Постанова

від 02.04.2019 по справі 910/16175/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. Справа№ 910/16175/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Амріта"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 31.01.2019

про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/16175/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД

до 1) Приватного акціонерного товариства "Амріта"

2) Товариства з додатковою відповідальністю "Інвестком"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Кастодіан"

4) Публічного акціонерного товариства "Національний

депозитарій України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних технологій"

2) Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінтайм"

про визнання права власності на акції та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Амріта" (надалі - ПАТ "Амріта") у січні 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/16175/15 із зустрічною позовною заявою до Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД (надалі - Компанія) про визнання договору купівлі - продажу цінних паперів недійсним, в якій просить визнати недійсним договір купівлі - продажу Компанією Хотікс Менеджмент ЛТД 28 простих іменних акцій емітента Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" загальною номінальною вартістю 168, 00 грн, що становить 0,000965% від статутного капіталу ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", що перебувають на рахунку ЦП №402479-VG20028850 у депозитарній установі - ТОВ "Фінтайм".

Обгрунтовуючи зустрічну позовну заяву, ПАТ "Амріта" зазначає про те, що в порушення вимог ст. 203 ЦК України, Компанією під час укладання оспорюваного договору не було належним чином підтверджено повноваження представника, який від імені Компанії підписував вказаний договір, а отже на думку заявника у представника Компанії не було відповідних повноважень на укладення договору купівлі - продажу цінних паперів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16 зустрічну позовну заяву ПАТ "Амріта" до Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД про визнання договору недійсним - повернуто заявнику.

Суд першої інстанції ухвалюючи своє рішення дійшов висновку, що подана ПАТ "Амріта" позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні ст. 180 ГПК України, оскільки дані позови виникають з різних правовідносин, задоволення зустрічного позову в даному випадку не виключає можливості повного або часткового задоволення первісного позову, а обставин, які б свідчили про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, ПАТ "Амріта" не наведено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, скаржник (ПАТ "Амріта") звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16, зустрічну позовну заяву разом зі справою направити до Господарського суду міста Києва для розгляду сумісно з первісним позовом.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права необгрунтовано повернуто зустрічний позов ПАТ "Амріта" без наявних на те підстав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2019 апеляційну скаргу ПАТ "Амріта" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 апеляційну скаргу ПАТ "Амріта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16 - залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

26.02.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16175/16 за апеляційною скаргою ПАТ "Амріта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "Амріта" вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Також роз'яснено учасникам апеляційного провадження право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеному п. 3 зазначеної ухвали суду.

Учасники апеляційного провадження своїм правом не скористались, відзиви на апеляційну скаргу у визначений строк суду апеляційної інстанції не подали.

27.03.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про призначення судової справи до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Колегія суддів розглянувши вказане вище клопотання скаржника вирішила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 коментованої норми, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 ГПК України: про відмову у видачі судового наказу; про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; про повернення заяви позивачеві (заявникові); про передачу справи на розгляд іншого суду; про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; про зупинення провадження у справі; про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що вона підпадає під п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Завдання та основні засади господарського судочинства визначені статтею другою Господарського процесуального кодексу України. Частина 3 зазначеної норми встановлює, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ).

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків.Таким чином у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних критеріїв вироблених практикою ЄСПЛ: складність справи, поведінка заявника, поведінка державних органів, значущість питання для заявника

Крім того, ЄСПЛ зауважує, що причинами порушення строків судового розгляду може бути порушення строків відкриття провадження, призначення і проведення судового засідання, призначення справи до розгляду, безпідставні численні відкладення розгляду справи, порушення строків виконання судових рішень, перерви в судових засіданнях у зв'язку із затримкою надання або збирання доказів з боку держави, затримки з вини канцелярії суду або інших адміністративних органів, відстрочки пов'язані з передачею справ з одного суду до іншого, затримки пов'язані з доведенням рішень суду до відома сторін, а також з підготовкою та проведенням перегляду справ. У деяких випадках затримки викликані перевантаженням судової системи.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Амріта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16 про повернення зустрічної позовної заяви в судовому засіданні, з викликом (повідомленням) учасників справи.

У відповідності до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/16175/16 за позовом Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД до Приватного акціонерного товариства "Амріта", Товариства з додатковою відповідальністю "Інвестком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Кастодіан", Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних технологій", Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінтайм", в якій позивачем (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, поданої 20.04.2017) заявлено такі вимоги:

- визнати за Компанією Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) право власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень, які на момент подання позову знаходяться на рахунку у цінних паперах №404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан";

- витребувати від ТДВ "Інвестком" на користь Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень, які на момент подання позову знаходяться на рахунку у цінних паперах №404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан";

- зобов'язати ТОВ "Глобал Кастодіан" здійснити операцію по перереєстрації права власності на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень шляхом списання зазначених простих іменних акцій з рахунку в цінних паперах №404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан";

- зобов'язати ТОВ "Глобал Кастодіан" надати Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd) виписку з рахунку в цінних паперах №404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан", яка відповідно до ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента на акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень;

- зобов'язати ПАТ "Національний депозитарій України" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів шляхом здійснення безумовної (без розпорядження депозитарної установи) депозитарної облікової операції переказу цінних паперів ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 (одного) цінного паперу 6,00 (шість) гривень з рахунку в цінних паперах №100024-UA40404160 депозитарної установи - ТОВ "Глобал Кастодіан" на рахунок в цінних паперах №100024-UA30301309 депозитарної установи - ПАТ "Банк Восток" для наступного їх зарахування на рахунок в цінних паперах №301309-VG20003304 Компанії Хотікс Менеджмент Лтд (Hotix Managment Ltd), відкритий в депозитарній установі - ПАТ "Банк Восток".

В обґрунтування позовних вимог Компанія (позивач) зазначає, що вказані цінні папери було набуто ним у власність на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №23/1 від 15.08.2014. Натомість, 21.07.2016 між ПАТ "Амріта", від імені якого виступав повірений покупця - ТОВ "Фінтайм", та позивачем в особі ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 24.11.2015, всупереч нормам цивільного законодавства України було підписано Договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ23/1, предметом якого виступали акції емітента ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" в кількості 2448200,00 штук. Як стверджує позивач, жодних довіреностей на ім'я ОСОБА_3, які б надавали йому повноваження укладати договори купівлі-продажу акцій, позивачем не видавались, довіреність від 24.11.2015 директором Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД ОСОБА_4 не підписувалась та нотаріусом ОСОБА_5 не посвідчувалась.

29.01.2019 до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/16175/15 надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "Амріта" до Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД про визнання договору недійсним.

У зустрічній позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Амріта" просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу Компанією Хотікс Менеджмент ЛТД 28 простих іменних акцій емітента Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" загальною номінальною вартістю 168, 00 грн, що становить 0,000965% від статутного капіталу ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", що перебувають на рахунку ЦП №402479-VG20028850 у депозитарній установі - ТОВ "Фінтайм".

Ухвалою суду першої інстанції зустрічну позовну заяву ПАТ"Амріта" до Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД про визнання договору недійсним повернуто заявнику.

Згідно до вимог ч. 1, 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Дослідивши зміст первісного позову, колегія суддів зазначає, що предметом первісного позову є спір у даній справі, який стосується наявності у Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД права власності на цінні папери - акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у кількості 2448200 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 цінного паперу 6,00 грн, які на момент подання позову знаходяться на рахунку у цінних паперах №404160-UA40500061 ТДВ "Інвестком", відкритому в ТОВ "Глобал Кастодіан", а обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що вказані цінні папери було набуто ним у власність на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №23/1 від 15.08.2014.

В свою чергу, з зустрічного позову вбачається, що вимогами ПАТ "Амріта" є визнання недійсним договору купівлі - продажу Компанією Хотікс Менеджмент ЛТД 28 простих іменних акцій емітента Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" загальною номінальною вартістю 168, 00 грн, що становить 0,000965% від статутного капіталу ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", що перебувають на рахунку ЦП №402479-VG20028850 у депозитарній установі - ТОВ "Фінтайм". В обгрунтування зустрічного позову, ПАТ "Амріта" зазначає, що в порушення вимог ст. 203 ЦК України, Компанією Хотікс Менеджмент ЛТД під час укладання оспорюваного договору не було належним чином підтверджено повноваження представника, який від імені Компанії підписував вказаний договір.

Відповідно до частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подана ПАТ "Амріта" позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані позови виникають з різних правовідносин, задоволення зустрічного позову в даному випадку не виключає можливості повного або часткового задоволення первісного позову, а обставин, які б свідчили про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, ПАТ "Амріта" не наведено.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що вказані обставини не позбавляють останнього права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Відповідно до обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції зауважує, що в цьому випадку обмеження, повязані із виникненням спорів з різних правовідносин, оскільки задоволення зустрічного позову в даному випадку не виключає можливості повного або часткового задоволення первісного позову, а обставин, які б свідчили про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним не наведено. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі в такому випадку не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі судової ухвали відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (ПАТ "Амріта").

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Амріта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №910/16175/16 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "Амріта".

4. Матеріали справи №910/16175/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк