Рішення

від 29.03.2019 по справі 640/2781/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року 09:51 № 640/2781/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Сікач О.М., від відповідача - Бабченко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр доГоловного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними дій, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр (далі-позивач/ ТОВ Рибне господарство Тібр ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач/ ГУ Держпраці у Київській обл.), в якому просить суд визнати протиправними дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Іщенко Євгенія Сергійовича щодо складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ249/56/НД від 11.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій державного інспектора щодо складання акту, оскільки позивачем подано скаргу на вимогу відповідача, а відтак, на думку позивача, виконання вимоги зупиняється.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних дій інспектора, вчинених у межах наданих контролюючому органу повноважень та у встановлений законодавством спосіб, зазначивши, що відповідно до положення пункту 8 Порядку №295, допускається можливість не повідомляти об'єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу про проведення інспекційного відвідування, якщо інспектор праці вважатиме, що таке повідомлення може зашкодити інспекційному відвідуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Держпраці у Київській області на підставі наказу №609 від 01.02.2019 та направлення №249 від 04.02.2019 проводилось інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб'єктом господарювання ТОВ Рибне господарство Тібр за місцем здійснення господарської діяльності.

Також, 08 лютого 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Іщенко Є.С. винесено вимогу №249 про надання документів ТОВ Рибне господарство Тібр у строк до 14 год. 00 хв. 11.02.2019.

З огляду на ненадання запитуваних документів відповідно до вимоги від 08.02.2019 №249, інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 11.02.2019 №КВ249/56/НД.

Не погоджуючись з діями головного державного інспектора щодо складання вказаного акту, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обовязок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як визначено частиною першою статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Таке визначення наведене у статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон № 877-V), який встановлює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобовязані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Як визначено частиною третьою статті 6 Закону № 877-V, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, імя та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частини перша-четверта згаданої статті).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Так відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За правилами пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з підпунктами 1, 4 пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Водночас, пунктом 16 Порядку №295 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Отже, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) складається за наявності однієї із підстав та умов, визначених у пункті 16 Порядку №295, і при цьому відсутні підстави, визначені підпунктом 2 пункту 14 Порядку №295.

Аналіз пункту 16 Порядку №295 дає підстави для висновку, що у розумінні пункту 16 Порядку №295 створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці є відмовою у допуску до проведення відвідування (невиїзного інспектування) у разі: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що пов'язане із реалізацією повноваження інспектора праці ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги (підпункт 2 пункту 11 Порядку №295). За змістом пункту 16 Порядку №295 відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, якщо при цьому об'єкту відвідування вручено вимогу надати відповідні документи, також означатиме відсутність можливостей провести інспекційне відвідування з дослідженням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

При цьому, пунктом 12 Порядку №295 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Як вже зазначалось, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 11.02.2019 №К249/56/НД складений у зв'язку із ненаданням позивачем документів згідно вимоги від 08.02.2019 №249.

Разом з тим, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому він не може бути предметом спору. Повноваження в інспектора праці щодо складення такого акта визначені пунктом 16 Порядку №295, тому можливість його складання не суперечить чинному законодавству. Водночас, відповідність правових підстав для його складання фактичним обставинам може бути підтверджена або спростована судом при вирішенні спору про законність рішень, в основу яких покладені висновки такого акта. Такий акт є лише носієм доказової інформації - документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка як самого акта, так і оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Юридична оцінка суб'єктом владних повноважень фактів, викладених в акті, та встановлення на їх підставі складу правопорушення чи інших підстав для відповідальності перевіряється судом у разі оскарження акта індивідуальної дії рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові №21-237а13 від 10 вересня 2013 року, а також Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі №813/2524/17, від 10 травня 2018 року у справі №811/119/13-а та постанові від 09 серпня 2018 року у справі № 826/5302/14.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання акта від 11.02.2019 №КВ249/56/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

При цьому, оцінку цим діям відповідача за даних обставин суд надав через призму повноважень інспектора праці, а не щодо встановлення ним фактів, викладення в акті певних висновків.

З урахуванням того, що інспектором не було отримано ні скарги позивача, ні відомостей про її подання до приміщення Головного управління Держпраці у Київській області за п'ятнадцять хвилин до закінчення граничного часу подачі документів, встановленого інспектором, судом не вбачається протиправності дій головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Іщенко Євгенія Сергійовича щодо складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ249/56/НД від 11.02.2019.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Рибне господарство Тібр відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 10.04.2019.

Суддя С.К. Каракашьян