Ухвала

від 08.04.2019 по справі 757/18282/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18282/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Науково-дослідного економічного інститут Міністерства розвитку і торгівлі України про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Науково-дослідного економічного інститут Міністерства розвитку і торгівлі України (далі - відповідач) в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку належних при звільненні працівникові сум у встановлені строки в розмірі 7 144, 90 грн.

Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Проте, в порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ст. 2 Закону України Про оплату праці , в структуру заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Як визначено у ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, компенсація середнього заробітку за період затримки розрахунку не входить до структури заробітної плати та є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум.

Таким чином, вимоги про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку мають бути оплачені судовим збором.

Крім того, постановою Верховного суду України від 30.11.2016 року 2016 у справі № 6-1121цс16, визначено, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Також, згідно постанови Великої палати Верховного суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі - 1 921,00 грн.

Отже, позивач повинен подати документ про сплату судового збору в розмірі 768, 40 грн. як за вимогу майнового характеру, на наступні реквізити:

Отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерс.р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Рахунок отримувача: 31210206026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

Роз'яснити позивачам, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Науково-дослідного економічного інститут Міністерства розвитку і торгівлі України про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку,- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачам право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Григоренко