Ухвала

від 04.04.2019 по справі 902/93/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження

"04" квітня 2019 р. Cправа № 902/93/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.

представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Зеленька В.В., Зінченка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення експертизи у справі

за позовом: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 629 799 грн 50 коп.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799 грн 50 коп.

Ухвалою суду від 11.02.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/93/19 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2019 р.

04.03.2019 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 4319/1 від 04.03.2019 р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 в повному обсязі.

05.03.2019 р. представником позивача до суду подано клопотання б/н від 05.03.2019 р. про витребування у відповідача доказів, які підтверджують належність йому вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі будинку побуту "Ювілейний" (літ. А) загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20, 22, 23), що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58, а саме належним чином засвідченої копії свідоцтва про право власності від 20.04.2004 р. реєстраційний № 900.

Відповідно до ухвали суду від 05.03.2019 р., яку занесено до протоколу судового засідання від цієї ж дати, задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказів та відкладено розгляд справи до 21.03.2019 р.

15.03.2019 р. представником позивача до суду подано відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" б/н від 15.03.2019 р.

20.03.2019 р. до суду надійшло клопотання вих. № 02.1-34/2540/19 від 20.03.2019 р. позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

21.03.2019 р. представником відповідача до суду подано супровідний лист б/н від 21.03.2019 р., яким долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право власності на приміщення хімчистки.

За результатами судового засідання 21.03.2019 р. відкладено розгляд справи до 04.04.2019 р., про що постановлено ухвалу, яку зафіксовано у протоколі судового засідання.

Крім того, 21.03.2019 р. на адресу суду надійшла заява позивача б/н від 21.03.2019 р. (вх. № 02.1-50/28/19 від 21.03.2019 р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" у задоволенні якої ухвалою суду від 22.03.2019 р. відмовлено повністю.

26.03.2019 р. до суду від ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" надійшло заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву.

04.04.2019 р. представником відповідача до суду подано заяву б/н від 04.04.2019 р. (вх. № 02-1-34/3019/19 від 04.04.2019 р.), в якій останній просить суд призначаючи експертизу поставити на розгляд експерта наступні питання: яка вартість чистих активів ТОВ ВКП "Світоч-А" станом на 01.11.2018 р.?; який грошовий розмір частки майна з урахуванням вартості чистих активів ТОВ ВКП "Світоч-А", що належить до сплати ОСОБА_4 у зв'язку з його виходом з товариства?

Розгляд справи здійснювався з фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача раніше подане до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи підтримав, висловивши заперечення щодо включення до переліку питань, які слід поставити на розгляд експерту, питання щодо визначення вартості чистих активів товариства.

Представники відповідача не висловили заперечень щодо проведення судової експертизи у справі, однак просили включити на розгляд експерта питання, які вказані у заяві б/н від 04.04.2019 р.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право , без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із ч.ч. 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення" зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами , які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість , або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів ; 3) показаннями свідків.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

У рішенні Європейського суду з прав людини зазначено у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява N 61679/00), зазначено, що експертиза , призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

Предметом позову у даній справі є стягнення вартості частини майна при виході учасника з товариства, що пропорційна його частці у статутному капіталі.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач зазначає, що після виключення гр. ОСОБА_4 на підстави його заяви про вихід з товариства зі складу учасників ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", останньому перераховано в якості частини майна в товаристві, пропорційної часті у статутному капіталі грошові кошти в сумі 19 655 грн 68 коп.

Однак, вказана сума, на думку позивача, не відповідає встановленому законодавством розміру та її розмір не узгоджується із вартістю нерухомого майна належного відповідачу, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку становить 2 519 198 грн 00 коп.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799 грн 50 коп.

В свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач вважає необґрунтованим та безпідставним висновок позивача про те, що вартість частини майна належна йому до сплати повинна визначатись виключно із дійсної (ринкової вартості) об'єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна та без урахування іншого майна товариства.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з частиною третьою статті 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства , а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 925/1165/14.

Таким чином, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.

У п. 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 02.10.2003 р., в якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості. Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ на дату виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Виходячи з наявності спору між сторонами щодо вартості майна, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи з метою визначення дійсної (ринкової) вартості усього майна ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" станом на момент виходу позивача із складу учасників товариства (станом на 01.11.2017 р.) та вартості майна ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", що належить до виплати ОСОБА_4 пропорційно розміру його частки у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначаючи судову експертизу суд при визначені остаточного кола питань, які мають бути поставлені експерту судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у поставові від 24.04.2018 р. у справі № 925/1165/14 з урахуванням чого питання наведенні відповідачем у заяві б/н від 04.04.2019 р. не взято до уваги.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про судову експертизу" визначено обов'язки судового експерта, серед яких, незалежно від виду судочинства, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.

У п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. роз'яснено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Додатком 1 до Інструкції від 08.10.1998 р. № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" визначено перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно якого м. Київ, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області обслуговуються Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно . У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставленого на вирішення експертизи питання (питань). У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу (ст. 106 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про призначення у справі комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 15 ЗУ "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

З огляду на те, що ОСОБА_4 є заінтересованою особою у проведенні експертизи, а також те, що у поданому до суду клопотанні про призначення експертизи останній просить суд покласти оплату експертизи на нього, витрати за проведення судової експертизи слід покласти на позивача. При цьому суд відзначає, що після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Згідно зі ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України - на час проведення експертизи.

Враховуючи наведене, провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 100 п. 2 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання представника позивача про призначення судової експертизи задовольнити. Призначити у справі № 902/93/19 комплексну судову економічну та будівельно-оціночну експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

3. На розгляд судової експертизи поставити наступні питання:

- яка дійсна (ринкова) вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, ідентифікаційний код - 13321102), (в тому числі вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі будинку побуту "Ювілейний" (літ. А) загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20, 22, 23), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58), які належать відповідачу на праві приватної власності (інших основних засобів, нематеріальних активів, майна невиробничого призначення, оборотних активів тощо) з урахуванням майнових зобов'язань товариства станом на 01.11.2017 р.?

- яка вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, ідентифікаційний код - 13321102), що належить до виплати ОСОБА_4 пропорційно розміру його частки (25 % статутного капіталу) у зв'язку з його виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" станом на 01.11.2017 р.?

Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової експертизи.

4. Зобов'язати сторін у справі № 902/93/19 забезпечити експертам Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз безперешкодний доступ до майна, що підлягає дослідженню.

5. Зобов'язати сторони надати експертам оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи.

6. Витрати на проведення судової експертизи покласти на позивача (ОСОБА_4) та зобов'язати його здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

7. Доручити керівнику Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

8. Дозволити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у разі необхідності залучити для проведення у справі № 902/93/19 судової експертизи фахівців з відповідних галузей знань (у разі залучення таких фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо).

9. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

10. Зобов'язати експертів на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 902/93/19 до Господарського суду Вінницької області.

11. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.

12. Звернути увагу сторін на приписи ч. 3 ст. 42, ст. 135 ГПК України, згідно із якими суд у випадку невиконання учасником справи його обов'язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

13. Провадження у справі № 902/93/19 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

14. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

15. За приписами п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

17. Примірник ухвали надіслати сторонам та Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21007) рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення (останньому) з матеріалами господарської справи № 902/93/19.

Дата складання повного тексту ухвали 09.04.2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - АДРЕСА_1; представнику позивача - ОСОБА_6 - АДРЕСА_2;

4 - відповідачу - вул. 50-річчя Перемоги-проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009;

5 - Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21007.