Ухвала

від 14.05.2019 по справі 308/6136/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6136/18

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.05.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючої),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , директора ТОВ «Ремонтсервіс-4» - ОСОБА_6 та представника - адвоката ОСОБА_7 , представника Ужгородської міської ради ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні судове провадження №11-сс/4806/228/19, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2019 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР 09.02.2018 за №42018071030000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України.

Цією ухвалою в задоволенні клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на нерухоме майно комплекс будівель, що за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ТОВ «Ремонтсервіс-4» - відмовлено.

Згідно клопотання, Ужгородською місцевою прокуратурою, а на даний час - прокуратурою Закарпатської області, здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження №42018071030000007 від 09.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, яке проводиться Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області.

Прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_9 у вказаному кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на комплекс будівель за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1246656221101): котельню (А), майстерню (Б), водонасосну станцію (Г), склад солі (Д), трансформаторну (Е), навіс солі (Ж), електроцех (В), огорожу (№1), димову трубу і ще чотири споруди (І, ІV, VІІ, VІІІ), з яких будівлі А, Б, В, Г належать ТОВ «Ремонтсервіс-4», шляхом заборони користування та розпорядження ними.

Клопотання мотивоване тим, що, на думку прокурора, службові особи Ужгородської міської ради умисно приховали той факт, що об`єкти нерухомості є складовою частиною цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке перебуває в стадії банкрутства, що призвело до порушення прав кредиторів, збитки яких повинні погашатись за рахунок цього майна, тим, що його вартість занижена за рахунок вартості земельної ділянки, на якій воно розташовано і яка повинна складати з ним одне ціле, а також перекрученням відомостей щодо їх площі. Стверджує, що досудовим розслідуванням встановлено «факт можливої незаконної приватизації об`єктів цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство».

Зокрема, рішенням Ужгородської міської ради № 865 від 16.11.2017 «Про зміни та доповнення до рішення ІІ сесії міської ради 7 скликання від 21.04.2016 № 178» доповнено програму приватизації об`єктів комунальної власності м. Ужгород на 2016-2018 роки та перелік цих об`єктів комплексом будівель загальною площею 1644,1 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «б» та будівлею котельні площею 356, 4 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «а».

Разом з тим, з матеріалів інвентаризаційних справ зазначених об`єктів вбачається, що вони є складовою цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002 знаходиться в стадії банкрутства і на яке арбітражним керуючим 04.01.2003 накладено арешт з забороною відчуження.

Окрім цього, прокурор вважає встановленим, що площі комплексів будівель по вул. Легоцького, 64 «а» і вул. Легоцького, 64 «б» у рішенні Ужгородської міської ради занижені. Крім того, вказує, що згідно ч.2 ст. 191 Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 1 і 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», організаційно-технічна підготовка об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію, включає проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта та виділення земельної ділянки. Між тим, публічна кадастрова карта не містить даних про сформування земельних ділянок за адресами розташування зазначених об`єктів.

10.01.2018 комплекс будівель за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б» був відчужений на користь ТОВ «Ремонтсервіс-4».

А тому вважає, що наявні неправомірні дії посадових осіб Ужгородської міської ради та її виконавчих органів щодо державної реєстрації права власності на об`єкти комунальної власності за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б», передачі їх в оренду третім особам з метою подальшої незаконної приватизації, а тому вони, як предмет злочину і речові докази у кримінальному провадженні потребують застосування заходів по їх збереженню з метою запобігання їх відчуженню, руйнуванню, пошкодженню, безповоротній втраті.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що нежилі будівлі, зазначені в клопотанні, набуті у власність кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також, були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, тобто підпадають під ознаки майна, на яке може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації.

В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на зазначенні в клопотанні будівлі. Вважає безпідставним твердження суду про недоведеність прокурора у необхідності накладення арешту на майно. Зокрема вказує, що метою кримінального провадження є з`ясування обставин, пов`язаних з протиправними діями посадових осіб Ужгородського міськвиконкому під час процедури підготовки документації щодо продажу будівель за адресою м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а», а також вул. Легоцького, 64 «б». Судом першої інстанції не взято до уваги, що наявність додаткового договору купівлі-продажу вищевказаних об`єктів від 16.05.2018, у якому зазначено зменшену кількість об`єктів продажу, що відбулося після укладення основного договору 10.01.2018, в якому значаться об`єкти по вул. Легоцького, 64 «а», а також вул. Легоцького, 64 "б", що і стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.

Також вважає безпідставним висновок суду про відмову у задоволенні клопотання на відсутність в рамках провадження повідомлення про підозру будь-якої особи, оскільки вказане можливе тільки після з`ясування всіх обставин та при наявності експертних висновків. До моменту огляду об`єктів нерухомості експертом та виконання експертиз, з метою запобігання внесення будь-яких змін зовнішнього вигляду та конструкції об`єктів, на такі слід накласти арешт.

Крім того зазначає, що суд, під час розгляду клопотання, вийшов за межі наданих повноважень оскільки, по суті надав оцінку ефективності досудового розслідування та перспективності такої.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення директора ТОВ «Ремонтсервіс» ОСОБА_6 та представника - ОСОБА_7 , представника Ужгородської міської ради - ОСОБА_8 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 170-173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З поданого прокурором клопотання слідує, що останній просить накласти арешт на майно - будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , яке, згідно з інформаційною довідкою з речових прав частково належить ТОВ "Ремонтсервіс-4"(котельня- А, майстерня- Б, електроцех-В, водонасосна-Г), а частина будівель перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради (склад солі - Д, трансформаторна - Е, навіс солі - Ж, огорожа - 1, димова труба - І, споруди- VI, VII, VIII), оскільки таке може бути незаконно приватизовано і це майно має значення речових доказів вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням процедури його розгляду та вище зазначених норм КПК України та даючи оцінку його доводам, дійшов до висновку, що прокурором не надано доказів, які б вказували на протиправну приватизацію об`єктів нерухомості, визначення їх вартості у спосіб, не передбачений законом, на існування підроблених приватизаційних документів, приватизацію майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, приватизацію майна неправомочною особою, або на те, що його власники є недобросовісними набувачами, а тому підстав для арешту зазначеного майна, не встановив.

Крім того, доказів про вчинення службовими особами Ужгородської міської ради чи ТОВ "Ремонтсервіс-4" кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 233 України, прокурором не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді та не знаходить правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а також накладення арешту на майно. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що аналогічне клопотання було уже предметом розгляду, в тому числі, апеляційного суду.

За такихобставин,апеляційна скаргазадоволенню непідлягає,а ухваласлідчого судді,відповідно доп.1ч.3ст.407КПК України,як законната обґрунтована,підлягає залишеннюбез зміни.

Керуючись ст. ст.405,407,422,419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2019 року про відмову в накладенні арешту майно у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР 09.02.2018 за №42018071030000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України залишити без задоволення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: