КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №367/7186/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/8789/2020
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Березовенко Р.В., Суханової Є.М., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм капітал , третя особа: Шкарівська сільська рада, Білоцерківського району, Київської області про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності,
В С Т А Н О В И В :
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм капітал , третя особа: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу.
На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевий суд зазначив, що подана позовна заява ухвалою суду від 13 квітня 2020 року була залишена без руху, оскільки позовні вимоги не конкретизовані, незрозуміло з чийого незаконного володіння і на чию користь необхідно витребувати спірний будинок та земельну ділянку.
Крім того, не зазначено в який спосіб позивач просить поновити право власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
29 квітня 2020 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла позовна заява після усунення недоліків, однак недоліки, викладені в ухвалі суду від 13 квітня 2020 року, не усунуто.
Позивачем не зазначено у позовних вимогах, із чийого незаконного володіння необхідно повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, що унеможливлює визначити до кого таку вимогу пред`явлено.
Також не зрозуміло кого просить позивач зобов`язати внести відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно для поновлення її права власності на таке майно.
За таких обставин позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 травня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності ( а.с. 2-7 т. 1 ).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали суду ( а.с. 3-4 т. 2 ).
На обґрунтування вказаної ухвали зазначено, що вимоги, зазначені в позовній заяві не конкретизовані, оскільки не зрозуміло із чийого незаконного володіння і на чию користь необхідно витребувати спірний будинок та земельну ділянку.
Крім того, не зазначено в який спосіб позивач просить поновити право власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
Копію вказаної ухвали 13 квітня 2020 року було направлено ОСОБА_1 та її представнику ( а.с. 5,6 т. 2 )
Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про її отримання позивачем та/або її представником, який 29 квітня 2020 року звернувся до суду із позовною заявою після усунення недоліків ( а.с. 7-14 т. 2 ).
У поданому клопотанні зазначено про те, що представник позивача виконує вимоги Ірпінського міського суду Київської області та конкретизує позовні вимоги шляхом зазначення того, що спірні житловий будинок та земельна ділянка на даний час належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм капітал .
Також, в додатках до клопотання зазначено, що долучено ксерокопію довіреності та копію позовної заяви після усунення недоліків ( а.с. 14 ).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу з посиланням на те, що 29 квітня 2020 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла позовна заява після усунення недоліків, однак недоліки, викладені в ухвалі суду від 13 квітня 2020 року, не усунуто.
Позивачем не зазначено у позовних вимогах, із чийого незаконного володіння необхідно повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, що унеможливлює визначити до кого таку вимогу пред`явлено.
Також не зрозуміло, кого просить позивач зобов`язати внести відомості про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно для поновлення її права власності на таке майно.
За таких обставин позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу ( а.с. 16 т. 2 ).
Суд апеляційної інстанції з приводу постановленої ухвали вважає за необхідне зазначити про те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом ( SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року ).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
А тому, суд першої інстанції, встановивши, що заявником частково усунуто недоліки позовної заяви, не врахував положення європейського законодавства, статті 127 ЦПК України та не надав можливості особі, яка звернулася з позовною заявою, усунути її недоліки в повному обсязі.
Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.
Окрім цього, зазначений позов, на переконання суду другої інстанції, міг бути предметом судового розгляду та ухвалення судового рішення з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства
За таких обставин та на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні знайшли своє підтвердження при розгляді апеляційної скарги.
Окрім іншого, при ухваленні судового рішення по справі, апеляційний суд, крім зазначеного, також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, яке встановлено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції, як встановлено апеляційним судом, постановлена із названими порушеннями, зокрема, ст. 13, 175, 258 ЦПК України.
Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала відповідно до положень ст. 379 ЦПК України - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Ірпніського міського суду Київської області 04 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм капітал , третя особа: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення права власності скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Р.В. Березовенко
Є.М. Суханова
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2020 |
Оприлюднено | 17.07.2020 |
Номер документу | 90436377 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Сержанюк Анатолій Семенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні