Постанова

від 09.04.2019 по справі 815/2767/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №815/2767/15

адміністративне провадження №К/9901/29018/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Сервис

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у складі судді Токмілової Л.М.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у складі суддів Бітова А.І., Милосердного М.М., Ступакової І.Г.,

у справі № 815/2767/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Сервис

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

15 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Сервис (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 28 жовтня 2014 року № 0000952203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 15 537 546 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 768 773 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

09 грудня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, відмовлено у задоволені позову Товариства, за відсутності доказів реальності господарських операцій, здійснених на виконання договорів, укладених між Товариством та його контрагентами, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барилит Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талис Плюс". Надані позивачем первинні документи, за висновками судів попередніх інстанцій, не дають змоги встановити реальність здійснюваних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

26 лютого 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить доводи щодо порушення порядку проведення перевірки, результати якої покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, доводить отримання та використання товару за спірними операціями у власній господарській діяльності в оподаткованих операцій та не врахування цих обставин податковим органом та судами попередніх інстанцій за наявності передачі до Інформаційних баз податкового органу інформації про розрахункові операції по продажу товарів.

01 березня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувана справа №815/2767/15 з Одеського окружного адміністративного суду.

Податковим органом відзив або заперечення на касаційну скаргу Товариства до Суду не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

16 серпня 2016 року справа №815/2767/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року справа №815/2767/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/29018/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37679847, перебуває на податковому обліку з 28 травня 2013 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у вересні 2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства щодо підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Барилит Плюс за травень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Таліс Плюс за червень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 22 вересня 2014 року №5175/15-53-22-3/37679847 (далі - акт перевірки), (том 1 арк. справи 35-50).

Вступною частиною акта перевірки вказано на її проведення згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, обсяг документів переданий Товариством податковому органу для її проведення в акті перевірки не викладений та окремим переліком до нього не долучений.

Розділом 3 акта перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків , зазначено, що під час перевірки податковим органом встановлено укладання та виконання Товариством договорів поставки нафтопродуктів від 30 квітня 2014 року №3004-5-НП, від 01 травня 2014 року №01/44-НП, з Товариством з обмеженою відповідальністю Барилит Плюс , в межах якого за чотирма актами приймання - передачі нафтопродуктів від 31 травня 2014 року позивачем отримано Бензин автомобільний підвищеної якості А-92-ЕВРО виду 2 класу С код товару зг.3 УКТЗЕД 2710124192, отримані податкові накладні №54, 58 від 31 травня 2014 року.

Актом перевірки встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за травень 2014 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

І ще одна суттєва обставина встановлена актом перевірки, це те, що транспортування товару проводилось на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт .

З цим же контрагентом позивачем укладені договори поставки нафтопродуктів від 01 травня 2014 року №01/97-НП, від 30 квітня 2014 року №3004-31-НП, за якими Товариством отримано паливо дизельне підвищеної якості (ЄВРО) виду 2 марки В код товару зг. 3 УКТЗЕД 2710194710, належність та відповідність реєстраційним та іншим вимогам податкових накладних від 31 травня 2014 року №289 та №249 встановлена актом перевірки, умови транспортування є тотожними вищеозначеним.

Актом перевірки встановлено укладення та виконання договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Сервис №01/06-41П від 01 червня 2014 року, в межах якого отриманий бензин автомобільний та паливо дизельне та сформований податковий кредит на підставі податкової накладної від 30 червня 2014 року №75, від 30 травня 2014 року №30/05-3П, в межах якого придбано паливо дизельне та сформований податковий кредит на підставі податкової накладної від 30 червня 2014 року, договір від 31 травня 2014 року №3/05-5П, за яким отриманий бензин автомобільний та сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної №72 від 30 червня 2014 року.

Відповідність податкових накладних встановленим вимогам, формування на підставі їх зобов'язань, реєстрація в ЄРПН встановлена актом перевірки, умови транспортування EXW - резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт .

Цим же актом перевірки зазначено про отримання актів від 24 липня 2014 року №2022/04-66-22-03/38361609 від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Барилит Плюс під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року та від 22 липня 2014 року № 2022/04-62-22-3/38361594 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Таліс Сервіс щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх наявності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року.

Відтак, посилаючись на неможливість проведення звірок з контрагентами позивача, судові доктрини реальності господарських операцій, доктрини ділової мети, доктрини переваги суті над формою, доктрини презумпції добросовісності платника податків, застосовуючи, як вказує податковий орган в розділі 3 акта перевірки, доктрину реальності господарської операції, наслідки цієї концепції, за якою немає придбання активу у вказаного постачальника - немає підстав для податкового обліку відповідної операції, податковий орган дійшов висновку про завищення Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість на 15537546 грн 18 коп.

28 жовтня 2014 року керівником податкового органу згідно з пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (без зазначення підпункту), на підставі акта перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000952203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15 537 546 грн, внаслідок завищення Товариством податкового кредиту за травень 2014 року на 9099783 грн 18 коп., за червень 2014 року на 6437763 грн, за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 цього кодексу та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 7768773 грн, без визначення правової підстави їх застосування, (том 1 арк. справи 68).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нафтопродукти, які Товариство придбало за договорами з ТОВ "Талис Плюс" та ТОВ "Барилит Плюс", зберігалися у резервуарах нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт", з яким позивачем укладено договір зберігання.

Про перехід права власності на нафтопродукти контрагенти підприємства позивача повідомляли саме ПАТ "Дніпронафтопродукт" (листи від 30 квітня 2014 року, 01 травня 2014 року, 30 травня 2014 року, 31 травня 2014 року, 01 червня 2014 року), за позицією судів попередніх інстанцій це означає, що вантажовідправником нафтопродуктів з нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" повинно виступати ПАТ "Дніпронафтопродукт".

У матеріалах справи містяться копії листів ПАТ "Дніпронафтопродукт" від 03 червня 2013 року та 28 липня 2014 року, у яких ПАТ "Дніпронафтопродукт" повідомляє ТОВ "Трейд Сервис" про укладення договорів з ТОВ "Еквіта" та ТОВ "Полюс Трейд" про приймання, розміщення та відпуск нафтопродуктів.

За висновком судів попередніх інстанцій, не надання позивачем до суду вказаних договорів, а ділове листування за позицією судів попередніх інстанцій не можна вважати належним підтвердженням наявності правового зв'язку між зазначеними підприємствами. Також, позивачем не надано до суду договорів про надання послуг з перевезення нафтопродуктів з ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" та ТОВ "ЕНЕРГО СЕРВИС" (вказаних в якості перевізників у ТТН), з яких не вбачається можливим простежити виконання умов договорів, укладених між ТОВ "ТРЕЙД СЕРВИС" та ТОВ "Барилит Плюс", ТОВ "Талис Плюс" та встановити реальність господарських операцій між вказаними контрагентами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Суд визнає, що оцінюючи спірні відносини, суди попередніх інстанцій не обмежилися предметом перевірки щодо підтвердження взаємовідносини з контрагентами, а вдалися до дослідження умов подальшого транспортування, при цьому не встановили істотні обставини, які мають значення для справи, покладені податковим органом в основу збільшення грошових зобов'язань.

Суд визнає прийнятним посилання позивача, як заявника касаційної скарги на те, що підстави та предмет перевірки судами не досліджувались взагалі, тобто обсяг операцій, які були предметом перевірки з обсягом операцій, які стали предметом судових досліджень, не виокремлювався.

Судами попередніх інстанцій не встановлений метод перевірки використаний податковим органом, суцільний чи вибірковій, обсяг документів які перевірялися, допущені грубі порушення щодо критеріїв оцінки належності та допустимості письмових доказів, жоден із яких долучених до матеріалів справи не є оригіналом або належним чином засвідченою копією відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року.

Суди попередніх інстанцій, оцінюючи доведеність транспортування придбаного товару не встановили подальше використання товару Товариством у власній господарській діяльності в оподатковуваних операціях, не дослідили рух придбаного позивачем товару, відповідність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Не доведеність здійснення господарських операцій, їх реального характеру за межами укладених договорів обумовлена судами попередніх інстанцій неповнотою дослідження документів, які знаходяться за межами взаємовідносин позивача з контрагентами.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірок податковим органом з контрагентами Товариства, як підстава збільшення грошового зобов'язання, з огляду на те, що зафіксований актами районної податкової інспекції факти неможливості проведення звірок посвідчує виключно ці обставини і жодним чином не впливає на склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд визнає, що вирішуючи спір суди попередніх інстанцій допустили низку грубих порушень норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Сервіс задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі №815/2767/15 скасувати.

Справу №815/2767/15 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер