Ухвала

від 09.04.2019 по справі 640/4589/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

09 квітня 2019 року м. Київ № 640/4589/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доМіського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 19/22, код ЄДРПОУ 19034415), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міського наукового інформаційно- аналітичного центру медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо можливості включення потреби фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у бланках (420 штук) на 2019 рік після внесення змін до відповідних наказів Міністерства охорони здоров'я України, які регулюють порядок видачі бланків листків непрацездатності закладами охорони здоров'я, проведення експертизи тимчасової непрацездатності та обов'язкового визначення чіткого механізму отримання Бланків фізичними особами-підприємцями;

- зобов'язати Міський науковий інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, щодо надання йому рахунку для придбання 420 (чотирьохсот двадцяти) бланків Листок непрацездатності , шляхом повідомлення йому розміру грошової суми та платіжних реквізитів для перерахування коштів, призначених для відшкодування у дохід Державного бюджету вартості виготовлення заявленої кількості бланків Листок непрацездатності ;

- зобов'язати Міський науковий інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) бланків Листок непрацездатності , отриманих у порядку централізованого постачання згідно наказу Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 823 від 08.08.2018 Про затвердження Розподілу бланків листка непрацездатності, закуплених у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2018 рік з дотриманням умов, визначених пунктом 3 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 12.04.2016 №345 Про організацію контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від позивача разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якому останній просить суд забезпечити позов шляхом заборони Міському науковому інформаційно-аналітичному центру медичної статистики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зменшувати кількість бланків "Листок непрацездатності", що залишаються на його балансі після передачі бланків закладам охорони здоров'я згідно наказу Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 823 від 08.08.2018 "Про затвердження Розподілу бланків листка непрацездатності, закуплених у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2018 рік", нижчою за 420 (чотириста двадцять) екземплярів.

В обґрунтування клопотання заявник покликався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, в тому числі майно заявника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 Європейський суд з прав людини у справі Інтерсплав проти України наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимоги щодо забезпечення позову є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи, неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Необхідно наголосити на тому, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Важливо наголосити на тому, що у випадку забезпечення позову суд фактично без належних на те підстав поставить під сумнів рішення суб'єкта владних повноважень, втрутившись у його дискреційні повноваження без надання правової оцінки підставам для такого рішення, а відтак тимчасово вирішить майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа