Рішення

від 22.03.2019 по справі 907/456/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

22.03.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/456/18

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрнафта» , м. Київ

про визнання укладеною ОСОБА_2 угоди до Договору оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року у редакції, запропонованій позивачем,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - ОСОБА_3, довіреність № 26.01.-10/02 від 02.01.2018 року

Відповідача - ОСОБА_4, адвокат, довіреність № 01/01/07-744/д від 22.11.2018 року

СУТЬ СПОРУ: Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрнафта» , м. Київ про визнання укладеною ОСОБА_2 угоди до Договору оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року у редакції, запропонованій позивачем.

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду із позовом, яким просить суд визнати укладеною ОСОБА_2 угоду про внесення змін до договору оренди землі від 28.12.2012 року № 1573, в запропонованій ним редакції. Вказує на те, що підставою для звернення до суду послужило підписання відповідачем примірника ОСОБА_2 угоди разом з протоколом розбіжностей від 25.06.2018 року в частині нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та, відповідно, орендної плати за неї, в частині абз. 1 пункту 27 щодо одностороннього внесення змін, частково щодо обов'язків, покладених на орендаря, а також щодо погодження дії пункту 1 угоди на період з 01.01.2017 року, а пункту 4 - з 01.01.2018 року. Зазначає, що 17.09.2016 року набуло чинності рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 року № 356 «Про Тимчасове положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам» , яким затверджено типову форму договору оренди землі шляхом конкретизації окремих умов Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Запропонована ж відповідачем редакція вказаних окремих положень угоди, яка наведена ним у протоколі розбіжності, суперечить типовій формі договору оренди.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає такі необґрунтованими та безпідставними. Вважає обраний позивачем спосіб захисту таким, що не відповідає обставинам справи та судовій практиці в аналогічних спорах, оскільки на вирішення суду позивач повинен був передати лише ті умови ОСОБА_2 угоди, що залишились неузгодженими між сторонами, а не просити суд визнати ОСОБА_2 угоду укладеною в редакції позивача. Крім того, позивачем не наведено та не підтверджено наявність чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору оренди землі в судовому порядку у зв'язку із істотною зміною обставин, які визначені ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Наголошує, що застосований позивачем розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений на підставі нечинного рішення Ужгородської міської ради від 14.07.2014 року № 1398 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради» . Зауважив, що в силу положень ст. 75 ГПК України факт нечинності згаданого рішення ради № 1398 не потребує доказування, оскільки був встановлений в межах господарської справи № 907/1167/15. Стверджує також, що укладений між сторонами Договір оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року відповідає Типовій формі договору оренди землі, чинній на момент його укладення, приведення ж його у відповідність до нової Типової форми не передбачене ні умовами договору , ні нормами закону. До того ж, звертає увагу суду на те, що в самому рішенні Ужгородської міської ради від 30.08.2016 року № 256, яким власне і затверджено форму договору, у відповідність до якої позивач прагне привести діючий Договір оренди, у п. 2 зазначено, що договори оренди землі укладені до набрання чинності цим рішенням, є діючими до завершення вказаного у них терміну.

Позивач у відповіді на відзив повністю не погоджується з викладеними відповідачем запереченнями та наводить свої спростування. Зауважує, що позов заявлено на підставі ст. 188 Господарського кодексу України, яким встановлено алгоритм дій у випадку недосягнення згоди щодо зміни договору, тобто право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду, яким він і скористався.

Звертає також увагу, що орендована земельна ділянка належить територіальній громаді міста на праві комунальної власності, а тому в силу законодавчих приписів орендна плата за ділянки державної та комунальної власності є регульованою законом ціною. Так, у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 року справа № 21-4172а14, від 14.04.2015 року справа № 21-165а15, від 07.04.2015 року справа № 21-117а15 та від 02.12.2014 року справа № 21-274а14 зазначено, що річний розмір орендної плати за ділянки державної та комунальної форм власності має відповідати вимогам пп. 288.5.1 . п. 288.5 . ст. 288 Податкового кодексу України, які є підставою для перегляду цього розміру.

Стосовно обраного позивачем способу захисту, який за твердженням позивача є помилковим, пояснив, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такої позиції дотримується Верховний Суд України (постанови від 21.05.2012 року № 6-20цс11, від 12.06.2013 року № 6-32цс13). Саме тому вважає, що позовна вимога про визнання додаткової угоди укладеною в редакції позивача є такою, котра широко застосовується сторонами та в змозі ефективно захистити порушене право, яке стало підставою звернення до суду.

Твердження відповідача про безпідставність внесення позивачем змін до договору оренди землі у судовому порядку позивач спростовує посиланням на п. 33 Договору оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року, яким прямо передбачено, що у разі недосягнення взаємної згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується в судовому порядку. Аналогічні норми встановлені у статтях 30 , 35 Закону України «Про оренду землі» .

Заперечення відповідача про застосування нечинної нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Ужгорода позивач вважає помилковим, оскільки 14.07.2014 року рішенням № 1398 Ужгородської міської ради, яке опубліковано в місцевій газеті «Ужгород» 14.07.2015 року, було затверджено нову нормативну грошову оцінку і саме з огляду на неї позивачем було визначено новий розмір орендної плати, який запропонований у ОСОБА_2 угоді. Щодо преюдиційності висновків нечинності рішення ради № 1398 від 14.07.2014 року, зроблених у рішенні № 907/1167/15, то таку позивач вважає безпідставною. Пояснив, що в межах означеної справи суд зробив висновок про недоведеність поданими доказами набрання чинності вказаного рішення, тобто йшла мова лише про доведеність належними та допустимими доказами факту його опублікування.

Приведення ж Договору оренди у відповідність до чинного законодавства вважає таким, що не суперечить вимогам ані закону, ані положення самого договору. Зазначає, що рішення № 356 від 30.08.2016 року, яким затверджено Типову форму договору оренди, є чинним, а тому обов'язковим для виконання. Посилання ж відповідача на його пункт 2 вважає необґрунтованим, оскільки з його змісту випливає, що прийняття такого рішення не припиняє діючих договорів оренди землі, і зовсім не означає, що в договір до кінця його строку не можна внести зміни.

В ході проведення підготовчого провадження судом задоволено частково клопотання відповідача та в порядку ст. 81 ГПК України витребувано від Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради належним чином завірену копію рішення від 30.08.2016 року № 356 з доказами його оприлюднення у відповідних офіційних засобах масової інформації (ухвала суду від 09.08.2018 року).

Подана відповідачем заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача судом відхилена (ухвала суду від 19.09.2018 року). Цією ж ухвалою було продовжено строк підготовчого провадження.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/9524/17 законної сили, в задоволенні якого ухвалою суду від 22.10.2018 року було відмовлено.

Після закриття підготовчого провадження у справі відповідачем заявлено відвід головуючому судді, який ухвалою суду від 02.11.2018 року визнано необґрунтованим, внаслідок чого провадження у справі було зупинено, а справу передано в установленому законом порядку для розгляду вказаної заяви іншим суддею. В подальшому, ухвалою суду від 12.11.2018 року у задоволені заяви про відвід було відмовлено (головуючий суддя Ушак І.Г.), а провадження у справі поновлено.

Відповідач подав суду доповнення до правової позиції відповідача, які з огляду на порушення встановлених процесуальних строків подання заяв, клопотань і заперечень, оскільки такі подані на стадії розгляду справи по суті, до того ж без обґрунтувань неможливості подання таких у підготовчому провадженні, повертаються судом без розгляду. З аналогічних підстав судом повертається і письмові пояснення позивача на доповнення до правової позиції відповідача.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін,

суд Встановив:

На підставі рішень від 11.02.2011 року № 112 та від 15.09.2018 року № 253 Ужгородської міської ради між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (надалі - позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укрнафта» 28.12.2012 року укладено договір оренди землі № 1573 щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 0,1860 га для обслуговування автозаправочної станції, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, КПП «Ужгород» км 12+350 зі строком дії до 11 лютого 2014 року.

Вказана земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю відповідно до Акту приймання - передачі земельної ділянки, підписаного 28.12.2012 року .

В подальшому , ОСОБА_2 угодою № 1 від 18.06.2014 року до Договору оренди землі від 28.12.2012 року внесені зміни, а саме: на підставі рішення Ужгородської міської ради від 23.04.2014 року № 1284 договір оренди землі від 28.12.2012 року поновлено строком на п'ять років, тобто до 11.04.2019 року. Крім того, внесено зміни до пунктів 5, 8, 9, 10 Договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

Посилаючись на те, що згідно зі статтею 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається з урахуванням типової форми угоди, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» , з огляду на внесені 23.11.2016 року та 22.11.2017 року постановами Кабінету Міністрів України № 843, 890 зміни до Типової форми договору оренди землі, з метою приведення укладеного між сторонами у спорі Договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, позивачем 01.06.2018 року було скеровано лист-пропозицію від 01.06.2018 року № 25.01-12/891 про внесення змін до договору з проектом відповідної ОСОБА_2 угоди.

Вказана угода була складена також з врахуванням прийнятого Ужгородською міською радою рішення від 30.08.2016 року № 356 «Про Тимчасове Положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам» , яке набуло чинності 17.09.2016 року, оскільки ним затверджено типову форму договору оренди землі, шляхом конкретизації окремих умов Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Крім того, у запропонованій редакції позивачем враховано, що згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктами 12, 13 Договору № 1573 оренди землі від 28.12.2012 року визначено, що розмір орендної плати переглядається щороку, зокрема, у разі змін нормативно-грошової оцінки землі, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Оскільки згідно з даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік склав 1,06, за 2017-1,0, то з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки (нова технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода набула чинності з 01.01.2015 року відповідно до рішення ради № 1398 від 14.07.2014 року), розмір місячної орендної плати у 2018 році за договором повинен становити 22 079 грн. 83 коп./міс.

Надісланий орендарю проект додаткової угоди підписаний ним 25.06.2018 року , однак, з Протоколом розбіжностей.

Листом № 25.01-12/1143 від 27.06.2018 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради повідомив Товариство, що умови договору, запропоновані у Протоколі розбіжностей, ним не визнаються, оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства та інтересам територіальної громади міста, відтак, відповідні матеріали будуть скеровані до управління правового забезпечення ради для врегулювання питання внесення змін до договору оренди землі в судовому порядку.

Саме тому, посилаючись на неможливість погодити умови ОСОБА_2 угоди до Договору оренди землі в редакції, запропонованій відповідачем у Протоколі розбіжностей з огляду на наведені у листі підстави, позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей шляхом визнання укладеною ОСОБА_2 угоди до договору оренди землі в його редакції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону).

Таким чином, укладення спірного договору є обов'язковим.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладення договорів встановлений ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст. 184 Господарського кодексу К України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Так, відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

З аналізу наведених норм встановлено, що укладення договору оренди землі у даних правовідносинах є обов'язковим; такий договір повинен бути укладений на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, при чому сторони не можуть відступати від його змісту, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.

Постановами Кабінету Міністрів України № 843 від 23.11.2016 року та № 890 від 22.11.2017 року внесено зміни до Типової форми договору оренди землі, в частині умов перегляду орендної плати та відповідальності за порушення строків сплати плати за землю.

Крім того, 17.09.2016 року набуло чинності рішення Ужгородської міської ради від 30.08.2016 року № 356 «Про Тимчасове Положення про порядок надання земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам» . У відповідності до вказаного Положення затверджено типову форму договору оренди землі, шляхом конкретизації окремих умов Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом, між сторонами існують орендні правовідносини, які врегульовані Договором оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року (з наступними змінами).

З метою приведення у відповідність до умов типового договору оренди, затвердженого місцевою радою, враховуючи зміну нормативної грошової оцінки землі, запропонована орендодавцем - позивачем ОСОБА_2 угода до Договору оренди землі була підписана орендарем-відповідачем з протоколом розбіжностей від 25.06.2018 року.

Фактично позивачем передано до суду спір щодо врегулювання розбіжностей до вказаного договору, а саме: в частині пунктів, які стосуються розміру нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки та розрахованої у відповідності до неї орендної плати; щодо пунктів 27, 30, 33, які внесені до ОСОБА_2 угоди у відповідності до Типової форми договору оренди землі, затвердженої місцевою радою, а також щодо поширення дії угоди на правовідносини до набрання нею чинності (п. 36).

Судом враховано, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена в постановах від 02.03.2016 року у справі № 922/538/14 та від 18.05.2016 року у справі № 6-325цс16).

Як зазначено вище, рішенням 23-ої сесії 6-го Ужгородської міської ради від 14.07.2014 року № 1398 затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 м.кв. забудованої території в розрізі економіко-планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту.

Враховуючи викладене, зміна розміру грошової оцінки має наслідком зміну земельного податку, і, як наслідок, зміну розміру орендної плати.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, видану управлінням Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області від 26.01.2017 року та з врахуванням даних Державної служби статистики України, відповідно до яких індекс споживчих цін за 2016 рік склав 1,06, за 2017-1,0, твердження позивача про те, що розмір місячної орендної плати у 2018 році за договором № 1573 повинен становити 22 079 грн. 83 коп./міс . є підставним та обґрунтованим.

Статтею 30 Закону України „Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з п. 33 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Наведеним також спростовуються доводи відповідача про безпідставність внесення змін до договору в судовому порядку.

Оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду встановленого умовами договору розміру орендної плати. Саме з огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про внесення змін в частині нормативної грошової оцінки землі, а також орендної плати за користування нею у запропонованій ним редакції.

Розбіжності ж у договорі, які стосуються обов'язків орендаря, права орендодавця в односторонньому порядку вносити зміни до договору у випадку зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень (абз . 1 п. 27, п. 30, частково пункт 33) підлягають врегулюванню судом шляхом затвердження їх у редакції позивача. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що запропонована позивачем редакція вказаних пунктів повністю відповідає положенням Типової форми договору оренди землі, затвердженій рішенням Ужгородської міської ради 30.08.2016 року № 356. Вказане рішення за приписами ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягає обов'язковому виконанню землекористувачем. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.05.2018 року у справі № 908/1760/17, від 30.05.2018 року у справі № 908/1757/17, від 13.06.2018 року у справі № 908/1758/17.

Стосовно пункту 36 Договору.

Звертаючись до суду позивач просить укласти частину 3 вказаного пункту в наступній редакції: «ОСОБА_2 угода про внесення змін до договору оренди землі укладена у 3-х примірниках, які мають однакову юридичну силу. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року № 1573. Цією угодою сторони дійшли домовленості про те, що дія пункту 1 угоди розповсюджується на період з 01.01.2017 року, дія пункту 3 - з 01.01.2018 року» .

В свою чергу відповідач у протоколі розбіжностей виклав свою редакцію, - без останнього речення, тобто не погодився з розповсюдженням дії договору на правовідносини, які відбулися до набрання чинності угодою.

Розглядаючи спір в цій частині судом враховано наступне.

Однією з загальних засад цивільного законодавства, згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є свобода договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Тобто умови договору можуть застосовуватися до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тільки за згодою сторін, а якщо одна із сторін такої згоди не дає, набрання чинності договором має регулюватися загальними положеннями законодавства.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до Протоколу розбіжностей, відповідач не погоджується із запропонованою редакцією п. 36 Проекту ОСОБА_2 угоди до договору оренди землі № 1573. За таких обставин, беручи до уваги відсутність згоди сторін (волевиявлення) на застосування у спірній ситуації положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про застосування при врегулюванні відносин п. 36 Договору оренди землі редакції відповідача.

Стосовно особи, яка значиться у преамбулі Угоди і в розділі «Підписи сторін» , і від імені ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрнафта» має повноваження право підпису господарських договорів. Так, у редакції позивача керівником товариства зазначено ОСОБА_5 Ендрю, тоді як сам відповідач зазначає ОСОБА_6, начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Закарпатській області. Судом перевірено офіційну інформацію, розміщену на сайті Міністерства юстиції стосовно ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрнафта» , в тому числі стосовно осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, де такою особою значиться ОСОБА_5, тобто відповідальна на підписання договору особа, яка визначена позивачем у справі. Відтак, суд вважає підставним затвердження угоди в редакції позивача і в цій частині.

Крім того, з огляду на заявлене позивачем клопотання про залучення до участі у справі Ужгородської міської ради, як власника спірної земельної ділянки, в задоволенні якого судом було відмовлено, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормою статті 172 Цивільного кодексу України встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 142 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують питання місцевого значення, віднесенні законом до їхньої компетенції.

Рішенням XVIII сесії VII скликання (1-е пленарне засідання) Ужгородської міської ради від 14.12.2017 року № 912 «Про зміни до рішення XII сесії VII скликання 30 березня 2017 року № 624» затверджено Положення про Департамент міського господарства у новій редакції (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1.1. Положення , Департамент міського господарства Ужгородської міської ради є виконавчим органом міської ради, утворюється міською радою, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

На підставі ст. ст. 16, 29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Ужгородською міською радою були делеговані Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради повноваження щодо управління майном комунальної власності в межах, визначених Положенням.

Пунктом 2.1.8 . Положення встановлено, що Департамент здійснює від імені міської ради повноваження орендодавця земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

Зазначені повноваження конкретизовані в пункті 3.2.20 . Положення, відповідно до якого Департамент міського господарства Ужгородської міської ради від імені міської ради виступає орендодавцем за договорами оренди земельних ділянок.

З огляду на наведене, суд констатує, що за захистом порушеного права територіальної громади звернувся орган, який уповноважений на врегулювання спірних правовідносин.

Заперечення відповідача щодо нечинності рішення № 1398 від 14.07.2014 року, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку, з огляду на преюдиційні висновки суду у рішенні № 907/1167/15 суд відхиляє. В даному випадку суд погоджується з твердженням позивача, що в межах означеної справи суд зробив висновок про недоведеність поданими доказами набрання чинності вказаного рішення, тобто йшла мова лише про доведеність належними та допустимими доказами факту його опублікування, а не визнання нечинним самого рішення ради. До того ж, позивачем подано суду належні докази оприлюднення згаданого рішення , що виключає будь-які сумніви його нечинності з наведеної підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за наслідками оцінки поданих сторонами доказів, судом врегульовано переддоговірний спір шляхом затвердження п. 36 Договору в редакції, запропонованій відповідачем, в решті ОСОБА_2 угоду слід затвердити у запропонованій позивачем редакції.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору. Відтак, зміст додаткової угоди до договору оренди землі належить викласти в резолютивній частині рішення.

З огляду на наведену норму судом відхиляються заперечення відповідача щодо неналежного способу захисту при зверненні з позовом про врегулювання розбіжностей.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати укладеною ОСОБА_2 угоду до Договору оренди землі № 1573 від 28.12.2012 року у наступній редакції:

ОСОБА_2 угода про внесення змін до Договору оренди землі

від 28.12.2012 року № 1573

м. Ужгород « ___»

---

201_ р.

Територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, в особі директора департаменту ОСОБА_7, що діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2017 року № 624 (надалі - Орендодавець), Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» , код 00135390, в особі керівника ОСОБА_5 Ендрю, (надалі - Орендар), з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору про нижченаведене:

1. На виконання пунктів 12, 13 договору у зв'язку із змінами коефіцієнту індексації у 2016 році внести зміни до пунктів 5, 10, 11 Договору та викласти їх у новій редакції, а саме:

« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2017-2018 роки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0004 становить 2 207 983,45 грн. (два млн. двісті сім тис. дев'ятсот вісімдесят три грн. 45 коп.) згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області № 361/86-17 від 26.01.2017 року.» .

« 10. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 264 958,01 грн (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім грн 01 коп.).» .

« 11. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 22 079,83 грн. (двадцять дві тисячі сімдесят дев'ять грн 83 коп.)» .

2. Доповнити пункт 29 договору абзацом наступного змісту:

« - визначити, що Орендар не в праві вносити право оренди землі у заставу та до статутного фонду іншої юридичної особи» .

3. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року № 843, у зв'язку із внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» доповнити пункт 13 договору абзацом наступного змісту, а саме:

« - зміні граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України» .

3. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 890, у зв'язку із внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» викласти пункт 14 договору в новій редакції, а саме:

« 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення» .

4. У зв'язку із затвердженням Тимчасового положення про прядок надання земельних ділянок, що знаходяться в розпорядженні Ужгородської міської ради, в оренду фізичним та юридичним особам згідно рішення сесії Ужгородської міської ради від 30.08.2016 року № 356 внести зміни до абзацу 1 пункту 27, пункти З0, 33, 36, абзацу 1 пункту 35 та викласти їх у новій редакції:

«абзац 1 пункту 27. В односторонньому порядку вносити зміни до даного договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів інфляції (визначених у відповідності до вимог чинного законодавства), ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства шляхом надсилання відповідних повідомлень» .

« 30. Обов'язки Орендаря:

- здійснити у 20-ти денний термін державну реєстрацію права оренди у відповідності до вимог чинного законодавства. Уразі несвоєчасного здійснення права оренди справляється пеня у розмірі визначеному п. 14 даної угоди;

- своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою;

- щоквартально подавати Орендодавцю підтверджуючі документи щодо внесення орендної плати;

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, право оренди якого, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби;

- у разі зміни своїх банківських реквізитів, юридичної адреси, назви, організаційно-правової форми тощо, у 10-денний строк з моменту настання таких змін повинен письмово повідомити про це Орендодавця;

- у разі неповернення земельної ділянки в зазначений термін здійснити плату за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором;

- у разі поновлення договору оренди здійснювати відшкодування втрат від недоотримання Ужгородською міською радою коштів за використання земель на період закінчення дії даного договору та державної реєстрації поновленого договору;

- у разі зміни цільового використання земельної ділянки, з моменту її здійснення до набрання чинності новоукладеного договору проплачувати орендну плату в розмірі згідно ставок орендної плати нового використання;

- щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подавати в державну податкову інспекцію в м. Ужгород головного управління ДФС у Закарпатській області податкову декларацію на поточний рік та/або здійснювати її подачу щомісяця у порядку та строки визначені Податковим кодексом України;

- за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним в державну податкову інспекцію в м. Ужгороді головного управління ДФС у Закарпатській області податкову декларацію за новоукладеними договорами оренди;

- у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник Орендар подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни до державної податкової інспекції у м. Ужгород головного управління ДФС у Закарпатській області» .

« 33. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, крім випадків визначених абзацом 1 пункту 27 даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку» .

« 36. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:

- несплати розміру орендної плати протягом трьох місяців;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначення;

- передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди Орендодавця.

ОСОБА_2 угода про внесення змін до договору оренди землі укладена у 3-х примірниках, які мають однакову юридичну силу. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року № 1573.

Реквізити сторін

Орендодавець: Територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради Департамент міського господарства Ужгородської міської ради м. Ужгород, пл. Поштова, 3 р/р 33211812700002 одержувач: УК у м. Ужгороді 18010600, код ЄДРПОУ 38015610 банк ГУДКСУ у Закарпатській області МФО 812016Орендар: ПАТ «Укрнафта» пров. Несторівський, 3-5, м. Київ код ЄДРПОУ 00135390 Підписи сторін

Орендодавець: Орендар:

Директор департаменту Керівник ПАТ «Укрнафта»

Ужгородської міської ради

---

В.І. ОСОБА_8 Роліннс

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрнафта» , 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 (код ЄДРПОУ 00135390) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (код ЄДРПОУ 36541721) суму 1 762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 08.04.2019 року

Суддя Пригара Л.І.