Постанова
від 09.04.2019 по справі 757/5745/18-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 757/5745/18-ц

провадження № 22-ц/824/ 5779 /2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.,

суддів - Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

та апеляційну скаргу представника Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя - ОСОБА_4

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року у складі судді Виниченко Л.М.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації , в якому просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 , Я хочу сказати, що храм був захоплений і нас, церкву Слово Життя , викинули ці рейдери , Я б просив Вас дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання, рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , Але поліція Печерського району куплена ОСОБА_1, приїжджають по п'ять машин поліції і охороняють ОСОБА_6 та зобов'язати ОСОБА_2 спростувати вказану інформацію, яка є недостовірною, протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили тим самим шляхом, яким вона була поширена.

В обґрунтування вимог зазначала , що вказана недостовірна інформація міститься у відеоматеріалах, розміщених ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалістю 20 хвилин 38 секунд та продовження відеоматеріалу тривалістю 24 хвилин 16 секунд під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , автором яких є сам ОСОБА_2 Звертала увагу на те, що вказані відеоматеріали містять недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1, а саме прояви зневажливого ставлення до його особистості з боку ОСОБА_2, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Однак, позивач є добропорядним громадянином та віруючою людиною, а тому твердження відповідача підлягають спростуванню.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 26 лютого 2019 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає таке рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що промова відповідача у зазначених вище відеоматеріалах містить висловлювання, які є фактичними твердженнями негативного характеру щодо дій позивача, зокрема, про обвинувачення позивача у вчиненні незаконних дій щодо майна (рейдерства), корупції та іншого, які кваліфікуються як злочини. Проте, поширена інформація не відповідає дійсності, оскільки вказує на факти, які не існували в дійсності та не можуть бути підтверджені, а тому дискредитують позивача в очах оточуючих.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку зібраним у справі доказам, а саме показам допитаних свідків. Окрім того, суд не взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, який підтверджує відношення проголошеної інформації відповідачем до фактичних тверджень, які несуть негативний характер.

Також, не погоджуючись з указаним рішенням, 28 лютого 2019 року представник Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя - ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог процесуального законодавства не взяв до уваги висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, відповідно до якого висловлювання відповідача, які є предметом позову, є фактичними твердженнями та містять інформацію негативного характеру стосовно позивача. Вважає, що суд не може відхилити висновок експерта і не брати його до уваги в якості доказу з тієї причини, що експерт, який склав висновок, не отримував свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта та не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Таким чином, на думку апелянта, судом було неправильно оцінено основоположний доказ, необґрунтовано його відхилено та зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та є хибними.

29 березня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційні скарги від відповідача ОСОБА_2, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційні скарги представника позивача та третьої особи, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачем інформація щодо позивача, про спростування якої просить позивач, є оціночним судженням відповідача, що виражені ним в процесі реалізації свого природного права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вказаним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено відеоматеріали під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судовим експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності складено висновок експерта №020/18 за результатами проведення експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 20.02.2018 року, відповідно якого ресурси/посилання ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходяться на веб-сайті/ресурсі https://www.youtube.com, що складається зі статичних елементів інформаційного наповнення, таких як графічні елементи, що складають оформлення веб-сторінки (меню навігації, графічні зображення тощо), гіперпосилання на пов'язані матеріали, інформація у текстовому форматі тощо. До динамічних та потокових елементів вищезазначених ресурсів/ посилань відносяться коментарі користувачів, реклама та інше. Скріншоти інформаційного наповнення (вмісту) вищезазначених ресурсів/посилань наведено у Додатку 1. Окрім того, на ресурсах/посиланнях ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_5 містяться електронні файли у форматі *.mp4 . Розглянуті атрибути виявлених файлів наведено у таблицях 2-3. Виявлені оригінальні електронні файли відтворено (скопійовано) на матеріальний носій типу DVD-диск (додаток 2) (т.1, а.с. 66-80).

Відповідно до ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України Про інформацію , інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції при дослідженні наданих позивачем електронних доказів проведено демонстрацію відеозаписів відповідача, що є предметом спору, з яких установлено, що озвучена ОСОБА_8 промова на веб-сайті відповідає зазначеним у прохальній частині позову витягам з цього виступу відповідача.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. (ст. 3, 28, 68).

Разом із цим, статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За положеннями ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27.02.2009 року № 1 роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, як убачається з матеріалів справи, оспорювана позивачем інформація у вигляді відеоматеріалу розміщена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому знаходиться у вільному доступі і поширена серед невизначеного кола осіб.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейський суд з прав людини є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Таким чином, зі змісту відеоматеріалів, розміщених на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , убачається, що інформація відносно ОСОБА_1, яку поширив ОСОБА_2 шляхом промови у відеороликах, а саме: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 носить стверджувальний характер та вказані в ній тези можна перевірити на відповідність її реаліям з огляду на те, що така стаття не містить жодних посилань чи обмовок щодо припущень, власного тлумачення або викладення інформації через власні погляди автора.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Із зазначеної вище поширеної відповідачем інформації убачається, що ОСОБА_8 повідомлено, що позивач ОСОБА_1 є головним рейдером країни та причетний до рейдерського захвату храму.

Поняття рейдерства є суспільно вживаним, яке розуміється як силове захоплення спірних підприємств чи протиправне захоплення акціонерних товариств сторонніми комерційними структурами через міноритарних акціонерів, які діють на їх користь. Поняття рейдерства було предметом обговорення у суспільстві, а також на законодавчому рівні. Таке поняття як рейдерство засуджується суспільством, а тому поширення та застосування такого поняття до позивача не може не спричиняти порушення особистого немайнового права позивача на повагу до його честі та гідності та не завдавати шкоди його діловій репутації.

Виходячи з викладеного та зважаючи на те, що поняття рейдер та рейдерський захват в українському суспільстві сприймається як злочинна діяльність, тобто такі вислови мають негативний характер, є фактичними твердженнями відповідача, а їх відповідність дійсності підлягає доведенню , колегія уважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, що інформація, поширена ОСОБА_8, не містить фактичних даних, а є оціночним судженням відповідача та критикою дій позивача, оскільки її автором не вживалися мовно-стилістичні засоби про ймовірність або припущення висловленої ним інформації.

Окрім того, в матеріалах справи міститься висновок за результатами проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 2587, складений експертом Київської незалежної судово-експертної установи 14.08.2018 року, в якому зазначено, що усні висловлювання ОСОБА_2 такого змісту: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 (зафіксовані на записі у файлі ІНФОРМАЦІЯ_3 з 32 с. до 1 хв. 12 с. ), що поширені необмеженому колу осіб, містять інформацію негативного характеру щодо ОСОБА_1 та є фактичним твердженням, а не оціночним судженням; усні висловлювання ОСОБА_2 такого змісту: Я хочу сказати, що храм був захоплений і нас, церкву Слово Життя , викинули ці рейдери (зафіксовані на відеозаписі у файлі ІНФОРМАЦІЯ_3 з 4 хв. 7 с. до 4 хв. 25 с.), що поширені необмеженому колу осіб, містять інформацію негативного характеру щодо ОСОБА_1 та є фактичним твердженням, а не оціночним судженням; усні висловлювання ОСОБА_2 такого змісту: Я б просив вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України Головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (зафіксовані на відеозаписі у файлі ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16 хв. 48 с. до 17 хв. 22 с.), що поширені необмеженому колу осіб, містять інформацію негативного характеру щодо ОСОБА_1 та є фактичним твердженням, а не оціночним судженням; усні висловлювання ОСОБА_2 такого змісту: Але поліція Печерського району куплена ОСОБА_1, приїжджають по п'ять машин поліції і охороняють ОСОБА_6 (зафіксовані на відеозаписі у файлі ІНФОРМАЦІЯ_3 з 19 хв. 24 с. до 19 хв. 39 с.), що поширені необмеженому колу осіб, містять інформацію негативного характеру щодо ОСОБА_1 та є фактичним твердженням, а не оціночним судженням (т. 2, а.с. 43-50).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Таким чином, ураховуючи те, що визначення характеру висловлювань відповідача, які є предметом доказування у даній справі, не потребує спеціальних знань, вищезазначений експертний висновок не є обов'язковим при вирішенні даної справи та може бути прийнятий до уваги на розсуд суду у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, а тому доводи представника третьої особи, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з відхиленням вказаного доказу є безпідставними.

Щодо вирішення вимог позивача про визнання недостовірною та спростування інформації: Але поліція Печерського району куплена ОСОБА_1, приїжджають по п'ять машин поліції і охороняють ОСОБА_6 , колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що використаний мовний зворот поліція куплена ОСОБА_1 за своєю суттю є гіперболізованою метафорою ( купити правоохоронний орган не можливо), оскільки був вжитий з метою явного і навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення вказаної думки та свідчить про те, що розповсюджена інформація є оціночними судженнями відповідача, а спосіб висловлення цієї інформації не носить брутальної, принизливої чи непристойної форми, а тому, ця інформація не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості, не принижує гідності чи ділової репутації позивача, також як і інформація Я хочу сказати, що храм був захоплений і нас, церкву Слово Життя , викинули ці рейдери , оскільки вона не містить прямого посилання та вказівки на те, що такі дії були вчинені саме ОСОБА_1, тобто особу позивача в даному висловлюванні не ідентифіковано, а отже така інформація не порушує немайнових прав останнього.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надавши їм належну оцінку, уважає, що суд першої інстанції, не звернув уваги на вищезазначені обставини справи, неправильно витлумачив поняття рейдер та рейдерський захват , внаслідок чого неправильно уважав, що інформація, яку використав ОСОБА_2 у своїй промові, є його оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, встановивши, що висловлювання відповідача, а саме, Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є фактичними твердженнями негативного характеру, поширення яких спричинили порушення особистого немайнового права позивача на повагу до його честі та гідності та завдавали шкоди його діловій репутації, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704 грн. та апеляційної скарги у розмірі 1 056 грн., а всього 1 760 грн. Окрім того, з ОСОБА_2 на користь Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 056 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та апеляційну скаргу представника Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Релігійна організація Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, яка є недостовірною, а саме: Храм захватили ну не віруючі, храм захватив голова союзу євангельських християн-баптистів ОСОБА_6 разом із головним рейдером країни ОСОБА_1 , Я б просив Вас, дорогі брати, служителі господні, молитися, щоб Господь вирішив це питання рейдерського захвату Храму Миру, Любові та Єдності християн України головою Союзу ЄХБ України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили тим самим шляхом, яким вона була поширена.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги всього у розмірі 1 760 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Релігійної організації Місіонерський евангелізаційно-благодійний центр об'єднання християнських церков України Слово Життя судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 056 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.Ф. Мазурик

О.І.Шкоріна

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення09.04.2019
Оприлюднено10.04.2019
Номер документу81019086
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —757/5745/18-ц

Ухвала від 16.10.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Постанова від 09.04.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 25.03.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 25.03.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 11.03.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 11.03.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 07.03.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Бортницька В. В.

Ухвала від 06.02.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Бортницька В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні