Рішення

від 29.03.2019 по справі 320/6240/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року м.Київ № 320/6240/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку, в результаті якої встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, у зв'язку з чим контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 32 824,15 грн.

Позивач не погоджується з рішенням контролюючого органу та зазначає, що ТОВ Компанія Вітава подало уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року, якою було виправлено помилку, що призвела до хибного завищення суми податкового зобов'язання. Також вказує, що строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб не був порушений, оскільки всі суми належних до сплати податків за перше півріччя 2018 року були сплачені ще під час виплати роялті нерезидентові в першому кварталі 2018 року, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Також заявила клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, представник відповідача з приводу заявленого клопотання не заперечував.

Представник відповідача подав до суду 21.12.2018 відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що не погоджується з доводами позивача, позовні вимоги не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава зареєстроване за адресою: 07100, м. Славутич Київської області, просп. Ентузіастів, буд. 8.

Позивач перебуває на обліку в Броварському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ Компанія Вітава щодо своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, про що складено акт від 09.10.2018 № 2716/10-36-52-01-34/30239245.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 09.10.2018 № 2716/10-36-52-01-34/30239245 ТОВ Компанія Вітава 24.10.2018 надало до ГУ ДФС у Київській області заперечення на зазначений акт, однак відповідно до повідомлення про розгляд заперечення від 02.11.2018 № 19263/10/10-36-12-04 висновки акту визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства та залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

У зв'язку з встановленим порушенням термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, на підставі ст. 126 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 32 824,15 грн.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Нормами пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Нормами п.п. 49.1 та 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до вимог п. 137.4 ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Як вбачається зі змісту ст. 126 ПК України підстави застосування до платника податку штрафних санкцій передбачають наявність: податкового боргу; затримки сплати грошового зобов'язання та/або факту погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Наведена норма податкового законодавства свідчить, що платник податку має право у разі виявлення посилок в оформленні податкових декларацій, подати до неї уточнюючий розрахунок.

При цьому, лише виявлення факту заниження податкового зобов'язання призводить до виникнення у позивача підстав для сплати штрафних санкцій за подання такого уточнюючого розрахунку та за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Так, судом встановлено, що 21.08.2018 позивачем було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року, якою виправлено допущену у рядку 24 декларації Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) методологічну помилку, яка полягала у тому, що платником податку не було продубльовано суму вже сплаченого податку з доходів нерезидентів при виплаті останньому роялті в першому кварталі 2018 року з рядка 23 ПН Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період податкової декларації за перший квартал 2018 року, що і призвело до помилкового завищення суми зобов'язання з податку на доходи нерезидентів.

За даними інтегрованої картки платника податку станом на 19.08.2018 (граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного у декларації на прибуток підприємства за перше півріччя 2018 року у розмірі 328 568,00 грн.) переплата становить 326,5 грн., однак зменшене податкове зобов'язання у розмірі 328 568,00 грн., вказане в уточнюючій декларації враховане податковим органом як погашення податкового боргу, у результаті чого виникла недоїмка у розмірі 328 241,5 грн. (328 568,00 грн. - 326,5 грн.), яка стала об'єктом застосування 10 % штрафу, виходячи із дводенного терміну затримки сплати.

Однак, враховуючи те, що у декларації, поданій 30.07.2018 податкове зобов'язання було збільшено на суму 328 568,00 грн., а уточнюючою декларацією податкове зобов'язання зменшено на суму 328 568,00 грн., суд вважає, що податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств був відсутній, а зазначення такої суми у декларації є нічим іншим як помилкою.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган за відсутності підстав, передбачених ст. 126 ПК України неправомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 32 824,15 грн.

Крім того, суд вважає за можливе вказати, що суть звернення позивача з даним адміністративним позовом полягає в тому, що при поданні декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року позивачем було допущено помилку саме під час заповнення податкової декларації, яка полягала в тому, що платником не було продубльовано суму раніше сплаченого податку з доходів нерезидентів, що і призвело до помилкового завищення суми зазначеного податкового зобов'язання.

Тому, беручи до уваги докази, які підтверджують вчасну сплату платником зазначеного податкового зобов'язання, зокрема платіжні доручення № 360 від 23.02.2018 на суму 281 980,00 грн. та № 599 від 23.03.2018 на суму 46 588,30 грн., виписки по рахунку № 26004124620800 за 22.02.2018 та за 23.03.2018, видані департаментом операційних розрахунків АТ УкрСиббанк , суд приходить до висновку про відсутність за ТОВ Компанія Вітава податкового боргу, що не лише виключає будь-які підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України, але й свідчить про відсутність бази (погашеної суми податкового боргу) для нарахування такого штрафу.

Верховний Суд, аналізуючи аналогічні правовідносини між платником податків та податковим органом у справі № 813/2009/17, виніс постанову від 27.02.2018 у якій зазначив, що у межах спірних відносин відсутнє податкове правопорушення, оскільки відсутність обов'язку сплати грошового зобов'язання доводить відсутність погашення суми податкового боргу, внаслідок чого відповідачем безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

З урахуванням наведеного, зазначені у відзиві на позов твердження відповідача про облік за позивачем податкового боргу, який було сплачено з порушенням граничного терміну на 2 дні та доводи, що при сплаті узгодженого податкового зобов'язання позивачем було допущено помилку у рахунку до декларації з податку на прибуток за 2018 рік, на який належало сплатити такі кошти є безпідставними та необґрунтованими.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява № 39766/05), Щокін проти України (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, з огляду на вищенаведені положення норм законодавства, практику Європейського суду з прав людини та Верхового Суду, обставини справи та докази, які підтверджують зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло обов'язку по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, оскільки податок на прибуток іноземних юридичних осіб позивачем було сплачено ще у лютому та березні 2018 року, тобто вчасно, що унеможливлює виникнення податкового боргу та нарахування штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії контролюючого органу, які полягають у застосуванні до ТОВ Компанія Вітава штрафних санкцій у розмірі 32 824,15 грн. за несплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб є неправомірними, а позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 № НОМЕР_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 № НОМЕР_1.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (платіжне доручення № 98106432 від 19.11.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) від 06.11.2018 № НОМЕР_1, згідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (код ЄДРПОУ 30239245) за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб застосовано штраф у розмірі 32 824,15 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Вітава (код ЄДРПОУ 30239245) судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.