Постанова

від 08.04.2019 по справі 487/1386/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/1386/19

Провадження №1-кс/487/2311/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєвау складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчоговідділу (відділуз розслідуваннязлочинів,вчинених працівникамиправоохоронних органівта усфері правосуддя)Слідчого управлінняТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Миколаєві, ОСОБА_3 укримінальному провадженні№42019161010000050від 04.02.2019за підозрою ОСОБА_4 у скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2019 р. слідчий Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт із забороною відчуження на земельну ділянку площею 0,1011 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер: 5123981400:04:001:0092, яка на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 .

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження №42019161010000050 від 04.02.2019 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає, зокрема, конфіскацію майна, для забезпечення якої слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного.

До судового засідання слідчий не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання про накладення арешту за своєї відсутності.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що в проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження №42019161010000050 від 04.02.2019 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області № 685 о/с від 04.05.2018 капітан поліції ОСОБА_4 призначений на посаду заступника начальника відділу поліції - начальника сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУ НП в Одеській області та відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 3 та 22 Закону України «Про запобігання корупції», співробітникам органів Національної поліції України заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , діючи усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив тяжкий корупційний злочин, а саме - вимагав та одержав, як службова особа, неправомірну вигоду, за невчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого службового становища, за наступних обставин.

Так, 23.01.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_6 на автомобілі марки «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 (16 регіон) перевозив товари народного вжитку в межах митного поста «Кучурган», де був зупинений співробітниками Державної прикордонної служби України, які в свою чергу, викликали слідчо-оперативну групу Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.

Співробітники Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області у складі СОТ доставили ОСОБА_6 та його автомобіль марки «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 (16 регіон) до приміщення Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, де відібрали у ОСОБА_6 пояснення з приводу перевезення останнім товарів народного вжитку та зареєстрували відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом.

У подальшому, 24.01.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_6 прибув до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Червоноармійська, 5, з метою встановлення стану досудового розслідування кримінального провадження за фактом перевезення товарів народного вжитку ОСОБА_6 , який мав місце 23.01.2019.

Перебуваючи у приміщенні Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_6 зустрів начальник ВКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_4 , який діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою власного збагачення особисто виказав ОСОБА_6 вимогу передавати йому, тобто ОСОБА_4 , неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за не перешкоджання зі сторони ОСОБА_4 та за його вказівкою підпорядкованих йому співробітників Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, у здійсненні ОСОБА_6 перевезення товарів народного вжитку по території Роздільнянського району Одеської області, яке перебуває під юрисдикцією Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.

У подальшому, протягом 20.02.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_7 здійснив перевезення по території Роздільнянського району Одеської області п`яти автомобілів з товарами народного вжитку, за що, відповідно до раніше виказаної вимоги ОСОБА_4 мусив передати останньому неправомірну вигоду по 100 доларів США за кожен автомобіль, тобто на загальну суму 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 20.02.2019 становило 13586,65 гривень).

У подальшому, діючи з тих же мотивів, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання 21 лютого 2019 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні ресторану «Ларец» за адресою: м. Одеса, площа Віри Холодної, на розі вулиць Преображенської та Буніна, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21.02.2019 становило 13543,7815 гривень) для себе, за вчинення ним в інтересах останнього дій, з використанням наданої йому влади та службового становища, за не перешкоджання ОСОБА_6 у перевезенні товарів народного вжитку по території Роздільнянського району Одеської області, яка перебуває під юрисдикцією Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, після чого мав можливість розпорядитися вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

В подальшому, 21.02.2019 о 10 годині 29 хвилин, заступника начальника Роздільнянського ВП - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України співробітниками правоохоронних органів, в ході особистого обшуку якого у правому зовнішньому кармані куртки ОСОБА_4 виявлено та вилучено грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 5 штук кожна, загальною сумою 500 доларів США, а саме; купюра номіналом 100 доларів США серія LН 76427706В, купюра номіналом 100 доларів США LL 33988772J, купюра номіналом 100 доларів США LL 99055671D, купюра номіналом 100 доларів США LB 21232133Е, купюра номіналом 100 доларів США LL 71725667Н, які останній отримав від ОСОБА_6 на раніше виказану вимогу за безперешкодне перевезення по території Роздільнянського району Одеської області товарів народного вжитку.

Наступного дня, затриманого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,1011 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер: 5123981400:04:001:0092, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність у накладенні арешту на зазначену вище земельну ділянку.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Невжиття заходів по арешту належного підозрюваному на праві власності майна може призвести до його відчуження та унеможливить застосування спеціальної конфіскації.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого належить задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчоговідділу (відділуз розслідуваннязлочинів,вчинених працівникамиправоохоронних органівта усфері правосуддя)Слідчого управлінняТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Миколаєві, ОСОБА_3 укримінальному провадженні№42019161010000050від 04.02.2019за підозрою ОСОБА_4 у скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1011 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер: 5123981400:04:001:0092, яка на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 .

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1