копії ухвали - іншим учасникам справи.

6. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.