П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1391/18 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюк Г.В.
- Шляхтицький О.І.
при секретарі Алексєєвій Н.М.
за участю представника скаржника Хазова Ю.С.
представник скаржника Вчерашнюк І.В.
представник скаржника Веремєєв А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Вагові технології" та Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 11:30 год. (суддя:Морська Г.М.) у справі за позовом Приватного підприємства "Вагові технології" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2018 року Приватне підприємство "Вагові технології" (далі - ПП "Вагові технології", позивач/скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року №0001651422, №0001661422.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року адміністративний позов ПП "Вагові технології" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 04 травня 2018 року №0001661422 в частині збільшення ПП "Вагові технології" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 50 080,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 12 520,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 04 травня 2018 року №0001651422 в частині збільшення ПП "Вагові технології" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50 634,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 9 247,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП "Вагові технології" та Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулися до суду з апеляційними скаргами.
Так, в апеляційній скарзі ПП "Вагові технології" зазначено, що судом першої інстанції помилково відмовлено позивачу у задоволенні частини позовних вимог, оскільки надані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій між підприємством та ПП Комір-Груп , а отже і правомірність формування витрат підприємства та податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.
При цьому, в апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПП, ПП Фанди Бей взагалі не залучало сторонні організації до надання послуг з шеф-монтажу автовагів, а навпаки документувала ще у цей період надання різноманітних робіт іншим СГ в різних регіонах України (капітальний ремонт електродвигуна, капітальний ремонт теплової мережі, монтаж сходових маршів та майданчиків, очистка транспортного засобу, перевезення кондитерських виробів, транспортні послуги). Таким чином, ПП Вагові Технології використовувало лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від вищевказаних контрагентів-постачальників.Вказані обставини залишені поза увагою судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року та від 09 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі. Відстрочено Головному управлінню ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сплату судового збору до винесення рішення у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ст. 310 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні.
Обставини справи.
ПП "Вагові технології" зареєстроване 24 березня 2010 року та перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків.
06 березня 2018 року ревізором ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна невиїзна перевірка ПП "Вагові технології", за результатами якої складений акт від 14 березня 2018 року № 53/21-22-14-06/37048755 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Вагові технології" (код 37048755) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств за 2015-2016 роки та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПП "Гарде-Плюс" (код 39012097) у березні - червні 2015 року, ПП "Комір Груп" ( код 39613437) у серпні-грудні 2015 року, ПП "Інком-Торг" (попередня назва "Тера Прайс", код 39733811) у березні 2016 р., ПП "Пайола" (код 40027892 ) у березні-квітні 2016 р., ПП "Фанди Бей" ( код 40033555) у травні 2016 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів товарно-матеріальних цінностей (послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".
В даному акті зафіксовані порушення, встановлені в ході проведення перевірки, а саме:
1. пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства:
за 2015 рік в сумі 62 913грн.;
за 2016 рік в сумі 36 990 гривень.
2. п. 44.1, п.44.6 ст. 44, пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК за період березень-квітень 2015, серпень-грудень 2015, березень-травень 2016 завищено податковий кредит на загальну суму ПЦВ 111003 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду (р.25) за період березень-квітень 2015, серпень-грудень 2015 на зальну суму ПДВ 69903 грн. в т.ч:
- у березні 2015 на суму 6 180 грн.;
- у квітні 2015 на суму 3 500 грн.;
- у травні 2015 на суму 4 220 грн.;
- у червні 2015 на суму 1 260 грн.;
- у серпні 2015 на суму 13 520 грн.;
- у вересні 2015 на суму 16 335 грн.;
- у жовтні 2015 на суму 16 655 грн.:
- у листопаді 2015 на суму 6 900 грн.;
- у грудні 2015 на суму 1 333 грн.,
та призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд. 18) за період березень-травень 2016 року на загальну суму ПДВ 41 100 грн. в т.ч:
- у березні 2016 на суму 23 780 грн.;
- у квітні 2016 на суму 11 820 грн.;
- у травні 2016 на суму 5 500 гривень.
Позивач, не погоджуючись з обставинами та висновками, викладеними у вказаному акті, подав заперечення на нього до ГУ ДФС у Херсонській області.
Листом ГУ ДФС у Херсонській області від 02 травня 2018 року №5581/10/21-22-14-06-19 внесені зміни до акту перевірки, а саме: викладені в наступній редакції пункти 3.4.1, 3.4.2.
Висновки перевірки стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 04 травня 2018 року №0001651422, №0001661422.
Не погоджуючись з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи підтверджують факт придбання позивачем товарів, оплати їх вартості, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними. При цьому, настання господарських відносин, що оформлені з контрагентом-постачальником ПП "Комір Груп", суд вважає недоведеними, а тому погоджується з позицією податкового органу.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України).
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 19 жовтня 2018 року зазначив, що матеріали справи підтверджують факт придбання позивачем товарів, оплати їх вартості, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними. При цьому, недоліки первинної бухгалтерської документації не можуть бути належним та допустимим доказом порушення підприємством податкового законодавства, оскільки формальні помилки та неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду попередньої інстанції з огляду на наступне.
Головним управлінням прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року №0001651422, №0001661422 на підставі встановлення податковим органом безтоварності господарських відносин позивача з його контрагентами-постачальниками: ПП "Гарде-Плюс", ПП "Комір Груп", ПП "Інком-Торг" (попередня назва "Тера Прайс"), ПП "Пайола", ПП "Фанди Бей".
Так, з наявних в матеріалах справи первинних документів по господарським взаємовідносинам між позивачем та ПП Гарде - Плюс вбачається, що ПП Гарде - Плюс у березні-червні 2015 року документувало реалізацію товару (вузол встройки тензодатчика, заміни тензодатчика, кабеля тензометричного, шеф-монтажу автовагів) на загальну суму ПДВ 15160 грн.
Первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП Гарде - Плюс складено всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а саме:
- у видаткових накладних від 26 березня 2015 року №121, 08 травня 2015 року №12, 30 червня 2015 року №136 відсутня посада та ПІБ особи, яка підписала дані документи, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка здійснювала господарські операції по Договору від 01 березня 2015 року №01;
- в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 березня 2015 року №149, 21 квітня 2015 року №62, 30 червня 2015 року №137 відсутні ПІБ особи, яка підписала дані документи, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка здійснювала господарські операції по Договору від 01 березня 2015 року №01. Крім того, товар (вузел встройки тензодатчика, кабель тензометричний, кабель) не містять повного найменування, а саме: не зазначено тип вузла встройки тензодатчика (даний товар має вантажопідйомність від 50 кг до 10 т) та не зазначено тип кабелю тензометричного (даний товар має вантажопідйомність від 100 кг до 7-8 т).
Транспортування задокументованого товару від вищевказаного контрагента-постачальника на виконання умов здійснювалось самовивозом за рахунок Покупця -ПП Вагові Технології автомобілем Субару Форестер, державний номер НОМЕР_1, при цьому зазначений транспортний засіб є легковим автомобілем (підтверджено технічним паспортом).
Таким чином, з огляду на вищенаведене не можливо підтвердити транспортування даного товару у зв'язку з вищенаведеними фактами.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у ПП Гарде-Плюс відсутні.
Також, згідно даного реєстру встановлено, що за адресою м. Херсон, вул. К.Хетагурова, б.68 зареєстровано нерухоме майно-будівлі складського комплексу, які належать ПП Кристал-П (код 04865553). Проте, згідно поданої платником податків - ПП Гарде-Плюс податкової звітності та даних ЄРПН взаємовідносини з ПП Кристал-П відсутні.
Крім того, відповідно до податкових декларацій з ПДВ та даних ЄРПН, ПП Гарде-Плюс не мало взаємовідносин із сторонніми організаціями з отримання послуг з оренди офісу та складських приміщень від контрагентів-постачальників та не платників ПДВ.
Також, за даними ЄРПН, контрагент-постачальник ПП Гарде-Плюс не здійснював придбання товарів (послуг), які в подальшому реалізовано ПП Вагові Технології , що свідчить про відсутність факту його походження (законного джерела).
Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН, ПП Гарде-Плюс взагалі не залучало сторонні організації до надання послуг по заміні тензодатчика, шеф-монтажу автовагів, а навпаки документує ще у цей період надання різноманітних робіт іншим СГ в різних регіонах України (завантажувально-розвантажувальні роботи, послуги перевезення, послуги пошиву, поточний ремонт стоматологічного кабінету, розробка та виготовлення балерів, полірування).
З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи підтверджують факт придбання позивачем товарів, оплати їх вартості.
До того ж,колегія суддів вважає, що неіснуючі господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом відображалися у бухгалтерському обліку та податковій звітності без фактичного їх здійснення, для права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно первинних документів по господарським взаємовідносинам між позивачем та ПП Інком-Торг (попередня назва ПП Тера Прайс ) вбачається, що у березні 2016 вказане підприємство документувало реалізацію товару (двутавр 55, вузол встройки тензодатчика) на суму ПДВ 11970 грн.
Первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП Інком-Торг складено всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а саме у видатковій накладній від 04 березня 2016 року №5 відсутня посада та ПІБ особи, яка підписала даний документ, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які здійснювали дані господарські операції по Договору від 01 березня 2016 року №6.
Транспортування задокументованого товару від вищевказаного контрагента-постачальника на виконання умов Договору від 01 березня 2015 року №01 здійснювалось самовивозом за рахунок Покупця - ПП Вагові Технології .
При цьому, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у ПП Інком - Торг відсутні.
Також, згідно даного реєстру встановлено, що за адресою м. Херсон, вул. Робоча, 6.66. офіс 6 знаходиться водно-киснева станція, адміністративно-побутова будівля, будівля службових приміщень, кав'ярня, авто мийка, яка належить КТ ПП В.А.Т. Компанія Дніпро і компанія (код 14313145).
Проте, згідно поданої платником податків - ПП Інком - Торг податкової звітності та даних ЄРПН взаємовідносини з КТ ПП В.А.Т. Компанія Дніпро і компанія відсутні.
Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ПП Інком - Торг відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ та баз даних ЄРПН, ПП Інком -Торг не мало взаємовідносин із сторонніми організаціями з отримання послуг з оренди офісу та складських приміщень від контрагентів-постачальників та не платників ПДВ.
Також, згідно баз даних ЄРПН, контрагент-постачальник ПП Інком - Торг не здійснював придбання товарів, які в подальшому реалізовано ПП Вагові Технології , що свідчить про відсутність факту його походження (законного джерела).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказані обставини не можуть залишатися поза увагою, оскільки вони спростовують факт здійснення господарських відносини між позивачем та вказаним контрагентом.
Щодо господарських відносин між позивачем та ПП Пайола колегія суддів зазначає наступне.
Так, у березні-квітні 2016 ПП Пайола документувало реалізацію товару (вузел встройки тензодатчика, вузли встройки тензодатчика, двутавр 55) на загальну суму ПДВ 23 630 грн.
Первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП Пайола складено всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та н. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, а саме у видаткових накладних від 12 березня 2016 року № РН-0000022, 26 квітня 2016 року №РН-0000170, 28 квітня 2016 року №РН-0000216 в графі отримав відсутня посада та ПІБ особи, яка підписала даний документ, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які І здійснювали дані господарські операції по Договору від 10 березня 2016 року №8.
Транспортування задокументованого товару від вищевказаного контрагента-постачальника на виконання умов Договору від 10 березня 2016 року №8 здійснювалось самовивозом за рахунок Покупця - ПП Вагові Технології .
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у ПП Пайола відсутнє. Також, згідно даного реєстру встановлено, що за адресою м. Херсон, вул. 21-го Січня, 6.37 зареєстровано нежитлове приміщення, яке належить ТОВ Роде (код 34660189).
Проте, згідно поданої платником податків - ПП Пайола податкової звітності та даних ЄРПП взаємовідносини з ТОВ Роде відсутні.
Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у ПП Пайола відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки.
Також, згідно баз даних ЄРПП, контрагент-постачальник ПП Пайола не здійснювало придбання товарів, які в подальшому реалізовано ПП Вагові Технології , що свідчить про відсутність факту його походження (законного джерела).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказані обставини спростовують факт здійснення господарських відносини між позивачем та вказаним контрагентом, що залишено поза увагою судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 19 жовтня 2018 року.
До такого ж висновку дійшов апеляційний суд по господарським взаємовідносинам між позивачем та ПП Фанди Бей з огляду на наступне.
Так, у травні 2016 року ПП Фанди Бей документувало надання послуг (шеф - монтаж вагів автомобільних) на суму ПДВ 5 500 грн.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у ПП Фанди Бей відсутні.
Також, згідно даного реєстру встановлено, що за адресою м. Херсон, вул. 21-го Січня, 6.37 зареєстровано нежитлове приміщення, яке належить ТОВ Роде (код 34660189). Проте, згідно поданої платником податків - ПП Фанди Бей податкової звітності та даних ЄРПП взаємовідносини з ТОВ Роде відсутні.
Крім того, згідно інформації, яка міститься в ЄРПП, ПП Фанди Бей взагалі не залучало сторонні організації до надання послуг з шеф-монтажу автовагів, а навпаки документує ще у цей період надання різноманітних робіт іншим СГ в різних регіонах України (капітальний ремонт електродвигуна, капітальний ремонт теплової мережі, монтаж сходових маршів та майданчиків, очистка транспортного засобу, перевезення кондитерських виробів, транспортні послуги).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ПП Вагові Технології використовувало лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від вищевказаних контрагента-постачальника.
Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ПП Комір Груп колегія суддів зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що у серпні-грудні 2015 року ПП Комір Груп документувало реалізацію товару (вузол встройки тензодатчика, вузли встройки тензодатчика, двутавр 45, кабель заземлення, кабель тензометричний, щеф-монтаж автовагів) на загальну суму ПДВ 54 743 грн.
Засновником, директором та головним бухгалтером ПП Комір Груп є ОСОБА_7, який є громадянином Росії. Документом, який підтверджує право на постійне проживання ОСОБА_7 є посвідка на постійне проживання серія КВ №17472/32445 видана відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області, яка ОСОБА_7 не видавалась. Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. Відповідно до витягу з баз даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон ОСОБА_7 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25 квітня 2013 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи. Печатку підприємства вилучено під час обшуку 17 травня 2016 року, за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул.21-го Січня. 6.37.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у ПП Комір Груп відсутні.
Також, згідно даного реєстру встановлено, що за адресою м. Херсон, вул. 21-го Січня, 6.37 зареєстровано нежитлове приміщення, яке належить ТОВ Роде (код 34660189). Проте, згідно поданої платником податків - ПП Комір Груп податкової звітності та даних ЄРПН взаємовідносини з ТОВ Роде відсутні.
Згідно з даними ЄРПН, ПП Комір Груп не здійснював придбання товарів (послуг), які в подальшому реалізовано ПП Вагові Технології , що свідчить про відсутність факту його походження (законного джерела).
Відповідно інформації, яка міститься в ЄРПН, ПП Комір Груп взагалі не залучало сторонні організації до надання послуг по шеф-монтажу автовагів, а навпаки документує у цей період надання різноманітних робіт іншим СГ в різних регіонах України (поточний ремонт зливостічної мережі, ремонт системи ХВП, поточний ремонт електромереж зовнішнього освітлення, навантажувальні роботи, роботи з реконструкції головного, роботи по ремонту магазину, виготовлення металоконструкцій, роботи з реконструкції головного корпусу, улаштування теплоізоляції житлового будинку).
Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, особою, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи вказаний керівник - ОСОБА_7.
При цьому, колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника Суд ПП "Вагові технології" щодо наявності у ОСОБА_9 права підпису документів від імені юридичної особи на підставі довіреності, оскільки відповідних доказів до суду не надано.
Таким чином, згідно вказаних обставин вбачається, що договір, так і частина бухгалтерської документації підписана невстановленою особою. В той час як керівник ПП "Комір Груп" ОСОБА_7 перетнув кордон України у напрямку "виїзд" ще 25 квітня 2013 року.
На підставі викладеного, з наданих до суду доказів неможливо встановити реальність господарських операцій, оформлених між позивачем та ПП "Комір Груп", а надані суду документи не мають сили первинних бухгалтерських документів, оскільки частина їх підписана від імені підприємства особою, у якої відсутні повноваження на вчинення будь-яких дій від імені ПП "Комір Груп", а частина - керівником нерезидентом, який із 2013 року залишив територіальні межі України.
З системного аналізу вказаних обставин справи та вимог чинного законодавства вбачається, що ПП Вагові Технології з вищевказаними контрагентами-постачальниками використовувало лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції також підтверджують факти встановлені в рамках кримінального провадження від 09 листопада 2015 року (№ 32016060000000036), відповідно якого за фактом скоєного злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, припинено незаконну діяльність конвертаційного центру , по якому вилучено значну кількість печаток СГД - учасників, серед яких і печатки вищевказаних контрагентів-постачальників ПП Вагові технології .
Невстановлені особи, в період з 2013 року по даний час, з метою прикриття діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ для реально діючих СГ, здійснили реєстрацію та перереєстрацію підприємств з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ.
Таким чином, в рамках вказаного кримінального провадженняі було встановлено, що підприємствами проводилося лише документування та перерахування коштів без фактичного здійснення господарських операцій між платниками податків.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, що привело до винесення оскаржуваного рішення від 19 жовтня 2018 року з висновком якого не погоджується суд апеляційної інстанції.
Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З системного аналізу вказаних обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ПП "Вагові технології" відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.
Керуючись ст.ст. 317, 322, 325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Приватного підприємства "Вагові технології" та Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 11:30 год. у справі за позовом Приватного підприємства "Вагові технології" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині задоволених вимог.
У вказаній частині ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства "Вагові технології" відмовити.
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року залишити без змін.
Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 39394259; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; кодкласифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 5 404,03 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 05 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 10.04.2019 |
Номер документу | 81018280 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Потапчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні