Постанова

від 02.04.2019 по справі 340/495/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 340/495/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

                     суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (головуючий суддя Брегей Р.І.)

у справі № 340/495/19

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агенс»

про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби звернулося до суду з заявою в порядку ст.283 КАС України про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Агенс». Одночасно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 в задоволенні клопотання відмовлено. Позов залишено без руху з підстав невідповідності заяви вимогам ч.3 ст.161, ч.2 ст.283 КАС України; надано строк для усунення недоліку до 11:00 21.02.2019.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 заяву повернуто у зв'язку з невиконанням вимог суду (сплата судового збору) у встановлений строк.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору, в тому числі, з посиланням на приписи КАС України, які не дозволяють суду відстрочувати або розстрочувати під час розгляду адміністративних справ сплату судового збору за подання позову суб'єктом владних повноважень.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 21.02.2019, Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд суду першої інстанції. Заявник зазначає, що заява є встановленою Кодексом адміністративного судочинства України формою звернення до суду; статтею 4 Закону України «Про судовий збір» такі заяви не включено переліку документів, за подання яких необхідно сплатити судовий збір, також приписи ст.283 КАС України не вказують на необхідність надання до даного виду заяви документу на підтвердження оплати судового збору. Крім того, заявник звертає увагу, що аналогічним правовідносинам надано правову оцінку Верховним Судом в постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17.

Справу розглянуто в письмовому провадженні з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Підставою для залишення Кіровоградським окружним адміністративним судом поданої в порядку ст.283 КАС України заяви Головного управління ДФС у Кіровоградської області без руху ухвалою від 20.02.2019 та повернення заяви ухвалою від 21.02.2019 є несплата заявником судового збору за подання заяви про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків. При цьому суд першої інстанції зазначив, що судовий збір має бути сплачений в сумі 1921 грн., виходячи із встановленої Законом України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік заяв (позовних заяв, клопотань) судовий збір за подання яких не справляється.

До вказаного переліку заява про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків не віднесена.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки за подання позовних заяв та інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, при цьому, ставки за подання заяви про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків цією нормою не визначено.

З цих підстав можливо дійти висновку, що вказані заяви Закон України «Про судовий збір» не відносить до об'єктів, за який справляється судовий збір. Не передбачає обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір за подання такої заяви і стаття 283 КАС України.

Отже, висновки суду першої інстанції, що за подання заяви про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків має бути сплачений судовий збір за ставкою, яка визначена за подання позову немайнового характеру (1921,00 грн.), є необґрунтованими, оскільки таких положень вказаний Закон не містить, а у суду відсутні повноваження самостійно визначати ставки судового збору.

Таким чином, оскільки ст.283 КАС України заяву про зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків визначено як особливу форму звернення до суду органу доходів і зборів саме при здійсненні ними передбачених законом повноважень, а Закон України «Про судовий збір» не відносить таку заяву до об'єктів (не визначає ставку судового збору), за який справляється судовий збір, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність сплати ГУ ДФС у Кіровоградській області судового збору.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 340/495/19 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

                    Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя                                                                      І.Ю. Добродняк

                     суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                     суддя                                                                      Я.В. Семененко