Постанова

від 27.03.2019 по справі 234/5177/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 234/5177/17-ц

провадження № 61-31389св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, державний виконавець заступник начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Третяченко Костянтин Юрійович, Державне підприємство Сетам ,

треті особи: ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Санікової О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області), державного виконавця заступника начальника Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Третяченка К. Ю., Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам ), треті особи: ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра ), про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, акта про проведені електронні торги та свідоцтва.

У липні 2017 року від ОСОБА_4 надійшла заява про зміну підстав та предмету позову про визнання недійними електронних торгів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у провадженні Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2011 року у справі № 2-354/2011 про стягнення із нього на користь ПАТ КБ Надра суми заборгованості у загальному розмірі 67 714,03 грн.

На підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21 червня 2010 року, а також договору купівлі-продажу 19/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами від 15 лютого 2011 року, йому належать на праві власності 81/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, йому належать транспортні засоби: ЗИЛ 130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та H onda Accord , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а також цінне побутове майно, що розташоване за адресою його реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1, а також за адресою: АДРЕСА_2, зокрема: апарат опалювальний твердопаливний водонагрівальний АОТВ, апарат миючий Karcher HD6/15C (Німеччина), водонагрівальний котел Fagor (Іспанія), телевізор LG, меблевий гарнітур (диван та два крісла), компресор повітряний, телевізор Samsung (Угорщина), телевізор Chivaki , машина пральна автомат Indesit , газовий котел Ariston, газовий напільний котел Slim , апарат миючий Karcher HD5/17C (Німеччина), компресор повітряний, три радіатори (опалювальні конвектори), вартість яких, згідно із звітом про оцінку майна від 14 квітня 2017 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Промексперт , становить 108 251,00 грн, що є достатнім для погашення у повному обсязі боргу за рішенням суду. Про наявність у його власності зазначених транспортних засобів, побутового рухомого майна державному виконавцю було достовірно відомо ще до реалізації належного боржнику нерухомого майна.

Оскільки у нього відсутні кошти у національній та іноземній валютах, достатніх для погашення заборгованості за рішенням суду, тому державний виконавець зобов'язаний звертати стягнення виключно на належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: транспортні засоби та вказане цінне побутове майно. Лише за відсутністю у боржника відповідного рухомого майна державний виконавець мав право звертати стягнення на належне боржнику нерухоме майно шляхом його реалізації. Таким чином примусова реалізація належного йому на праві власності нерухомого майна можлива та була б правомірною лише за відсутності у нього рухомого майна, на яке можна звернути стягнення.

Позивач зазначав, що електронні торги, які є правочином - договором купівлі-продажу, вчинені всупереч вимогам частини другої статті 18 , частини першої статті 50 Закону України Про виконавче провадження та статті 19 Конституції України, оскільки у Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області відсутнє право здійснювати примусову реалізацію (продаж) спірного майна, з огляду на те, що продаж нерухомого майна за викладених умов був заборонений законом, продавець діяв не у спосіб та не у межах встановлених законодавством повноважень. Зміст цього правочину (зокрема, істотні умови договору купівлі-продажу, право продавця здійснювати продаж нерухомого майна боржника та здійснення продавцем продажу нерухомого майна боржника покупцю) суперечить нормам чинного законодавства, що є правовою підставою для визнання електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203 , 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також в обґрунтування свого позову позивач зазначав, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, державним виконавцем 12 квітня 2012 року винесено постанову про зупинення цього виконавчого провадження у зв'язку із розшуком належних йому транспортних засобів. Згідно з вимогам Закону України Про виконавче провадження , у період дії постанови про зупинення виконавчого провадження від 12 квітня 2012 року, тобто до моменту або скасування цієї постанови з будь-яких причин, або до моменту поновлення виконавчого провадження, державний виконавець не мав права здійснювати будь-які виконавчі дії, крім звернення до суду у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , а також крім вжиття заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. У тому числі державний виконавець не мав права здійснювати примусову реалізацію майна боржника. Згідно з матеріалами виконавчого провадження, на момент проведення 20 березня 2017 року електронних торгів постанова про зупинення виконавчого провадження від 12 квітня 2012 року державним виконавцем не була скасована, тобто була чинною, а також державним виконавцем не виносилась постанова про поновлення виконавчого провадження. Лише 31 березня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, за якою вказане виконавче провадження було поновлено. Отже, Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області не мав права у період із 12 квітня 2012 року до 31 березня 2017 року здійснювати примусову реалізацію належного йому на праві власності нерухомого майна.

Крім цього, в обґрунтування свого позову позивач зазначає, що згідно з правовстановлюючими документами та інформації із Реєстрів прав власності на нерухоме майно, за ним зареєстровано право власності на 81/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами за адресою: АДРЕСА_2. Оскільки він не вчиняв дій, направлених на виділ у натурі частки з об'єкта нерухомого майна, тому продавець Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області мав право здійснювати примусову реалізацію (продаж) лише 81/100 частин вказаної будівлі автомобільної мийки, оскільки саме це майно належало йому на момент його реалізації та могло бути предметом договору купівлі-продажу. Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області передав на примусову реалізацію до ДП Сетам цілу будівлю автомобільної мийки, чим навмисно ввів в оману потенційних покупців щодо предмета договору. Внаслідок цього ОСОБА_6 купив фактично майно, яке не належить йому на праві власності.

Також позивач зазначав, що відповідно до частини шостої статті 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Проте Краматорським МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області звернуто стягнення на належне йому нерухоме майно, вартість якого становила 439146,00 грн, що майже в шість разів перевищує суму боргу за виконавчим провадженням, що є грубим порушенням засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням суду, встановленого вимогами статті 2 Закону України Про виконавче провадження , та як наслідок такого порушення боржник був позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати недійсними електроні торги, проведені 20 березня 2017 року ДП Сетам , визнати недійним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 244039, сформований 20 березня 2017 року ДП Сетам ; акт про проведені електронні торги, складений 30 березня 2017 року; свідоцтво, що видане 08 квітня 2017 державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстроване у реєстрі за № 2-1268, а також стягнути із відповідачів на свою користь судові витрати.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 20 березня 2017 року ДП Сетам із реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв. м зі спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Визнано недійсним та скасовано протокол проведення електронних торгів № 244039, проведених 20 березня 2017 року ДП Сетам із реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв. м зі спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , сформований 20 березня 2017 року ДП Сетам . Визнано недійсним та скасовано акт про проведені електронні торги, проведених 20 березня 2017 року ДП Сетам із реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв. м зі спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, складений 30 березня 2017 року державним виконавцем, заступником начальника заступника Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Третяченком К. Ю та затверджений начальником Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області.Визнано недійсним та скасовано свідоцтво, що видане 08 квітня 2017 року державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 2-1268. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що електроні торги, які є правочином - договором купівлі-продажу, вчиненні всупереч вимогам статей 18, 35, 39, 50 Закону України Про виконавче провадження та статті 19 Конституції України, оскільки державний виконавець був зобов'язаний звернути стягнення виключно на належне боржнику рухоме майно, а виконавчі дії здійсненні у період дії постанови про зупинення виконавчого провадження. Оскільки предметом договору купівлі-продажу спірного майна мало бути 81/100 частини нерухомого майна, а продавцем фактично зазначено предметом договору купівлі-продажу ціле нерухоме майно, тому зміст цього правочину суперечить вимогам ЦК України . Порушення із сторони відповідачів є суттєвими і у сукупності прямо вплинули на результат проведених електронних торгів, оскільки за умови дотримання ними вимог чинного законодавства електронні торги взагалі не були б проведені і майно не було б реалізоване.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_6, Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій областізадоволені. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 серпня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що звернути стягнення на рухоме майно боржника не було можливим, оскільки останній перешкоджав правомірним діям державного виконавця, а транспортні засоби боржника перебували у розшуку, що підтверджується постановою головного державного виконавця ВДВС Краматорського міського управління юстиції від 12 квітня 2012 року. Висновок місцевого суду про те, що Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області мав право здійснювати примусову реалізацію лише 81/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами є помилковим, оскількисудовим рішенням від 16 січня 2015 року у справі № 234/12191/14-ц, 19/100 частини зазначеного майна виділено із спільної часткової власності та визнано окремим об'єктом. Відчуження майна з прилюдних торгів може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, тоді як дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

У грудні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що державний виконавець незаконно здійснював примусову реалізацію нерухомого майна, оскільки у власності позивача перебувало рухоме майно, яке підлягало першочерговій реалізації.Крім того, Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області не мав права здійснювати примусову реалізацію належного позивачу майна, оскільки у період із 12 квітня 2012 року до 31 березня 2017 року діяла постанова про зупинення виконавчого провадження. Предметом договору купівлі-продажу на електронних торгах мало бути лише 81/100 частини нерухомого майна, які належали позивачу, тоді як продавцем фактично зазначено предметом договору купівлі-продажу ціле нерухоме майно, а тому зміст цього правочину суперечить вимогам ЦК України.

У лютому 2018 року від ДП Сетам надійшов відзив на касаційну скаргу, у яких заявник просив відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Заявник зазначає, що дії державного виконавця мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У березні 2018 року від Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій областінадійшов відзив на касаційну скаргу, у яких заявник просив відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанцій. Заявник зазначає, що предметом оскарження у позові є процесуальна дія державного виконавця, яка підлягає розгляду у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України 2004 року. Державним виконавцем здійснено заходи примусового виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження . Боржник протягом тривалого часу умисно не виконував рішення суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України ).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України ).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, щоу провадженні Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2011 року у справі № 2-354/2011 про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості у розмірі 67 714,03 грн.

На підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21 червня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г. І., а також договору купівлі-продажу 19/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами від 15 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою С. С., із 24 лютого 2011 року ОСОБА_4 належать на праві приватної власності 81/100 частини будівлі автомобільної мийки зі спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року у справі № 234/12191/14-ц ОСОБА_10 виділено у натурі в одиницю недобудовану будівлю В готовністю 14 відсотків, сторожку Г , площею 6,7 кв. м, ганки г-г? , навіс Д , огорожу № 1-2, 4-5, замощення 1, що складає 19/100 частини від усіх будівель автомобільної мийки зі спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. Припинено право спільної часткової власності. Визнано право власності за ОСОБА_10 на недобудовану будівлю В готовністю 14 відсотків, сторожку Г , площею 6,7 кв. м, ганки г-г? , навіс Д , огорожу № 1-2, 4-5, замощення 1, що складає 19/100 частини від усіх будівель автомобільної мийки зі спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу 1/2 частини недобудованої будівлі від 26 лютого 2015 року, ОСОБА_10 продав ОСОБА_6 1/2 частини недобудованої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_11 на праві власності належать транспортні засоби: ЗИЛ 130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та Honda Accord , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а також цінне побутове майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, а також за адресою: АДРЕСА_2, зокрема: апарат опалювальний твердопаливний водонагрівальний АОТВ, апарат миючий Karcher HD6/15C (Німеччина), водонагрівальний котел Fagor (Іспанія), телевізор LG, меблевий гарнітур (диван та два крісла), компресор повітряний, телевізор Samsung (Угорщина), телевізор Chivaki , машина пральна автомат Indesit , газовий котел Ariston, газовий напільний котел Slim , апарат миючий Karcher HD5/17C (Німеччина), компресор повітряний, три радіатори (опалювальні конвектори).

03 квітня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Краматорського МУЮ Крюковим М. С. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1, у межах суми боргу.

12 квітня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Краматорського МУЮ Крюковим М. С. зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-354, виданого 15 лютого 2011 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення із ОСОБА_11 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за кредитним договором у розмірі 67 714,03 грн.

Також 12 квітня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Краматорського МУЮ Крюковим М. С. винесена постанова про розшук майна боржника, а саме: транспортних засобів: ЗИЛ 130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та Honda Accord , державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Третяченко К. Ю. від 23 липня 2014 року накладено арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у ПАТ КБ Приватбанк та належать боржнику ОСОБА_11

02 лютого 2016 року державним виконавцем проведені виконавчі дії щодо опису майна боржника, а саме: дивану, насосу водяного, будівлі автомобільної мийки зі спорудами, телевізора, холодильника, котла опалення АОТВ, сейфа металевого, котла газового, лампи паяльної, водяного насосу, компресору, крісла коричневого кольору, комп'ютерного столу, полки для телевізора, світильника. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем майно вилучено та передано на зберігання іншій особі.

22 лютого 2016 року до ВДВС Краматорського МУЮ надано заяву зберігача про неможливість забезпечення збереження майна, оскільки невідомі особи заволоділи приміщенням та здійснюють роботи. За цим фактом зберігачем викликано поліцію, але невідомі особи роботи не припинили, у зв'язку із чим забезпечити належне збереження не є можливим.

Згідно зі звітом про оцінку майна, проведеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13, станом на дату оцінки ринкова вартість будівлі автомобільної мийки зі спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, становить 439 146,00 грн.

20 березня 2017 року ДП Сетам проведені електронні торги з реалізації будівлі автомобільної мийки зі спорудами, загальною площею 196,5 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, за результатами яких складений протокол № 244039.

30 березня 2017 року державним виконавцем Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Третяченком К. Ю. складений акт та постанову про проведення електронних торгів, копії зазначених документів направлені сторонам виконавчого провадження, переможцю торгів та ДП Сетам .

Нормативно-правове обґрунтування

Частиною першою статті 52 Закону України По виконавче провадження (у редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Починаючи із 05 жовтня 2016 року набрав чинність Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016року № 1404-VIII.

Згідно з статтею 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.

З огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватись відповідно до нормативних актів, чинних на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Частинами першою, другою статті 61 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650 , частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України .

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов правильного висновку про те, що електронні торги з реалізації арештованого майна проведені згідно з вимогами Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, а доводи позивача не можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними.

Оскаржуване судове рішення містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам статей 213-215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57?60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо неправомірності звернення стягнення державним виконавцем на нерухоме майно боржника, вчинення державним виконавцем дій у період дії постанови про зупинення виконавчого провадження, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, а позивач такі дії не оскаржував, у зв'язку із чим його доводи щодо порушень, допущених посадовими особами державної виконавчої служби до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 06 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від вказаної правової позиції.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області здійснив примусову реалізацію цілої будівлі автомобільної мийки зі спорудами, тоді як предметом договору купівлі-продажу могла бути лише 81/100 частини цього майна, є необґрунтованими з огляду на таке.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Положеннями статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року у справі № 234/12191/14-ц ОСОБА_10 виділено у натурі та визнано право власності на недобудовану будівлю В готовністю 14 відсотків, сторожку Г , площею 6,7 кв. м, ґанки г-г? , навіс Д , огорожу № 1-2, 4-5, замощення І , що складає 19/100 частини від усіх будівель автомобільної мийки зі спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. Право спільної часткової власності припинене.

ОСОБА_10 зареєстрував право власності на зазначене майно, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 лютого 2015 року.

Отже, 19/100 частини від усіх будівель автомобільної мийки зі спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, є окремим об'єктом нерухомого майна.

Із заявки на реалізацію в ДП Сетам від 16 лютого 2017 року, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що Краматорським МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області передано ДП Сетам на реалізацію шляхом проведення електронних торгів таке майно: будівлі автомобільної мийки зі спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, які складаються із будівлі автомобільної мийки за літерою Б-1, загальною площею 196,5 кв. м, ганків 6-61, огорожі № 3, замощення № 2, та належать на праві власності ОСОБА_11

Таким чином, у заявці на реалізацію в ДП Сетам від 16 лютого 2017 року відсутні об'єкти, які виділені ОСОБА_10 судовим рішенням, у зв'язку із чим необхідно дійти висновку, що Краматорський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області здійснив примусову реалізацію саме 81/100 частини будівель автомобільної мийки зі спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Крім цього, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Відчуження майна на електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до всіх сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі.

Такий правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 12-128гс18.

У цій справі позивачем поданий позов лише до організаторів електронних торгів - ДП Сетам та Краматорського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області, а покупець ОСОБА_6 є третьою стороною у цій справі.

У матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про залучення ОСОБА_6 до участь у справі як співвідповідача у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України 2004 року, тоді як суд із урахуванням принципу диспозитивності не має права самостійно притягати належного відповідача як співвідповідача до участі у справі.

Враховуючи те, що вирішення цієї справи безпосередньо зачіпає інтереси ОСОБА_6, його неучасть у справі як співвідповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються із матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального законодавства та правильно застосовано норми матеріального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції ? без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України .

Керуючись статтями 409 , 410 , 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний В. А. Стрільчук