Рішення

від 19.03.2019 по справі 369/13489/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13489/18

Провадження № 2/369/1462/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Головатюк В.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що з 14 листопада 2016 року по 31 липня 2018 року вона працювала в ТОВ Медакустика на посаді сестри медичної-аудіометриста. Трудову книжку вона отримала 14 серпня 2018 року. Однак, в день звільнення з нею не було проведено повний фінансовий розрахунок. На день звільнення заборгованість по заробітній платі становила 20 285,79 грн. Враховуючи середньомісячний дохід відповідач має виплатити середньомісячний заробіток за весь час затримки в розрахунку, що станом на жовтень 2018 року становить 8 232,95 грн. Також відповідач не виплатив їй компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3007,06 грн. Через неправомірні дії відповідача їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 3000 грн.

На підставі ст.ст. 47, 115-117, 237-1, 233 КЗпП просила суд стягнути з ТОВ Медакустика на її користь невиплачену заробітну плату за період з 01 лютого по 31 липня 2018 року в розмірі 20 285,79 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (серпень-жовтень) в розмірі 8 232,95 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь компенсацію за невикористану щорічну відпустку 2017 року у розмірі 3 007,06 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

При розгляді справи позивачка подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки збільшився період затримки у розрахунку при звільненні, а відповідач зобов'язаний провести виплати за весь період затримки.

На підставі ст.ст. 47, 115-117, 237-1, 233 КЗпП просила суд стягнути з ТОВ Медакустика на її користь невиплачену заробітну плату за період з 01 лютого по 31 липня 2018 року в розмірі 20 285,79 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (серпень-січень) в розмірі 16 244,20 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь компенсацію за невикористану щорічну відпустку 2017 року у розмірі 3 007,06 грн.; стягнути з ТОВ Медакустика на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що відповідачем було виплачено заборгованість по заробітній платі розмірі 20 285,79 грн. та виплатили компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3007,06 грн. Тому позовні вимоги в цій частині вони не підтримують через задоволення їх відповідачем. Разом з тим, ТОВ Медакустика не сплатила середній заробіток за весь час затримки в розмірі 16 244,20 грн. та компенсувати завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ Медакустика проти позову заперечувала. Підтримала поданий відзив. Вказали, що при звільненні ОСОБА_1 не було проведено розрахунок, але заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку було виплачено в розмірі 20 285,79 грн. та 3007,06 грн. відповідно. Позовні вимоги щодо виплати середньомісячного заробітку за весь час затримки та щодо моральної шкоди вважали необґрунтованими та безпідставними. Просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить позовні до висновку, що позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду сестри медичної - аудіометри ста в ТОВ Медакустика .

Відповідно до наказу ТОВ Медакустика №07/18-к від 31 липня 2018 року ОСОБА_1 звільнена за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України з 31 липня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Статтею 110 КЗпП України, яка узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України Про оплату праці , встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. До того ж власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

З розрахункового листка за липень 2018 року ТОВ Медакустика вбачається, що станом на кінець місця липня 2018 року заборгованість по заробітній товариства перед ОСОБА_1 становить 20 285,79 грн.

З пояснень сторін та поданих суду доказів, які були досліджені в судовому засіданні, встановлено, що станом на дату розгляду справи, а саме 19 березня 2019 року, заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку була погашена ТОВ Медакустика та ОСОБА_1 заперечень щодо суми виплати в цій частині немає. Тому позовні вимоги задоволенню в цій частині не підлягають, через задоволення їх відповідачем після подання позову.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, застосуванню підлягають положення ст. 236 КЗпП України, статті 27 Закону України Про оплату праці та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядку).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 23 січня 2012 року та від 16 грудня 2015 року.

Таким чином, зважаючи на те, що позивача було звільнено з 31 липня 2016 року і належні їй суми не були виплачені, суд дійшов висновку про стягнення на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по січень 2019 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року середній заробіток обчислюється з середньомісячної заробітної плати за останні два календарні місяця роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 вказаного вище Порядку передбачено, що нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Суд визначає розмір середнього заробітку виходячи із середньомісячної заробітної плати за останні два календарні місяця роботи із розрахунку, наведеного в довідці №8 від 01 серпня 2018 року в розмірі 16 244,20 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Також позивачу спричинені й моральні страждання, а саме внаслідок звільнення позивач пережив моральні страждання та хвилювання, змушений був витрачати час та кошти на відновлення порушених прав, зазнав змін упорядкованого життєвого ритму. При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує обставини справи та докази в їх сукупності, характер і тривалість страждань, стан здоров'я позивача, тяжкість завданої травми та наслідки. Тому до стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в розмірі 2000 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення частково позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1762грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 244,20 грн. (шістнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 20 коп.), моральну шкоду в розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика на користь держави судовий збір в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Медакустика , адреса: м.Одеса, вул. Ільфа і ПетроваАДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 39394641.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя