Постанова

від 05.03.2019 по справі 911/1451/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. Справа№ 911/1451/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Бернацька О.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2018 р. (повне рішення складено 01.11.2018 р.)

у справі № 911/1451/18 (суддя - Грабець С.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства "Міськтепломережа" Бахчисарайської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 920283,43 грн

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства"Міськтепломережа" Бахчисарайської міської ради про стягнення 71261,39 грн 3% річних та 849022,04 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідач рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2015 р. у справі № 911/5306/14 не виконав, заборгованість у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2018 р. у справі № 911/1451/18 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 711099,52 грн інфляційних втрат та 71261,36 грн 3% річних, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача 0,03 грн 3% річних та 137922,52 грн інфляційних втрат і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що з оскаржуваного судового рішення неможливо встановити, за якою методикою місцевим судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1451/18 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/101/19 від 09.01.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1451/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 911/1451/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1451/18 та призначено до розгляду на 19.02.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.03.2019 р.

У засідання суду, призначене на 05.03.2019 р., представник відповідача не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

28.12.2012 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Бахчисарайського комунального унітарного підприємства "Міськтепломережа" Бахчисарайської міської ради (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3759-ТЕ-19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

За поставлений газ відповідач розрахувався частково.

У зв'язку з цим, у грудні 2014 року позивач звернувся до Господарського суду Київської області з вимогою про стягнення з відповідача 824941,44 грн, основного боргу, 125638,66 грн пені, 161618,54 грн інфляційних втрат та 40381,31 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2015 р. у справі № 911/5306/14 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства "Міськтепломережа", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, про стягнення 1152579,95 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 824941,44 грн основного боргу, 123442,44 грн пені, 158 225,47 грн інфляційних втрат та 39816,93 грн 3% річних.

Відповідач вказане рішення Господарського суду Київської області не виконав, повністю борг не оплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги в межах розгляду даної справи, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору щодо своєчасного розрахунку за отриманий природний газ та неповне виконання рішення суду, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права , сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було встановлено вище, відповідач рішення суду не виконав, заборгованість перед позивачем повністю не оплатив, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача, а також іншими документами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2015 р. у справі № 911/5306/14 було стягнуто з відповідача, зокрема, три проценти річних за період з 14.02.2013 р. до 30.11.2014 р. та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 14.04.2013 р. до 31.10.2014 р.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Вбачається, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем було допущено арифметичну помилку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 711099,52 грн інфляційних втрат та 71261,36 грн 3% річних.

Доводи скаржника про те, що з оскаржуваного судового рішення неможливо встановити, за якою методикою місцевим судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.11.2014 р. до 30.09.2017 р. становить:

в листопаді 2014 року - 101,9%; грудні - 103,0%; січні 2015 року - 103,1%; лютому -105,3%; березні - 110,8%; квітні - 114,0%; травні - 102,2%; червні - 100,4%; липні - 99,0%; серпні - 99,2%; вересні - 102,3%; жовтні - 98,7%; листопаді - 102,0%; грудні - 100,7%; січні 2016 року - 100,9%; лютому - 99,6%; березні - 101,0%; квітні - 103,5%; травні - 100,1%; червні - 99,8%; липні - 99,9%; серпні - 99,7%; вересні 101,8% жовтні - 102,8%; листопаді - 101,8%; грудні - 100,9%; у січні 2017 року - 101,1%; лютому - 101,0%; березні - 101,8%; квітні - 100,9%; травні - 101,3%; червні - 101,6%; липні - 100,2%; серпні - 99,9%; вересні - 102,0%.

Отже від суми заборгованості 9375,29 грн інфляційні втрати складають 8081,50 грн; від суми заборгованості 18260,72 грн інфляційні складають 15740,74 грн; від суми заборгованості 30 597,31 грн - 26 374,88 грн інфляційні втарти; від суми заборгованості 280140,00 грн - 241 480,68 грн інфляційні втрати; від суми заборгованості 486 568,12 грн - 419 421,72 грн інфляційні втрати, а всього 711 099,52 грн.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2018 р. у справі № 911/1451/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна