Ухвала

від 01.04.2019 по справі 635/4979/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 635/4979/18

Провадження № 1-кс/635/1011/2019

01 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнівзалі судувсмтПокотилівка ХарківськогорайонуХарківськоїобласті клопотаннястаршого слідчого СВХарківського ВПГУНП в Харківськійобласті ОСОБА_5 заматеріаламидосудового розслідування,внесеногодоЄдиного реєструдосудовихрозслідуваньза №42018221430000250від17.07.2018року,заознакамикримінального правопорушення,передбаченогоч.4ст.190ККУкраїни,проарештмайна,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221430000250від 17.07.2018року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 190 КК України,про арештмайна, в якому останній просить накласти арешт на зерно, яке перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код35289290) за адресами: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15, а саме кукурудзу загальною вагою 18570,93тон. Заборонити ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код35289290) здійснювати будь-які дії щодо повернення зі зберігання (відпуску, видачі) арештованого майна на користь будь-яких осіб.

При розгляді клопотання судом встановлено, що слідчим відділом Харківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 42018221430000250 від «17» липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2009 - 2013 р.р., в ході реалізації комерційного проекту з торгівлі зерновими культурами, іменованого «Зернотрейдинг», один з учасників цього проекту, ОСОБА_6 , маючи на меті вчинення шахрайських дій, шляхом зловживання довірою ОСОБА_7 , як фінансового партнера проекту, аргументуючи необхідністю фінансування робочого капіталу проекту «Зернотрейдинг» з використанням грошових коштів підконтрольних ОСОБА_7 компаній, заволодів належними ОСОБА_7 грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Допитаний в якості потерпілого в рамках кримінального провадження ОСОБА_7 , пояснив, що в 2008 році до нього звернувся громадянин ОСОБА_6 , який запропонував стати фінансовим партнером в проекті, пов`язаному з експортом зернових культур з України. Згідно з пропозицією, ОСОБА_6 та його партнер ОСОБА_8 мали б стати операційними партнерами в проекті. Зважаючи на високий обіцяний рівень прибутковості, потерпілий прийняв вищевказану пропозицію.

На початковому етапі, в 2008-2009 маркетингових роках, потерпілий профінансував реалізацію зернових культур на суму 3 млн. дол. США, надавши кредит через свої компанії компаніям, управління якими здійснював ОСОБА_6 ..

В 2009 році ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , спільно створили проект з торгівлі зерновими культурами «Зернотрейдинг», уклавши для цього меморандум зернового проекту «Зернотрейдинг» від 04 серпня 2009 року. Зазначений проект «Зернотрейдинг» неодноразово продовжувався шляхом укладання меморандумів.

В свою чергу Меморандум 2009 року передбачав торгівлю зерновими культурами за комісійною схемою.

Згідно п.2.1. умов меморандуму сторони повинні були створити чи придбати операційну компанію юридичну особу на території України, яка повинна була здійснювати закупівлю зернових культур в Україні і експорт їх агентській компанії-нерезиденту. Агентська компанія-нерезидент повинна була перепродавати зернові культури компанії-продавцеві. Компанія продавець повинна була продавати зернові культури кінцевим покупцям і акумулювати прибуток проекту.

Для виконання меморандуму 2009 року ОСОБА_6 запропонував потерпілому використовувати ТОВ «Дейрі - Експерт», що раніше контролювалось ОСОБА_6 , та було перейменоване в ТОВ «Зерно-Трейд» (ЄДРПОУ 32493237) в якості української операційної компанії (згодом - ТОВ «Росток-Трейд»), компанію SІА Grаіnex (реєстраційний номер 40103237446) в якості латвійської агентської компанії (згодом замінена на латвійську компанію SIA Latexport (реєстраційний номер 40103341334), компанію - комітента Ugraine K/S (реєстраційний номер 32466540) в якості датської компанії продавця (згодом замінена на датську компанію Best Grain К/S (реєстраційний номер 33266391)).

В свою чергу ОСОБА_6 і його співробітники відповідали за створення та операційну діяльність цих компаній, що входили до проекту «Зернотрейдинг».

Як фінансовий партнер, потерпілий ОСОБА_7 надавав фінансування проекту «Зернотрейдинг» шляхом надання низки кредитів від підконтрольної потерпілому компанії Samoran Investments Limited (БВО), що оформлена 50/50% на потерпілого та його рідну сестру ОСОБА_9 . Метою кредитів, як запевнював потерпілого громадянин ОСОБА_6 , було поповнення робочого капіталу та оборотних коштів компаній, що використовувалися в проекті «Зернотрейдинг» для торгівлі зерновими культурами.

Далі, ОСОБА_6 та його представники регулярно надавали звітність, яка відображала прибутковість проекту, а тому потерпілий довіряючи ОСОБА_6 , погоджувався на всі його пропозиції щодо структури управління проектом, торгової структури ведення бізнесу та продовжував надавати додаткове фінансування проекту.

В процесі виходу з проекту «Зернотрейдинг» у грудні 2013 року, потерпілий ОСОБА_7 дізнався про те, що ОСОБА_6 насправді подавав йому недостовірну інформацію в звітності проекту, де навмисно не відображалися збиткові для проекту операції.

Метою приховування ОСОБА_6 від потерпілого ОСОБА_7 фактичного фінансового стану проекту був намір якомога довше утримати потерпілого ОСОБА_7 від виходу з проекту та продовжувати отримувати фінансування проекту.

У подальшому, потерпілому ОСОБА_7 стало відомо, що ОСОБА_6 умисно, без відома потерпілого, присвоїв частку фінансування, отриманого від потерпілого у розмірі 21 215 500,00 дол. США, шляхом спрямування цих коштів всупереч Меморандуму 2009 року на користь компаній групи «Росток-Холдинг», якими володіє сам ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які спільно займаються сільськогосподарським бізнесом, тобто з метою фінансування та розвитку власних компаній.

Схема виводу фінансування з проекту «Зернотрейдинг», яка була розроблена ОСОБА_6 полягала в наступному: компанії проекту «Зернотрейдинг» в процесі операційної діяльності укладали з компаніями групи «Росток-Холдинг» договори поставки з передплатою (форвардні контракти) на поставку зернових культур та надавали передоплату за цими контрактами. Починаючи з 2012 року, частка контрактів, укладених з компаніями, підконтрольними ОСОБА_6 і ОСОБА_10 , збільшилася до 50% від загального обсягу укладених форвардних контрактів.

Факти одержання грошових коштів та їх спрямування ОСОБА_6 на підприємства групи «Росток Холдинг» та підтвердження контролю ОСОБА_6 та ОСОБА_10 над компаніями Best Grain К/S та SIA «Latexport» підтверджуються матеріалами досудового розслідування, а саме:

- копією Акціонерного договору про управління та поділ бізнесу від 01.09.2014 за підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Відповідно до вказаного Акціонерного договору прямо зазначено, що грошові кошти, отримані від ОСОБА_7 , інвестовано в аграрні компанії групи «Росток-Холдинг», шляхом передплати за товар;

- копією Меморандуму Агро Проекту від 26.06.2015 за підписами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно до якого підтверджується факт одержання ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 21215500 дол. США та їх подальше спрямування без згоди ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на проект «Росток Холдинг».

- копією Протоколу зборів акціонерів групи компаній Росток-Холдинг від 01.12.2015 за підписом ОСОБА_10 , яким визнається факт одержання від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 21215500 дол. США та їх подальше спрямування на проект «Росток Холдинг»;

- копією Розписки ОСОБА_6 .. Відповідно до вказаної Розписки сам ОСОБА_6 визнає факт отримання грошових коштів від ОСОБА_7 в сумі 21215500 дол. США;

- копіями кредитних договорів між компанією Samoran Investments Limited та компанією Best Grain К/S (підконтрольна Купавцеву та Кияновському, що підтверджується Меморандумами та Протоколами);

- копією акту звірки між компанією Samoran Investments Limited та Best Grain К/S;

- матеріалами наданими в межах допиту ОСОБА_11 (виписки з банківського рахунку Best Grain К/S);

- копіями форвардних контрактів, що були отримані в ході проведення слідчих дій, зокрема, Контрактами № RL-01-11 від 14.07.2011, № RL-02-11 від 15.07.2011, № RL-04-12 від 21.06.2012, № RL-03-13 від 01.03.2013, укладеними між ТОВ «Росток-Трейд» (продавець) та SIA «Latexport» (покупець).

Вищевикладені обставини підтверджуються також показами рідної сестри ОСОБА_7 - ОСОБА_9 відповідно до протоколу допиту від 05.11.2018. Так, під час допиту ОСОБА_9 підтвердила обставини створення проекту «Зернотрейдинг». З показань ОСОБА_9 вбачається, що компанія Samoran Investments Limited фактично належить її брату та їй самій.

Також ОСОБА_9 в допиті вказує на обставини підписання безпосередньо самим ОСОБА_6 меморандуму Агро Проекту від 26.06.2015, яким підтверджується факт одержання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 21215500 дол. США та їх подальше спрямування на проект «Росток Холдинг».

Також, в показаннях ОСОБА_9 вказує, що ОСОБА_6 надавав ОСОБА_7 недостовірну фінансову звітність по проекту «Зернотрейдинг» та спрямовував отримані від ОСОБА_7 грошові кошти на власні цілі.

Показаннями ОСОБА_11 , яка є бухгалтером у підприємствах ОСОБА_7 відповідно до протоколу допиту від 05.11.2018 також підтверджується факт надання грошових коштів від ОСОБА_7 через компанію Samoran Investments Limited на компанію Best Grain K/S, яка перебувала в управлінні ОСОБА_6 .. Також, ОСОБА_11 підтверджені факти маніпулювання компанією Best Grain K/S фінансовою звітністю, надання аудиторам фінансових документів, які зі слів ОСОБА_11 містять підроблені підписи представників компанії Samoran Investments Limited. ОСОБА_11 зазначила, що з аналізу виписок з банківських рахунків вбачається, що до листопада 2017 року з компанії Best Grain K/S були виведені всі грошові кошти. Також, було встановлено, що менеджментом компанії Best Grain K/S створюються передумови для вилучення компанії з Реєстру компаній Данії, а саме не готується фінансова звітність для аудиторів за 2017 рік. Неподання такої звітності згідно із законодавством Данії є достатньою підставою для вилучення компанії з Реєстру.

Вилучення компанії Best Grain K/S з Реєстру компаній Данії унеможливило б у подальшому стягнення з неї будь-яких грошових коштів на користь компанії Samoran Investments Limited.

Усіма вищевказаними документами підтверджується факт отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 через компанію Samoran Investments Limited грошових коштів у сумі 21215500 дол. США та їх подальше спрямування на проект «Росток Холдинг».

При цьому, ОСОБА_10 , як другому бенефіціару компаній групи «Росток-Холдинг» було відомо, що гроші на розвиток цих компаній отримані ОСОБА_6 шахрайським шляхом. Отже, обидва власники компаній групи «Росток-Холдинг» діяли в змові, що підтверджується матеріалами, отриманими в межах досудового розслідування.

З моменту виявлення ОСОБА_7 вказаних шахрайських дій, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 неодноразово, шляхом підписання вказаних документів та проведенням переговорів запевняли потерпілого у тому, що повернуть грошові кошти, проте в дійсності лише вчиняють дії, спрямовані на затягування часу.

Статтею 190 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Наведені в цьому клопотанні факти свідчать про те, що у ОСОБА_6 виник умисел на неповернення ОСОБА_7 грошових коштів.

В подальшому цей умисел втілився в системні та цілеспрямовані дії ОСОБА_6 і підконтрольних йому посадових осіб компаній, що входять до групи «Росток-Холдинг», що були направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 в розмірі 21215500,00 дол. США та подальше не повернення ОСОБА_7 .

При цьому, ОСОБА_6 на власний розсуд використав вказані грошові кошти для розширення бізнесу та поповнення обігових коштів власного бізнесу, а саме групи «Росток-Холдинг», в результаті чого громадянин ОСОБА_6 , серед іншого, значно збільшив земельний банк групи «Росток-Холдинг» (з 11 719 гектарів в 2009 році до 55 000 гектарів в 2015 році), отримав кошти для закупівлі матеріалів, обладнання тощо за рахунок коштів потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_6 та підконтрольні йому особи здійснили умисні, планомірні, системні, заздалегідь сплановані дії щодо шахрайського заволодіння коштами ОСОБА_7 , шляхом спланованого ухилення від їх повернення ОСОБА_7 .

При цьому, зазначеними діями ОСОБА_7 завдано шкоду в розмірі, що дорівнює 21215500,00 дол. США.

З огляду на викладене випливає, що ОСОБА_6 та підконтрольними йому особами вчинено злочин, передбачений ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Станом на сьогодні, отримані шахрайським шляхом грошові кошти не повернуті ОСОБА_7 .

До групи «Росток-Холдинг» входить загалом 18 підприємств. Так, компанії ROSTOK AGROINVEST LIMITED (Кіпр), бенефіціарними власниками якої згідно даних ЄДР є ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , належить 100% корпоративних прав у ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код 37194630).

У свою чергу, ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ» належать:

1) 100% корпоративних прав у наступних підприємствах: ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290), ТОВ «ДЕМОР» (ідентифікаційний код 32054193), ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код 35289259), ТОВ «БЕРЕГИНЯ» (ідентифікаційний код 30834824), ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код 32365064), ПОСП «ІЧНЯНСЬКЕ» (ідентифікаційний код 30834688), ПОСП «ХЛІБОРОБ» (ідентифікаційний код 30935400), ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код 34950459), ПП «ЯМПІЛЬ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 34113192), ТОВ АГРОФІРМА «ОБРІЙ» (ідентифікаційний код 30924095), ТОВ «РОСТОК-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 33940277);

2) 98,93% корпоративних прав у ТОВ «КОМБІКОРМНИК» (ідентифікаційний код 14223117). Інші 1,07% корпоративних прав належить ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код 32365064), 100% корпоративних прав якої безпосередньо належить ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ»;

3) 99% корпоративних прав у СТОВ «КРУПИЧПІЛЬСЬКЕ» (ідентифікаційний код 32570188). Інші 1% корпоративних прав належать ТОВ «АГРОФІРМА «НАДІЯ» (ідентифікаційний код 32365064), 100% корпоративних прав якої безпосередньо належить ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ»;

4) 99% корпоративних прав у ТОВ «ШАЛИГИНСЬКЕ» (ідентифікаційний код 03778295). Інші 1% корпоративних прав належать ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код 34950459), 100% корпоративних прав якої безпосередньо належить ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ»;

5) 99% корпоративних прав у ТОВ АГРОФІРМА «ІМ.ЧАПАЄВА» (ідентифікаційний код 30822068). Інші 1% корпоративних прав належать ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (ідентифікаційний код 34950459), 100% корпоративних прав якої безпосередньо належить ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ».

Також, ПП «ЯМПІЛЬ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 34113192), яке належить ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ», володіє 100% корпоративних прав у ПП «СЕРЕДИНА-БУДА АГРО» (ідентифікаційний код 34204970).

Бенефіціарними власниками усіх вищевказаних підприємств відповідно до даних ЄДР зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Таким чином, усі вищевказані українські підприємства належать ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ», єдиним учасником якого є компанія ROSTOK AGROINVEST LIMITED (Кіпр), бенефіціарними власниками якої виступають ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ..

Також, до проекту ОСОБА_12 було залучено сервісну транзитну іноземну компанію SIA Latexport (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), контроль за діяльністю якої в частині операцій із зерном здійснював ОСОБА_6 та підконтрольні йому особи.

Як вже було зазначено, належні потерпілому ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 21215500,00 дол. США, якими заволодів шахрайським шляхом ОСОБА_6 , виводилися з проекту та використовувалися для створення, розвитку вказаних підприємств, їх матеріальної бази, земельного фонду та іншого.

Одним з підприємств групи «Росток Холдинг» є ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290).

Починаючи з 08.10.2018 все зерно, яке знаходилось на зберіганні у ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вулиця Вокзальна, будинок 15) було тимчасово вилученим в ході проведення обшуків та оглядів, а також арештованим на підставі ухвал слідчого судді у справі № 635/4979/18 (провадження № 1-кс/635/2268/2018, провадження № 1-кс/635/33/2019).

Загалом було тимчасово вилучене та арештоване зерно, яке перебуває на зберіганні у ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», а саме кукурудза загальною вагою 15500 тон та соя загальною вагою 2650 тон. Все вилучене та арештоване зерно залишене на відповідальне зберігання ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» в особі уповноваженого представника Товариства.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 30.11.2018 по справі № 635/4979/18 (провадження № 1-кс/635/3127/2018) 100% корпоративних прав у статутних капіталах підприємств групи «Росток Холдинг» передано у управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі Національне агентство).

Національним агентством прийнято рішення про відсторонення керівників та підписантів підприємств групи «Росток Холдинг» та призначено тимчасово виконуючими обов`язки нових керівників. Новим керівником ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» призначено ОСОБА_13 , який приступив до виконання своїх обов`язків починаючи з 30.12.2018.

Новим керівництвом ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» було проведено інвентаризацію майна товариства, відповідно до якої встановлено, що станом на сьогоднішній день на зберіганні у зерносховищах Товариства:

- знаходиться 7333,66 тон кукурудзи (з 15500 тон, які були тимчасово вилучені та передані на зберігання Товариству в ході проведення слідчих дій у жовтні та листопаді 2018 року, та на які накладено арешт 02.01.2019 відповідно до ухвали слідчого судді у справі № 635/4979/18, провадження 1-кс/635/33/2019);

- соя загальною вагою 2650 тон, яка була тимчасово вилучена та передана на зберігання Товариству в ході проведення слідчих дій у жовтні 2018 року відсутня в повному обсязі;

- окремо виявлено зерно, яке перебуває у володіння ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», але станом на дату проведення інвентаризації не вилучалось та арешт на яке не накладався, а саме кукурудза загальною вагою 11237,275 тон.

Як вбачається з наданих слідству матеріалів, вилучене та арештоване зерно було відчужене та зникло з території Товариства за час, коли керівництво підприємством здійснював менеджмент, який був підконтрольний ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , тобто до 30.12.2018.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 31.01.2019 по справі № 635/4979/18 (провадження № 1-кс/635/411/2019) накладено арешт на все зерно, яке перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» за адресою: Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15 в обсягах, що були встановлені за результатами проведеної інвентаризації, а саме кукурудзу загальною вагою 18570,93 тон.

Строк дії ухвали про арешт майна встановлено до 01.04.2019. Як зазначив слідчий суддя в ухвалі про арешт з метою мінімізації обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємств групи «Росток Холдинг» встановити строк дії ухвали про арешт майна до 01 квітня 2019 року, після чого вирішити питання про подальше зберігання арештованого майна у встановленому законом порядку, з урахуванням інтересів досудового розслідування та власників майна.

У слідства є достатні дані та інформація про вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що є предметом розслідування даного кримінального провадження. Станом на сьогоднішній день слідство продовжує проводити слідчі та інші дії, спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення злочину. Крім цього, на сьогоднішній день триває проведення судової економічної експертизи з метою встановлення збитків, спричинених протиправними діями в даному кримінальному провадженні, та які в подальшому можуть бути предметом відшкодування.

Також, у слідства є достатні обґрунтовані підстави вважати, що зерно підприємств групи «Росток Холдинг» є доказом вчиненого злочину у даному кримінальному провадженні та підпадає під критерії, зазначені у ст. 98 КПК України.

До аналогічних висновків прийшли слідчі судді та Харківський апеляційний суд, виносячи ухвали про арешт зерна підприємств групи «Росток Холдинг» під час розгляду клопотань прокурора по справі № 635/4979/18.

Наявні обґрунтовані підстави вважати, що не накладення арешту на зерно, що перебуває на зберіганні у ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», починаючи з 01.04.2019 призведе до його відчуження та приховування, тобто призведе до втрати речових доказів, перешкодить досягненню завдань кримінального провадження, в тому числі щодо відшкодування заподіяних збитків.

Так, починаючи з 08.10.2018, коли зерно, яке перебувало на зберіганні у ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», було тимчасово вилучене та передано на відповідальне зберігання Товариству, колишнім менеджментом, що був підконтрольний ОСОБА_6 та ОСОБА_10 здійснювались системні дії, спрямовані на приховування, відчуження та вивезення арештованого зерна.

Як було зазначено, починаючи з 30.12.2018 керівництво ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» здійснює тимчасово виконуючий обов`язки керівника ОСОБА_13 , призначений Національним агентством.

Новим керівництвом ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» надані слідству документи та матеріали, з яких вбачається, що колишнім менеджментом Товариства, який підконтрольний ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , вчиняються системні дії, спрямовані на перешкоджання законній господарській діяльності Товариств приховується господарська документація та вчиняються протиправні дії, спрямовані на незаконне вивезення зерна з території зерносховищ, в тому числі із застосуванням сили та залученням сторонніх осіб.

Також, надані документи, які можуть свідчити про те, що підконтрольними ОСОБА_6 та ОСОБА_10 особами було здійснено протиправну спробу внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неправдивих відомостей про заміну керівника, призначеного Національним агентством, на іншу особу.

Таким чином, станом на сьогоднішній день продовжує існувати реальний ризик протиправного відчуження, приховування та втрати зерна, яке є речовим доказом у даному кримінальному провадженні з боку відстороненого керівництва ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» та осіб, які підконтрольні ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ..

Накладення арешту на майно відповідає інтересам досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Також, з огляду на наведені факти та обставини, накладення арешту на майно не суперечить інтересам підприємств групи «Росток Холдинг».

Все зерно, яке перебуває у володінні ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» належить виключно підприємствам групи «Росток Холдинг». Викладене підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, матеріалами, отриманими в ході проведення слідчих дій та було встановлено слідчим суддею, в тому числі в ухвалі від 02.01.2019 по справі № 635/4979/18 (провадження № 1-кс/635/33/2019) та в ухвалі від 31.01.2019 по справі № 635/4979/18 (провадження № 1-кс/635/411/2019).

Відповідно до даних сайту https://elevatorist.com,в розділі«Карта елеваторів»,на якомуміститься інформаціящодо елеваторівУкраїни,яка заповнюєтьсявласниками елеваторів,відносно ТОВ«НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙЕЛЕВАТОР» зазначено,що підприємствоздійснює зберіганнявиключно власногозерна,тобто зернапідприємств групи«Росток-Холдинг».

Встановити конкретних власників зерна в межах підприємств групи «Росток Холдинг» станом на сьогоднішній день не вбачається можливим, оскільки вся господарська документація підприємств прихована колишнім керівництвом. Також, колишнє керівництво не надавало інформації щодо конкретних власників зерна на запити прокурора.

Відповідно до ч.2 ст 171 КПК, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, серед іншого, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Все зерно, яке перебуває у ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор», в розумінні ст. 397 ЦК України перебуває у володінні зернового складу ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та зберігається у ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР».

Таким чином, є підстави для накладення арешту на визначене майно, що перебуває у володінні ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР».

Відповідно до Постанови про визнання речових доказів, вищевказані сільськогосподарські культури, які знаходяться у володінні ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та належать підприємствам групи «Росток Холдинг», визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018221430000250.

З урахуванням усіх фактичних обставин, кваліфікації кримінального правопорушення, суми грошових коштів, якими заволодів ОСОБА_6 арешт сільськогосподарських культур підприємств групи «Росток Холдинг» повністю відповідає вимогам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Майно, яке виступає предметом арешту, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні (ст. 98 КПК України). При накладенні арешту з наведених підстав жодним чином не враховується ані вартість майна, що є речовими доказами, ані співмірність такої вартості із розміром заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Зазначені вище обставини відповідно до ст. 170 КПК України передбачають накладання арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, існує необхідність у накладенні арешту на майно підприємств групи «Росток Холдинг», а саме зерно, яке перебуває у володінні ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290, Чернігівська область, місто Новгород-Сіверськ, вулиця Вокзальна, будинок 15) кукурудзу загальною вагою 18570,93 тон.

Незастосування арешту щодо активів підприємств групи «Росток-Холдинг», у тому числі зібраних сільськогосподарських культур (зерна), які наявні на зберіганні та у володінні ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290), унеможливить виконання завдань кримінального провадження. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказане майно може бути незаконно відчужене та вивезене на користь третіх осіб.

Тому, незастосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вказане майно, може призвести до його зникнення або втрати, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та законній діяльності підприємства.

Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив задовольнити.

Представником ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор» адвокатом ОСОБА_4 надано письмові заперечення проти клопотання слідчого, в яких зазначено наступне.

На поляхзалишається незібранимблизько 5000тонврожаю кукурудзи2018року.Несвоєчасне збирання кукурудзи врожаю 2018 року впливає на її якість та несеризик зіпсуваннявсього незібраноговрожаю.Для збирання та перевезення даної продукції на елеватор необхідні кошти для придбання палива; з метою сушіння кукурудзи до базисного показника по вологості - 14% необхідно сплатити за газ і електроенергію, провести розрахунки по заробітній платі з працівниками, задіяним в даному технологічному процесі. Орієнтовний розмір витрат по збиранню залишків врожаю кукурудзи 2018 року врожаю складає близько 900 тисяч гривень. Для запобіганняпсування продукції,що лишаєтьсяне зібраноюв полях,окрім наявностігрошових коштів,необхідно термінововідвантажити наявнуна елеваторахпродукцію,оскільки потужностіТОВ «Новгород-СіверськийЕлеватор» наразізаповнені.В іншомувипадку зерно,що залишаєтьсянезібраним вполях,зіпсується.Також загальна сумапоточних зобов`язаньПП «Новгород-СіверськіАграрні Інвестиції»складає понад4мільйони гривеньта 5мільйонів доларівСША, зокрема:заборгованість зорендної платиза землікомунальної тадержавної власностіза січень-лютий2019року -1256832,13грн.;заборгованість зприбуткового податкуз орендноїплати заземлю -542868,54грн.;заборгованість зорендної платиза землюфізичним особам-697863,46грн.;заборгованість іззаробітної платиза лютий-березень2019року -581923,75грн.;витрати назбирання залишківврожаю -близько 900000,00грн.;заборгованість за кредитними договорами 5098836доларів США.Крім того,ПП «Новгород-СіверськіАграрні Інвестиції»необхідно здійснюватизаходи щодопроведення весняно-польовихробіт тапосівної.Загальний орієнтовнийрозмір витратна проведеннявказаних робітпо ПП«Новгород-Сіверські АграрніІнвестиції» складає-понад 92мільйони гривень, виходячи зземельного банкупідприємства понад8800га.Нездійснення вказанихзаходів призведедо зупинки діяльності ПП«Новгород-Сіверські АграрніІнвестиції»,унеможливить виконаннязобов`язань тапоставить підзагрозу існуваннягрупи вцілому.В розпорядженніПП «Новгород-СіверськіАграрні Інвестиції»відсутні необхіднігрошові кошти.Єдинимджерелом проведення розрахунківпо поточнимзобов`язанням тапроведенню весняно-польовихробіт іпосівної єкошти,що можутьбути отриманівід реалізаціїзерна.Нереалізація зерната невжиттяневідкладних заходівщодо погашенняпоточних зобов`язаньта проведеннявесняно-польовихробіт потягневимушене обмеження(зупинку)правомірної підприємницькоїдіяльності ПП«Новгород-СіверськіАграрні Інвестиції».Частина коштіввід реалізаціїзерна будетакож направленана погашенняпоточних зобов`язаньінших підприємствгрупи «РостокХолдинг».Просить не накладати арешт на кукурудзу загальною вагою 13 093,87 тон, яка належить ПП «Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції»

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчим суддею враховано наступні положення закону.

Заходи забезпечення кримінального провадження, згідно вимог частини першої статті 131 КПК України, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Пунктом 2 частини першої статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів (пункт 1).

Відповідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною десятою статті 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме та нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У свою чергу положеннями частини одинадцятої статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, відповідно до статей 91 та 98 КПК України зазначене в клопотанні майно (кукурудза, що перебуває у володінні ТОВ «Новгород-Сіверський Елеватор») має ознаки речового доказу, а відтак є достатньо підстав вважати, що воно має важливе доказове значення в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221430000250 від 17.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Строк дії ухвали Харківського районного суду Харківської області від 31.01.2019 про арешт вищезазначеного майна встановлювався до 01.04.2019 року.

Слідчий суддя зауважує, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 132 КПК України обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим, прокурором обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення у межах кримінального провадження (п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи викладені обставини та матеріали справи, є підстави вважати, що існують підстави вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Слідчим суддею в ході розгляду клопотання також взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, оскільки згідно зі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, практика цього суду застосовується при розгляді справ як джерело права.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року). Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). А будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Оцінивши всі обставини у справі, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене в клопотанні майно підпадає під критерії, зазначені у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом, що згідно з частиною третьою статті 170 КПК України дає підстави для його арешту.

Надаючи оцінку доводам представника власника майна Приватного підприємства «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» в обгрунтування заперечень проти задоволення клопотання слідчого, суд виходить з наступного.

Як зазначає представник власника майна, ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» має у власності зерно, яке перебуває на зберіганні в зерносховищах ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор», а саме, кукурудзу загальною вагою 13093,87 тон.

На полях на території Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Черніговської області на площі близько 500 га залишається незібраним врожай кукурудзи 2018 року. При середній врожайності 10 тон з 1 га обсяг незібраного врожаю складає близько 5000тон. Проведеним обстеженням незібраного врожаю 2018 року встановлена підвищена вологість, наявність великої кількості зіпсованих зерен (за рахунок плісняви) понад 50 %, наявність пошкоджених зерен.

Згідно з актом обстеження незібраної кукурудзи у полях ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» станом на 27.03.2019, доданим до заперечень представника власника майна, у зв`язку з несвоєчасним збиранням врожаю кукурудзи 2018 року показники якості зерна погіршилися збільшилась кількість зіпсованих і пошкоджених зерен, а отже, кукурудза стала некласною. Процент вологості кукурудзи на полі 8НСкі становить 21%, зіпсованих зерен - 57 %, пошкоджених 10,9 %, на полі 6НСгор вологість 22,5 %, зіпсованих зерен 90 %, пошкоджених 13,9 %.

Як зазначено у запереченнях, для запобігання псуванню продукції, що лишається незібраною в полях, окрім наявності грошових коштів, необхідно частково звільнити силосні накопичувачі на елеваторі шляхом термінового відвантаження наявної на елеваторах продукції, оскільки потужності ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» наразі заповнені. В іншому випадку зерно, що залишається незібраним в полях, зіпсується.

Суд зазначає, що частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 4 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, що має ознаки речових доказів, слідчий суддя, суд повинен виходити з розумного балансу інтересів досудового слідства та інтересів третіх осіб власників майна, на яке накладається арешт, при цьому не допускаючи надмірного обмеження їх правомірної підприємницької діяльності.

Представником власника майна надано докази того, що в даний час незібраний врожай кукурудзи псується внаслідок неналежних умов зберігання, зокрема, кількість зіпсованих зерен становить станом на 27.03.2019 від 57 % до 90 % на різних полях.

Представником власника майна обгрунтовано, що для збирання та зберігання врожаю кукурудзи 2018 року необхідні часткове звільнення потужностей елеватора ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор», які на даний час повністю заповнені, а також обігові кошти для проведення робіт зі збору, транспортування, зберігання, сушки зерна тощо, для чого необхідно частково реалізувати зерно, що перебуває під арештом.

Проаналізувавши доводи представника власника майна та надані ним докази, слідчий суддя вважає, що останнім обгрунтовано, що у випадку накладення арешту на усе зерно, яке в даний час перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор», це може призвести до непропорційного і надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» внаслідок псування незібраного врожаю кукурудзи 2018 року, і в такому разі накладення арешту суперечитиме цілям вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, однією з яких є недопущення псування майна, на яке накладається арешт.

Також судом береться до уваги тривалість досудового слідства по вказаному кримінальному провадженню без пред`явлення підозри жодній особі, сезонний характер підприємницької діяльності власника майна, основним видом якої є вирощування сільськогосподарської продукції, та необхідність збереження врожаю кукурудзи 2018 року.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти часткового задоволення клопотання з урахуванням доводів, викладених у запереченнях представника власника майна.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, при чому необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар; виходячи з балансу інтересів досудового слідства та законних інтересів власника майна, а також з вимог пропорційності втручання у законну господарську діяльність останнього, слідчий суддя приходить до висновку про недоцільність накладення арешту на кукурудзу загальною вагою 13093,87 тон, яка належить ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» та перебуває на зберіганні у зерносховищах ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор», у зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, в частині накладення арешту на кукурудзу загальною вагою 5477,06 тон (18570,93 -13093,87).

З метою мінімізації обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємств слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту із встановленням строку дії ухвали, а саме до 15 травня 2019 року, після чого необхідно буде вирішити питання про подальше зберігання арештованого майна у встановленому законом порядку, з урахуванням інтересів досудового розслідування та власників (володільців) майна.

Згідно з частиною першою статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Керуючись статтями 98, 131, 170-175, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 за матеріаламидосудового розслідування,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42018221430000250від 17.07.2018 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,про арештмайна задовольнити частково.

Накласти арешт на зерно, яке перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ«НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290) за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15, а саме, кукурудзу загальною вагою 5477,06 тон.

У задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Заборонити ТОВ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (ідентифікаційний код 35289290) здійснювати будь-які дії щодо повернення зі зберігання (відпуску, видачі) арештованого майна на користьбудь-якихосіб.

Встановити строк дії ухвали про арешт майна до 15 травня 2019 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 05 квітня 2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1