Ухвала

від 05.04.2019 по справі 308/6136/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6136/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

директора ТОВ "Ремонтсервіс - 4" ОСОБА_4 ,

представника ТОВ "Реморнтсервіс - 4" ОСОБА_5 ,

представника Ужгородської міської ради - ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42018071030000007, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородською місцевою прокуратурою, а на даний час - прокуратурою Закарпатської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження №42018071030000007 від 09.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, яке проводиться Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області.

Досудовим розслідуванням в ході перевірки стану дотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», методичних рекомендації з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об`єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів, затверджених, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2012 № 150 та наказу Міністерства статистики України від 17 серпня 1995 року N 213 «Про розробку паливно-енергетичного балансу України за 1995 рік» встановлено факт можливої незаконної приватизації об`єктів цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», що перебуває в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено «факт можливої незаконної приватизації об`єктів цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство»». Зокрема, рішенням Ужгородської міської ради № 865 від 16.11.2017 «Про зміни та доповнення до рішення ІІ сесії міської ради 7 скликання від 21.04.2016 № 178» доповнено програму приватизації об`єктів комунальної власності м. Ужгород на 2016-2018 роки та перелік цих об`єктів комплексом будівель загальною площею 1644,1 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «б» та будівлею котельні площею 356, 4 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «а». Разом з тим, з матеріалів інвентаризаційних справ зазначених об`єктів вбачається, що вони є складовою цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002 знаходиться в стадії банкрутства і на яке арбітражним керуючим 04.01.2003 накладено арешт з забороною відчуження. Окрім цього, прокурор вважає встановленим, що площі комплексів будівель по вул. Легоцького, 64 «а» і вул. Легоцького, 64 «б» у рішенні Ужгородської міської ради занижені. Також прокурор у клопотанні зазначив, що відповідно до ч.2ст. 191 Цивільного кодексу України, ч.6ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 1 і 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо - ,теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», організаційно-технічна підготовка об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію, включає проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта та виділення земельної ділянки. Між тим, публічна кадастрова карта не містить даних про сформування земельних ділянок за адресами розташування зазначених об`єктів. 10.01.2018 комплекс будівель за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б» був відчужений на користь ТОВ «Ремонтсервіс-4». На вимогу в порядкуст. 93 КПК УкраїниДепартамент міського господарства Ужгородської міської ради листом від 14.02.2018 у наданні копій документів щодо передачі в оренду та приватизації комплексу будівель по вул. Легоцького, 64 «а» і 64 «б» прокуророві відмовив.

Необхідність арешту майна в клопотанні вмотивована тим, що воно може бути незаконно приватизовано та має значення речових доказів вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст. 233 КК України.

На підставі цих фактичних даних прокурор вважає, що: службові особи Ужгородської міської ради умисно приховали і продовжують приховувати факт входження зазначених об`єктів нерухомості, як складових, до цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке перебуває у стадії банкрутства, чим порушили права кредиторів, збитки яких мають відшкодовуватись за рахунок цього майна; не сформувавши земельних ділянок і занизивши площі комплексів будівель, що є ознакою підроблення документів, посприяли заниженню вартості зазначених об`єктів при їх оцінці.

Оскільки комплекс будівель по вул. Легоцького, 64 «б» були об`єктом кримінально протиправних дій, згідно з ч.1ст. 98 КПК України, на думку прокурора, вони є речовими доказами.

На підставі вищевикладеного прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт, на вказане у клопотанні майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, вважає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вчинено злочин, а майно є цілісним майновим комплексом, щодо якого здійснено незаконну приватизацію. Вказує додатково, що договори, які укладено та додатковий договір є додатковим свідченням незаконної приватизації, крім того, додатково посилається як на доказ незаконної приватизації на постанову слідчого про призначення судової оціночно-будівельної експертизи від 15.03.2019 року.

Представник Ужгородської міської ради заперечував проти задоволення клопотання, зазначає, що доводи прокурора не базуються на положеннях чинного законодавства, об`єкти по вул. Легоцького 64 «а» і 64 «б» не є складовою цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», а тому висновок, що передача їх в оренду повинна здійснюватись в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», як і накладення на них арешту, є безпідставними.

Вказує, що рішенням Закарпатської обласної ради від 23.12.1992 «Про комунальну власність області та програму її приватизації» (додаток № 3) все майно Підприємства теплових мереж зараховано на комунальний баланс та зобов`язано Ужгородське державне міжрегіональне виробниче підприємство технічної інвентаризації зареєструвати право власності на зазначене майно та будівлі. З моменту проведення державної реєстрації права власності і на даний момент в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресами: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а», 64 «б» відсутні будь-які записи про право власності КП «Ужгородтеплокомуненерго» на вказані об`єкти та/або накладення арешту і заборони відчуження об`єктів на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області. Зазначає, що всі дії посадових осіб щодо державної реєстрації прав комунальної власності на вказані об`єкти та їх продажу відповідають вимогам закону, а прокурор своє припущення про протиправні дії невстановлених службових осіб Ужгородської міської ради існування ризиків, визначених у абзаці 2 частини 1 ст. 170 КПК України, або підстав вважати, що вони можуть виникнути, не довів, відповідність зазначених у клопотанні об`єктів нерухомого майна критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, належними доказами не підтвердив. Вважає, що слідчий та прокурор дійшли безпідставного висновку про необхідність накладення арешту на майно. Крім того зазначає, що ТОВ "Ремонтсервіс-4" орендувало об`єкти нерухомого майна, а потім було укладено договір-купівлі продажу щодо цих об`єктів. Що стосується вимоги прокурора про надання копій документів щодо передачі в оренду та приватизації нерухомого майна, то реагуванням на неї в дійсності була не відмова в їх наданні, а висловлення готовності надати їх на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як це передбачено статтями глави 15 КПК України. На виконання ухвали слідчого судді від 28.02.2018 про надання тимчасового доступу до зазначених документів такий доступ прокуророві ОСОБА_7 було надано. Цю обставину підтверджено описом речей і документів вилучених в ході тимчасового доступу 22.03.2018. В зв`язку з тим, що вже близько року жодній особі не повідомлено про підозру, не здобуто будь-яких належних та допустимих доказів про незаконну приватизацію чи про чию-небудь причетність до такої працівників Ужгородської міської ради, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю, та вважає, що майно перелічене в клопотанні, яке перебуває в комунальній власності не є об`єктом приватизації, та не підпадає під ознаки ст. 98 КПК України.

Директор та представник ТОВ "Ремонтсервіс-4" вважають доводи та обґрунтування клопотання прокурора безпідставними. Зокрема, посилаючись на ту обставину, що ТОВ є добросовісним набувачем майна, на яке просять накласти арешт, таке майно придбано на підставі договору купівлі -продажу та додаткового договору від 16.05.2018 року, згідно з яким уточнено перелік об`єктів нежитлових приміщень, які придбано. Таке майно є власністю товариства, жодних доказів про причетність будь-кого до незаконної приватизації або про факт незаконної приватизації не надано, підозри нікому не оголошено, договір та додатковий договір купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним не визнавався, між сторонами існують цивліьно-правові відносини, тому відсутні законодавчі підстави для обмеження у користуванні та розпорядженні належним майном товариство, та таке втручання в даному випадку, вважають неправомірним. В зв`язку з цим вважають, що прокурор не обґрунтував необхідності арешту зазначених будівель, не довів ні їх належності КП «Ужгородтеплокомуненерго», ні їх відповідності критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, ні незаконності їх приватизації і стверджують, що клопотання прокурора не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст. 171 КПК України

Крім того, як представник Ужгородської міської ради так і представник ТОВ "Ремонтсервіс- 4" вважають неналежним доказом обґрунтованості незаконної приватизації постанову слідчого про призначення експертизи, оскільки вважають, що слідчий немає таких повноважень на даний час, а питання щодо призначення експертизи належить до компетенції слідчого судді. Крім того вказують на наявний звіт про оцінку майна, проведений належний суб`єктом господарювання, та такий звіт сумнівів у його достовірності не викликає.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Майно - будівлі, за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 б, на яке прокурор просить накласти арешт згідно з інформаційною довідкою з речових прав частково належить ТОВ "Ремонтсервіс-4"(котельня- А, майстерня- Б, елктроцех-В, водонасосна-Г), а частина будівель перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради (склад солі - Д, трансформаторна - Е, навіс солі - Ж, огорожа - 1, димова труба - І, споруди- VI, VII, VIII) .

Арештом майна, відповідно до ч.1ст. 170 КК України, є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тому, згідно з ч.2 цієї статті, арешт майна допускається виключно з метою забезпечення1)збереження речових доказів,2)спеціальної конфіскації,3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Необхідність арешту майна в клопотанні вмотивована тим, що воно може бути незаконно приватизовано та має значення речових доказів вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст. 233 КК України.

Злочином, передбаченим ч.1ст. 233 КК України, є приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою.

Згідно з ч.10ст. 170 КПК Українине може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку, згідно з ч.3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідність майна критеріям, зазначеним устатті 98 КПК Україниозначає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2ст. 171 КПК України, підстави, мету, обґрунтування необхідності арешту майна, його перелік і види, документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, повинно бути зазначено перш за все у клопотанні про арешт майна. При цьому до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу: можливості приховування майна, його пошкодження, псування,знищення, перетворення, відчуження.

У наданих слідчому судді матеріалах немає відомостей про докази, які вказували б на протиправну приватизацію об`єктів нерухомості, зазначених у клопотанні, визначення їх вартості у спосіб, не передбачений законом, на існування підроблених приватизаційних документів, приватизацію майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, приватизацію майна неправомочною особою, або на те, що його власники є недобросовісними набувачами.

Крім того ні в клопотанні ні в судовому засіданні прокурором необґрунтовано необхідності арешту зазначеного майна, мети такого арешту, та лише перелічено ризики, однак жодним чином не обґрунтовано існування таких ризиків. Як і недоведено прокурором, що перелічене майно, на яке просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Прокурор додав до клопотання копії документів з інвентаризаційних справ (технічний паспорт) на об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_1 , документів щодо їх оренди та приватизації, накази, акти прийому-передачі приватизованого об`єкта, договірні ціни, договір на виконання підрядних робіт, документи щодо передання в оренду майна, висновок про вартість майна, тощо, інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія договору зберігання, та наявні посилання в клопотанні на постанови Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006, постанови Вищого господарського суду України від 2007 року про її скасування, постанови Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2017 про визнання КП «Ужгородтеплокомуненерго» банкрутом, долучив копію договору зберігання від 05.10.2005 між КП «Ужгородтеплокомуненерго» і КП «Хімчистка», та додав також копію ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів та протокол доступу до таких речей і документів, копію висновку аудиторської перевірки, які ні, кожен окремо, ні в своїй сукупності обґрунтованості припущень, вказаних у клопотанні, не підтверджують, а окрім того, місцями непридатні для читання. До того ж жодна з цих копій не оформлена в установленому законом порядку.

Крім того судом досліджено і документи, подані власниками майна в апеляційній інстанції, як додатки до апеляційних скарг, та подані в даному судовому засіданні, на підтвердження правомірності набуття у власність частини об`єктів ТОВ "Ремонтсервіс-4" за адресою: Ужгород, вул. Легоцького, 64б, та, на підтвердження перебування у комунальній власності частини об`єктів Ужгородської міської ради, за цією ж адресою (копії рішень ІУ сесії У скликання Ужгородської міської ради від 04.10.2006, копії рішень виконкому Ужгородської міської ради від 31.05.2011, копії витягу з рішення ХІ сесії ХХІ скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів, копія актуальної інформаційної довідки з реєстру речових прав щодо об`єктів по вул. Легоцького 64б в м. Ужгород, копії, належним чином завірені договору купівлі-продажу та додаткового договору, і ін.)

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що нежилі будівлі, зазначені в клопотанні, набуті у власність кримінально- протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, тобто підпадають під ознаки майна, на яке може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації.

Враховуючи, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні будь-які докази вчинення за участю службових осіб Ужгородської міської ради чи ТОВ "Ремонтсервіс-4" кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 233 України, а також докази того, що власники даного майна не є добросовісним набувачем вищевказаних нежилих приміщень, то взагалі спростовується існування будь-якої правової підстави для накладення арешту на вищезазначені нежилі приміщення,частина яких на праві власності належать ТОВ "Ремонтсервіс-4", а частина з яких перебуває в комунальній власності Ужгородської міської ради.

Крім того в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, прокурор в клопотанні не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту нежилих приміщень для їх власника, працівників товариства та інших осіб.

Отже, слідчий суддя доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Отже, в ході розгляду справи за клопотанням правова підстава для арешту об`єктів нерухомості, зазначених у клопотанні, прокурором не доведена, як наслідок у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42018071030000007, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченомустаттею 382цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Ухвалу в повному обсязі виготовлено та оголошено о 17 год.00 хв. 05.04.2019