Ухвала

від 05.04.2019 по справі 766/5916/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/5916/19

н/п 1-кс/766/5605/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт на нерухоме майно, власником якого відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_5 14 червня 1958 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ,а саме квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_5 розпоряджатися будь-яким чином цим нерухомим майном та використовувати його.

Здійснити розгляд клопотання про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_5 без її повідомлення та виклику.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що невстановлені особи шах райським шляхом заволоділи квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заяви приватного нотаріуса ОСОБА_6 , відносно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при реєстрації первинного права власності на зазначену квартиру за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй» (код 36130691), правовстановлюючими документами зазначено: акт приймання-передачі від 26.07.2015р. (без нотаріального засвідчення) та протокол №2 від 26.07.2015р., справжність підписів на яких засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 .

При більш детальному вивченні сканкопій протоколу №2 від 26.07.2015р., що містяться в електронному реєстрі, встановлено, що справжність підписів на зазначених документах приватним нотаріусом ОСОБА_6 не засвідчувалась. Тобто зазначений документ який став підставою для первинної реєстрації права власності за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй» (код 36130691) є підробними.

Також встановлено, що за таких самих обставин здійснено первинну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 де правовстановлюючими документами є акт приймання-передачі від 14.01.2018р. та протокол №4 від 14.01.2018р. справжність підпису на яких засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 , яка на справді не засвідчувала справжність підпису на зазначеному протоколі та акті і вважає, що зазначені вище документи є підробними.

З показів керуючого ОСББ «Поповича 1» ОСОБА_7 стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкали ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 з сином ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , також у ОСОБА_8 була донька яка мешкала за кордоном ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.10.2016р. до ОСББ приходила ОСОБА_8 для укладання угоди та розповідала, що син її ображає і наносить тілесні ушкодження, вона також говорила, що син вимагав щоб вона переоформила на нього квартиру, чого робити вона ні в якому разі не хотіла. Зазначену інформацію підтвердила і сусідка ОСОБА_11

29.12.2016 р. до ОСББ прийшов чоловік ОСОБА_12 у якого була довіреність на представлення інтересів та реалізацію нерухомості від ОСОБА_9 , він попросив форму16 для виписки та виписав ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_8 , сказав, що він їх родич.

15.12.2017 р. ТОВ ВКФ «Кредо-Строй» (код 36130691) в особі директора ОСОБА_9 була здійснена реалізація квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 .

12.02.2018р. до ОСББ прийшов ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав договір купівлі продажу квартири за АДРЕСА_1 , згідно якого продав зазначену квартиру гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка також мешкає за адресою АДРЕСА_3 як і ОСОБА_13 та попросив довідку про склад сім`ї.

21.02.2018р. до ОСББ прийшла ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , яка принесла копію договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та переоформила особистий рахунок, на даний момент вона є власником зазначеної квартири, що також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

21.03.2019 проведено тимчасовий доступ до речей і документів, та вилучено копію реєстраційної справи ТОВ «ВКФ» Кредо-Строй» код 36130691, аналізом зазначеної справи встановлено, що в ній відсутні документи які стали підставою для первинної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй», а саме: акт приймання-передачі від 14.01.2018р. з протоколом №4 від 14.01.2018р.,акт приймання-передачі від 26.07.2015 (без нотаріального засвідчення), з протоколом №2 від 26.07.2015 які не відповідають дійсності та є підробними.

02.04.2019 об`єкт нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12019230000000044.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, і незастосування заборони на розпорядження, реєстрацію, перереєстрацію даним майном може призвести до його подальшого незаконного продажу чи перереєстрації на третіх осіб, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

Власник майна в судове засідання не викликався з метою уникнення його відчуження.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 12019230000000044 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

02.04.2019 об`єкт нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом за кримінальним провадженням № 12019230000000044.

Таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, має значення для кримінального провадження, у відповідності до ст. 98 КПК України містить ознаки речового доказу та визнане таким відповідною постановою, тому з метою його збереження слід накласти на нього арешт.

Вирішуючи питання про спосіб арешту майна суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Згідно п.1ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правову підставу для арешту майна.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме з метою його збереження як речового доказу, слідчий суддя вважає, що достатнім буде накласти арешт на вищезазначене майно шляхом заборони розпоряджання ним, оскільки саме такий спосіб арешту майна є найменш обтяжливим та не призведе до порушень прав осіб, в тому числі, встановлених ч. 12 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, власником якого відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися нею будь-яким чином.

Апеляційна скаргана ухвалуслідчого суддіможе бутиподана протягомп`яти днівз дняїї оголошеннябезпосередньо доапеляційного судуХерсонськоїобласті.

Слідчий суддяОСОБА_1