Постанова

від 18.07.2019 по справі 484/1617/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.07.19

22-ц/812/1178/19

Єдиний унікальний номер судової справи 484/1617/18

Номер провадження 22-ц/812/1178/19 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

з секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

без участі учасників справи, належно повідомлених про час і місце судового засідання,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Закревського В.І., в приміщенні цього ж суду о 16 год. 04 хв., повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який обґрунтовував наступним.

З 31 жовтня 2008 року він був переведений на посаду завідуючого Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини. Наказом № 51 від 29 грудня 2009 року назву посади змінено на начальника дільничної лікарні - лікар ветеринарної медицини. Наказом № 26-од від 12 лютого 2018 року його переміщено на посаду завідувача Чаусівської дільничної лікарні ветеринарної медицини.

Наказом в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини за №27-к від 28 лютого 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено з вищевказаної посади з 28 лютого 2018 року на підставі п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин своїх професійних обов`язків.

Своє звільнення він вважає незаконним, оскільки порушення трудових обов`язків не допускав. Крім цього, звільнення його з роботи з ініціативи керівництва Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини було здійснено без попередньої згоди профспілкового комітету. До того ж, звільнення відбулося із порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень передбаченого ст.149 КЗпП України.

Посилаючись на викладені обставини, та як на поважність причин пропуску строку неодноразове звернення до суду за вирішенням даного трудового спору, ОСОБА_1 просив суд поновити строк звернення до суду, визнати незаконним та скасувати наказ № 27-к від 28 лютого 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 , поновити його на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини з 28 лютого 2018 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Зазначав, що звільнення позивача відбулося у відповідності із діючим трудовим законодавством.

-2-

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 червня 2018 року залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 . Ухвалою цього ж суду від 14 січня 2019 року залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3

Залучені треті особи без самостійних вимог позов не визнали.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено строк для пред`явлення даного позову.

Визнано протиправним та скасовано наказ Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 27-к від 28 лютого 2018 року.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28 лютого 2018 року.

Стягнуто з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року у розмірі 41 718 грн. 72 ко. та в дохід держави судовий збір в розмірі 1 409 грн. 60 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з поважності причин пропуску строку звернення позивача з даним позовом до суду та недоведеності обґрунтованості підстав звільнення позивача, не зазначення в наказі в чому саме виявилося неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, не врахування ступню тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставин за яких вчинено проступок, попередню роботу позивача. До того ж, відповідач порушив порядок звільнення позивача щодо згоди профспілки та не розглянув можливість передачі питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.

В апеляційній скарзі Первомайська районна державна лікарня ветеринарної медицини, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в адміністрації ветеринарної лікарні були всі підстави для звільнення позивача. Пояснення позивачем надавались в усній формі, рішення профспілкового комітету на звільнення позивача було немотивованим, що відповідно до ст. 43 КЗпП України надавало право звільнити працівника без згоди профспілкового комітету.

Обґрунтування звільнення зазначено в наказах про накладення дисциплінарних стягнень. Позивача поновлення на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини з 28 лютого 2018 року, однак 12 лютого 2018 року за наказом № 26-од ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Чаусівської ДЛВМ. Позивач оскаржив переміщення у судовому порядку подавши позов про часткове скасування наказу та поновлення на посаді. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня2018 року було частково задоволення позов ОСОБА_1 та скасовано п. 2 наказу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 26 - од від 12 лютого 2018 року. В задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі було відмовлено. У зв`язку з цим, на думку позивача, на день ухвалення оскаржуваного рішення суду вже було судове рішення, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 про поновлення на роботі, тому наявні підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2019 року роз`яснено, що виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід вважати, що середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року становить 41 718 грн. 72 коп. з урахуванням відрахованих із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

-3-

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Норми чинного законодавства (ч. 6 ст. 43 Конституції України, ст. 5-1 КЗпП України) гарантують громадянам правовий захист від незаконного звільнення.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 31 жовтня 2008 року був переведений на посаду завідуючого Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини. Наказом № 51 від 29 грудня 2009 року назву посади змінено на начальника дільничної лікарні - лікар ветеринарної медицини.

Відповідно до наказів № 21- од від 06 березня 2017 року та № 61-к від 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 оголошувались догани за невиконання посадових обов`язків (а.с.30, 31).

Наказом № 26-од від 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 переміщено на посаду завідувача Чаусівської дільничної лікарні ветеринарної медицини.

У зв`язку з цим, наказом № 31-од від 14 лютого 2018 року було утворено комісію для передачі товарно-матеріальних цінностей із підзвіту ОСОБА_1 в підзвіт ОСОБА_4 зі здійсненням передачі з 14 лютого 2018 року по 16 лютого 2018 року (а.с.158).

За змістом акту від 15 лютого 2018 року позивача ознайомлено з наказом № 31-од, який він відмовився підписати (а.с.159).

Не погоджуючись з тим, що мало місце переміщення його з посади, та вважаючи, що його було фактично переведено на іншу роботу без його згоди, 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся в Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з позовом до Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу про переміщення, поновлення на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був членом Первинної профспілкової організації Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с.92).

16 лютого 2018 року відповідач звернувся до профспілки з письмовим поданням про надання згоди на звільнення позивача у зв`язку з його відмовою від підпису про ознайомлення з наказом від 14 лютого 2018 року та категоричною відмовою передавати товарно-матеріальні цінності з мотивуванням оскарження свого звільнення з посади (а.с.91).

Відповідно до витягу з протоколу засідання профкому № 1 від 26 лютого 2018 року профспілка не надала згоди на звільнення позивача. Таке рішення мотивоване недотриманням процедури застосування дисциплінарного стягнення передбаченої ст. ст. 147, 148, 149, 252 КзПП України. Також профспілка клопотала про можливе вирішення питання про притягнення до відповідальності із застосуванням інших видів адміністративного та фінансового впливу на ОСОБА_1 , як до відповідального та кваліфікованого працівника (а.с.90). Рішення профспілки про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, яке отримане відповідачем є обґрунтованим у розумінні ч. 7 ст. 43 КЗпП України, оскільки містить посилання на неврахування власником суттєвих фактичних обставин та правове обґрунтування незаконності звільнення.

-4-

Не дивлячись на це, наказом в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини за №27-к від 28 лютого 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено з вищевказаної посади з 28 лютого 2018 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин своїх професійних обов`язків, у тому числі з посиланням на застосовані до нього у період роботи зазначені вище дисциплінарні стягнення.

Отже, як встановлено позивач був звільнений через незгоду його переміщення на роботі та відмову у передачі з його підзвіту товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, у наказі № 27-к від 28 лютого 2018 року в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини не зазначено вказаний проступок на роботі, вчинений позивачем після застосування до нього дисциплінарних стягнень за невиконання без поважних причин своїх професійних обов`язків, що слугувало підставою звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Тому посилання відповідача на те, що обґрунтування звільнення зазначено в наказах про накладення дисциплінарних стягнень, є необґрунтованими, оскільки не відповідають змісту наказу про звільнення.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу № 26-од від 12 лютого 2018 року про призначення працівників ПРДЛВМ, яким було переміщено позивача з посади.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за зазначеним наказом мало місце не переміщення на роботі, а переведення ОСОБА_1 на іншу роботу, яке регламентується частиною першою статті 32 КЗпП України, а тому потребувало його згоди.

Врахувавши ці обставини, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем не надана належна оцінка діям позивача, який не погодившись з переведенням на іншу роботу та підставно заперечував проти передачі товарно-матеріальних цінностей з його підзвіту на підставі наказу від 14 лютого 2018 року № 31-од.

Зазначений в наказі про звільнення факт порушення ОСОБА_1 19 лютого 2018 року п. 3.10 Інструкції про заходи профілактики та боротьби зі сказом тварин від 02 червня 2015 року, який не визнав позивач, не підтверджений жодним належним та допустимим доказом та згідно встановлених обставин не пов`язувався з його звільненням 28 лютого 2018 року, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що такий факт не заслуговує на увагу.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням закону, а тому відповідно до ст. 235 КЗпП України вірно поновив позивача на роботі на посаді начальника Первомайської дільничної лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

З огляду на це, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач був обґрунтовано звільнений саме за систематичне не виконання ним посадових обов`язків, оскільки вказане спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

До того ж, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстави закриття провадження у даній справі відсутні.

Відповідно до зазначеної норми процесуального закону суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

-5-

З рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року убачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, суд виходив з того, що наказ від 28 лютого 2018 року № 27 - к не був предметом розгляду справи, а його існування унеможливлює поновлення на роботі внаслідок скасування пункту 2 наказу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 26-од від 12 лютого 2018 року.

Отже, спір між сторонами у даній і вищезазначеній справах не стосується того самого предмету і тих самих підстав, а відтак суд першої інстанції розглянув справу по суті вірно.

Що стосується доводів відповідача про те, що відмова профспілки надати згоду на звільнення позивача належним чином не аргументована та не містить посилань на правове обґрунтування незаконного звільнення працівника, то колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки вони спростовуються витягом з протоколу засідання профкому від 26 лютого 2018 року, яке є аргументованим, містить посилання на неврахування власником суттєвих фактичних обставин та правове обґрунтування незаконності звільнення, що відповідає положенням ч. 7 ст. 43 КЗпП України та ч. 6 ст. 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Апеляційна скарга не містить доводів та вимог в частині вирішення судом першої інстанції обґрунтованості поновлення строку звернення позивача до суду за вирішенням спору, тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, наявні в матеріалах справи та не мають правового підґрунтя.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанцій ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду, понесені апелянтом судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Л.М. Прокопчук

Л.М. Царюк

Повний текст рішення складено 18 липня 219 року.