Постанова

від 03.04.2019 по справі 924/109/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 924/109/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (правонаступником якого є Старосинявська селищна рада Старосинявської об'єднаної територіальної громади Хмельницької області)

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18, (суддя О.Є. Танасюк)

час та місце ухвалення: 17 травня 2018 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 17:21 год; повний текст рішення складено 25 травня 2018 року

за позовом Фермерського господарства "Калина"

до Старосинявської селищної ради Старосинявської об'єднаної територіальної громади Хмельницької області

про визнання укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року між ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та фермерським господарством "Калина", зареєстрованого в Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 040776100166, на такий самий строк і на тих самих умовах; визнання укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року між ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та фермерським господарством "Калина", зареєстрованого в Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП "ЦДЗК" за № 040776100167, на такий самий строк і на тих самих умовах

за участю представників сторін:

від Позивача - ОСОБА_2; ОСОБА_3;

від Відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Калина (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (надалі - Відповідач) про:

визнання укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачем, зареєстрованого в Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП "ЦДЗК" за №040776100166, на такий самий строк, а саме до 14 серпня 2027 року, і на тих самих умовах, в такій редакції:

пункт 1. Поновити строком на 10 років договір оренди землі від 14 серпня 2017 року, укладеного між Позивачем та Старосинявською районною державною адміністрацією, зареєстрованого 14 серпня 2017 року в Старосинявському районному відділенні філії ДП ЦДЗК за № 040776100166, площею 4,3018 ОСОБА_4 (кадастровий номер 6824480500:04:002:0003) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Пункт 3. Інші умови договору оренди землі від 14 серпня 2017 року залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання .

визнання укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачем, зареєстрованого в Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП "ЦДЗК" за №040776100167, на такий самий строк, а саме до 14 серпня 2027 року, і на тих самих умовах, в такій редакції:

пункт 1. Поновити строком на 10 років договір оренди землі від 14 серпня 2017 року, укладеного між Позивачем та Старосинявською районною державною адміністрацією, зареєстрованого 14 серпня 2017 року в Старосинявському районному відділенні філії ДП ЦДЗК за № 040776100167, площею 20,0973 ОСОБА_4 (кадастровий номер 6824480500:04:002:0002) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пункт 3. Інші умови договору оренди землі від 14 серпня 2017 року залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до закінчення строку дії договорів оренди Позивач звернувся до Відповідача з листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди землі на новий строк та на тих самих умовах з проектами додаткових угод до даних договорів. При цьому попередньо Позивачем замовлено у ТОВ ЕКФ ОСОБА_5 справа технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що орендуються. Однак, як вказує Позивач, така документація не була виготовлена у зв'язку з відсутністю нормативно-методичного регулювання оцінки земель. Позивач зазначає, що затвердження наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №262 від 23 травня 2017 року Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (набув чинності 23 червня 2017 року) технічну документацію ТОВ ЕКФ ОСОБА_5 справа було розроблено та Позивачем подано на експертизу до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про що є позитивний висновок від 4 серпня 2017 року.

Крім того, Позивач вказує, що листом від 11 серпня 2017 року Позивачем було повідомлено Відповідача про знаходження висновку експертизи на затвердженні районної ради. Проте, 7 вересня 2017 року Позивачем отримано листа Відповідача від 14 серпня 2017 року про заперечення щодо поновлення договорів оренди у зв'язку з неподанням витягів з технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.

Позивач стверджує, що обставини викладені в листі-повідомленні не відповідають дійсності, оскільки витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок був долучений до листів-повідомлень Позивача, що підтверджується переліком прийнятих Відповідачем документів.

Звертає увагу, що Позивач продовжує користуватися земельними ділянками та сплачувати орендну плату.

За таких обставин Позивач вважає, що відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі ним вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо продовження дії договорів оренди землі.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18 позов було задоволено повністю.

Визнано укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачем, зареєстрованого в Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП "ЦДЗК" за №040776100166, на такий самий строк, і на тих самих умовах, в такій редакції:

Відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі за взаємною згодою сторін, вирішили:

1. Поновити строком на 10 років договір оренди землі від 14 серпня 2007 року, укладений між Позивачем та Старосинявською райдержадміністрацією, зареєстрованого 14 серпня 2007 року в Старосинявському районному відділенні філії ДП ЦДЗК за № 040776100166, площею 4,3018 ОСОБА_4 (кадастровий номер 6824480500:04:002:0003) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

2. Інші умови договору оренди землі залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами.

"Відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі за взаємною згодою сторін, вирішили:

1. Поновити строком на 10 років договір оренди землі від 14 серпня 2007 року, укладений між Позивачем та Старосинявською райдержадміністрацією, зареєстрованого 14 серпня 2007 року в Старосинявському районному відділенні філії ДП ЦДЗК за № 040776100167, площею 20,0973 ОСОБА_4 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Старосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

2. Інші умови договору оренди землі залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами".

Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача судовий збір в розмірі 3 524 грн (том 2, а.с. 6-11).

При ухвалені вказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач належним чином виконував свої обов'язки за договорами оренди, до закінчення строку дії договорів Позивач повідомив Відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів на новий строк. Також, Позивачем до листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди та Позивач продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою. При цьому, суд першої інстанції зазначив в своєму судовому рішенні, що заперечення Відповідача про поновлення договорів оренди є безпідставним та необґрунтованим, договори оренди від 14 серпня 2007 року є продовженими в силу частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та той самий строк і на тих самих умовах.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 22-27), в якій просив відстрочити сплату судового збору та рішення Господарського суду Хмельницької області, скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне. Відповідачем було розглянуто клопотання Позивача про поновлення договорів оренди, за результатами такого розгляду направлено відповідь (від 14 серпня 2017 року вих. № 19-22-0.62-7801/2-17) про те, що у поданих Позивачем документах відсутні ОСОБА_5 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює визначити розмір орендної плати за користування земельними ділянками. Окрім того апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що Відповідач виходив з того, що статтею 18 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. При цьому апелянт наголошує, що відповідно до статті 288.5.2 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Крім того апелянт вказує, що з часу укладення договору оренди землі Позивачем не проводилося нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок та не додало до листа-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок оригіналів витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, саме тому Позивачу було відмовлено у поновлення договорів оренди. Зазначає, що Позивач не оскаржував відмову Відповідача від 14 серпня 2017 року № 19-22-0.62-7801/2-17 у поновленні договору оренди землі.

Також апелянт стверджує, що у Позивача відсутні агрохімічні паспорта земельних ділянок з кадастровими номерами 6824480500:04:002:0002 та № 6824480500:04:002:0003, що в свою чергу унеможливлює здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів та їх якісними характеристиками, що підтверджує належне виконання обов'язків за умовами договору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року та призначено розгляд скарги на 17 липня 2018 року об 10 год 30 хв. (том 2, а.с. 39).

10 липня 2018 року від представника Відповідача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі (том 2, а.с. 57-58). Вказане клопотання обгрунтоване неможливістю розгляду даної справи до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання формування єдності судової практики та усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 липня 2018 року було зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18 до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду питання формування єдності судової практики та усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17 (том 2, а.с. 75-76).

Дана справа розглядалася Рівненським апеляційним господарським судом, водночас, надалі переглядається створеним відповідно до Указу Президента України № 454/2017 від 29 грудня 2017 року Північно-західним апеляційним господарським судом в апеляційному окрузі (що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області) з місцезнаходженням у місті Рівному.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/109/18 у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2018 року було прийнято справу № 924/109/18 до провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року та зобов'язано Позивача і Відповідача надати суду інформацію (у разі наявності постанови касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) щодо стану розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду питання формування єдності судової практики та усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 920/739/17.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року було поновлено провадження по даній справі. Запропоновано сторонам по справі в строк протягом 3 днів надати письмові пояснення з приводу вимог позовної заяви та заперечень на неї з врахуванням правової позиції, висвітленої в постанові Верховного Суду в справі № 920/739/17 (том 1, а.с. 90).

На виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року Відповідачем були подані пояснення, в котрих зазначено, що Відповідачем на адресу Позивача було вчасно, без порушення місячного строку надано повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки, а тому у Позивача не було законних підстав, розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі (том 2, а.с. 93).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 року справу № 924/109/18 призначено до розгляду на 6 березня 2019 року на 14 год 30 хв. (том 2, а.с. 99).

21 лютого 2019 року через електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського Відповідачем було подано клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції (том 2, а.с. 101).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2019 року в справі № 924/109/18 клопотання Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено. Призначено розгляд справи в режимі відеоконференції 6 березня 2019 року об 14:30 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 березня 2019 року в справі № 924/109/18 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про заміну сторони її правонаступником було задоволено. Здійснено процесуальне правонаступництво у справі та замінено Відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області його правонаступником Старосинявською селищною радою Старосинявської обєднаної територіальної громади Хмельницької області. Відкладено розгляд апеляційної скарги на 3 квітня 2019 року об 16 год 00 хв..

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу Відповідача, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання від 3 квітня 2019 року представник Відповідача та Старисинявської селищної ради Старосинявської об'єднаної територіальної громади не з'явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 6 березня 2019 року явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Відповідача та Старисинявської селищної ради Старосинявської об'єднаної територіальної громади, за наявними в матеріалах справи доказами, тим більше з огляду на закінчення стоку розгляду апеляційної скарги та зважаючи на те, що в матеріалах справи є апеляційна скарга Відповідача в котрій висвітлена його позиція з приводу винесеного судового рішення.

В судовому засіданні від 3 квітня 2019 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник Позивача заперечила проти доводів, наведених в апеляційній скарзі Відповідача, зазначив, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення не було порушено норми матеріального та процесуального права. Пояснив, що Позивач належним чином користується орендованими земельними ділянками, сплачує земельний податок, вчасно звернуся до Відповідача із письмовим повідомленням та долученою додатковою угодою про поновлення договорів оернди земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Відповідача слід задоволити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18 скасувати, прийнявши нове рішення, котрим відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2007 року між Старосинявською районною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Відповідачем було укладено договір оренди землі (надалі - Договір № 1; том 1, а.с. 9-12).

За умовами пункту 1 Договору № 1: Орендодавець надає, а Відповідач приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3018 га (рілля 4,3018 га), що знаходиться на землях Адампільської сільської ради.

Згідно з пунктом 5 Договору № 1, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 56625,28 грн.

Пунктом 9 Договору № 1, передбачено, що орендна плата вноситься Відповідачем у розмірі 80 грн за 1га загальною сумою 344,14 грн, щомісячно 28,67 грн.

Відповідно до пункту 8 Договору № 1: Договір № 1 укладено на 10 років; після закінчення строку Договору № 1 Відповідач має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі Відповідач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 34 Договору № 1, дія Договору № 1 припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Відповідачем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи Відповідача. Дія Договору № 1 припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 21 Договору № 1 визначено, що після припинення дії Договору № 1 Позивач повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В пункті 40 Договору № 1 передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 1 підписаний представниками сторін та зареєстрований у Старосинявському районному відділі регіональної філії ДП ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 серпня 2007 року за №040776100166.

Земельна ділянка площею 4,3018 га передана Орендодавцем Позивачу за актом приймання-передачі від 14 серпня 2007 року (том 1, а.с. 13).

Окрім того, 14 серпня 2007 року між Старосинявською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Позивачем укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надав, а Позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 20,0973 га (рілля 20,0973 га), що знаходиться на землях Адампільської сільської ради (надалі - Договір № 2; том 1, а.с. 15-18).

Згідно з пунктом 5 Договору № 2, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 264543 грн 98 коп..

Пунктом 9 Договору № 2, передбачено, що орендна плата вноситься Позивачем у розмірі 80 грн за 1га загальною сумою 1607 грн 78 коп, щомісячно 133 грн 98 коп.

Відповідно до пункту 8 Договору № 2: Договір № 2 укладено на 10 років; після закінчення строку Договору № 2 Позивач має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі Позивач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору № 2 повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 34 Договору № 2, дія Договору № 2 припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Позивачем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи Позивача. Дія Договору № 2 припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 21 Договору № 2, визначено, що після припинення дії Договору № 2 Позивач повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В пункті 40 Договору № 2, передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Земельна ділянка площею 20,0973 га передана Орендодавцем Позивачу за актом приймання-передачі від 14 серпня 2007 року (том 1, а.с. 19).

У лютому 2017 року Позивач звернувся до Відповідача із заявами про надання ОСОБА_5 з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, на які Відповідачем надано відповіді від 17 лютого 2017 року та 24 лютого 2017 року про те, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок площею 20,0973 га та 4,3018 га, переданих в оренду Позивача, розташованих за межами населеного пункту, затверджується районними радами. Повідомлено, що така документація до управління не надходила, тому витяги видати не є можливим (том 1, а.с. 174-175).

15 лютого 2017 року між Позивачем та ТОВ ОСОБА_5 справа підписано договір №06-02/17-Н про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, згідно якого Позивач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по проведенню нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих на території Адампільської сільської ради, площею 4,3018га та 20,0973га, термін виконання договору 180 календарних днів з моменту підписання договору.

Листом від 16 травня 2017 року №1-05/17 ТОВ ОСОБА_5 справа було повідомлено Позивача, що постановою Кабінету Міністрів України №831 від 16 листопада 2016 року затверджено нову Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (вступила в дію через три місяці з моменту опублікування). Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України скасовано Наказ Державного комітету по земельних ресурсах №18/15/21/11 від 27 січня 2006 року про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Позивачу було вказано, що проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення до моменту затвердження нового порядку є неможливим.

На замовлення Позивача ТОВ ОСОБА_5 права була виготовлена технічна документації з нормативної грошової оцінки землі, яка пройшла державну експертизу згідно Висновку державної експертизи земельної документації від 4 серпня 2017 року №1015, затвердженого ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 4 серпня 2017 року (том 1, а.с. 24).

Згідно з Висновком технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 6 липня 2017 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 20,0973га становить 819575 грн 10 коп., нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 4,3018га становить 184 552 грн 30 коп..

Рішенням Старосинявської районної ради від 7 вересня 2017 року №03-20/2017 було затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що надані в оренду Позивачу (том 1, а.с. 29).

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача з листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,3018 га та 20,0973га, оскільки строк дії Договорів 1 та 2 закінчився 14 серпня 2017 року (том 1, а.с. 21-22).

До даних листів-повідомлень в Додатках було зазначено наступні документи: копії існуючих договорів оренди земельної ділянки, з усіма додатками; проекти додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та наступні додатки; оригінали витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та витяги з ДЗК про земельну ділянку.

11 серпня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача з листом повідомленням про те, що до своїх листів від 13 липня 2017 року ним не було долучено технічну документацію, оскільки виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, яка пройшла державну експертизу, знаходиться на затвердженні Старосинявської районної ради, після чого її буде надано для визначення розміру орендної плати для Відповідача (том 1, а.с. 23).

Водночас, як вбачається зі змісту листа-повідомлення від 14 серпня 2017 року №19-22-0.62-7801/2-17 Відповідач заперечував проти поновлення договорів оренди від 14 серпня 2007 року на новий строк, оскільки у поданих Позивачем документах були відсутні ОСОБА_5 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, у зв'язку з чим неможливо визначити розмір орендної плати за користування земельними ділянками (том 1,а.с. 28).

Довідкою за підписом листоноші зазначено, що рекомендовані листи на адресу Позивача за серпень-вересень місяці 2017 року отримані 16 серпня 2017 року № 6991 та 6 вересня 2017 року № 0650, більш листів не надходило (том 1, а.с. 229).

Заяви свідків, засвідченими нотаріально зазначено, що ОСОБА_5 підтверджує, що ОСОБА_4 рекомендованих, цінних та інших листів, адресованих Позивачу жодного разу не передавалося та про їх існування взагалі не відомо (том 1, а.с. 230).

ОСОБА_4 в заяві свідка, засвідченої нотаріально, вказала про те, що їй було передано рекомендовані листи № 6991 від 16 серпня 2017 року та № 0650 від 6 вересня 2017 року для подальшого вручення керівництву Позивача.

Однак, вона цього не зробила так як вказані листи спочатку тривалий час зберігала у себе, а потім зіпсувала та знищила (том 1, а.с. 231).

4 вересня 2017 року Відповідачем було надіслано Позивачу лист-відповідь про те, що він заперечує проти поновлення договорів оренди від 14 серпня 2007 року на новий строк, оскільки термін дії Договорів № 1 та № 2 закінчився 14 серпня 2017 року та повідомив Позивача, що після проведення передбаченої Законом України Про охорону земель та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №536 від 11 жовтня 2011 року агрохімічної паспортизації земель ОСОБА_1 управлінням будуть проведені земельні торги щодо продажу прав оренди на ці земельні ділянки (том 1, а.с. 139).

Зазначений лист направлений Позивачу рекомендованою кореспонденцією 5 вересня 2017 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення Укрпошти від 5 вересня 2017 року, та вручений 7 вересня 2017 року, згідно з інформацією сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення (том 1, а.с 141 - 142).

Водночас суд констатує, що в матеріали справи надані агрохімічні паспорти поля на земельні ділянки №2453 (площа 20,0973га) та №2454 (площа 4,3018га; том 1, а.с. 126-127).

Окрім того, колегія суддів констатує, що Позивачем до позовної заяви було додано додаткові угоди про поновлення договорів оренди землі від 14 серпня 2007 року, які Позивач просить визнати укладеними (том 1, а.с. 14, 20).

Позивач зважаючи на порушення свого законного права на поновлення Договору № 1 та Договору № 2, в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку, звернувся до суду з метою захисту порушеного, на його думку права, щодо оновлення договорів оренди з позовом про визнання укладеною з дня набрання чинності рішенням суду додаткової угоди про поновлення Договорів оренди.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак, Позивачем вірно обрано спосіб захисту, порушеного на його думку права, щодо поновлення Договору № 1 та Договору № 2 оренди.

Водночас, частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Статтею 79 Земельного кодексу України, визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

При цьому, частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25 лютого 2015 року в справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц.

Отже, колегія суддів констатує, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Із системного аналізу вищезазначених норм діючого законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що стаття 33 Закону України Про оренду землі передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору оренди землі, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору.

Розглядаючи позовні вимоги Позивача саме в правовому полі діючих норм Закону України Про оренду землі , зокрема, статті 33, зважаючи на докази, долучені до матеріалів справи як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Як уже було встановлено вище в даному судовому рішенні, 14 серпня 2007 року між Старосинявською райдержадміністрацією та Позивачем були укладені два Договори оренди земельних ділянок, згідно яких Позивачу передано в оренду земельні ділянки, розташовані на території Адампільської сільської ради, площею 4,3018га та 20,0973га.

Відповідно до пункту 8 Договору № 1 та Договору № 2, термін їх дії становить 10 років, тобто до 14 серпня 2017 року. Також передбачено, що після закінчення строку Договорів № 1 та № 2 Позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Позивач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору № 1 та Договору № 2 повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

При цьому, колегія суддів констатує, що з матеріалів справи вбачається, що за місяць до закінчення строку дії Договору № 1 та Договору № 2 оренди, а саме, 13 липня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача з листами-повідомленнями поновити дію Договору № 1 та Договору № 2 площею 4,3018 га та 20,0973 га., в додатках до яких зазначено: копії договорів оренди земельної ділянки, проекти додаткової угоди до договору, оригінали витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та витяги з ДЗК про земельну ділянку (том 1, а.с. 21-22).

Зазначений лист-повідомлення був отриманий Відповідачем 14 липня 2017 року , що підтверджується штриховим ідентифікатором Відповідача в правому нижньому куті листа повідомлення (том 1, а.с. 21-22).

Тобто, останнім днем для дачі відповіді Відповідачем на вищевказане звернення Позивача є 14 серпня 2017 року (із урахуванням вихідних днів).

Окрім того, листом від 11 серпня 2017 року Позивач додатково повідомив Відповідача , що виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, яка пройшла державну експертизу, знаходиться на затвердженні Старосинявської районної ради, після чого її буде надано для визначення розміру орендної плати (том 1, а.с. 23).

Зважаючи на характер обраної Позивачем поведінки, саме в період дії Договору № 1 та Договору № 2, щодо надіслання додаткової угоди та повідомлення про бажання поновити договори оренди до закінчення строку дії Договорів, колегія суддів констатує, що в силу дії статті 33 Закону України Про оренду землі між сторонами виникли відносини щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (котрі не пов'язані за своїх змістом та характером регулювання із частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Поряд з тим, як слідує з листа-повідомлення від 14 серпня 2017 року №19-22-0.62-7801/2-17 Відповідач заперечив проти поновлення Договору № 1 та Договору № 2 на новий строк.

Також Відповідач у своєму листі-повідомленні зазначив, що оскільки у поданих Позивачем документах були відсутні ОСОБА_5 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, то у зв'язку з чим неможливо визначити розмір орендної плати за користування земельними ділянками.

Зазначений лист прийнятий до відправлення відділенням Укрпошти 14 серпня 2017 року, що підтверджується фіскальним чеком від 14 серпня 2017 роком та переданий до відділення зв'язку адресата 16 серпня 2017 року, згідно з інформацією сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення. При цьому, на сайті Укрпошти відсутня інформація про вручення вказаного листа адресатом (том 1, а.с. 148-149 ).

З даного вбачається, що відповідь надана Відповідачем в строк, визначений Законом.

Відтак, зважаючи на усі такі дії, вчинені Відповідачем, судова колегія приходить до висновку, що Відповідачем послідовно були вчинені усі необхідні для висловлення своєї позиції дії, аж до відправлення письмової кореспонденції в котрій була зафіксовано його позиція, що кваліфікується як належна поведінка Відповідача щодо доведення до відома Позивача його позиції стосовно поновлення дії договорів оренди землі.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що даним листом-повідомленням Відповідач засвідчив факт своєї відмови від продовження дії двох Договорів, надавши дану відповідь без порушення строку, визначеного Законом.

При цьому, зважаючи на докази, долучені Відповідачем до матеріалів справи, в підтвердження своєї позиції щодо завчасного повідомлення Позивача про відмову від продовження Договору № 1 та Договору № 2, в розрізі заперечень Позивача щодо отримання такого листа, судова колегія вважає підставною та обгрунтованою позицію Відповідача щодо вчасного повідомлення Відповідачем Позивача про прийняте ним рішення, а саме через місця (14 серпня 2017 року) з дати отримання ним повідомлення Позивача про бажання поновити договір оренди (14 липня 2017 року).

Окрім того, належними доказами (фіскальним чеком, відстеженням руху поштової кореспонденції із сайту Укрпошта) Відповідач підтвердив факт належного виконання свого обов'язку щодо своєчасного розгляду (протягом місяця з дати отримання) та повідомлення Позивача про прийняте ним рішення.

При цьому колегія апеляційного господарського суду констатує, що останнім днем для дачі відповіді Відповідачем було саму 14 серпня 2017 року, адже 12 та 13 серпня 2017 року були вихідними днями.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться нотаріально засвідченні письмові заяви свідків, зокрема, ОСОБА_6, з котрої вбачається, що дані листи дійшли до адресата та перебували у відділенні Укрпошти в смт. Стара Синява для подальшого їх вручення Позивачу, однак, як зазначено зі слів свідка не були йому вручені оскільки тривалий час зберігалися у ОСОБА_4, а потім були випадково зіпсовані та знищені нею (том 1, а.с. 229-231).

Відтак, заперечення Позивача щодо неотримання ним вищезазначеної кореспонденції від Відповідача стосовно заперечення у поновленні дії договорів оренди землі спростовуються усім вищевстановленим колегією суддів в даному судовому рішенні.

Водночас, зважаючи на доводи Позивача стосовного того, що для визначення розміру орендної плати проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок, однак, чинним законодавством не передбачено, що здійснення такої нормативної грошової оцінки є обов'язком саме орендаря і це будь-яким чином впливає на вирішення питання щодо поновлення чи не поновлення договору оренди земельної ділянки, то судова колегія погоджується з таким твердженням апелянта.

Водночас, зважаючи на те, що Відповідач скористався своїм законним правом, котре виразилося у відмові в поновленні договорів оренди земельної ділянки, що знайшло своє відображення у рекомендованих листах за № 6991 від 14 серпня 2017 року та № 0650 від 14 вересня 2017 року, котрі належним чином були скеровані Відповідачем до відділів зв'язку для отримання їх Позивачем, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Позивача про визнання договорів оренди землі поновленими, то колегія суддів не досліджує обставини щодо проведення нормативно грошової оцінки Позивачем з огляду на те що дані обставини не вливають на встановлення істини фактичних обставин у даній справі та вирішенні спору по суті в межах заявлених позовних вимог, та та предмету спору.

Підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи усе вищевстановлене в даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський дійшов висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог Позивача про визнання договорів оренди землі поновленими.

Разом з тим, суд скасовує рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд апеляційної скарги та касаційної скарги суд покладає на Позивача.

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (правонаступником якого є Старосинявської селищної ради Старосинявської об'єднаної територіальної громади Хмельницької області) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 травня 2018 року в справі № 924/109/18 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, котрим повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Калина" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Заводська, 6, код ЄДРПОУ 31424846) на користь Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) 5 286 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в суді.

5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Справу № 924/109/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 8 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.