Постанова

від 04.04.2019 по справі 916/3225/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3225/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.,

(склад колегії змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 у зв'язку з перебуванням головуючого суді ОСОБА_1 у відрядженні )

при секретарі судового засідання Федорончукі Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №001378 від18.01.2017,

від відповідача-1 - ОСОБА_3 за довіреністю від 04.09.2018,

від відповідача-2 - ОСОБА_4 за довіреністю від 02.01.2019,

/третя особа не використала законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлена належним чином (див. - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.02.2019)/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради ОСОБА_5 міської ради Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2018

у справі № 916/3225/17

за позовом Сергіївської селищної ради ОСОБА_5 міської ради Одеської області

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЛАН ЗТ

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Міськрайонного управління у ОСОБА_5 районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Одеської області

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Сергіївська селищна рада ОСОБА_5 міської ради Одеської області (далі також позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ОРЛАН ЗТ (далі також відповідач 1) та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Міськрайонного управління у ОСОБА_5 районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі також відповідач 2) в якому просила:

- визнати нечинним з 15.04.2011 державний акт на право постійного користування землею серії ОД-05-04, виданий виробничому акціонерному товариству ОРЛАН про надання у постійне користування 183,00 гектарів землі для сільськогосподарського використання, виданий відповідно до рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 24.06.1995 № 183-ХХІІ, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4;

- визнати припиненим з 15.04.2011 право постійного користування земельними ділянками загальною площею 183,00 гектарів для сільськогосподарського використання, яке було надане виробничому акціонерному товариству ОРЛАН на підставі рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 24.06.1995 № 183-ХХІІ, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії ОД-05-04, зареєстроване в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 4;

- визнати незаконним та скасувати рішення 7-ї сесії Сергіївської селищної ради V скликання від 25.12.2006 №109 Про розгляд клопотання Виробничого акціонерного товариства Орлан закритого типу ;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок 5110300000:03:002:0019 площею 72,1047 га, 5110300000:03:005:0060 площею 16,4320 га, 5110300000:03:005:0058 площею 4,5989 га, 5110300000:03:004:0041 площею 33,6501 га, 5110300000:03:004:0042 площею 11,2682 га, 5110300000:03:005:0059 площею 24,3397 га, 5110300000:03:005:0057 площею 11,8787 га;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Міськрайонного управління у ОСОБА_5 районі та м. Білгород-Дністровському ГУ Держгеокадастру в Одеській області скасувати записи в Державному земельному кадастрі про відомості про земельні ділянки 5110300000:03:002:0019 площею 72,1047 га, 5110300000:03:005:0060 площею 16,4320 га, 5110300000:03:005:0058 площею 4,5989 га, 5110300000:03:004:0041 площею 33,6501 га, 5110300000:03:004:0042 площею 11,2682 га, 5110300000:03:005:0059 площею 24,3397 га, 5110300000:03:005:0057 площею 11,8787 га в частині відомостей про форму власності земельних ділянок та про суб'єкта речового права на земельні ділянки, а саме в розділі Відомості про земельну ділянку Форма власності скасувати запис Право постійного користування земельною ділянкою , у розділі Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку ОСОБА_2 речового права скасувати запис Право постійного користування земельною ділянкою , Найменування юридичної особи - скасувати запис Товариство з обмеженою відповідальністю Орлан , Код ЄДРПОУ скасувати запис 14365515 .

Позов обґрунтований тим, що після затвердження рішенням Сергіївської селищної ради VII скликання від 17.06.2016 № 75 Генерального плану смт. Сергіївка, органом місцевого самоврядування, селищним головою та селищними депутатами була проведена перевірка щодо фактичних користувачів і підстав користування земельними ділянками в межах населеного пункту та встановлено, що у користуванні ТОВ ОРЛАН ЗТ перебувають сформовані земельні ділянки загальною площею 174,2723 га. Позивач наголошує на тому, що Сергієвською селищною радою, як представницьким органом територіальної громади смт. Сергіївка - власника земельних ділянок, не надавався ТОВ ОРЛАН ЗТ дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок чи розробку технічної документації для їх формування та внесення в Державний земельний кадастр /ДЗК/ відомостей про такі земельні ділянки, а також про передання їх у постійне користування. При цьому, позивач стверджує, що рішення Сергієвської селищної ради Про розгляд клопотання Виробничого акціонерного товариства Орлан закритого типу від 25.12.2006 № 109 було сфальсифіковане, бо в дійсності не приймалося, оскільки це питання на той час не входило до компетенції селищної ради.

Крім цього, позивач вважає, що ТОВ ОРЛАН ЗТ , як правонаступник ВАТ ОРЛАН закритого типу, не має відношення до оспорюваного державного акту, оскільки з його змісту випливає, що він виданий Виробничому акціонерному товариству ОРЛАН без зазначення його типу. Тобто, Позивач вважає, що ВАТ ОРЛАН та ВАТ ОРЛАН закритого типу це різні юридичні особи. Також, позивач із посиланням на статті 104, 108 Цивільного кодексу України, зазначає, що навіть якщо припустити, що оспорюваний державний акт був виданий правопопереднику відповідача 1, дія оформленого ним права постійного користування земельними ділянками припинилася з 15.04.2011 у зв'язку із припиненням юридичної особи - ВАТ ОРЛАН в результаті її перетворення у ТОВ ОРЛАН ЗТ . При цьому, на думку позивача, державний акт серії ОД-05-04 від 01.09.1995 втратив чинність, оскільки право постійного користування землею нерозривно пов'язано із суб'єктом землекористування, а тому припиняється у разі припинення юридичної особи.

Крім того, позивач, із посиланням на статті 125, 126 Земельного кодексу України, у редакції Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI, який набрав чинності 02.05.2009, а також статтю 2, частину третю статті 3, статті 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV, у редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII, зазначає, що ТОВ ОРЛАН ЗТ належним чином не оформило та не зареєструвало своє речове право постійного користування на земельні ділянки. При цьому, позивач вказує на те, що ТОВ ОРЛАН ЗТ не одержало акта на право постійного користування земельною ділянкою, як це було передбачено частиною третьої статті 126 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла після внесення змін Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI.

Посилаючись на ст. 92 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що ані ВАТ ОРЛАН ані ТОВ ОРЛАН ЗТ не є суб'єктами права постійного користування земельними ділянками. А відтак, з урахуванням положень пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, ВАТ ОРЛАН повинно було переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, оскільки законодавчо, організаційно та фінансово вже забезпечено оформлення правоустановчих документів на земельні ділянки.

Позивач вважає, що у зв'язку з вищезазначеним порушуються права територіальної громади смт Сергіївка через недоотримання коштів від сплати за землю у вигляді орендної плати, а ТОВ ОРЛАН ЗТ шляхом незаконної реєстрації за собою речового права - права постійного користування землею, фактично чинить перешкоди територіальній громаді у володінні, користуванні та розпорядженні земельними ділянками.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2018 до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Одеської області (далі - третя особа).

Рішенням Господарського суду Одеської області 30.07.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що державний акт на право постійного користування землею серії ОД-05-04 є чинним, тому позовні вимоги Сергіївської селищної ради ОСОБА_5 міської ради Одеської області необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сергіївська селищна рада ОСОБА_5 міської ради Одеської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2018 скасувати, ухвали нове, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на позивача тягар доказування, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995 виданий іншій юридичній особі, ніж ВАТ Орлан закритого типу.

На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про те, що право постійного землекористування спірними земельними ділянками автоматично перейшло до ТОВ ОРЛАН ЗТ як до правонаступника ВАТ ОРЛАН , даний висновок, на його думку є помилковим, оскільки державний акт було видано ВАТ ОРЛАН у 1995 році під час дії Земельного кодексу України 1991 року, норми якого допускали надання земельних ділянок у постійне користування усім суб'єктам землекористування, то враховуючи положення ст. 92 ЗК України (2001 року) та факт припинення юридичної особи ВАТ ОРЛАН з 15.04.2011, яка мала оформлене право постійного користування земельними ділянками, таке право припинилось 15.04.2011, а державний акт втратив з цього моменту чинність, у зв'язку з тим, що право постійного користування земельною ділянкою нерозривно пов'язано з суб'єктом землекористування, а тому припиняється у разі припинення юридичної особи або смерті фізичної особи.

Також, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що технічна документація була розроблена на підставі Рішення Сергіївської селищної ради V скликання №109 від 25.12.2006 безпідставний та не підтверджений жодним доказом, позаяк в ній відсутнє будь-яке посилання на вказане рішення (дозвіл), а також відсутнє саме рішення. Крім цього, Рішення №109, було надане Виробничому акціонерному товариству ОРЛАН закритого типу, а не ТОВ ОРЛАН ЗТ . При цьому, Сергіївська селищна рада станом на 25.12.2006 не мала жодних повноважень на розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги твердження позивача про те, що так як у ВАТ ОРЛАН була відсутня реєстрація права постійного користування земельною ділянкою до 15.04.2011, а після 15.04.2011 ТОВ ОРЛАН ЗТ також не мало такої реєстрації, то були відсутні правові підстави для внесення відомостей у ДЗК про наявність у ТОВ ОРЛАН ЗТ речового права на земельні ділянки, так як такі речові права не були визнані та підтверджені державою.

Крім цього, апелянт вважає, що до ТОВ ОРЛАН ЗТ не можуть бути застосовані висновки Конституційного суду України, викладені в рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005, так як державний акт видавався не ТОВ ОРЛАН ЗТ і воно не набуло право постійного користування у відповідності до ЗК України (1991 року).

Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 7-ї сесії Сергіївської селищної ради від 25.12.2006 №109 розглянув лише в частині фальсифікації рішення, при цьому жодним чином не дослідив оскаржуване рішення на предмет його законності в частині наявності станом на 25.12.2006 повноважень (компетенції) у Сергіївської селищної ради приймати таке рішення.

На думку скаржника, Сергіївська селищна рада як власник земельних ділянок, не подавала до державного кадастрового реєстратора заяву про реєстрацію спірних земельних ділянок, а також не надавала ТОВ ОРЛАН ЗТ дозвіл на розроблення документації із землеустрою, який згідно з нормами ЗК України міг бути підставою для формування спірних земельних ділянок при передачі їх у користування із земель комунальної власності. В свою чергу, ТОВ ОРЛАН ЗТ не є і не було суб'єктом права постійного користування земельними ділянками, які надавалися в постійне користування Виробничому акціонерному товариству ОРЛАН , а тому до нього в порядку правонаступництва не могло і не може перейти право постійного користування землею. Інших речових прав на земельні ділянки у ТОВ ОРЛАН ЗТ не сформовано. За таких обставин, скаржник вважає, що спірні земельні ділянки, як об'єкти цивільних права (площа, конфігурація, межі) сформовані з порушенням закону. Відомості, внесенні до ДЗК про земельні ділянки, згідно з якими ТОВ ОРЛАН ЗТ має право постійного користування ними, є недостовірними та внесені без належних правових підстав.

27.09.2018 та 27.11.2018 до суду апеляційної інстанції від відповідачів надішли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні не погоджуються з доводами апеляційної скарги в повному обсязі, вважають її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, просили апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 24.06.1995 № 183-ХХІІ Виробничому акціонерному товариством Орлан було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 4 (т. 1, а.с. 31-35, 147).

25.12.2006 рішенням 7 сесії Сергіївської селищної ради V скликання №109 вирішено надати дозвіл ВАТ Орлан закритого типу на замовлення виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що знаходиться в постійному користуванні ВАТ Орлан ЗТ на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995.

З протоколу засідання 7-ї сесії Сергіївської сільської ради V скликання від 25.12.2006 (т. 1, а.с. 126-137) вбачається, що присутніми були 23 депутати та сільський голова, відсутні дві особи. За прийняття рішення проголосовано одностайно.

У зв'язку з прийняттям на загальних зборах акціонерів Виробничого акціонерного товариства ОРЛАН закритого типу рішення про припинення шляхом перетворення у ТОВ ОРЛАН ЗТ 31.03.2011 загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про створення ТОВ ОРЛАН ЗТ , яке є правонаступником майнових прав та обов'язків Виробничого акціонерного товариства ОРЛАН закритого типу, затверджено передавальний акт, статутний капітал, статут товариства, тощо (т. 2 а.с. 27).

Відповідно до пунктів 3, 4 Передавального акту, ВАТ ОРЛАН закритого типу передає ТОВ ОРЛАН ЗТ всі майнові права та обов'язки. ТОВ ОРЛАН ЗТ стає повним правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ВАТ ОРЛАН закритого типу. ТОВ ОРЛАН ЗТ стає правонаступником:

-права власності на нерухоме майно, а також проектної, кошторисної документації на будівлі і споруди, всіх погоджень державних і комунальних служб щодо усіх будівель і споруд, в тому числі незавершених будівництвом;

-всіх топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та всіх погоджень цієї документації державними та комунальними службами;

-всіх прав землекористування, що посвідчені Державним актом на право постійного користування землею (т. 2 а.с. 28-29).

Крім цього, з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Виробниче акціонерне товариство ОРЛАН закритого типу, скорочене найменування ВАТ ОРЛАН , ідентифікаційний код 14365515, зареєстровано 17.12.1992, припинено 15.04.2011, номер запису 15521120013000266, юридичною особою правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю ОРЛАН ЗТ , код ЄДРПОУ 14365515. (т. 1 а.с. 25-30).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Статуту ТОВ ОРЛАН ЗТ , затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ ОРЛАН ЗТ , протокол від 31.03.2011 № 1, зареєстрованим 15.04.2011 номер запису 15521450000001615, Товариство створено та діє відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про господарські товариства , інших законів України, шляхом перетворення ВАТ ОРЛАН закритого типу (код ЄДРПОУ 14365515) у ТОВ ОРЛАН ЗТ , з додержанням вимог чинного законодавства. Товариство є повним правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ВАТ ОРЛАН закритого типу (код ЄДРПОУ 14365515) (т. 2, а.с.15-26).

Отже, ТОВ ОРЛАН ЗТ (код ЄДРПОУ 14365515) створено в результаті перетворення Виробничого акціонерного товариства ОРЛАН закритого типу (код ЄДРПОУ 14365515), та є правонаступником усіх прав та обов'язків попередньої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 11-ї позачергової сесії Сергіївської селищної ради VII скликання №75 від 17.06.2016 було затверджено генеральний план, поєднаний з детальним планом смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області (т. 1, а.с. 36).

Після затвердження Генерального плану смт. Сергіївка, як зазначає позивач, органом місцевого самоврядування, селищним головою та селищними депутатами була проведена перевірка щодо фактичних користувачів та підстав користування земельними ділянками в межах населеного пункту та було встановлено, що 22.06.2016 на підставі розробленої Приватним підприємством Земград технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розробленої на підставі рішення Сергіївської селищної ради № 109 від 25.12.2006 року та інших передбачених законом документів, були сформовані та зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами 5110300000:03:002:0019, 5110300000:03:005:0060, 5110300000:03:005:0058, 5110300000:03:004:0041, 5110300000:03:004:0042, 5110300000:03:005:0059, 5110300000:03:005:0057, загальною площею 174,2723га, які перебувають у користуванні ТОВ ОРЛАН ЗТ відповідно до витягів (т. 1, а.с. 44-50).

Позивач зазначає, що вищевказані земельні ділянки з 17.06.2016 і на даний час знаходяться в межах населеного пункту - смт.Сергіївка, що зокрема, підтверджується викопіювакнями з генерального плану поєднаного з детальним планом території смт.Сергіївка, відповідно до вимог чинного законодавства власником таких земельних ділянок є територіальна громада смт.Сергіївка в особі Сергіївської селищної ради. Проте, Сергіївська селищна рада з моменту включення вказаних земельних ділянок в межі населеного пункту не давала ТОВ ОРЛАН ЗТ дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок чи технічної документації для їх формування та внесення в ДЗК відомостей про такі земельні ділянки, а також про передання їх в постійне користування ТОВ ОРЛАН ЗТ , рішення Сергіївської селищної ради №109 від 25.12.2006 в дійсності не приймалося і не могло прийматися, так як це питання на той час не входило до компетенції селищної ради.

Зазначені обставини у сукупності слугували підставою для подання даного позову.

Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача про те, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995 виданий інший юридичній особі ніж ВАТ ОРЛАН закритого типу, зокрема, з підстав не зазначення у вказаному державному акті типу акціонерного товариства, адже рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 у справі №28/556-06-12604, було встановлено, що Виробниче акціонерне товариство Орлан закритого типу є користувачем земельної ділянки площею 183,0 га сільськогосподарського призначення (земельна ділянка). Земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні позивача на підставі Державного ОСОБА_4 на право постійного користування землею, виданого 01 вересня 1995 року, відповідно до Рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 24 червня 1995 року №183-ХХІІ, ОСОБА_4 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4 (Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, http://reyestr.court.gov.ua/Review/354149 ).

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 у справі №28/556-06-12604 набрало законної сили у визначеному законом порядку, в апеляційному порядку оскаржено не було.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Із врахуванням зазначеного, а також положень ст. 75 ГПК України факт підставності користування ТОВ ОРЛАН ЗТ земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995, виданим ВАТ ОРЛАН закритого типу, не підлягає доказуванню.

Стосовно доводів позивача про визнання недійсним та припиненим з 15.04.2011 державного акта на право постійного користування землею ВАТ ОРЛАН закритого типу, у зв'язку з перетворенням та створенням нової юридичної особи ТОВ ОРЛАН ЗТ судова колегія зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 в редакції від 05.05.1993, чинній на час видачі та реєстрації Державного акта, визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною 1 статті 23 названого Кодексу визначалося, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

У відповідності до статті 104 ЦК України (в редакції чинній на момент перетворення ВАТ ОРЛАН закритого типу на ТОВ ОРЛАН ЗТ ), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно статті 108 Цивільного кодексу України (у вищевказаній редакції), перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього майна, прав і обов'язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом (ч. 1 ст. 87 Закону України Про акціонерні товариства ).

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ ОРЛАН закритого типу з 15.04.2011 перетворено в ТОВ ОРЛАН ЗТ (код юридичної особи залишився незмінним - 14365515), який є правонаступником майнових прав та обов'язків, в тому числі і всіх прав землекористування, що посвідчені Державним актом на право постійного користування землею, що підтверджується передавальним актом та статутом ТОВ ОРЛАН ЗТ (т. 2, а.с. 15-29).

Статтею 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 у редакції від 20.12.2001, чинній на час прийняття позивачем вказаних рішень, визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже , право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так , статтею 141 Земельного кодексу України у вказаній редакції, передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вищенаведених правових норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації, передбачених, згідно ст.141 Земельного кодексу України допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що відповідає правовій позиції Верховного суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, яка підтримана Верховним Судом зокрема у постановах від 02.08.2018 у справі №911/2726/17 та від 31.01.2019 у справі № 914/839/18.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 6 розділу 10 Земельного кодексу України від 25.10.2001 встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 пункт 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Конституційний Суд України вказав на наступне:

- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов'язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається відповідно до закону , що є неконкретним у зв'язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення ;

- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов'язку переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку ;

- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

- Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Згідно пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, якщо право постійного користування виникло у суб'єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності діючим Земельним кодексом України), після цієї дати воно продовжує зберігатися до переоформлення або припинення за ст.141 ЗК України, чого в даного випадку не відбулося.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб'єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов'язок та строк вчинення дій, що пов'язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач володіє та користується спірними земельними ділянками на законних підставах та має право на переоформлення його права користування в інший правовий титул згідно чинного законодавства.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди , і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині вимог про визнання нечинним державного акта на право постійного користування серії ОД-05-04 та припиненим права постійного користування земельними ділянками площею 183,00 га для сільськогосподарського використання, наданих ВАТ ОРЛАН на підставі рішення ОСОБА_5 районної ради народних депутатів від 24.06.1995 № 183-ХХІІ, з 15.04.2011 не підлягають задоволенню і суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені в цієї частини позовних вимог Сергіївської селищної ради.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення 7-ї сесії Сергіївської селищної ради 5-го скликання №109 від 25.12.2006 Про розгляд клопотання Виробничого акціонерного товариства ОРЛАН закритого типу , судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення підписано селищним головою Сергіївської селищної ради ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 23) та відсутні заяви або скарги ОСОБА_6 про те, що останній не підписував оскаржене рішення або його підпис є підроблений.

Крім цього, з протоколу засідання 7-ї сесії Сергіївської сільської ради V скликання від 25.12.2006 (т. 1 а.с. 126-137) вбачається, що присутніми були 23 депутати та сільський голова, відсутні дві особи. За прийняття оскаржуваного рішення проголосували 24 депутати.

Пунктом 12 ст. 46 Законом України Про місцеве самоврядування передбачено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Отже, посилання позивача на те, що про існування оскаржуваного рішення керівництву селищної ради стало відомо лише після 18.11.2016 у зв'язку із письмовим зверненням до Сергіївського селищного голови групи фізичних осіб - мешканців смт Сергіївка, які були депутатами селищної ради V скликання, не відповідає дійсності, оскільки зазначені депутати були присутніми на засіданні 7-ї сесії Сергіївської сільської ради V скликання від 25.12.2006 та одноголосно проголосували при розгляді клопотання ВАТ ОРЛАН закритого типу (т. 1, а.с. 135).

Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, стосовно того, що рішення від 25.12.2006 № 109 є сфальсифікованим, що підтверджується відкритим кримінальним провадженням, адже, відповідно до положень ч. 6 ст. 75 ГПК України, ст. 62 Конституції України, ст. 2 Кримінального кодексу України, лише обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, є належним доказом фальсифікації оскарженого рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині про визнання незаконним та скасування рішення 7-ї сесії Сергіївської селищної ради V скликання від 25.12.2006 № 109 Про розгляд клопотання Виробничого акціонерного товариства Орлан закритого типу не підлягають задоволенню і суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог Сергіївської селищної ради в цій частині.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Міськрайонного управління у ОСОБА_5 районі та м. Білгород-Дністровському ГУ Держгеокадастру в Одеській області скасувати записи в Державному земельному кадастрі про відомості про земельні ділянки 5110300000:03:002:0019, 5110300000:03:005:0060, 5110300000:03:005:0058, 5110300000:03:004:0041, 5110300000:03:004:0042, 5110300000:03:005:0059, 5110300000:03:005:0057, в частині відомостей про форму власності земельних ділянок та про суб'єкта речового права на земельні ділянки, а саме в розділі Відомості про земельну ділянку Форма власності скасувати запис Право постійного користування земельною ділянкою , у розділі Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку ОСОБА_2 речового права скасувати запис Право постійного користування земельною ділянкою , Найменування юридичної особи - скасувати запис Товариство з обмеженою відповідальністю Орлан , Код ЄДРПОУ скасувати запис 14365515 , то судова колегія вважає, що зазначені позовні вимоги є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування рішення 7-ї сесії Сергіївської селищної ради V скликання від 25.12.2006 № 109, а отже також не підлягають задоволенню та суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні.

Так, рішенням від 25.12.2006 № 109 Сергіївська селищна рада надала дозвіл ВАТ ОРЛАН закритого типу на замовлення виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що знаходяться в постійному користуванні ВАТ ОРЛАН ЗТ на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ОД-05-04 від 01.09.1995.

При цьому, судова колегія зазначає, що ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік підстав скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки, а саме у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Проте, звертаюсь із позовом Сергівська селищна рада не зазначила, жодної з перелічених підстав для скасування записів в Державному земельному кадастрі відомостей про земельні ділянки ТОВ ОРЛАН ЗТ .

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що право постійного користування земельною ділянкою у ВАТ ОРЛАН припинилось з 15.04.2011, а державний акт втратив з цього моменту чинність, у зв'язку з тим, що право постійного користування земельною ділянкою нерозривно пов'язано з суб'єктом землекористування, а тому припиняється у разі припинення юридичної особи або смерті фізичної особи, у зв'язку з наступним.

Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 встановив, що приписи підпункту в ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво . З даним висновком Верховний Суд України погодився і Верховний Суд у постановах від 02.08.2018 у справі №911/2726/17 та від 31.01.2019 у справі № 914/839/18 .

Судова колегія встановила, що ТОВ ОРЛАН ЗТ є правонаступником ВАТ ОРЛАН закритого типу, в тому числі і всіх прав землекористування, що посвідчені Державним актом на право постійного користування землею.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими та не доведеними доводи апеляційної скарги стосовно того, що Сергіївська селищна рада станом на 25.12.2006 не мала жодних повноважень на розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що земельні ділянки, які належать на праві постійного користування ТОВ ОРЛАН ЗТ станом на 25.12.2006 знаходились за межами населених пунктів.

Доводи апеляційної скарги, що до ТО ОРЛАН ЗТ не можуть бути застосовані висновки Конституційного суду України, викладені в рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005, так як державний акт видавався не ТОВ ОРЛАН ЗТ і воно не набуло право постійного користування у відповідності до ЗК України (1991 року), судова колегія не приймає до уваги, враховуючи вищевикладене в даній постанові.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з'ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2018 року у справі №916/3225/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради ОСОБА_5 міської ради Одеської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено 09.04.2019 о 17.00.

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Ярош А.І.