Рішення

від 28.03.2019 по справі 920/135/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2019 Справа № 920/135/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 920/135/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол , с.Велика Рибиця, Краснопільський р-н., Сумська область;

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

Миропільської сільської ради, с. Миропілля, Краснопільський район, Сумська область,

про визнання протиправним та скасування рішення і внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (ордер серії СМ № 13 від 04.12.2018)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 9-18-0.6-174/62-18 від 21.12.2018)

від третьої особи: не прибув

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду, відповідно до якого просить суд визнати рішення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 про відмову у поновленні договору оренди від 06.04.2010 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га на території Запсільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922381600:03:002:0822 та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди протиправним і скасувати його та внести зміни до Договору землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га на території Запсільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922381600:03:002:0822, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 29.09.2017 в редакції, що додається до позовної заяви, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 26.04.2018 на стадії підготовчого провадження було зупинено провадження у справі № 920/135/18 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №920/739/17.

Ухвалою суду від 08.01.2019 провадження у даній справі поновлено.

12.02.2019 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмета позову, у якій він просить суд: 1) визнати незаконною відмову ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18; 2) визнати укладеною додаткову угоду від 29.09.2017 між ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол про поновлення договору оренди землі від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською РДА та ТОВ Агрофірма Псьол щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га, кадастровий номер 5922381600:03:002:0822 на умовах поданого ТОВ Агрофірма Псьол проекту цієї угоди.

Судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви представника позивача про зміну предмета позову, яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання від 12.02.2019.

Позивачем подане уточнення заяви про зміну предмета позову (вх № 1506 від 27.02.2019), відповідно до якого позивач на уточнення п. 2 заяви про зміну предмету позову у даній справі від 11.02.2019 (вх № 402к від 12.02.2019) просить суд визнати укладеною додаткову угоду від 29.09.2017 між ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол про поновлення договору оренди землі від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською РДА та ТОВ Агрофірма Псьол щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га, кадастровий номер 5922381600:03:002:0822 на умовах поданого ТОВ Агрофірма Псьол проекту цієї угоди, текст якого викладений у даних уточненнях.

За результатами розгляду вищезазначеного уточнення позивача, судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду поданого позивачем уточнення заяви про зміну предмета позову (вх № 1506 від 27.02.2019), яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання від 27.02.2019.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Миропільська сільська рада, с. Миропілля, Краснопільський район, Сумська область, надала заяву від 26.02.2019 №334/02-25, відповідно до якої проти заявлених позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу без участі представника Миропільської сільської ради.

Відповідач у підготовчому провадженні наголошував, що на даний час розпорядником спірної земельної ділянки є Миропільська сільська рада, якій вона передана на підставі акту приймання-передачі від 27.09.2018 відповідно до наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-7568/16-18-СГ від 27.09.2018, а тому саме до Миропільської сільської ради мають бути заявлені позовні вимоги.

За змістом ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Тобто, відповідачем може бути особа, яка порушила або не визнала право позивача.

У даній справі такою особою є саме Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки позивачем оскаржуються дії (виражені у прийнятті рішення від 08.02.2018 про відмову у поновленні договору оренди землі) саме цієї юридичної особи, як органу, наділеного в зазначений період повноваженнями щодо передачі спірної земельної ділянки в користування відповідно до вимог земельного законодавства.

Відтак, позивач правомірно визначив відповідачем ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Розгляд справи по суті розпочато 28.03.2019.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.

Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :

Згідно до протоколу № 1/0604 від 06.04.2010 про хід земельного аукціону, позивач є переможцем конкурсу стосовно права на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га, що знаходиться на території Запсільської сільської ради Краснопільського району Сумської області.

06.04.2010 між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол укладено договір оренди землі (запасу і резервного фонду), об'єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 2,6494 га, у тому числі 2,6494 га ріллі, розташована на території Запсільської сільської ради Краснопільського району, кадастровий номер земельної ділянки 5922381600:03:002:0822.

Відповідач передав позивачу зазначену земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду земельної ділянки та актом погодження (встановлення) та закріплення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачу межових знаків.

Відповідно до п. 8 договору оренди визначено, що він укладений на 7 років (з 01.01.2011 по 01.01.2018). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Пунктом 43 договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Реєстрація Договору відбулась у відділі Держкомзему Краснопільського району Сумської області 24.06.2011 за № 592238164000314.

Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України було наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області (у тому числі і спірної земельної ділянки).

Судом встановлено, позивач на виконання умов п. 8 договору оренди землі листом № 74 від 29.09.2017 звернувся з заявою до відповідача про поновлення договору шляхом укладення додаткової угоди до договору. Позивач додав до заяви про поновлення договору оренди проект додаткової угоди до договору від 29.09.2017. Вищезазначений факт сторонами не спростовується та підтверджується копією зазначеного листа, зареєстрованого у канцелярії відповідача 29.09.2017 за № 28-13776/0/1-17, та проектом додаткової угоди.

В п. 2 проекту додаткової угоди до договору позивач фактично просив відповідача поновити договір на сім років - до 01.01.2025.

Відповідач на зазначений лист відповів листом-повідомленням № 28-18-0.3-12754/2-17 від 27.10.2017, в якому повідомив позивача про необхідність виготовити агрохімічний паспорт поля.

Листом № 82 від 15.11.2017 позивач повідомив відповідача про те, що він приступив до виготовлення агротехнічного паспорта поля.

15.12.2017 відповідач у своєму листі № 28-18-0.3-15028/2-17 поставив позивачу умову про надання паспорту до закінчення строку дії Договору, на що 19.12.2017 позивач надав зазначений паспорт відповідачу, що підтверджується відповідним листом № 92 від 19.12.2017.

03.01.2018 листом № 28-18-0.6-68/2-18 відповідач вказав позивачу про необхідність надання довідки про своєчасну сплату орендної плати та відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Листами № 4 від 17.01.2018 та № 5 від 24.01.2018 позивач надав відповідачу довідки щодо відсутності заборгованості з орендної плати, податків, зборів та інших платежів.

Листом-повідомленням від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 про прийняте рішення відповідач відмовив позивачу у поновленні Договору і зобов'язав позивача повернути спірну земельну ділянку до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди в п'ятиденний термін. Своє рішення відповідач мотивував тим, що термін дії договору закінчився.

Отже, позивач у встановлені договором строки звернувся до відповідача з заявою про продовження строку дії договору, а саме шляхом укладення додаткової угоди. Додаткову угоду позивач направив відповідачу. Відповідач заяву та проект додаткової угоди отримав. Відповідач витребовував у позивача ряд документів, проте, оскільки, на думку відповідача, позивач такі документи надав невчасно, строк дії договору сплив, та поновлення договору є неможливим. Оскільки позивач вважає відмову відповідача неправомірною, а вищезазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи юридичну оцінку встановленим судом фактичним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Матеріали справи містять докази належного виконання позивачем умов п. 8 договору оренди землі від 06.04.2010 та надсилання з дотриманням визначених договором строків клопотання про поновлення строку дії договору оренди, до якого додано проект додаткової угоди.

У той же час, лист-відповідь відповідача від 27.10.2017 містив рекомендацію для позивача виготовити агрохімічний паспорт поля, лист-повідомлення відповідача від 15.12.2017 містив умову про надання агрохімічного паспорту до закінчення строку дії договору, а лист від 03.01.2018 - вимогу про необхідність подання довідки про своєчасну сплату орендної плати та відсутність заборгованості з орендних платежів.

Таким чином, суд робить висновок, що ані лист відповідача від 27.10.2017, ані листи від 15.12.2017 та від 03.01.2018 не містять відповіді на заяву позивача про продовження строку дії договору оренди землі від 06.04.2010 на умовах доданого до цієї заяви проекту додаткової угоди.

Крім того, відповідачем не подано належних і допустимих доказів направлення відповідачеві листа від 08.02.2018 про повернення орендованої земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі.

Відтак суд вважає встановленим факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Крім того, згідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах Меллахер та інші проти Австрії від 19.12.1998 та ОСОБА_4 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії від 23.10.1991, які є джерелом права, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд зазначав, що під поняттям майно розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути правомірні очікування / законні сподівання особи.

Також судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України , Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

На думку суду, добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення відповідача на поновлення договору оренди землі, тобто може вважатись таким, що набув права правомірного очікування . Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу - в строки, які встановлені договором, звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору та направив проект додаткової угоди, тобто, позивач може вважатись таким, що набув права правомірного очікування .

При цьому, із змісту листів-повідомлень відповідача № 28-18-0.3-12756/2-17 від 27.10.2017, № 28-18-0.3-15028/2-17 від 15.12.2017 та № 28-18-0.6-68/2-18 від 03.01.2018 не вбачається, що позивача як орендаря повідомлено про прийняте за заявою останнього рішення щодо можливості продовження строку дії спірного договору оренди землі чи вчинено будь-які дії, спрямовані на узгодження умов спірного договору оренди, викладених позивачем у поданому проекті додаткової угоди до договору від 06.04.2010.

Отже, суд робить висновок, що вищевказані листи-повідомлення не містять конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .

Довідки, які подавались позивачем відповідачу за листами № 4 від 17.01.2018 та № 5 від 24.01.2018 підтверджують факт користування позивачем земельною ділянкою, яка становить предмет договору оренди землі від 06.04.2010, а також факт сплати позивачем орендних платежів за користування землею вчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином повідомив відповідача про намір продовжити дію спірного договору оренди землі, а відповідач, у свою чергу, порушив переважне право позивача на укладання договору на новий строк, не надавши вчасно обґрунтовану відповідь на його клопотання від 29.09.2017 про поновлення строку дії договору.

Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, та неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку відновити порушене право позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 06.04.2010 на умовах, запропонованих позивачем.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського кодексу України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконною відмову ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18.

3. Визнати укладеною додаткову угоду від 29.09.2017 року між ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Сумській області та ТОВ Агрофірма Псьол про поновлення договору оренди землі від 06.04.2010 року, укладеного між Краснопільською РДА та ТОВ Агрофірма Псьол щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6494 га, кадастровий номер 5922381600:03:002:0822 на умовах поданого ТОВ Агрофірма Псьол проекту цієї угоди наступного змісту:

Додаткова угода до договору оренди землі (запасу і резервного фонду)

м. Суми 29 вересня 2017 р.

Орендодавець: Управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління ОСОБА_5 з одного боку, та орендар: ТОВ АФ Псьол в особі директора товариства ОСОБА_6, з другого, далі по тексту Сторони,

відповідно до рішення

та згідно зі ст. 33 Законом України Про оренду землі за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, зареєстрованого за № 592238164000314 від 24.06.2011р., про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238164000314 від 24.06.2011) на сім років.

2. Внести зміни до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238164000314 від 24.06.2011):

П.5 договору змінити та викласти в наступній редакції:

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86855,28 грн. ( к.і. 4,796; 1,756).

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції:

8. Договір укладено на 14 (чотирнадцять) років (з 01.01.2011 по 01.01.2025). Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за три місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа- повідомлення проект додаткової угоди .

П. 9 договору змінити та викласти в наступній редакції:

9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10422,63 грн.

3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається Орендарем до відповідної державної податкової інспекції.

4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238164000314 від 24.06.2011) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця Управління Держгеокадастру у Сумській області, другий - у Орендаря ТОВ АФ Псьол , третій - у відділі реєстраційної служби

Невід'ємними частинами додаткової угоди є :

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки .

Орендодавець - Управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108.

Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Псьол , 42418, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Велика Рибиця, п/р - 2600201597479 в ПАО Кредобанк , м. Суми, МФО 325365, код 03779550 .

3. Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Псьол (42418, Сумська область, Краснопільський район, с. Велика Рибиця; код ЄДРПОУ 03779550) 3524,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.04.2019.

Суддя ОСОБА_7