Постанова

від 09.04.2019 по справі 1-608/11

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-608/11

Провадження № 1/307/5/19

П О С Т А Н О В А

09 квітня 2019 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підсудного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.172, ч.ч.1,2 ст. 364 , ч.1 ст. 365, ч.ч.1,2. ст. 366 КК України.

В судовому засіданні головуючий по справі суддя ОСОБА_1 заявив собі самовідвід з тих підстав, що потерпілим по даній кримінальній справі є ОСОБА_6 , який є рідним дядьком його куми ОСОБА_7 .

Прокурор в судовому засіданні проти заяви про самовідвід не заперечував.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти заяви заперечили.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 54 КПК України 1960 року, суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об`єктивності судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

За змістом пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що самовідвід судді ОСОБА_1 гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, а тому приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.

Керуючись п.4 ч.1 ст54, 57 КПК України (в редакції 1961 року), суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 від розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172, ч.ч.1, 2 ст. 364 , ч. 1 ст. 365, ч.ч.1,2. ст. 366 КК України - задовольнити.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 172, ч.ч.1,2 ст. 364, ч.1 ст.365, ч.ч.1,2. ст.366 КК України передати в канцелярію суду для передачі на розгляд іншому судді в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1