Постанова

від 03.04.2019 по справі 367/7186/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2834/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи 367/7186/18

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Товарситво з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал ,

третя особа - Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал ,

на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 1 листопада 2018 року, постановлену під головуванням судді Пархоменко О.В. в приміщенні суду, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ТОВ ФК Фінтайм капітал , третя особа Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 28.12.2006 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та нею було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 210 000 дол. США на 120 місяців з 28.12.2006 по 28.12.2016 із процентною ставкою 14 % річних.

28.12.2006 між ВАТ РайффайзенБанк Аваль та нею було укладено договір іпотеки.

31.07.2011 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Комерційний Індустріальний Банк укладені договори про відступлення права вимоги, на підставі яких останнім набуто право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

31.07.2011 ПАТ Комерційний Індустріальний Банк відступив ТОВ Фінансова компанія Авістар право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 28.12.2006.

21.08.2018 державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецький Д.Л. зареєстрував за ТОВ ФК Фінтайм капітал право власності на будинок АДРЕСА_1.

Вважала, що державна реєстрація права власності за ТОВ ФК Фінтайм капітал на будинок проведена незаконно та підлягає скасуванню.

26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 через свого представника подала заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходів по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 та заборонити ТОВ ФК Фінтайм Капітал та третім особам до розгляду справи по суті вчиняти будь-які дії в будинку АДРЕСА_1.

На обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову зазначала, що у вересні до її будинку АДРЕСА_1 прийшли невідомі люди з приватною охоронною фірмою та повідомили їй, що вона більше не власниця будинку, зламали замок та намагалися вигнати її та її сім'ю з вказаного будинку. В подальшому вона дізналася, що власником будинку є ТОВ ФК Фінтайм Капітал на підставі застереження в іпотечному договорі без згоди попереднього власника.

Вважала, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або призвести до неможливості його виконання, оскільки, товариство має всі можливості відчужити вказане майно в будь-який час. У випадку відчуження майна, вона не зможе відновити порушені права.

Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2018 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1, який належить ТОВ ФК Фінтайм Капітал ; заборонено ТОВ ФК Фінтайм Капітал та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії в будинку № АДРЕСА_1.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, директор ТОВ ФК Фінтайм Капітал подав апеляційну скаргу та, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що у заяві про забезпечення позову наводяться самі лише формальні посилання на джерела права щодо змісту та мети заходів із забезпеченням позову, однак відсутні будь-які належні докази та обґрунтування на підтвердження необхідності їх вжиття.

Зі змісту заяви позивача про забезпечення позову неможливо встановити яким чином невжиття накладення арешту на будинок, що належать ТОВ ФК Фінтайм Капітал , істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, в разі задоволення позову в майбутньому.

Жодних доказів того, що відповідач здійснює дії щодо продажу будинку до заяви про забезпечення позову не надано.

Крім цього, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначила, що задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на будинок та заборони вчиняти будь-які дії з ним відповідачу та будь-яким іншим особам не суперечить нормам матеріального чи процесуального права. Суд дійсно встановив, що між сторонами існує спір, а нею додано до матеріалів позовної заяви докази існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом установлено, що у провадженні Ірпінського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ТОВ ФК Фінтайм капітал , третя особа Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом, просить скасувати державну реєстрацію на будинок, витребувати його із чужого незаконного володіння та поновити право власності.

Апеляційний суд вважає, що відповідач, як власник будинку АДРЕСА_1, має об'єктивну можливість вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Враховуючи, що предметом спору є скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, яким є будинок та визнання права власності на нього, апеляційний суд вважає, що обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на будинок, яка належить на праві власності відповідачу ТОВ ФК Фінтайм Капітал , є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно, а відтак суд дійшов вірного висновку про те, що не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Таким чином, стороною позивача наведені як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, враховано співмірність заходу забезпечення позову заявленим вимогам, з огляду на що висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактів можливого ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а також те, що позивач недобросовісно користується своїми правами і зловживає ними - не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ці обставини підлягають з'ясуванню і оцінці при розгляді справи по суті.

Сама по собі відсутність пропозиції з боку позивача щодо застосування зустрічного забезпечення, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Крім того, в даному випадку відсутні обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 1 листопада 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 4 квітня 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді: