Рішення

від 27.03.2019 по справі 908/2502/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/144/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 Справа № 908/2502/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Селянського (фермерського) господарства «Аріель» (70025, Запорізька область, Вільнянський район, село Широке, вул. Садова, буд. 27, код ЄДРПОУ 24519037)

До відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.05.2008 р.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № ордер ЗП №001096 від 07.03.2018 р., адвокат, договір про надання правової (правничої) допомоги №07/03 від 07.03.2018 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №854 від 28.02.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2В, довіреність № -8-0.62-2/62-19 від 02.01.2019 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.11.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «Аріель» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2502/18 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/144/18. Підготовче засідання призначено на 20.12.2018 р. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Ухвалою від 20.12.2018р. підготовче засідання відкладено на 23.01.2019 р. Ухвалою суду від 23.01.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 24.02.2019 р. та відкладено підготовче засідання на 07.02.2019 р.

Ухвалою суду від 07.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.02.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 25.02.2019 р. оголошено перерву до 20.03.2019 р. та в судовому засіданні 20.03.2019 р. судом було оголошено перерву до 27.03.2019 р.

У судовому засіданні 27.03.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові засідання у цій справі відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК України здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 28.05.2008р. між СФГ «Аріель» та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля із земель запасу) площею 4,9932 га кадастровий номер 2321583000:02:001:0167, яка розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами несених пунктів передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції було передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області. З метою продовження строку дії договору, позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням від 15.03.2018 р., додавши проект додаткової угоди. У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу лист від 19.04.2018 р., в якому повідомив про те, що згідно положень Стратегії розмір орендної плати за земельну ділянку при поновленні договору повинен бути встановлений у розмірі не нижче 8% від її нормативної грошової оцінки. Також, відповідач відмовляється від укладення додаткової угоди щодо поновлення договору. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 319, 626, 638, 764, 777, 792, Цивільного кодексу України, ст. 3, 79, 118, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 18, 20, 33 Закону України «Про оренду землі» п. 1.1 ст. 1, п.п. 4.2, 4.4 ст. 4, п. 5.2 ст. 5, п. 7.3. ст. 7, підпункт 10.1.1 п. 110.1 ст. 10, п. 10.2 ст. 10, п. 12.3 ст. 12, підпункт 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 265, 271, 277, п. 284.1 ст. 284, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, позивач просить суд поновити термін дії договору оренди землі від 28.05.2008 р. зареєстрованого 03.07.2008 р. у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040826000002 на десять років; визнати поновленим договір оренди землі від 28.05.2008 р. зареєстрованого 03.07.2008 р. у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040826000002 на десять років шляхом укладення додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві від 22.01.2019 р. на позовну заяву, пояснивши, що 28.05.2008 р. між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством «Аріель» укладено договір оренди землі, який зареєстрований 03.07.2008 р. за №040826000002. Відповідно до Розділу 8 зазначеного договору, його укладено на 10 років. 23.03.2018 р. на адресу Головного управління надійшов лист від 15.03.2018 р. б/н (вх. № 2003/0/1-18 від 23.03.2018 р.) про поновлення договору оренди землі. 19.04.2018 р. Головне управління у строк, який встановлений ст. 33 Закону України Про оренду землі листом № 27-8-0.6-3319/2-18 надало відповідь С(Ф)Г Аріель , повідомивши про заперечення у поновлені договору оренди землі. Також, зазначив, що орендарем не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. Зокрема, необхідність проведення відповідних заходів передбачено Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536. Крім того, листом Держгеокадастру від 05.07.2017 р. № 22-28-0.13-10489/2-1 територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано при поновленні (переукладанні) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, встановлювати максимальну відсоткову ставку орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. Згідно листа від 31.08.2018 р. б/н орендарем було запропоновано залишити без змін розмір орендної плати, що не узгоджується з позицією Головного управління. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Окрім того, позивачем було запропоновано поновити строк дії договору на 10 років. В цій частині Головне управління також не погодилось із позивачем, оскільки заперечило проти поновлення договору оренди землі від 28.05.2008 р., зареєстрованого 03.07.2008 р. за № 040826000002. 02.07.2018 р. на адресу Головного управління надійшов повторний лист-повідомлення від 02.07.2018 р. б/н про поновлення договору оренди землі, зокрема вказаним листом було запропоновано наступні умови: термін дії 10 років, розмір орендної плати 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В строк, встановлений ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме листом від 02.08.2018 р. № 27-8-0.6-5104/2-18 орендарю було повідомлено про заперечення у поновлені договору оренди землі. Крім того, орендарем у листі від 02.07.2018 р. б/н повторно було запропоновано істотні умови договору, які не узгоджуються з позицією Головного управління. Відповідач зазначив, що переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не може бути примусом для власника земельної ділянки і передбачає право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008 р. між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - Орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Аріель» (далі - Орендар) укладений договір оренди землі відповідно до п. 1 якого Орендодавець, відповідно до розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області від 17.07.2007 р. № 509, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування із земель сільськогосподарського призначення земельну ділянку, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,9932 га ріллі із земель запасу на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321583000:02:001:0167.

У п. 4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 59 972,00 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданим Вільнянським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області 29.02.2008 р., б/н.

Відповідно до пункту 8 договору, цей договір укладено на 10 років з моменту набуття чинності договору після державної реєстрації. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 300 гривень 00 копійок за 1 гектар на рік.

Відповідно до п. 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 9код згідно УК ФВЗ 2.1).

Згідно п. 19 договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

У пункті 33 договору сторони визначили, що зміна його умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно п. 34 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; виникнення необхідності виділити в натурі земельну частку пай громадянину(ам) при наявності рішення суду про це, яке вступило в законну силу; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40).

Договір оренди земельної ділянки від 28.05.2008 р. зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040826000002 від 03.07.2008 р. Договір 28.05.2008 р. посвідчений державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №4-1542.

Відповідно до ОСОБА_4 прийому - передачі земельної ділянки Орендодавець передав Орендарю в оренду земельну ділянку з земель державної власності згідно розпорядження №509 від 17.07.2007 р. на території Максимівської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки №1 - 2321583000:02:001:0167, площею - 4,9932 га. Земельна ділянка надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_4 підписаний обома сторонами, без зазначення дати його складення.

Також в матеріалах справи містяться копії ОСОБА_4 про встановлення меж земельної ділянки в натурі та схема земельної ділянки.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012 р., відповідно до якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

На території Запорізької області вказані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 р. № 442 Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції Закону № 5059-VІ від 05.07.2012р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами 3, 4 ст. 122 ЗК України (в редакції Закону № 5245-VІ від 06.09.2012 р.) встановлено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» від 14.01.2015 р. № 5, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку № 2 цієї постанови, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно з п.п. 1, 4. Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 р. № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 р. за № 1391/29521) Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи викладене, після укладення між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем) та С(Ф)Г Аріель (Орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві та внаслідок чого змінився й орендодавець земельної ділянки за спірним договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

В ч. 1 ст. 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, та у статті 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1- 5 статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, у статті 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на предмет відповідності вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності направленого орендарем листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не пролонгація на попередніх умовах.

У разі ж встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строку звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, однак невиконання при цьому орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення цю поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Щодо прав та обов'язків орендодавця, то він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті Закону.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону).

Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

ОСОБА_4 правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2019 р. у справі №908/2003/17, від 19.03.2019 р. у справі № 19 березня 2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, та враховуючи, положення пункту 8 договору про те, що договір укладено на 10 років з моменту набуття чинності договору після державної реєстрації та вказаний договір зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040826000002 від 03.07.2008 р., суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 28.05.2008 р. діє до 03.07.2018 р., проти чого сторони не заперечують.

Судом встановлено, що С(Ф)Г Аріель листом - повідомленням від 15.03.2018 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до якого просив поновити на той же строк та на тих же умовах договір оренди землі від 28.05.2008 р., зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040826000002 від 03.07.2008 р. До вказаного листа - повідомлення був доданий проект додаткової угоди про поновлення зазначеного договору.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області отримало вказаний лист - 23.03.2018 р., що підтверджується відбитком печатки за вх. №2003/0/1-18.

Листом - повідомленням від 19.04.2018 р. за вих. №27-8-0.6-3319/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь на лист від 15.03.2018 р. С(Ф)Г Аріель , в якому зазначено, що відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними , затвердженою постановою КМУ від 07.06.2017 р. № 413 Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними під час передачі земельних ділянок сільськогоподарського призначення державної власності в оренду територіальні органи Держгеокадастру повинні встановлювати строк дії оренди 7 років та розмір орендної плати не нижче 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не погоджується з пропозицією С(Ф)Г Аріель в частині поновлення договору на 10 років. Відповідно до листа Держгеокадастру від 05.07.2017 р. № 22-28-0.13-10489/2-17 територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. Однак, управління зазначило, що у договорі оренди землі від 28.05.2008 р. встановлено розмір орендної плати на рівні 2,5% від нормативної грошової оцінки. Відповідно проекту додаткової угоди до договору оренди землі, С(Ф)Г Аріель пропонується залишити без змін, у тому числі, розмір орендної плати. Однак, за результатами проведення земельних торгів, орендна плата могла б бути значно більшою. Також, зазначено, що орендарем не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. З урахуванням викладених причин, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечило проти поновлення (продовження) договору оренди землі від 28.05.2008 р., зареєстрованого 03.07.2008 р. №040826000002 та укладення додаткової угоди до нього, у зв'язку з чим договір вважає припиненим 04.07.2018 р. та просить повернути земельну ділянку.

03.05.2018 р. С(Ф)Г Аріель звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом Щодо початку процедури переговорів (домовленостей) у процесі поновлення договору оренди землі , в якому викладено незгоду орендаря з позицією управління зазначеного в листі - повідомленні від 19.04.2018 р. за вих. №27-8-0.6-3319/2-18. С(Ф)Г Аріель зазначило, що цей лист не є відмовою від свого переважного права на поновлення договору оренди землі чи відмовою від запропонованих управлінням умов , які до часу закінчення строку договору оренди можуть перебувати на стадії узгодження шляхом вчинення переговорної процедури між сторонами договору, та/або у разі недосягнення згоди по яких спір може бути переданий на вирішення суду. Також, з метою детального вивчення законності запропонованих управлінням умов просить надати відповідні документи.

Зазначений лист Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області отримало 04.05.2018 р. про що свідчить відбиток печатки управління на листі зареєстрований за вх. №Т-382/0/5-18.

Також, С(Ф)Г Аріель направило Головному управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист від 14.05.2018 р. в якому зазначено, що у зв'язку із початком процедури переговорів (домовленостей) у процесі поновлення договору оренди землі надає належним чином завірену копію рішення Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 11.02.2017 р. №2 Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати за земельні ділянки розташованих на території Максимівської сільської ради . Згідно п. 2.2. Рішення та Додатку 2 до нього Ставки орендної плати за земельні ділянки на території Масимівської сільської ради , розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення (рілля) встановлений на рівні 4% від їх нормативної грошової оцінки. Зазначає, що рішення Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 11.02.2017 р. №2 Про встановлення ставок земельного податку та орендної плати за земельні ділянки розташованих на території Максимівської сільської ради , яка є отримувачем орендної плати є регуляторним актом, яке обов'язкове для виконання управлінням як розпорядником відповідними землями. Також, просить врахувати це рішення як регуляторний акт обов'язків до виконання управлінням у процедурі поновлення договору оренди землі.

Цей лист Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області отримало 15.05.2018 р., що підтверджується відбитком печатки управління на листі зареєстрований за вх. №Т-402/0/5-18.

У відповідь на лист С(Ф)Г Аріель від 03.05.2018 р. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 04.06.2018 р. за вих. №Т-382-276/6-18 повідомило, що Головним управлінням, як орендодавцем, лист господарства про поновлення договору оренди землі був розглянутий та орендарю направлено лист-повідомлення про прийняте рішення, а саме про заперечення в поновленні договору оренди землі , що узгоджується з нормами Закону України Про оренду землі . Також зазначило, що положення статті 33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника змеленої ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди. Крім того, орендарю роз'яснено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору, додавши проект додаткової угоди та зазначив про початок процедури переговорів у процесу поновлення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено положенням частини 2 статті 33 Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, відповідач у місячний строк розглянув листи-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі та направив у передбачений ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі строк позивачу листи про заперечення в поновленні договору оренди землі, отже сторонами не була досягнута домовленість щодо істотних умов договору та переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припинилося.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів звернення до суду з позовом саме щодо зобов'язання відповідача укласти договір оренди землі на новий строк як реалізацію свого переважного права в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не може бути примусом для власника земельної ділянки і передбачає право, а не його обов'язок на переукладення договору оренди,

Суд зазначає, що у цій позовній заяві позивачем фактично об'єднано два способи пролонгації договору оренди землі, строк дії якого завершується.

Крім наведеного вище, позивач також в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Судом встановлено, що листом-повідомленням від 02.07.2018 р. С(Ф)Г Аріель звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до якого просив укласти додані ним додаткові угоди на умовах розміру орендної плати встановлених органом місцевого самоврядування, як єдиного законного нормативно-правового акту що врегульований положеннями Податкового кодексу України, та який обов'язковий до виконання всіма суб'єктами відповідних правовідносин.

До листа-повідомлення були додані три проекти додаткових угод про поновлення терміну дії Договору із встановлення розміру орендної плати за землю на рівні 4 % від її нормативної грошової оцінки.

Листом від 23.03.2018 р. за вих. №41 Максимівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області на адвокатський запит від 15.03.2018 р. повідомила, що земельна ділянка, яка розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району, а саме земельна ділянка площею - 4,9932 га, кадастровий номер 2321583000:02:001:0167 знаходиться за межами населеного пункту, а отже головним розпорядником цією земельною ділянкою є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. У 2008 р. згідно чинного законодавства Вільнянська районна державна адміністрація передала в оренду С(Ф)Г Аріель вказану земельну ділянку. З моменту передачі всі умови договору визначені в пункті 30 договору, орендарем виконувалися належним чином без порушень. Земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням, орендна плата за використання земельних ділянок сплачувалась своєчасно без порушень строку оплати, в повному обсязі перераховувалась до місцевого бюджету. Від власників суміжних ділянок скарг та нарікань на порушення їх прав до сільської ради не надходило. На даний час С(Ф)Г Аріель використовує земельну ділянку згідно чинного земельного законодавства, заборгованості по сплаті орендної плати станом на 01.03.2018 р. не має.

Відповідно до листа Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.05.2018 р. за вих. №401/10/08-06/07 земельна ділянка за кадастровим номером 2321583000:02:001:0167, включена до податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2018 р. по С(Ф)Г Аріель . Також повідомлено, що по орендній платі з юридичних осіб (18010600 09), Максимівської сільської ради, заборгованість станом на 01.05.2018 р. відсутня.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення на підтвердження сплати позивачем орендних платежів.

Судом встановлено, що позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Проте, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у строк протягом одного місяця після закінчення строку дії договору надіслало позивачу лист-повідомлення від 02.08.2018 р. за вих. №27-8-0.6-5104/2-18 про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що орендодавець відмовив орендарю як у переважному праві на укладання договору оренди землі на новий строк згідно порядку, передбаченому ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , так і в поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором відповідно до ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Оскільки орендодавець виконав вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо своєчасного заперечення проти поновлення договору оренди землі від 28.05.2008 р., зареєстрованого 03.07.2008 р. на тих самих умовах, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28.05.2008 р. зареєстрованого 03.07.2008 р. у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040826000002 на десять років; визнання поновленим договору оренди землі від 28.05.2008 р. зареєстрованого 03.07.2008 р. у ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040826000002 на десять років шляхом укладення додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 08.04.2019 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.