Ухвала

від 01.04.2019 по справі 540/124/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/124/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПП "Херсонтранснафта" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відповідач-1), Державної фіскальної служби України (відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 661755/40755257 від 23.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.04.2018; №764413/40755257 від 05.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 18.04.2018; №765503/40755257 від 06.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 26.04.2018;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.04.2018 на суму 154230,00 грн., яка складена ПП "Херсонтранснафта" та направлена 10.04.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкову накладну №5 від 18.04.2018 на суму 80692,52 грн., яка складена ПП "Херсонтранснафта" та направлена 14.05.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкову накладну №12 від 26.04.2018 на суму 336420,00 грн., яка складена ПП "Херсонтранснафта" та направлена 14.05.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 25.02.19 провадження у справі № 540/124/19 відкрито.

Також позивач звернувся до суду з іншим позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіки Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, створеної відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 14.03.2018 № 276, яке оформлене протоколом № 13 від 05 квітня 2018 року про внесення ПП "Херсонтранснафта" (код ЄДРПОУ 40755257) до "Журналу ризикових платників";

- зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити ПП "Херсонтранснафта" з переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок".

ПП "Херсонтранснафта" посилається на те, що є сумлінним платником податків, здійснює свою діяльність у межах правового поля, у зв'язку з чим наявність у контролюючого органу негативної податкової інформації стосовно діяльності підприємства викликає сумнів. 11 лютого 2019 року ПП "Херсонтранснафта" отримало рішення Комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом №13 від 05 квітня 2018 року про внесення ПП "Херсонтранснафта" до "Журналу ризикових платників". Підставою для прийняття вказаного рішення стала інформація щодо аналізу діяльності ПП "Херсонтранснафта", згідно якої на думку ДФС проведений аналіз засвідчив, що 59,1 % податкового кредиту сформовано за рахунок "фіктивного" кредиту, оскільки податковий кредит деяких постачальників сформовано за рахунок підприємств, у яких номенклатура придбання товарів контрагентами-постачальниками не відповідає номенклатурі реалізації товарів, підприємства не є виробниками даної продукції та не здійснювали її придбання. Зазначене рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. У підприємства відсутні ознаки ризиковості, визначені пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, які не затверджені жодним нормативно правовим актом Державної фіскальної служби України, а існують лише у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, що у свою чергу вказує на факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України. Позивач зазначає, що вказане рішення перешкоджає йому провадити господарську діяльність, руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами та ставить під сумнів позитивну податкову історію підприємства як платника податків, у зв'язку з чим просить скасувати протокол № 13 від 05.04.2018 та зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі виключити ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою від 25.02.2019 відкрито провадження у справі за № 540/343/19.

Ухвалою від 14.03.2019 суд об'єднав дві справи в одну за номером № 540/124/19, та продовжив розгляд справи в загальному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечує проти позову, надав відзиви на позовну заяву, в яких, зокрема, вказано, що 21 березня 2018 року Міністерством фінансів України було погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України, вказані критерії викладені в листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 та розміщено на веб-порталі ДФС України. На засіданні комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, створеної відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 14.03.2018 № 276 , було розглянуто інформацію по діяльності позивача, яка отримана під час проведення аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період вересень 2017 - березень 2018 року. Проведеним аналізом встановлено, що позивачем здійснено реалізацію бітуму дорожнього, мазуту паливного, агдезійних добавок та іншого товару на адресу покупців, але під час перевірки його постачальників за рахунок яких сформовано податковий кредит по ПДВ встановлено, що податковий кредит постачальників зазначених ТМЦ сформовано за рахунок товарів відмінних від реалізованих. Так, відповідно до ЄРПН постачальник ТМЦ ТОВ "ТРАНЗИТ ПРО" - сформував податковий кредит за рахунок придбання кави, квасу, мінеральної води, маргарину, цукру, приправ, акумуляторних батарей, миючих засобів, та інше. ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДІГО" - податковий кредит сформовав за рахунок придбання бітуму та транспортних послуг, проте у основних його постачальників ТОВ "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ", ТОВ "ВЕКТОР ГРУПП" відсутнє придбання даного товару по ланцюгу постачання. Податковий кредит ТОВ "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМПЛЕКСИ" сформовано за рахунок придбання курчат бройлерів, мандаринів, одягу, бувшого у використанні. ТОВ "ВЕКТОР ГРУПП" - цукру кристалічного, розробки проектної документації, будівельно-монтажних робіт. ТОВ "ТЕТРІС БУД" - труб, одягу, шин послуг (електромонтажні роботи, ремонтно-будівельні роботи). ТОВ "НІРСІСТЕМ" - послуги (посередницькі, налаштування, монтаж, організація перевезень), патрубки , дюбелі та ін. ПП "А-ОПТТОРГСЕРВІС" - продукти харчування (борошно, цукор, курчата бройлери) напої (мінеральна вода, пиво). ТОВ "ЄВРОІНТЕМС" - продукти харчування, сірники, посуд, іграшки, кошики плетені. ПП "ХЕРСОНБУДСТАР" - продукти харчування, автомобілі вантажні, миючі засоби та інше. ПП "ТРАЙГОН-ХЕРСОН-ПІВДЕНЬ" - цукор, запасні частини, миючі засоби, вантажні автомобілі. ТОВ "ОПТ-КАПИТАЛ" - підгузники, транспортні послуги, продукти харчування. ПП "ВК ЦЕМЕНТ" - продукти харчування, мішки, миючі засоби, олива моторна. ПП "ДОБРОБУТ ТРЕЙД" - макова начинка, харчовий наповнювач, вафлі, папір та інше. ТОВ "РЕЛАНТГЕН" - дезодоранти, шкарпетки, миючі засоби, сковороди, кавоварки та інше. Таким чином, номенклатура придбання товарів (послуг) контрагентами - постачальниками не відповідає переліку номенклатури реалізації товарів (робіт, послуг), підприємства не є виробниками зазначеної продукції та не здійснювали її придбання взагалі. Проведений аналіз засвідчив, що 59,1% податкового кредиту Позивача сформовано за рахунок "фіктивного податкового кредиту", що свідчить про проведення ризикових операцій та відповідає критеріям ризиковості, зазначеним у пп. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, представник ГУ ДФС у м. Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі зазначає, що рішення щодо включення платника податків до переліку ризикових платників є внутрішнім документом податкового органу, прийнятим за результатами зібрання податкової інформації. Відповідач, як контролюючий орган, збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій, що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі від 05.04.2018 № 13, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень приватного підприємства "Херсонтранснафта" до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження в частині позовних вимог, а саме : про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіки Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, створеної відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 14.03.2018 № 276, яке оформлене протоколом № 13 від 05 квітня 2018 року про внесення ПП "Херсонтранснафта" до "Журналу ризикових платників"; та зобов'язання виключити ПП "Херсонтранснафта" з переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з наступних підстав.

Приватне підприємство "Херсонтранснафта" є юридичною особою приватного права, було зареєстроване 18.08.2016, здійснює господарську діяльність за наступними кодами КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Позивач з 01.10.2016 зареєстрований платником податку на додану вартість.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, приватним підприємством "Херсонтранснафта" було складено податкові накладні №2 від 04.04.2018р., яку було направлено для реєстрації в ЄРПН 10.04.2018, №5 від 18.04.2018р., яку було направлено для реєстрації в ЄРПН 14.05.2018, №12 від 26.04.2018р., яку було направлено для реєстрації в ЄРПН 14.05.2018, податкові накладні складені на операції з поставки товару (бітум нафтовий, мазут паливний) на адресу покупця - ТОВ "Фрідом Про" (код ЄДРПОУ 40284729). На електрону адресу підприємства надійшли квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких зазначено: "Документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних." ПП "Херсонтранснафта" було направлено до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій, на які були складені податкові накладні. За результатами розгляду наданих підприємством пояснень та документів комісією ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних в якості підстав для відмови в їх реєстрації зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, надання копій документів, які не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

З вищевказаними рішеннями комісії ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ПП "Херсонтранснафта" не погодилось, тому звернулось до суду з даним позовом.

Відповідачем було надано витяг з протоколу №13 від 05.04.2018 засідання комісії Головного управління ДФС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, згідно якого позивача було вирішено внести до "Журналу ризикових платників".

Зі змісту вказаного витягу вбачається, що підставою для ухвалення вказаного рішення стала інформація щодо фактичного проведення товарних операцій між позивачем та іншими платниками податків, які у період вересень 2017 року-березень 2018 року, здійснювали реалізацію товарів відмінних від придбаних у позивача. Зазначене викликає сумнів щодо фактичного проведення товарних операцій між контрагентами, свідчить про маніпулювання звітністю та ризик формування "схемного" податкового кредиту .

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів. Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної ОСОБА_1 України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом № 144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (який втратив чинність 03.08.2018). У вказаному Порядку було зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6…платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", та не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Мінюсті. Отже, існування відповідного затвердженого офіційного переліку не доведено.

Відповідачем надано до суду витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 05.04.2018 № 13, яка дійшла до необхідності внести позивача до переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників " АІС "Податковий блок" суб'єктів господарювання, зокрема, позивача за критеріями наявної податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення операцій платником, 59,1 % податкового кредиту ПП "Херсонтранснафта" сформовано за рахунок "фіктивного податкового кредиту".

Суд звертає увагу, що зупинення реєстрації податкових накладних відбувається за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, який здійснюється на рівні ДФС України. На цьому етапі рішення про включення позивача до Реєстру ризикових платників не виноситься.

Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 12-24 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Платник податків у разі зупинення має право подати перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Ці письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду пояснень та копій документів зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, існує два етапи реєстрації податкових накладних, перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості.

Отже, віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Аналізуючи вказане, суд робить висновок, що скасування спірного протоколу не буде мати наслідком поновлення порушених права позивача щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відповідно відновлення такої реєстрації. Негативний наслідок у спірних правовідносинах мають тільки рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які і мають бути оскаржені позивачем в судовому порядку для поновлення своїх прав, а не протокол комісії.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що інформація у податковій системі, є відображенням певної інформації та не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків, а отже не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до підсистеми певної інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень (або інших рішень, що створюють наслідки) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Також суд приймає до уваги, що наказ № 144 від 21.03.2018, яким був затверджений Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, а також Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків", втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 3 серпня 2018 року № 522, тобто на сьогодні відсутній законодавчо врегульований порядок створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників, та порядок включення або виключення з вказаного переліку платників податків.

Щодо повноважень податкових органів на зібрання та використання податкової інформації, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПКУ. У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПКУ). Відповідно до статті 71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах: що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. У пункті 74.1 ст. 74 ІПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

За таких обставин, суд погоджується із відповідачем, що контролюючий орган збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117.

Суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення позивача до журналу ризикових платників є лише службовою діяльністю працівників ДФС на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації , зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Права такого платника можуть бути порушені контролюючим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових накладних рішення про відмову в їх реєстрації, але таких фактів суд не виявив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що провадження в частині позовних вимог у даній справі підлягає закриттю через відсутність публічно-правового спору.

Керуючись п.1. ч.1 ст.ст. 238, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

ухвалив :

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіки Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом № 13 від 05 квітня 2018 року про внесення ПП "Херсонтранснафта" до "Журналу ризикових платників"; та зобов'язання Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити ПП "Херсонтранснафта" з переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок".

Повернути Приватному підприємству "Херсонтранснафта" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15, офіс 425, код ЄДРПОУ 40755257) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення (ухвалу).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала підписана 08.04.19.

Суддя Хом'якова В.В.