Рішення

від 01.04.2019 по справі 484/1617/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1617/18

Провадження № 2/484/52/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

01 квітня 2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Закревського В.І.

за участі секретаря судового засідання - Ярославської С.Д.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

третіх осіб - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що Первомайською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (далі - відповідач) 28 лютого 2018 року винесено наказ № 27-к про його звільнення з займаної посади 28.02.2018 року згідно ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків. Під систематичним невиконанням працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків відповідачем зазначено у вказаному наказі притягнення до дисциплінарної відповідальності 06.03.2017 року, притягнення до дисциплінарної відповідальності 27.11.2017 року та наявності 19.02.2018 року конфлікту між постраждалою та медичною установою щодо прийняття рішення про евтоназію (усипляння) кота.

Так, наказом № 21-од від 06.03.2017 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків відповідно графіку чергування 05.03.2017 року. Про існування такого наказу позивачу стало відомо з наказу № 27-к від 28.02.2018 року, тобто тільки при звільненні його за ч.3 ст. 40 КЗпП України. Наказом № 61-к від 27.11.2017 року він знову був притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 147 КЗпП України у вигляді догани за порушення законодавства в частині ідентифікації та реєстрації тварин. Проти вказаного наказу не заперечує. По факту, який мав місце 19.02.2018 року, рішення про евтаназію кота, і як наслідок про якись конфлікт між постраждалою та медичною установою, взагалі ні службового розслідування відповідачем не проводилось, ні наказу про порушення ним службових обов'язків не приймалось.

Також посилається на порушення роботодавцем порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, оскільки жодного разу від нього не вимагали письмових пояснень. Наказ № 21-од від 06.03.2017 року взагалі йому не вручався.

Наказ про звільнення № 27-к від 28.02.2018 року позивач вважає незаконним і просить його скасувати, посилаючись на те, що у ньому не зазначено, у чому полягає систематичне невиконання ним без поважних причин своїх професійних обов'язків, тобто відсутні законні підстави звільнення.

За наведених обставин ОСОБА_1 просить визнати протиправним і скасувати наказ № 27-к від 28.02.2018 року про його звільнення з займаної посади 28.02.2018 року згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків; поновити його на роботі на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28.02.2018 року та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

До позову ОСОБА_1 надано заяву в порядку ст. 127 ЦПК України, в обгрунтування якої вказав, що ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.03.2018 року у справі № 484/1209/18 провадження № 2/484/797/18 позовну заяву про оскарження вказаного наказу про звільнення та поновлення на роботі було повернуто позивачу. Ухвалами суду від 28.03.2018 року у справі № 484/1272/18 провадження № 2/484/824/18 та від 05.04.2018 року у справі № 484/1445/18 провадження № 2/484/871/18 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті проваджень, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав. Оскільки ухвала суду від 27.03.2018 у справі № 484/1209/18 провадження № 2/484/797/18 про повернення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, тому йому було відмовлено у відкритті провадження при поданні позовів від 27.03.2018 року та від 03.04.2018 року. Таким чином, вважає, що процесуальний строк встановлений ст. 233 КЗпП України, ним пропущений з поважних причин і тому просив суд його поновити.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.05.2018 року об 11 год. 30 хв.

17.05.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 10 год. 30 хв. 21.06.2018 року у зв'язку з вирішенням питання про укладення мирової угоди та усуненням недоліків.

Представник відповідача Швець Є.А. надав у підготовчому судовому засіданні відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування відзиву вказав, що відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). У даному випадку відмова первинної профспілкової організації Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини була недостатньо обгрунтована. Профспілковою організацією не приділено достатньої уваги до порушень трудової дисципліни, вчинених ОСОБА_1, що відображені у доповідних від 13.09.2017 року, 25.01.2018 року, 07.02.2018 року, 08.02.2018 року. А лише у протоколі засідання від 26.02.2018 року № 1 зазначено, що згоди на звільнення не надано в зв'язку з тим, що останній є відповідальним та кваліфікованим працівником, тому до нього необхідно було б застосувати інши види адміністративного та фінансового впливу. На засіданні профспілкової організації ОСОБА_1 був присутній.

Крім того, вказали, що з 01.04.2018 року в зв'язку з виробничою необхідністю в Первомайській районній державній лікарні ветеринарної медицини введена в дію нова структура підприємства, згідно якої Міська лікарня ветеринарної медицини як структурний підрозділ ліквідована, і враховуючи, що позивач згідно диплому НОМЕР_2 від 28.02.1996 року, закінчив Мигіївський радгосп технікум за спеціальністю ветеринарія і здобув кваліфікацію ветеринарного фельдшера, тому він взагалі не може обіймати посаду начальника, оскільки документ про освіту не відповідає вимогам до посади начальника, директора, завідувача лікарні (клініки) ветеринарної медицини, передбачених в п.2 довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 79 "Ветеринарна діяльність".

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 08.06.2018 року, окрім тверджень зазначених у позові позивач вказав на те, що посилання відповідача на необгрунтованість висновку в протоколі засідання профспілкової організації № 1 від 26.02.2018 року, є помилковим та таким, що не узгоджується зі статтями 147-149 КЗпП України, оскільки, як зазначіено в протоколі профспілкової організації, роботодавцем при застосуванні дисциплінарного стягнення, взагалі проігноровано вимоги вказаних статей, а саме: від нього не вимагались пояснення щодо вчинених проступків, не з'ясовувалась ступінь тяжкості вчинених проступків та їх наслідки, і таке ігнорування є грубим порушенням трудового законодавства України. Щодо наведених у відзиві доповідних ветеринарного лікаря ОСОБА_6, то про їх існування позивачу стало відомо у травні 2018 року і жодних заходів дисциплінарного впливу до нього не застосовувалось. Враховуючи недоведеність вказаними доказами систематичності невиконання ним без поважних причин професійних обов'язків, просив позовні вимоги задовльнити в повному обсязі.

21.06.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 23.07.2018 року у зв'язку з вирішенням питання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року залучено у якості третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що мешкає в АДРЕСА_1.

Через неявку сторін у справі продовження підготовчого судового засідання призначених на 23.07.2018 року та на 30.07.2018 року відкладені на 10 год. 07.09.2018 року.

07.09.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 14 год. 30 хв. 30.10.2018 року для надання документів по справі.

30.10.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 10 год. 09.01.2019 року у зв'язку з необхідністю ознайомлення представника позивача ОСОБА_2 з матеріалами справи.

09.01.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 13 год. 30 хв. 14.01.2019 року у зв'язку з продовженням вирішення питання про укладення мирової угоди.

14.01.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 18.02.2019 року у зв'язку з вирішенням питання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4, оскільки мирову угоду не укладено.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року залучено у якості третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4, начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що мешкає в АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Згідно наданого відзиву заперечували проти задоволення позовних вимог та просили в їх задоволенні відмовити.

Третя особа на боці відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа на боці відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила в їх задоволенні відмовити.

Судом за власною ініціативою у відповідача витребувані письмові докази, які надані суду. Також судом отримано витяг з ЄДРПОУ щодо інформації про відповідача та його керівників.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі та матеріали справи № 484/697/18, суд прийшов до висновку про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду та про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду 20.03.2018 року (про поновлення на роботі), 27.03.2018 (про скасування наказу № 27-к від 28.03.2018 року), 04.04.2018 року (про скасування наказу №27 від 28 лютого 2018 року) за захистом своїх прав.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.03.2018 року у справі № 484/1209/18 провадження № 2/484/797/18 позовну заяву про оскарження вказаного наказу про звільнення та поновлення на роботі було повернуто позивачу.

Ухвалами суду від 28.03.2018 року у справі № 484/1272/18 провадження № 2/484/824/18 та від 05.04.2018 року у справі № 484/1445/18 провадження № 2/484/871/18 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті проваджень, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав. Оскільки ухвала суду від 27.03.2018 у справі № 484/1209/18 провадження № 2/484/797/18 про повернення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, тому йому було відмовлено у відкритті провадження при поданні позовів від 27.03.2018 року та від 04.04.2018 року.

Суд приходить до висновку, що слід визнати причини пропущення строку для звернення до суду з позовною заявою про порушення трудових прав та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду з позовною заявою до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., яка набрала чинності з 15.12.2017 р.), - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом № 225 від 31.10.2008 р. позивач був переведений з посади ветлікаря-епізотолога Чаусівської дільничої лікарні ветеринарної медицини на посаду завідуючого Первомайською дільничою лікарнею ветеринарної медицини, з 01.11.2008 року. Назву посади "завідуючий дільничої лікарні" замінено на "начальник дільничої лікарні - лікар ветеринарної медицини" з 01.01.2010 року на підставі наказу № 51 від 29.12.2009 року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Стаття 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Пунктом 7 Положення визначено, що начальник Первомайської дільничої лікарні ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини призначається на посаду і звільняється наказом начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Судовим розглядом встановлено, що наказами начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 21-од від 06.03.2017 року та в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 61-к від 27.11.2017 р. до позивача застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Зазначені накази позивачем не оспорюються, а відтак в силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, їх правомірність судом не досліджується.

Наказом № 27-к від 28.02.2018 р. позивач був звільнений з займаної посади 28.02.2018 року згідно ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків.

Частину третю статті 40 КЗпП України виключено на підставі Закону України "Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України" від 19.01.1995 року № 6/95-ВР . Тому звільнити позивача за цією частиною у 2018 році є неможливим.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише в тому числі у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що подання в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 49 від 16.02.2018 р. щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Чаусівської ДЛВМ за ч. 3 ст. 40 КЗпП України отримано профспілковим органом 19.02.2018 року. При цьому судовим розглядом встановлено, що 28.02.18 року, тільки отримавши документи первинної профспілкової організації Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, проігнорувавши надання не згоди на звільнення ОСОБА_1 та строків, встановлених ст. 43 КЗпП України, в.о. начальника ОСОБА_3 звільнила позивача з роботи. Дане підтверджується витягом з протоколу засідання первинної профспілкової організації Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини №1 від 26.02.2018 р., який наявний у матеріалах справи.

Судовим розглядом також встановлено, що звільнення позивача відбулось всупереч п. 7 Положення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судовим розглядом встановлено, що в порушення вимог ч. 1ст. 149 КЗпП України, при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не була надана відповідна оцінка діям позивача 15.02.2018 року щодо передачі товарно-матеріальних цінностей з його підзвіту в підзвіт ОСОБА_7 в присутності створеної комісії на підставі наказу від 14.02.2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився від передачі товарно-матеріальних цінностей зі свого підзвіту, оскільки вважав наказ № 26-од від 12.02.2018 року "Про призначення працівників ПРДЛВМ" протиправним в частині свого переміщення на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України за місцем проживання на посаду начальника Чаусівської дільничої лікарні ветеринарної медицини з 12 тарифним розрядом. Пунктом 2 вказаного наказу позивача також було звільнено від обов'язків начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини з 12.02.2018 року.

Даний наказ в цій частині позивачем було оскаржено в судовому порядку. Позовна заява надійшла до суду 16.02.2018 року. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/697/18 провадження № 2/484/632/18 визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 26-од від 12.02.2018 року про призначення працівників ПРДЛВМ. Рішення суду набрало законної сили у травні 2018 року, в апеляційному порядку оскаржено не було. Інформації про стан виконання вказаного рішення суду відповідачем в судове засідання не було надано.

Посилання представників відповідача у відзиві щодо неодноразового надання доповідних про порушення зі сторони позивача, про його негативне відношення до виконання своїх обов'язків 25.01.2018 року, 07.02.2018 року, 08.02.2018 року, не заслуговують на увагу суду, оскільки за даними фактами порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 адміністрацією Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини не проведено жодних службових розслідувань, не відібрано пояснень від працівника, що вчинив дисциплінарний проступок, та не надано жодних оцінок його діям. Це саме стосується і випадку про прийняття позивачем 19.02.2018 року рішення про евтаназію тварини, що є порушенням п. 3.10 Інструкції про заходи профілакти та боротьби зі сказом тварин від 02.06.2015 року, та конфлікту між власницею кота із підозрою на сказ та медичним закладом.

Відповідно до приписів ч. 3 ст.81 ЦПК України, обов'язок доведення факту порушення трудової дисципліни, вимог посадових інструкцій та правомірність рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності покладається на роботодавця, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з положеннямист. 76 ЦПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року з подальшими змінами і доповненнями, суд приходить до висновку, що відповідач в оспорюваному позивачем наказі № 27-к від 28.02.2018 року не обґрунтував того, в чому саме виявилося неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків. Також при проведенні звільнення позивача відповідач не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу позивача (тривалий стаж роботи, заохочення за бездоганну роботу тощо). До того ж, відповідач порушив порядок звільнення позивача щодо згоди профспілки (ст. 43 КЗпП України) та не розглянув можливість передачі питання про порушення трудової дисципліни позивачем на розгляд трудового колективу (ст. 152 КЗпП України). Тому суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача та необхідність поновлення його на роботі.

Враховуючи, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/697/18 провадження № 2/484/632/18 визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 26-од від 12.02.2018 року про призначення працівників ПРДЛВМ., яким ОСОБА_1 переміщено на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України за місцем проживання на посаду начальника Чаусівської дільничої лікарні ветеринарної медицини з 12 тарифним розрядом, звільнивши від обов'язків начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини з 12.02.2018 року, вказане рішення суду не виконано відповідачем, тому суд приходить до висновку про поновлення позивача на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28.02.2018 року.

У зв'язку із встановленням незаконності звільнення позивача і в силу положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України суд вважає необхідним стягнути на його користь оплату за вимушений прогул, тобто з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року.

Для обчислення середньої заробітної плати суд приймає до уваги наданий відповідачем розрахунок заробітної плати від 01.04.2019 року № 34.

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року по справі № 6-419цс16, згідно якої основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за останні два календарні місяці роботи на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період. За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням викладеного розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складатиме 41718 грн. 72 коп. (51824,50 грн. (159 грн. 46 коп. середньоденного доходу х 325 робочих днів за період вимушеного прогулу з 01.03.2018 р. по 01.04.2019 р.) - 10105,78 грн. (де 9328,41 грн. - 18% податку з доходів фізичних осіб, + 777,37 грн. - військовий збір).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в прибуток держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити процесуальний строк для подання позовної заяви про скасування наказу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 28 лютого 2018 року № 27-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади 28 лютого 2018 року згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 27-к від 28.02.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади 28 лютого 2018 року згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх професійних обов'язків.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28.02.2018 року.

Стягнути з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ідентифікаційний код юридичної особи: 00702363, місцезнаходження: 55207, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Марії Демченко, 8, р/р 35216004000769 ГУДКУ у Миколаївській області м. Миколаїв, МФО 826013, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_3, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2018 року по 01.04.2019 року в сумі 41718 (сорок одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 72 коп. з відрахуванням із вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів. .

Стягнути з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ідентифікаційний код юридичної особи: 00702363, місцезнаходження: 55207, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Марії Демченко, 8, р/р 35216004000769 ГУДКУ у Миколаївській області м. Миколаїв, МФО 826013, на користь держави судовий збір в сумі 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.04.2019 року.

Суддя: