Рішення

від 28.03.2019 по справі 920/243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2019 Справа № 920/243/18 м. Суми

За позовом Фермерського господарства Батьківщина , с. Велика Рибиця Краснопільського району Сумської області

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 сільської ради, с. Миропілля Краснопільського району Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні договору оренди, визнання договору оренди землі поновленим

суддя Котельницька В.Л.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_3 (ордер серії СМ № 26 від 18.02.2019)

відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 9-18-0.6-174/62-18 від 21.12.2018)

третьої особи: не прибув

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: до суду звернулось Фермерське господарство Батьківщина Краснопільського району Сумської області з позовом до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Сумській області від 12.03.2018 №28-18-0.6-2174/2-18 про відмову у поновленні договору від 06.04.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га (рілля) на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281 та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди (у межах справи № 920/397/18), а також з позовом про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га (рілля) на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським районним відділом Сумської РФ ДП ЦДЗК 30.04.2010 за № 041062900256, укладений 06.04.2010 між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством Батьківщина Краснопільського району Сумської області на той самий строк і на тих самих умовах (у межах даної справи).

Судовою ухвалою від 11.06.2018 було ухвалено прийняти справу №920/397/18, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні договору оренди, для сумісного розгляду із справою № 920/243/18 у межах провадження у справі № 920/243/18.

Ухвалою від 09.08.2018 на стадії підготовчого провадження суд зупинив провадження у даній справі до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 920/739/17.

Ухвалою суду від 28.01.2019 суд за клопотанням відповідача поновив провадження у справі.

19.02.2019 до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову ( яка фактично є заявою про конкретизацію позовних вимог, оскільки в поданій заяві позивач не змінює предмет позову, а конкретизує вимогу щодо визнання поновленим спірного договору оренди та наводить зміст угоди про поновлення), відповідно до якої він просить суд: визнати незаконною відмову ГУ ДГК в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010 щодо земельної ділянки площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення; визнати поновленим договір оренди землі від 06.04.2010, укладений між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ФГ Батьківщина Краснопільського району Сумської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським відділом Сумської РФ ДП ЦДЗК 30.04.2010, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах у редакції, наведеній у заяві. Протокольною ухвалою від 19.02.2019 зазначена заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 19.02.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 сільську раду; запропоновано третій особі подати письмові пояснення своєї позиції стосовно предмета спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 сільська рада, с. Миропілля, Краснопільський район, Сумська область, надала заяву від 27.02.2019 №356/02-25, відповідно до якої проти заявлених позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу без участі представника ОСОБА_2 сільської ради.

Відповідач у підготовчому провадженні наголошував, що на даний час розпорядником спірної земельної ділянки є ОСОБА_2 сільська рада, якій вона передана на підставі акту приймання-передачі від 27.09.2018 відповідно до наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-7568/16-18-СГ від 27.09.2018, а тому саме до ОСОБА_2 сільської ради мають бути заявлені позовні вимоги.

За змістом ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Тобто, відповідачем може бути особа, яка порушила або не визнала право позивача.

У даній справі такою особою є саме Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки позивачем оскаржуються дії (виражені у прийнятті рішення про відмову у поновленні договору оренди землі) саме цієї юридичної особи як орендодавця за спірним договором оренди землі.

Відтак, позивач правомірно визначив відповідачем ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Розгляд справи по суті розпочато 28.03.2019.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.

Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача додатково усно зазначив, що у тексті позовної заяви ним допущено описку, у зв'язку з чим він уточнив, що просить суд визнати незаконною відмову ГУ ДГК в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010 щодо земельної ділянки площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення від 12.03.2018 №28-18-0.6-2174/2-18.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :

Згідно протоколу № 6/0604 від 06.04.2010 про хід земельного аукціону, позивач є переможцем конкурсу на право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,3464 га, що знаходиться на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області

06.04.2010 між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством Батьківщина укладено договір оренди землі (запасу і резервного фонду), об'єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 19,3464 га, у тому числі 19,3464 га рілля, розташована на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району, кадастровий номер земельної ділянки 5922382500:04:004:0281.

Відповідач передав позивачу зазначену земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду земельної ділянки та актом погодження (встановлення) та закріплення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачу межових знаків.

Відповідно до п. 8 договору оренди визначено, що він укладений на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Пунктом 43 договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Реєстрація Договору відбулась у відділі Краснопільському районному відділі Сумської РФ ДП ЦДЗК 30.04.2010 за № 041062900256.

Таким чином, судом приймається до уваги, що при складанні спірного договору була допущена описка в строку його дії (до 15.05.2018), і спірний договір припинив свою дію саме 30.04.2017, що не заперечується як позивачем, так і відповідачем у даній справі.

Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України було наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області (у тому числі і спірної земельної ділянки).

Судом встановлено, позивач листом № 2 від 12.02.2018, тобто вже після припинення строку дії договору оренди, звернувся з заявою до відповідача про поновлення договору шляхом укладення додаткової угоди до договору. Позивач додав до заяви про поновлення договору оренди проект додаткової угоди до договору. Вищезазначений факт сторонами не спростовується та підтверджується копією зазначеного листа, зареєстрованого у канцелярії відповідача 12.02.2018 за №1826, та проекту додаткової угоди.

В п. 1 проекту додаткової угоди до договору позивач просив відповідача поновити договір на сім років з орендною платою на рівні 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач на зазначену заяву відповів листом-повідомленням № 28-18-0.6-2174/2-18 від 12.03.2018, в якому відмовив позивачу у поновленні договору, посилаючись на те, що 30.04.2017 закінчився строк дії спірного договору оренди землі (державна реєстрація якого відбулась 30.04.2010, а відповідно до умов договору його укладено на сім років).

Надаючи юридичну оцінку встановленим судом фактичним обставинам справи, суд дійшов до наступних висновків.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов'язані одна з іншою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 12.02.2018 звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою № 2 щодо продовження терміну дії договору оренди.

Відповідач листом-повідомленням № 28-18-0.6-2174/2-18 від 12.03.2018 відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі на новий строк з посиланням на те, що дія договору припинилась 30.04.2017, оскільки він укладався на 7 років і саме 30.04.2017 сплив 7-річний термін після державної реєстрації цього договору.

Таким чином, враховуючи, що дія договору оренди землі від 06.04.2010 припинилась 30.04.2017, однак позивач продовжував користуватись спірною земельною ділянкою, сплачував орендну плату за неї, і відповідачем даний факт не спростований та підтверджується довідкою № 9 від 29.03.2018 про суми сплаченої орендної плати за 2010-2018 роки та копією довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 09.02.2018 №977, суд вважає, що відмова відповідача, викладена у листі від 12.03.2018 не відповідає вимозі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо місячного строку для відмови орендарю у поновленні строку договору оренди.

Отже, суд встановив факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення щодо заперечення в продовженні строку дії договору, що у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме в силу ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 8 ст. 33 зазначеного Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а за змістом ч. 11 цієї статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач продовжує користуватись орендованою за договором від 06.04.2010 земельною ділянкою та звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку, уточнення позовних вимог представником позивача у судовому засіданні 28.03.2019 мало на меті конкретизувати формулювання позовної вимоги, а не зміни її по суті.

Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 06.04.2010 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у заяві про зміну предмета позову.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконною відмову ГУ ДГК в Сумській області у поновленні договору оренди землі від 06.04.2010 року щодо земельної ділянки площею 19,3464 га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, викладену у листі-повідомленні про прийняте рішення від 12.03.2018 за №28-18-0.6-2174/2-18.

3. Визнати поновленим договір оренди землі від 06.04.2010, укладений між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та ФГ Батьківщина Краснопільського району Сумської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 19,3464га, кадастровий номер 5922382500:04:004:0281, зареєстрований Краснопільським відділом Сумської РФ ДП ЦДЗК 30.04.2010, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах у наступній редакції:

Договір оренди землі

м. Суми 01.05.2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління - Особа 1, з однієї сторони та

Орендар:Фермерське господарство Батьківщина Краснопільського району

Сумської області в особі його голови - Особа 2, що діє на підстав Статуту, з іншої сторони,

згідно зі статтями 21, 33 Закону України Про оренду землі уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Малорибицької сільської ради Краснопільського району Сумської області

Об'єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,3464 га, у тому числі рілля - 19,3464 га.

3. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - немає, а також інші об'єкти інфраструктури - немає.

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з - немає.

5. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 267382,73 грн. (13820,80 грн. за 1 га, к.і. 3,2).

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню - не має.

7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: земельна ділянка повинна використовуватись із дотриманням вимог контурно-меліоративної організації території.

Строк дії договору

8. Договір укладено на 7 (сім) років (з 01.05.2017 року по 01.05.2024 року). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2,499997% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 6684 грн. 56 коп. (Оренда плата нарахована за результатами аукціону від 06.04.2010 року згідно протоколу СТБ Сумиагропромбіржа №6/0604).

10. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди, чи продовження його дії.

11. Орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

12. Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

13. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі несплаченої суми за кожен день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15. Земельна ділянка передається в оренду для - вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

16. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

17. Умови збереження стану об'єкта оренди - дотримання вимог контурно- меліоративної організації території.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється - без розроблення проекту її відведення.

19. Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - земельна ділянка передається в оренду згідно проведеного аукціону на право оренди земельної ділянки затвердженого протоколом СТБ Сумиагропромбіржа від 06.04.2010 року №0604.

20. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

20.1. Передача у заставу та внесення до статутного фону права оренди земельної ділянки заборонена.

Умови повернення земельної ділянки

21. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних зі зміною стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

22. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем не підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, які орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Інші права та обов'язки сторін

28. Права орендодавця: вимагати від орендаря: Використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримувати екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів; своєчасного внесення орендної плати.

29. Обов'язки орендодавця: Передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою; відшкодовувати орендарю капітальні витрати; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди;

30. Права орендаря: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору; за письмовою згодою орендодавця зводити виробничі та інші будівлі й споруди, передавати її в суборенду; одержувати доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

31.Обов'язки орендаря: приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені цим договором; виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором; дотримувати режиму природоохоронного використання земель; у 5-ти денний строк подати копію цього договору до державної податкової служби.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.

Страхування об'єкта

33. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

34. Страхування об'єкта оренди здійснює орендар.

35. Сторони домовилися про те, що у разі невиконання свого обов'язку стороною, яка повинна згідно з цим договором застрахувати об'єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і вимагати відшкодування витрат на страхування.

Зміна умов договору і припинення його дії

36. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

37. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

38. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

39. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: Невиконання умов договору, систематична невиплата та ухилення орендаря від сплати орендної плати (пункт 1.3. Розпорядження голови ОДА від 07.06.05 №256).

40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

41. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

42. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

43. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться - в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію: Краснопільський районний відділ Сумської

регіональної ділії ДП Центр ДЗК .

Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом;

протоколу СТБ Сумиагропромбіржа від 06.04.2010 року №6/0604 Про хід земельного аукціону .

Реквізити сторін

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадасгру в Сумській області, 40021, м. Суми, вул.. Петропавлівська, 108, код СДРПОУ 39765885.

Орендар: Фермерське господарство Біатьківщина Краснопільського району Сумської області, 42418, с. Велика Рибиця, Краснопільського району Сумської області, код СДРПОУ 33245995.

Підписи сторін:

Орендодавець Орендар

---

---

.

4. Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Фермерського господарства Батьківщина (42418, Сумська область, Краснопільський район, с. Велика Рибиця, вул. Колгоспна; код ЄДРПОУ 33245995) 3524,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.04.2019.

СуддяОСОБА_5