Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2019 р. Справа№200/14335/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Амвросіївського районного центру зайнятості до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Амвросіївський районний центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області, в якому просить суд:
- скасувати в повному обсязі рішення, видане Покровсько - Добропільським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області, від 30.08.2018 р. № 0041524511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 9742,15 грн., яке застосоване до Амвросіївського районного центру зайнятості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Покровсько-Добропільським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області 30.08.2018 року було винесено рішення № 0041524511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску до Амвросіївського районного центру зайнятості у розмірі 9 742,15 грн. З метою забезпечення належної організації діяльності державної установи наказом Донецького обласного центру зайнятості № 337 від 20.11.2014 року Амвросіївський районний центр зайнятості був переміщеній з території проведення антнтерористичної операції - м. Амвросїївка, Донецької області до смт. Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, вул. 9 Травня, 5. Окрім того, зазначає, що з огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Між тим, зазначає, що факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку з проведенням антитерористичної операції підтверджується сертифікатом Донецької торгово-промислової палати від 12.10.2018 року № 8271.
Отже, позивач має бути звільнений від відповідальності (штрафних санкцій та нарахування пені) за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції оскільки він перебув на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач змушений звернутися до суду, оскільки вважає, що дане рішення є неправомірним, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/14335/18-а за адміністративним позовом Амвросіївського районного центру зайнятості до Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області про скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. При цьому, суд зазначив, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року замінено неналежного відповідача по справі Покровсько-Добропільське управління ГУ ДФС у Донецькій області на належного Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114).
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов Амвросіївського районного центру зайнятості, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що Амвросіївський центр зайнятості перереєструвався з Головного управління ДФС у Донецькій області Волновасько-Мангушського управління, Волноваська ДПІ (Амвросіївський центр зайнятості) до Добропільської ДПІ 04.12.2014 року. Юридична адреса: Україна, 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. 9-го Травня, буд. 5. На підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування стосовно Амвросіївського центру зайнятості винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 року № 0041524511.
При цьому, відповідач зазначає, що пунктом 28 Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України № 1669-VII, чим скасовано п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платників єдиного внеску, які перебувають у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.
У зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення винесено за формою, згідно з Додатком 12 до Інструкції № 449 від 20.04.2015 року Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нарахування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 7 030,07 грн. та пені у розмірі 2 712,08 грн. складено відповідно до вимог чинного законодавства та є правомірним.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає про наступне.
За приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що має місце у даному випадку.
Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини 4 статті 12 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Положеннями ст. 260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності на підставі рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Others v. Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia".
Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження:
залишити заяву відповідача без задоволення;
розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачаються підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки обсяг доказів є незначним, розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, а сума грошових коштів, яка може бути заявлена до стягнення на підставі оскржуваної постанови не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Амвросіївський районний центр зайнятості, зареєстрований в якості юридичної особи, включений до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 24819489), місцезнаходження юридичної особи: 84000, Донецька обл., Олександрівський район, селище міського типу Олександрівка, вулиця 9 травня, будинок 5, перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління.
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 0711.2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , наказу Державного центру зайнятості від 19.11.2014 № 176 Про переміщення Донецького обласного центру зайнятості та з метою забезпечення належної організації діяльності державної установи, Наказом Донецького обласного центру зайнятості від 20.11.2014 року Про переміщення Амвросіївського районного центру зайнятості , переміщено Амвросіївський районний центр зайнятості з м.Амвросіївка до смт.Олександрівка, розмістивши його за адресою: вул. 9 Травня, 5.
Сертифікатом Донецької Торгово-Промислової Палати від 12.10.2018 року № 482/12.1-17-03 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Амвросіївському районному центру зайнятості:
- місцезнаходження: з 27.11.2014 року: 84000, Донецька область, смт.Олександрівка, вул.9 Травня, будинок, 5 (з 22.10.1992 року по 27.11.2014 року: 87302, Донецька область, м.Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 1),
- узятий на облік як платник податків з 27.11.2014 року у Добопільській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (з 22.10.1992 року по 27.11.2014 року у ДПІ у Амвросіївському районі м.Амвросіївка ГУ ДФС у Донецькій області) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2014 року; у термін: 20.10.2014 року.
Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.08.2018 року № 0041524511 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до Амвросіївського районного центру зайнятості штраф у розмірі 7030,07 грн. за період з 21.10.2014 року по 24.04.2015 року та нарахована пеня у розмірі 2712,08 грн.
Не погодившись з рішенням відповідача від 30.08.2018 року № 0041524511, Амвросіївський районний центр зайнятості звернувся зі скаргою від 20.09.2018 року (вих.№ 01-24/417-18) до Головного управління ДФС у Донецькій області та копія направлена до Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області.
Листом від 01.10.2018 року (вих.№ 43229/05-99-45-11) Покровсько-Добропільське управління ГУ ДФС у Донецькій області додатково повідомило позивача, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції із змінами та доповненнями, зокрема вилучено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 прим. 4 розд.VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов'язків, передбачених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, платників ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.
Разом з цим, Головним управлінням ДФС у Донецькій області направлено на адресу позивача Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 жовтня 2018 року № Ю-187730-45 на суму 9740,00 грн.
Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 року № 44849/10/05-99-45-11 скаргу Амвросіївського районного центру зайнятості залишено без розгляду.
16.11.2018 року Амвросіївський районний центр зайнятості звернувся зі скаргою (вих.№01-24/606-18) до Державної фіскальної служби України на рішення № 0041524511 від 30.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що підтверджується фіскальним чеком від 17.11.2018 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та застосування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки вважає його таким, що прийнято з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Суд зазначає, що набрало законної сили рішення Верховного Суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) за позовом Обласної комунальної установи Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про скасування рішення.
У своєму рішенні від 30 березня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових є предмет позову, а саме рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), а також перебування позивачів як платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI на період проведення антитерористичної операції.
На підставі досліджених матеріалів адміністративної справи № 200/14335/18-а суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .
Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.
Місто Маріуполь, де знаходиться Головне управління ДФС у Донецькій області на обліку у якого перебуває позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).
З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
На час виникнення спірних правовідносин Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, тобто, період проведення антитерористичної операції ще тривав.
Отже, термін, протягом якого платник єдиного внеску має право звернутись до органу доходів і зборів з відповідною заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків (п. 9-4 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування"), ще не закінчився.
У межах спірних правовідносин накладення штрафу відбулося за період з 21.10.2014 року до 24.04.2015 року, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.
Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним.
Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних рішень в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до квитанції від 11 грудня 2018 року № 0.0.1208313530.1 у сумі 1921,00 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Амвросіївського районного центру зайнятості.
Відповідно до положень частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Амвросіївського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 24819489, адреса: 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт.Олександрівка, вул.9 Травня, 5) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114,м. Маріуполь, Донецька обл., 87526, ЄДРПОУ 39883094) про скасування рішення -задовольнити повністю.
Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114,м. Маріуполь, Донецька обл., 87526, ЄДРПОУ 39883094) від 30.08.2018 року № 0041524511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Амвросіївського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 24819489, адреса: 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт.Олександрівка, вул.9 Травня, 5) у розмірі 9742,15 грн.
Стягнути на користь Амвросіївського районного центру зайнятості суму сплаченого судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114,м. Маріуполь, Донецька обл., 87526, ЄДРПОУ 39883094).
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 04 квітня 2019 року та його повний текст складено та підписано 08 квітня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кочанова П.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2019 |
Оприлюднено | 10.04.2019 |
Номер документу | 81015633 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Кочанова П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні