Рішення

від 28.03.2019 по справі 911/1222/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р.           м. Київ           Справа № 911/1222/18

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпрянка"

за участю третьої особи: ПАТ "Київенерго"

про стягнення 91 821,61грн

Суддя С.І.Чонгова

За участю секретаря судового засідання Савчук М.Ф.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Дніпрянка” (далі – ПрАТ “Дніпрянка”) про стягнення 91 821,61гр.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за отримані послуги з теплопостачання за період січень-березень 2018 року.

Відповідач у справі – ПрАТ “Дніпрянка” у своєму відзиві заперечує проти позовних вимог позивача вказуючи на те, що відповідач не передавав право управління, в т.ч. право господарського відання, своїм нерухомим майном Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації та/ або позивачу, тому вважає безпідставним посилання на розпорядження №61 Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. Відповідач не надавав доручення або згоди на укладення від його імені договору про надання послуг опалення. З тексту Акту №6-091036 обстеження нерухомого майна-нежитлових приміщень не вбачається, що дане обстеження здійснено в присутності працівника відповідача або уповноваженого представника відповідача. Твердження позивача, що відповідач зобов'язаний оплатити отримані ним житлово-комунальні послуги, не підтверджується документами в якому об'ємі отримані такі послуги та чи дійсно були отримані, відсутній розрахунок таких послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

26.07.2019 позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, а саме на:

- 10 042,45грн сума пені за період з 01.04.2018 по 12.07.2018 та 13.07.2018 по 26.07.2018;

- 1 570,14грн сума інфляційних збитків за період з березня по червень 2018;

- 882,99грн сума 3%річних за період з 01.04.2018 по 26.07.2018.

Пунктом 2 частини 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Керуючись ст. 176 ГПК України суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2018 прийнято до розгляду клопотання про збільшення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій. Продовжено строк підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.08.2018.

У підготовче судове засідання 16.08.2018 представник третьої особи не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом отримання ухвали про відкладення підготовчого засідання від 26.07.2018. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

02.08.2018 третьою особою подано пояснення по справі, якими зазначає, що немає договірних відносин з постачання теплової енергії з відповідачем, натомість, має договірні відносини з постачання теплової енергії з позивачем.

16.08.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог. Відповідач зазначає, що зазначена відповідальність не може бути покладена на нього, оскільки покладання такої відповідальності нерозривно пов'язане із обов'язком оплати суми зобов'язання (боргу), а сама сума пені, інфляційних витрат, 3% річних до сплати – залежить від дати виникнення обов'язку щодо сплати суми за самі послуги, а відповідач вважає, що зобов'язань зі сплати суми основного боргу не має.

Відповідач просить суд надати йому можливість надати документи щодо підтвердження факту відключення від теплопостачання під час розгляду справи по суті, аргументуючи неможливістю подачі їх зараз, так як відповіді на свої запити представник відповідача ще не отримав. Суд приймає до уваги дане клопотання та роз'яснює, що клопотання буде задоволено, якщо відповідні документи матимуть значення для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2018 підготовче провадження закрито та призначено для судового розгляду по суті на 13.09.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2018 провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/10405/18.

06.03.2019 представником відповідача подано клопотання про поновлення провадження у справі №911/1222/18, оскільки рішення господарського суду міста Києва справи № 910/10405/18, яким відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Дніпрянка” до Публічного акціонерного товариства “Київенерго” та Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” про визнання Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №621354 від 06.11.2015 недійсним в частині, 19.02.2019 набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2019 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 28.03.2019.

26.03.2019 відповідачем було подано клопотання, яким просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача за межами України.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки справа слухається по суті, строк розгляду по суті відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України обмежений, докази сторонами подані та у сторін було достатньо часу для подачі доказів на їх розсуд.

Крім того, доказів на підтвердження перебування представника за межами України не надано.

Також суд зазначає, що справа є малозначною, оскільки сума заявлених вимог не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому представництво інтересів учасника справи у малозначних справах може здійснювати не тільки виключно адвокат, а й інший законний представник із наданням суду доказів щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства, відповідач є юридичною особою, а отже як особа за довіреністю так і керівник підприємства має право приймати участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду           Дніпровського району м. Києва» - створено згідно рішення Київської міської ради ІІ сесії VII скликання від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» відповідно до якого вирішено створити Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та віднести його до сфери управління Дніпровського районної в м. Києві державної адміністрації. Комунальному підприємству «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» та комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва передати новоствореному комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» житловий фонд, який був переданий до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014. Рішення Київської міської ради набирає чинності з 01.01.2015.

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №61 від 13.02.2015 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» закріплено з 16.02.2015 на праві господарського відання комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» об'єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою згідно з додатками 1, 2, 3. Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» забезпечити в установленому порядку належне утримання та експлуатаційне обслуговування житлового фонду та елементів зовнішнього благоустрою, зазначених у додатках 1-3 до цього розпорядження.

Згідно з додатком 2 до розпорядження до переліку об'єктів нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації належать, зокрема, нежитлові приміщення загальною площею 1043,24кв.м. за адресою вул. Малишка Андрія, 15/1.

06.11.2015 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (Енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (Абонент) було укладено договір №621354 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.2.1 договору, постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції – в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.3.1 договору, Абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру у обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

У відповідності до п.2 додатку №4 до договору, Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3 Додатку №4 до договору, в разі, якщо Абонент розраховується за показниками приладів обліку: - при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується Абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; - у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації , та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою Абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п.4 Додатку №4 до договору).

Додатком №9 Довідкою про теплові навантаження об'єктів теплопостачання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» за адресою вул. Малишка, 15/1 визначено теплові навантаження опалення у розмірі 0,206Гкал/год.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Позивач є балансоутримувачем будинку за адресою вул. Малишка Андрія, 15/1 площею 1043,24кв.м. разом з тепловими мережами.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпрянка" є власником приміщення площею 408,20кв.м. магазину ТОВ «Фора», який розташований у будинку за адресою вул.. Малишка Андрія, 15/1, що не заперечується відповідачем.

Зазначене приміщення, що належить відповідачу на праві власності знаходиться в єдиній тепловій мережі будинку, балансоутримувачем якого є позивач.

Відповідачем документально не підтверджено відключення його від єдиної тепломережі будинку, не підтверджено укладення ним окремого договору з постачальником теплової енергії, тобто не спростовано користування теплоенергією будинкових тепломереж.

14.11.2017 позивачем на адресу відповідача був направлений договір №169 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, який отримано відповідачем 21.11.2017, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням, копія якого міститься в матеріалах справи.

За поясненнями третьої особи за адресою м. Київ, вул. Малишка, 15/1 (до припинення теплопостачальної ПАТ «Київенерго» діяльності 30.04.2018) мало договірні відносини з постачання теплової енергії із позивачем, та не мало індивідуальних договірних відносин з відповідачем. Згідно п.6.2 про постачання теплової енергії, укладеного між третьою особою та позивачем, енергопостачальна організація не несе відповідальності за відносини абонента з третьою стороною. Третя особа не має договірних відносин відносно постачання теплової енергії з відповідачем. Постачання теплової енергії за договором з позивачем відбувалося до стіни будинку без використання внутрішньо будинкових мереж. Відповідач отримував послуги з опалення на підставі договірних відносин з позивачем, стороною яких третя особа не є.

За січень 2018 згідно з актом №11/2018-621354 від 31.01.2018 приймання-передавання товарної продукції ПАТ «Київенерго» за адресою м. Київ, вул. Малишка, 15/1 передало теплової енергії по категорії «інші споживачі» на суму 110573,46грн з урахуванням ПДВ; за лютий 2018 згідно з актом №2/2018-621354 від 28.02.2018 приймання-передавання товарної продукції – 107614,10грн з урахуванням ПДВ; за березень 2018 згідно з актом №3/2018-621354 від 31.03.2018 приймання-передавання товарної продукції – 55572,32грн з урахуванням ПДВ, які є обов'язковими до оплати.

Актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2018 між позивачем та третьою особою встановлено, що позивач не має заборгованості за споживання теплової енергії перед ПАТ «Київенерго» станом на 31.03.2018.

Відповідно до листа №103/45-3484 від 21.05.2018 переплата позивача за договором №691402 від 23.10.2015 склала 10 483,91грн.

Відповідно до площі приміщення відповідача позивачем з урахуванням поставленої теплової енергії нараховано вартість спожитої теплової енергії відповідачу та направлені рахунки-фактури та акти приймання-передачі наданих послуг, а саме за січень 2018 року за рахунок-фактурою №1258 від 15.02.2018 у сумі 37064,23грн та актом №1258 приймання-передачі наданих послуг за договором від 20.02.2018 у сумі 37 064,23грн; за лютий 2018 за рахунком-фактурою №1221 від 15.03.2018 у сумі 32 467,31грн та актом приймання-передачі наданих послуг за договором №1221 від 31.03.2018 у сумі 32 467,31грн; за березень 2018 року за актом №3/2018-621354 приймання-передачі товарної продукції у сумі 55572,32грн.

В силу ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Так, частиною 3 вказаної статті передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 91 821,61грн суми відшкодування за отриману теплоенергію за період січнь-березнь 2018 підлягає задоволенню.

Позивачем також нарахована пеня у розмірі 10 042,45грн за період з 01.04.2018 по 12.07.2018 та 13.07.2018 по 26.07.2018.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Сторонами у письмовій формі договір щодо сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ не укладався.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування пені за порушення зобов'язання, оскільки договір між позивачем та відповідачем відсутній, тобто правові наслідки за порушення зобов'язання сторонами не узгоджено, а тому вимога щодо стягнення пені у розмірі 10 042,45грн задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1570,14грн сума за період з березня по червень 2018 та 3% річних у розмірі 882,99грн за період з 01.04.2018 по 26.07.2018.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем не надано доказів з якої дати виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат зі сплати за надані послуги з постачання теплової енергії, а тому вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1570,14грн та 3% річних у розмірі 882,99грн задоволенню не підлягають.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпрянка» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, 7; ідентифікаційний код 01565276) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-г; ідентифікаційний код 39606435) 91821,61грн відшкодування за отриману теплоенергію, а також 1762,00грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3.          В частині стягнення 10042,45грн пені та 1570,14 інфляційних втрат та 882,99грн 3% річних відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.04.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.І. Чонгова