Ухвала

від 02.04.2019 по справі 904/3214/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" квітня 2019 р.Справа № 904/3214/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши заяву АТ "Сбербанк" з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявою Публічне АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" за участю сторін:

розпорядник майна - ОСОБА_1,

пр-к АТ "Укрексімбанк" - ОСОБА_2 (дов. від 29.12.18 р.),

пр-к АТ "Сбербанк" - ОСОБА_3 (свід-во адвоката № 21/1841, дов. 22.01.19 р.),

пр-к ініціюючого кредитора - ОСОБА_4 (свід-во адвоката №2315, дов. від 31.10.18 р.),

пр-к боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Кредитор АТ "Сбербанк" звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 182 169 176,41 грн, що виникли на підставі: договору поруки №1 від 22.03.2013 р., укладеним між ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" (поручитель) та АТ "Сбербанк" (кредитор) на забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ НВП "Укрремколіямаш" (код 25523822) за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/122/КЛ-Кб від 22.03.2013 р., укладеним між АТ "Сбербанк" та ТОВ НВП "Укрремколіямаш". Кредитор просить суд включити вимоги АТ "Сбербанк" у наступній черговості: 3524 грн - 1 черга (судовий збір); 83 316 891,98 грн - вимоги 4 четвертої черги; 76 639 453,43 грн (пеня) - вимоги 6 черги; 22 209 307,00 грн - окремо до реєстру, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника на підставі договору застави №ДИ/1/02-В/13/122КЛ-КБ від 22.03.2013 р. та договору застави №ДИ/2/02-В/13/122/КЛ-КБ від 12.06.2013 р.

Боржник вимоги АТ "Сбербанк" визначає частково в сумі 57 671 076,05 грн та не визнаються вимоги в частині донарахування банком процентів за користування кредитом, пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом станом на 01.10.2018 р. (лист боржника від 07.03.2019 р.).

Розпорядник майна вимоги кредитора визнає в повному обсязі на загальну суму 182 169 176,41 грн, з якої: 3524,00 грн - 1 перша черга (судовий збір за подання заяви у справі про банкрутство); 83 316 891,98 грн - 4 черга; 76 639 453,43 грн - 6 черга; 22 209 307,00 грн - окремо до реєстру, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

Присутній в судовому засіданні представник кредитора подану заяву підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, додані до заяви кредитора документи, повідомлення розпорядника майна та боржника, заслухавши пояснення кредитора, розпорядника майна, суд дійшов висновку, що заява кредитора підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Форми судового процесу встановлені статтею 12 ГПК України в редакції від 15.12.17 р., частиною 6 якої передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» . При цьому відповідно до статей 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, а господарський суд, відповідно до приписів статті 86 ГПК України, оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права (ст. 11 ГПК).

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р. (далі - Закон про банкрутство) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржниа під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно з ч.5, ч. 6 ст. 22 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Розпорядником майна виконано у повному обсязі вимоги ч.5, ч. 6 ст. 22 Закону про банкрутство.

В ході розгляду справи судом встановлено, що кредитор АТ "Сбербанк" звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 182 169 176,41 грн 26.10.18 р. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВК "Дніпроспецмаш" було опубліковано на веб-сайті ВГСУ за № 54580 від 03.10.2018р. Тобто, кредитор звернувся до суду у встановлений термін.

Як вбачається із заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ НВП "Укрремколіямаш" (код 25523822) за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/122/КЛ-КБ від 22.03.2013 р., між ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" (поручитель) та АТ "Сбербанк" (кредитор) було укладено: договір поруки №1 від 22.03.2013 р.; договір застави №ДИ/1/02-В/13/122КЛ-КБ від 22.03.2013 р. та договір застави №ДИ/2/02-В/13/122/КЛ-КБ від 12.06.2013 р.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань позичальником ТОВ НВП "Укрремколіямаш" за договором про відкриття кредитної лінії, виникла заборгованість станом на 01.10.2018 р. в сумі 3 748 790,40 дол. США та 76 639 453,43 грн та складається з: заборгованість за тілом кредиту - 1 998 538,40 дол. США; процентів за користування кредитом кредитом - 1 750 251,68 дол. США; пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 52 259 308,53 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 24 380 144,90 грн.

За офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату подання заяви кредитора (24.10.2018 р.), 100 доларів США = 2814,9402 гривень, в зв'язку з чим загальна сума заборгованості по тілу кредиту та по процентах у гривневому еквіваленті становить 105 526 199,00 грн. Загальний розмір пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом та процентами складає - 76 639 453,43 грн.

В своїй заяві АТ "Сбербанк" зазначає, що відповідно до висновку проведеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі" від 19.10.2018 р. вартість об'єкту оцінки становить: виробниче обладнання у кількості 34 одиниці - 8 354 645,00 грн; виробниче обладнання машина виправочно-підбивочно-рихтовочна для стрілочних переводів ДКМ-1 №014 - 13 854 662,00 грн. Отже, на думку банку, загальна сума вимог, що забезпечені заставою становить 22 209 307,00 грн, а решта заявлених вимог є конкурсною заборгованістю і підлягає до включення до реєстру у четверту чергу в сумі 83 060 471,35 грн, та пеня в сумі 76 639 453,43 грн - у шосту чергу.

Дослідивши матеріали заяви кредитора АТ "Сбербанк" та перевіривши розрахунок заборгованості, суд погоджується з загальним розміром заборгованості, проте висновки кредитора щодо черговості включення заборгованості до реєстру вимог кредиторів вважає помилковими, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

За частинами другою, шостою, восьмою статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України Про заставу , Закону України Про іпотеку ).

Так, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України Про заставу , за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України Про заставу у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України Про заставу ).

У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв'язку зі зверненням на нього стягнення заставодавцем (іпотекодавцем) відповідне забезпечувальне зобов'язання припиняється (абзац п'ятий статті 28 Закону України Про заставу , абзац третій частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку ).

Положеннями частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Закон про банкрутство не містить іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж наведені вище положення законодавства, не пов'язує визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог, із договірною вартістю предметів забезпечення.

Натомість, правове значення має розмір підтверджених документально зобов'язань боржника за основним зобов'язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома.

Зазначені висновки зробила й ОСОБА_5 Верховного Суду в постанові від 15.05.2018 р. у справі №902/492/17, відповідно до яких господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати статтю 19 Закону України Про заставу та статтю 7 Закону України Про іпотеку і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за договором.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.1. договору про відкриття кредитної лінії №02-В/13/122/КЛ-КБ від 22.03.2013 р. з доповненнями та змінами до нього, укладеним між АТ "Сбербанк" та ТОВ "НВП "Укрремколіямаш" передбачено, що належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується, зокрема:

а) заставою виробничого обладнання в кількості 34 одиниць, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш", код 32433631 (правонаступник - ТОВ "НВК Дніпроспецмаш", код 32433631);

б) заставою вироничого обладнання, а саме виробниче обладнання - машина виправочно-підбивочно-рихтовочна для стрілочних переводів ДКМ-1 №014, у кількості 1 одиниці, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш", код 32433631 (правонаступник - ТОВ "НВК Дніпроспецмаш", код 32433631);

в) порукою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш", код 32433631 (правонаступник - ТОВ "НВК Дніпроспецмаш", код 32433631) на повний розмір зобов'язань позичальника за цим договором.

Відповідно до умов договору поруки №1 від 22.03.2013 р., з урахуванням змін та доповнень, відповідальність поручителя - ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" є фінансовою та включає (стаття 2 договору): зобов'язання, які були невиконані боржником (ТОВ НВП "Укрремколіямаш"), та які передбачені Основним договором (основне зобов'язання), зокрема, але не обмежуючись:

- кредит у сумі 1 998 561,34 дол. США (тіло кредиту з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту);

- проценти за користування кредитом;

- комісійну винагороду за управління кредитною лінією;

- зобов'язання відшкодувати документально підтверджені збитки;

- зобов'язання сплатити штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору;

- зобов'язання сплатити будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору).

Також порукою за цим договором забезпечуються зобов'язання поручителя, які випливають з Договору застави №1, укладеного між поручителем та кредитором 27.02.2015 р., з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, які (зобов'язання) перелічені у статті 2 Договору застави, а також, які можуть виникнути в майбутньому за Договором застави.

- зобов'язання з відшкодування шкоди,

- зобов'язання зі сплати неустойки,

- зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання.

Відповідно до умов договору застави №ДИ/1/02-В/13/122КЛ-КБ від 22.03.2013 р., а саме пункту 2.1., з наступними змінами та доповненнями, предметом застави якого є виробниче обладання в кількості 34 одиниці, передбачено, що у відповідності до цього договору забезпечуються виконання наступних зобов'язань Боржника (ТОВ НВП "Укрремколіямаш"), які випливають з Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії) і можуть виникнути в майбутньому за Основним договором, зокрема, але не обмежуючись:

- кредит у сумі 1 998 561,34 дол. США (тіло кредиту з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту);

- проценти за користування кредитом;

- комісійну винагороду за управління кредитною лінією;

- зобов'язання відшкодувати документально підтверджені збитки;

- зобов'язання сплатити штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору;

- зобов'язання сплатити будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору);

- зобов'язання відшкодувати витрати Заставодержателя по здійсненню (задоволенню) його вимог, забезпечених заставою, в тому числі витрати, які понесені ним внаслідок звернення стягнення на Предмет застави та будь-які інші витрати Заставодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Основному договору чи цьому договору, та будь-які інші витрати, передбачені чинним законодавством України.

Також заставою за цим Договором забезпечуються зобов'язання Заставодавця, які випливають з Договору поруки №1, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем 22 березня 2013 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, які (зобов'язання) перелічені у статті 2 Договору поруки, а також які можуть виникнути в майбутньому за чинним Договором поруки.

Пунктом 2.2. договору застави №ДИ/1/02-В/13/122КЛ-КБ від 22.03.2013 р. з доповненнями та змінами, передбачено, що за взаємною згодою сторін за рахунок Предмету застави забезпечуються усі вищезазначені вимоги заставодержателя до Боржника, які випливають з Основного договору і можуть виникнути у майбутньому за Основним договором , в розмірі максимальної суми заборгованості за Основним договором, яка виникла/виникне в майбутньому за Основним договором і визначається відповідно до п. 2.1. цього договору.

Пунктом 2.1. договору застави №ДИ/2/02-В/13/122КЛ-КБ від 12.06.2013 р. з наступними змінами та доповненнями, предметом застави якого є виробниче обладання - машина виправочно-підбивочно-рихтовочна для стрілочних переводів ДКМ-1 №014, у кількості 1 одиниці, передбачено, що у відповідності до цього договору забезпечуються виконання наступних зобов'язань Боржника (ТОВ НВП "Укрремколіямаш"), які випливають з Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії) і можуть виникнути в майбутньому за Основним договором, зокрема, але не обмежуючись:

- кредит у сумі 1 998 561,34 дол. США (тіло кредиту з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту);

- проценти за користування кредитом;

- комісійну винагороду за управління кредитною лінією;

- зобов'язання відшкодувати документально підтверджені збитки;

- зобов'язання сплатити штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору;

- зобов'язання сплатити будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору);

- зобов'язання відшкодувати витрати Заставодержателя по здійсненню (задоволенню) його вимог, забезпечених заставою, в тому числі витрати, які понесені ним внаслідок звернення стягнення на Предмет застави (включаючи сплачені чи такі, що підлягають сплаті, податки, збори, інші платежі) та будь-які інші витрати Заставодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Основному договору чи цьому договору, та будь-які інші витрати, передбачені чинним законодавством України.

Також заставою за цим Договором забезпечуються зобов'язання Заставодавця, які випливають з Договору поруки №1, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем 22 березня 2013 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, які (зобов'язання) перелічені у статті 2 Договору поруки, а також які можуть виникнути в майбутньому за чинним Договором поруки.

Пунктом 2.2. договору застави №ДИ/2/02-В/13/122КЛ-КБ від 12.06.2013 р. з доповненнями та змінами, передбачено, що за взаємною згодою сторін за рахунок Предмету застави забезпечуються усі вищезазначені вимоги заставодержателя до Боржника, які випливають з Основного договору і можуть виникнути у майбутньому за Основним договором, в розмірі максимальної суми заборгованості за Основним договором, яка виникла/виникне в майбутньому за Основним договором і визначається відповідно до п. 2.1. цього договору.

Отже, як випливає з умов вищенаведених договорів застави, зазначені вище договори застави забезпечують також зобов'язання ТОВ "НВК Дніпроспецмаш", як фінансового поручителя за договором поруки №1 від 22.03.2013 р. з наступними змінами та доповненнями.

Тобто, ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" внаслідок внесення 27.02.2015 р. змін до договорів застави від 22.03.13 р. та від 12.06.13 р., став фактично майновим поручителем за Основним договором про відкриття кредитної лінії.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до умов вищенаведених договорів (поруки та застави), всі зобов'язання, які можуть виникнути внаслідок невиконання або неналежного виконання договору про відкриття кредитної лінії №02-в/13/122/КЛ-КБ від 22.03.2013 р., укладеного між АТ "Сбербанк" та ТОВ НВП "Укрремколіямаш", забезпечені заставою майна, що належить ТОВ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" на підставі укладених договорів застави №ДИ/1/02-В/13/122КЛ-КБ від 22.03.2013 р. та №ДИ/2/02-В/13/122КЛ-КБ від 12.06.2013 р.

З урахуванням викладеного, забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права (ст. 11 ГПК).

Європейський суд з прав людини сформулював у своїй практиці низку розуміння принципів справедливості судового процесу. Сторони процесу повинні мати можливість обґрунтувати свою справу з необхідною ефективністю ("Н.v. Belgium" від 30.11.1987). Зазначене створює право сторони на справедливий судовий розгляд.

Крім того, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне включити грошові вимоги кредитора АТ "Сбербанк" в загальній сумі 182 165 652,41 грн до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою та 3524,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 12, 13, 74, 86, 232-234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги АТ "Сбербанк" на загальну суму 182 169 176,41 грн, з якої: 3524,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до суду включити до реєстру вимог кредиторів у першу чергу; 182 165 652,41 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна окремо включити до реєстру вимог кредиторів.

2. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника що є предметом застави:

а) виробниче обладнання - машина виправочно-підбивочно-рихтовочна для стрілочних переводів ДКМ-1 №014

б) виробниче обладнання у кількості 34 одиниці згідно переліку в додатку №1 (в новій редакції) до договору про внесення змін №2 до договору застави №ДИ/1/02-В/13/122/КЛ-КБ від 22.03.13 р.:

- воздушний компресор ZELKO18;

- дефектоскоп МД15 ПВН;

- дефектоскоп МД-14ПКМ-Р;

- дефектоскоп МД-14ПКМ-Р;

- кран мостовий електр.однобалочн. опорний г/п 5 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. опорний г/п 5 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. підвисний г/п 3,2 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. підвисний г/п 3,2 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. підвисний г/п 3,2 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. підвисний г/п 5 т;

- кран мостовий електр.однобалочн. підвисний г/п 5 т;

- миюча машина для буксових підшипників;

- миюча машина для корпусів осьових редукторів, букс;

- миюча машина для мийки колесних пар прохідного типу, замкнутого циклу;

- позиція постановки лабірінтних та внутрішніх колець;

- полуавтомат кругошліфувальний 3М174;

- прес гідравличний насадочний горизонтальний (монтажно-колісний)зусиллям 4000кН модель 3936;

- прес гідравличний насадочний горизонтальний (монтажно-колісний)зусиллям 4000кН модель 3936;

- прилад ЕК Т447.12.000СБ (для вимір.коліс Ф710мм);

- прилад ІКР-01;

- прилад ЕК Т447.12.000СБ;

- прилад ЕК Т447.12.000СБ;

- система високочастотного індукційного нагріву "Шквал-1 У";

- верстат зачистки кілець підшипників;

- верстат зачистки торців роликів буксових;

- верстат зачистки циліндричної поверхні роликів;

- верстат колесотокарний двохступорний UBF112N;

- верстат токарно-гвинторізний 1М63Н;

- верстат токарно-накатний РТ30101;

- стенд випробування колісних пар шляхових машин типу ВПР в зборі з осьовим редутором;

- прилад дефектоскопіювання осі колісної пари до зміни елементів;

- прилад для випресування підшипників з корпусів букс;

- електронний комплекс оперативної діагностики "Прогноз-1М";

- верстат токарно-карусельний КС-704, - заставодержатель - АТ "Сбербанк", код 25959784, м. Київ.

3. Ухвалу направити кредитору, розпоряднику майна, боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 08.04.2019 р.

Суддя ОСОБА_6